Узагальнення за розділом: «українські землі у складі російської імперії наприкінці xviii — у першій половині xix століття»
1. Розв’яжіть ребус. Складіть речення із розшифрованим поняттям.
Розшифроване поняття: Індустріальна революція.
Речення: Індустріальна революція докорінно змінила економіку українських земель і замінила ручну працю машинним виробництвом.
2. Розставте події у хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.
Хронологічна послідовність подій: 1, 5, 4, 3, 2.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1805 рік | Заснування Харківського університету |
| 1828 рік | Ліквідація Задунайської Січі |
| 1830–1831 роки | Листопадове повстання у Польщі |
| 1834 рік | Відкриття Київського університету |
| 1846–1847 роки | Діяльність Кирило-Мефодіївського товариства |
3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. Визначте, яке з понять зайве і чому.
А. Зайвим є поняття мануфактури. Мануфактури базувалися на ручній праці та часто використовували працю кріпаків. Інші три поняття належать до етапу індустріальної революції з використанням машин і вільнонайманих робітників.
Б. Зайвим є поняття Харківський університет. Воно належить до сфери освіти, науки та діяльності гуртка харківських романтиків. Інші три поняття пов’язані з діяльністю дворян-автономістів Лівобережжя кінця XVIII століття.
В. Зайвим є поняття масонство. Це був релігійно-етичний рух морального самовдосконалення людини, який відкидав насильство. Інші три поняття безпосередньо стосуються збройного виступу декабристів на чолі з офіцерами Чернігівського полку в 1825–1826 роках.
Г. Зайвим є перехід козаків Задунайської Січі у російське підданство. Це військово-політична акція під час російсько-османської війни 1828–1829 років. Інші три події є внутрішніми збройними виступами та соціальними бунтами селян і військових поселенців.
4. Виконайте завдання за історичною картою (с. 19).
А. Знайдіть території, які були включені до складу Російської імперії в результаті російсько-османських воєн. Спрогнозуйте подальші дії Російської імперії.
За Бухарестським миром 1812 року до Російської імперії увійшла Бессарабія (межиріччя Дністра й Прута) із заселеними українцями Хотинським, Ізмаїльським та Аккерманським повітами. За Адріанопольським договором 1829 року імперія приєднала гирло Дунаю та східне узбережжя Чорного моря.
У подальшому Російська імперія прагнула остаточно витіснити османів із Балканського півострова. Вона намагалася встановити повний контроль над протоками Босфор і Дарданелли та вийти до Середземного моря. Водночас влада посилювала господарське освоєння Півдня України та русифікацію краю.
Б. З’ясуйте, які українські землі були втягнуті у франко-російську війну. Пригадайте, як саме українці були залучені в цю війну.
Безпосередні воєнні дії на українських землях у 1812 році тривали лише на Волині. Проте у війну була втягнута вся Наддніпрянщина як тилова база.
Українці воювали в лавах регулярної російської армії, вступали до земського ополчення та новостворених козацьких полків. Письменник Іван Котляревський сформував 5-й козацький кінний полк на Полтавщині. Населення України постачало для армії коней, волів, продовольство, фураж і вози. Після завершення війни обіцянки влади про збереження козацького стану не виконали, а козаків повернули до кріпацтва.
В. Локалізуйте міста, що були морськими торговельними портами. Яке з цих міст мало статус порто-франко? Як, на вашу думку, цей статус сприяв зростанню добробуту міста та його мешканців і які підприємницькі ризики могли існувати навіть за таких сприятливих умов?
Головними морськими портами були Одеса, Миколаїв, Херсон, Севастополь, Маріуполь та Бердянськ. Статус порто-франко (право безмитного ввезення й вивезення товарів) мала Одеса впродовж 1817–1859 років.
Цей статус сприяв припливу іноземних купців, накопиченню капіталів, розбудові міської інфраструктури та зростанню доходів містян. Водночас існували підприємницькі ризики. Місцеві виробники страждали від конкуренції з дешевими закордонними товарами, торговці залежали від коливань європейських цін на пшеницю, а поширення контрабанди призводило до суворих поліцейських перевірок.
Г. Віднайдіть регіони, де добували нафту й кам’яне вугілля. За допомогою інтернет-ресурсів дізнайтеся, чи нині у вказаних регіонах теж добувають ці корисні копалини. Які екологічні та економічні ризики пов’язані з їх надмірним видобутком та використанням?
Кам’яне вугілля добували на сході України в Донецькому басейні. Нафту видобували на західноукраїнських землях у Прикарпатті біля Борислава та Дрогобича.
Нині в цих регіонах видобуток також ведеться, але його масштаби суттєво змінилися. На Прикарпатті старі родовища нафти значно вичерпалися, а видобуток вугілля на Донбасі зупинений або ускладнений через воєнні дії та руйнування інфраструктури.
Екологічні ризики надмірного видобутку включають осідання земної поверхні, отруєння ґрунтів і підземних вод шахтними стоками, накопичення териконів та викиди шкідливих газів. Економічні ризики пов’язані з високою собівартістю видобутку на великих глибинах, занепадом однопрофільних шахтарських містечок та світовим переходом на відновлювані джерела енергії.
5. Розділіть сторінку зошита на дві колонки. В одну випишіть факти, пов’язані з діяльністю Миколи Костомарова, в іншу – Пантелеймона Куліша. Зверніть увагу: деякі факти є хибними або належать іншим особам, тому їх записувати не потрібно.
| Микола Костомаров | Пантелеймон Куліш |
|---|---|
| Викладав історію в Київському університеті (4) | Розробив українську фонетичну абетку (2) |
| Уклав програмний документ Кирило-Мефодіївського товариства «Книга буття українського народу» (5) | Написав перший історичний роман українською мовою «Чорна рада» (6) |
| Підготував до друку (у співавторстві) повний переклад Біблії українською мовою (8) |
(Не використано пункти: 1 і 3 стосуються Тараса Шевченка; 7 стосується членів полтавської ложі «Любов до істини»).
6. Складіть тези розповіді про початок і розгортання українського національного відродження. Визначте, яку роль відіграли українська мова, література, історія та етнографія у «пробудженні» української самосвідомості. Як саме ці елементи допомогли українству усвідомити свою унікальність?
Тези до теми:
- Українське відродження розпочалося наприкінці XVIII століття на Лівобережжі та Слобожанщині. Там найкраще збереглася пам’ять про Гетьманщину та козацькі вольності.
- Дворяни-автономісти збирали родові документи, зверталися до козацьких архівів та шукали історичні права свого народу.
- Поема «Енеїда» Івана Котляревського 1798 року започаткувала нову українську літературу на основі живої розмовної мови. Вона довела красу й силу народного слова.
- Збірки народних пісень Миколи Цертелєва та Михайла Максимовича показали багатство фольклору та духовну велич селянства.
- Анонімна книга «Історія русів» обґрунтувала право українців на власну державу та розкрила героїзм козацької доби.
- Твори Тараса Шевченка надали українському рухові сили, революційності та сформували національну ідею.
- Завдяки мові, літературі, історії та етнографії українці усвідомили себе окремою нацією зі спільною територією, культурою та правом на самостійний шлях розвитку.
7. Проаналізуйте, як політика Російської імперії (наприклад, переселення, колонізація, ставлення до релігійних меншин, обмеження прав) впливала на зміну чисельності, розселення та становище різних етнічних груп (українців, росіян, євреїв, поляків та інших). Наведіть конкретні приклади.
Російська влада цілеспрямовано проводила імперську політику уніфікації та русифікації. Це істотно змінювало склад населення України:
- Українське селянство потрапило під посилений гніт кріпосного права. На Слобожанщині та Півдні селян масово записували до військових поселень. Там люди мусили виконувати виснажливі сільські роботи і щодня терпіти військову муштру. Це викликало масові повстання в Чугуєві та Шебелинці.
- На Півдні України уряд заохочував іноземну колонізацію. Сюди масово селилися німці, болгари, серби, греки. Водночас зростала частка росіян серед чиновників, військових і городян.
- Для євреїв імперія запровадила смугу осілості. Їм заборонили вільно виїжджати за межі колишніх земель Речі Посполитої та селитись у селах.
- У Криму колонізаційна політика та релігійний тиск призвели до масової еміграції кримських татар до Османської імперії. Частка корінного населення на півострові стрімко впала.
- Після польського повстання 1830–1831 років на Правобережжі російська влада закрила польські школи й Кременецький ліцей, конфіскувала маєтки шляхти, скасувала Магдебурзьке право та Литовські статути. У 1839 році царський уряд повністю ліквідував греко-католицьку церкву на Правобережжі та силою перевів парафії у православ’я.
8. Поміркуйте над твердженням: «Кирило-Мефодіївське товариство вперше розробило широку політичну програму національно-визвольного руху, яка стала дороговказом для його наступників». Аргументовано доведіть чи спростуйте це твердження.
Твердження є повністю правильним. Кирило-Мефодіївське товариство у 1846–1847 роках перевело український рух із культурницької фази у політичну.
Докази на користь цієї думки:
- У програмних документах «Книга буття українського народу» та «Статут» уперше висунуто мету відновлення державної незалежності України.
- Братчики запропонували створити федерацію рівноправних слов’янських демократичних республік за зразком США. Центром цього союзу мав бути Київ, а Україна бачилася повноправною незалежною державою.
- Товариство вимагало ліквідації царського самодержавства, повного скасування кріпацтва і скасування станового поділу суспільства.
- Діячі братства поєднали боротьбу за національну волю із загальнолюдськими християнськими цінностями. Їхні програмні положення визначили напрямки для пізніших громад і перших українських політичних партій.