Модерна доба

Узагальнення з розділів 4 і 5

Зміст

УЗАГАЛЬНЕННЯ З РОЗДІЛІВ 4 І 5

1. ІСТОРІЯ НА ЛІНІЇ ЧАСУ. Увідповідніть дати й історичні події. Назвіть причини і наслідки кожної з подій хронологічної послідовності. Доберіть з курсу всесвітньої історії дві-три синхронні події до представлених у вправі.

Відповідність дат і подій:

  • 1 (1859 р.) — Д (Створення Київської (Старої) громади)
  • 2 (1861 р.) — Г (Селянська реформа в Наддніпрянщині)
  • 3 (1868 р.) — Е (Створення культурно-освітнього товариства «Просвіта»)
  • 4 (1873 р.) — Б (Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства)
  • 5 (1890 р.) — В (Створення першої української політичної партії РУРП)
  • 6 (1891 р.) — А (Початок діяльності Братства тарасівців)

Причини і наслідки подій у хронологічній послідовності:

  1. Створення Київської (Старої) громади (1859 р.):
  • Причина: прагнення національно свідомої інтелігенції розгорнути просвітницьку діяльність серед рідного народу та пробудити його національну гідність.
  • Наслідок: зародження організованого громадівського руху, відкриття недільних шкіл для народу, збирання етнографічного матеріалу та підготовка українських підручників.
  1. Селянська реформа в Наддніпрянщині (1861 р.):
  • Причина: глибока криза поміщицького землеволодіння і кріпосницьких відносин, а також поразка Російської імперії у Східній (Кримській) війні, що виявила економічну відсталість держави.
  • Наслідок: скасування особистої залежності селян, отримання ними громадянських прав, перетворення робочої сили на вільний товар та створення умов для швидкого розвитку ринкової економіки й промисловості.
  1. Створення культурно-освітнього товариства «Просвіта» у Львові (1868 р.):
  • Причина: низький рівень освіченості українського селянства Галичини та необхідність протистояти польським полонізаційним впливам і москвофільській течії.
  • Наслідок: формування широкої мережі читалень, бібліотек, видання доступної українськомовної літератури й підручників, зростання національної самосвідомості українців краю.
  1. Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства (1873 р.):
  • Причина: прагнення українських учених і діячів Старої громади легалізувати наукову українознавчу роботу під егідою офіційної академічної інституції.
  • Наслідок: ґрунтовні наукові дослідження етнографії, мови, географії та історії України (зокрема праці П. Чубинського, В. Антоновича), проведення одноденного перепису населення Києва (1874 р.); реакцією влади стало видання нищівного Емського указу 1876 р.
  1. Створення першої української політичної партії РУРП (1890 р.):
  • Причина: невдоволення радикально налаштованої галицької молоді поміркованістю народовців та поширення модерних соціалістичних ідей під впливом праць М. Драгоманова.
  • Наслідок: перехід українського руху від культурницької діяльності до політичної фази, перше теоретичне обґрунтування ідеї державної самостійності України в брошурі Ю. Бачинського «Україна irredenta» (1895 р.).
  1. Початок діяльності Братства тарасівців (1891 р.):
  • Причина: наростання колоніального тиску царизму, дія Емського указу та бажання молодих українських патріотів перейти від аполітичного «культурництва» до активної політичної боротьби.
  • Наслідок: поява першої таємної політичної організації самостійницького напряму в Наддніпрянщині, відкрите проголошення боротьби за цілковиту державну незалежність і соборність України.

Синхронні події з курсу всесвітньої історії:

  • 1861 р. — проголошення створення єдиного Королівства Італія; початок Громадянської війни в США.
  • 1868 р. — початок доби «реставрації Мейдзі» в Японії (кардинальна модернізація та вихід країни з ізоляції).
  • 1890 р. — відставка канцлера Отто фон Бісмарка в Німецькій імперії; ухвалення в США антимонопольного закону Шермана.

2. ЛОГІЧНІ ЗВ’ЯЗКИ. Пригадайте особливості розвитку Наддніпрянської України у другій половині ХІХ ст. Установіть логічну послідовність елементів ланцюжка подій і процесів. Обґрунтуйте свій вибір.

Логічна послідовність елементів ланцюжка:
05 → 02 → 04 → 01 → 03

05. Поштовх Кримська війна індикатор кризи імперії 02. Реформа Скасування кріпацтва (1861 рік) 04. Ринок праці Зростання вільної робочої сили з селянства 01. Прорив Завершення індустріальної революції 03. Наслідки Урбанізація та модернізація суспільства

Обґрунтування вибору:
Східна (Кримська) війна як індикатор становища в державі (05) продемонструвала повну технічну та соціально-економічну відсталість феодальної імперії порівняно з передовими державами Європи. Це примусило царат провести скасування кріпацтва (02). Селянська реформа викликала стрімке зростання чисельності вільної робочої сили (04), оскільки мільйони селян отримали особисту свободу й у пошуках заробітку масово рушили на промислові підприємства, будівництво залізниць та рудники. Наявність ринку вільнонайманої праці у поєднанні з іноземними інвестиціями забезпечила завершення індустріальної революції (01) у 1880-х роках. А розвиток великої фабрично-заводської індустрії та транспорту зумовив розгортання таких процесів, як урбанізація, модернізація суспільства (03) та кардинальна зміна соціальної структури.

3. ТЕЗА – АРГУМЕНТ. Підготуйтеся до уявної дискусії про особливості розвитку українських земель у другій половині ХІХ ст. — доберіть до запропонованих тез по одному-два аргументи, що їх підтверджують. Об’єднайтеся в групи, запропонуйте власний варіант завдання та спільно з однокласниками / однокласницями виконайте його.

Аргументи на підтвердження запропонованих тез:

  1. Теза: «Український національний рух у другій половині ХІХ ст. пройшов трансформацію від культурництва до політичного етапу.»
  • Аргумент: У 1860–1870-х роках громадівці займалися винятково мирною просвітницькою та науковою діяльністю: відкривали недільні школи, видавали журнал «Основа», досліджували фольклор у межах Південно-Західного відділу РГТ і не висували антиурядових гасел. Натомість у 1890-х роках постали організації модерного типу — РУРП у Галичині та Братство тарасівців у Наддніпрянщині, які у своїх програмах відкрито проголосили кінцевою метою національне визволення та державну самостійність України.
  1. Теза: «Умови для розвитку українського громадського руху в Російській імперії та Австро-Угорщині відрізнялися.»
  • Аргумент: У самодержавній Росії український рух зазнавав тотальних репресій і заборон (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.), тому громади змушені були діяти напівлегально чи таємно, не маючи права на легальні партії або представництво у владі. В Австро-Угорщині після прийняття Конституції 1867 р. існувала легальна парламентарна система, яка дозволяла українцям обиратися послами до Галицького сейму й віденського парламенту, відкрито засновувати товариства («Просвіта», НТШ) та видавати періодичну пресу рідною мовою.
  1. Теза: «Діяльність української кооперації на західноукраїнських землях сприяла модернізації селянських господарств.»
  • Аргумент: Заснування споживчих, збутових та кредитних кооперативів (товариство «Народна торгівля» Василя Нагірного, страхова компанія «Дністер», «Сільський господар») звільнило українських селян від кабальної залежності від місцевих лихварів і перекупників. Кооперація навчила селян нових методів агрономії, купувати сортове насіння і техніку на пайових засадах та забезпечила самоорганізацію українського суспільства.

Власний варіант завдання для роботи в групах:

  • Теза: «Промисловий розвиток українських земель у другій половині ХІХ ст. мав колоніальний, однобічний сировинний характер.»
  • Аргументи:
  1. В імперській економіці Україна використовувалася передусім як джерело дешевої сировини (донецьке вугілля, криворізька залізна руда, галицька нафта, ліс, зерно та цукор), тоді як підприємств із випуску готової високотехнологічної продукції створювалося вкрай мало (лише 15% підприємств виробляли кінцеві вироби).
  2. Залізнична мережа та митні тарифи навмисно проєктувалися імперськими урядами так, щоб вивозити українську сировину до центральних російських чи австрійських губерній і перетворювати український ринок на беззахисного споживача дорожчих імперських фабричних товарів.
Light