Узагальнення за розділом «У боротьбі за українську незалежність»
Головна сторінка ГДЗ 10 клас Хлібовська
1. Розставте перелік подій у хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.
| Подія | Дата |
|---|---|
| Листопадовий зрив у Львові | 1 листопада 1918 року |
| Заснування Української Академії наук | 27 листопада 1918 року |
| Проголошення Акта злуки УНР та ЗУНР | 22 січня 1919 року |
| Хотинське повстання | Січень 1919 року |
| Перший Зимовий похід армії УНР | 6 грудня 1919 — 6 травня 1920 року |
| Варшавська угода | 21 квітня 1920 року |
2. Попрацюйте з логічними ланцюжками. З’ясуйте, яке з понять зайве і чому.
А) Приватизація; воєнний комунізм; продовольча розкладка; реквізиція.
Зайве: Приватизація. Це економічна політика, що передбачає передачу державної власності у приватні руки, тоді як інші терміни стосуються політики воєнного комунізму, яка включала примусове вилучення ресурсів.
Б) Боротьба з неписьменністю; робітничі факультети; «Просвіта»; трудова семирічна школа.
Зайве: «Просвіта». Це культурно-просвітницьке товариство, тоді як інші терміни стосуються освітніх заходів радянського періоду.
В) «Київська катастрофа»; денікінський режим; гетьманат; російський шовінізм.
Зайве: Російський шовінізм. Це ідеологія, тоді як інші терміни стосуються конкретних історичних подій або режимів в Україні.
Г) Лінія Керзона; Закарпаття; Паризька мирна конференція; українсько-польська війна.
Зайве: Закарпаття. Це географічна територія, тоді як інші терміни пов’язані з міжнародними угодами або конфліктами.
3. Виконайте завдання за історичними картами (с. 84, с.101, с. 107, с. 113) (перевірте за картою можуть бути неточності):
- а) Територія Української Держави: Включала території сучасної України без частини західних земель, які входили до складу Австро-Угорщини.
- б) Межі УНР за Актом злуки: Охоплювали всі етнічні українські землі, включаючи Галичину, Буковину та Закарпаття
- в) Напрямок Другого Зимового походу Армії УНР: Рух відбувався на території сучасної України з метою дезорганізації комунікацій Червоної армії.
- г) Територія УНР згідно з Варшавським договором: Включала землі на схід від річки Збруч до Києва, але без західноукраїнських земель, які залишалися під польським контролем
4. Пригадайте, з якими політичними режимами пов’язані «червоний» та «білий терор». Визначте їхні передумови, зміст і наслідки для України.
Червоний терор
- Пов’язаний з: Більшовицьким режимом у Радянській Росії.
- Передумови: Захоплення влади більшовиками в жовтні 1917 року, боротьба з контрреволюційними силами та спроби утримати владу.
- Зміст: Масові арешти, розстріли, конфіскація майна, примусова мобілізація та створення концентраційних таборів для «класових ворогів».
- Наслідки для України: Встановлення радянської влади супроводжувалося жорстокими репресіями проти політичних опонентів, що призвело до значних людських втрат і страху серед населення.
Білий терор
- Пов’язаний з: Антибільшовицькими силами («білогвардійцями») під час Громадянської війни в Росії.
- Передумови: Опір більшовикам з боку різних антирадянських угруповань, включаючи монархістів і республіканців.
- Зміст: Масові страти, репресії проти більшовиків та їхніх прихильників, часто без суду і слідства.
- Наслідки для України: Поглиблення громадянського конфлікту, посилення анархії та нестабільності в регіоні.
5. Порівняйте ознаки державності, притаманні УНР доби УЦР, Українській Державі, УНР періоду Директорії, ЗУНР, використовуючи критерії: територія, апарат публічної влади, фінансова система; нормативно-правова база; державна символіка.
| Критерій | УНР доби УЦР | Українська Держава | УНР періоду Директорії | ЗУНР |
|---|---|---|---|---|
| Територія | Центральна та Східна Україна | Вся Україна | Центральна Україна | Західна Україна |
| Апарат публічної влади | Центральна Рада | Гетьманат Скоропадського | Директорія | Національна Рада |
| Фінансова система | Власні фінанси | Під контролем гетьмана | Власні фінанси | Власні фінанси |
| Нормативно-правова база | Універсали Центральної Ради | Закони гетьмана | Декрети Директорії | Закони Національної Ради |
| Державна символіка | Тризуб, жовто-блакитний прапор | Тризуб, жовто-блакитний прапор | Тризуб, жовто-блакитний прапор | Лев на синьому фоні |
6. Проаналізуйте вплив на українську культуру та повсякденне життя населення подій 1917-1921 років.
Події 1917–1921 років мали значний вплив на українську культуру:
- Розвиток культури: Попри війни та політичну нестабільність, цей період став часом національно-культурного відродження. Було засновано Українську Академію наук, розвивалася література та мистецтво
- Освіта та мова: Створювалися українські школи та університети, активно впроваджувалася українізація в освіті
- Преса та видавництво: Виходило понад 800 газет, що сприяло поширенню інформації та національної свідомості
- Соціальні зміни: Події революції сприяли активізації різних соціальних груп і формуванню нової культурної ідентичності
7. Чому боротьба українців за відновлення національної державності завершилася поразкою? Чи був можливий інший сценарій розвитку подій? Відповідь обґрунтуйте.
Боротьба українців за відновлення національної державності у 1917-1921 роках завершилася поразкою з кількох причин:
- Внутрішня роздробленість: Відсутність єдності серед українських політичних сил, що призвело до конфліктів між різними урядами та військовими формуваннями (УНР, ЗУНР, гетьманат Скоропадського, Директорія).
- Зовнішній тиск: Україна опинилася в епіцентрі боротьби між кількома потужними силами – більшовицькою Росією, білогвардійським рухом, країнами Антанти.
- Військова слабкість: Недостатня організація та озброєння українських військових сил порівняно з більшовицькою армією та іншими противниками.
- Економічні труднощі: Війна та революційні події спричинили економічний колапс, що ускладнювало забезпечення армії та підтримку населення.
- Локальні повстання: Анархістські рухи, такі як махновський рух, також дестабілізували ситуацію.
Інший сценарій розвитку подій був теоретично можливий, але малоймовірний з огляду на складність тогочасної ситуації. Для успіху українського державотворення необхідно було б:
- Досягти консолідації всіх українських політичних сил.
- Швидко сформувати боєздатну регулярну армію.
- Заручитися підтримкою країн Антанти.
- Провести ефективні соціально-економічні реформи для здобуття підтримки населення.
- Нейтралізувати більшовицький вплив в Україні.
Однак реалізація цих умов була надзвичайно складним завданням в тогочасних історичних обставинах.
8. Попрацюйте з характеристиками історичних особистостей, поданих нижче та розміщених у § 13 (Павло Скоропадський), § 17 (Симон Петлюра), § 15 (Євген Петрушевич). Стисло, вкажіть, який внесок зробили у вітчизняну історію ці історичні постаті. Чи спроможна одна людина змінити хід історії?
- Павло Скоропадський – очолив Українську Державу в 1918 році, намагався збудувати сильну консервативну державу, провів ряд важливих реформ у сфері освіти та культури.
- Симон Петлюра – один з лідерів Української революції, Головний отаман військ УНР, очолював боротьбу за незалежність України до 1921 року.
- Євген Петрушевич – президент Західноукраїнської Народної Республіки, сприяв об’єднанню УНР та ЗУНР.
- Марко Безручко – талановитий військовий діяч, відзначився у боях проти більшовиків, зробив значний внесок у розвиток української військової історіографії.
- Нестор Махно – лідер анархістського руху в Україні, вів боротьбу проти різних політичних режимів, відіграв важливу роль у поразці білогвардійців.
- Михайло Омелянович-Павленко – видатний військовий діяч, командувач УГА та Армії УНР, керівник Першого Зимового походу.
- Олександр Удовиченко – визначний військовий діяч, командувач дивізії Армії УНР, автор праць з історії визвольних змагань.
Чи може одна людина змінити хід історії?
Історичні постаті можуть мати значний вплив на події завдяки своїм рішенням і лідерству. Проте успіх їхніх зусиль часто залежить від ширшого контексту, включаючи соціальні, економічні та міжнародні фактори.