Узагальнення з розділів 2 і 3

Зміст

УЗАГАЛЬНЕННЯ З РОЗДІЛІВ 2 І 3

1. Історія на лінії часу. Упорядкуйте хронологічну послідовність подій.

Відповідність між роками та подіями:

• 1 (1784 рік) — В (Відновлення роботи Львівського університету)
• 2 (1833 рік) — Д (Створення гуртка «Руська трійця»)
• 3 (1834 рік) — А (Заснування Київського університету св. Володимира)
• 4 (1837 рік) — Е (Видання альманаху «Русалка Дністровая»)
• 5 (1840 рік) — Г (Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка)
• 6 (1848 рік) — Б (Заснування першої української газети «Зоря Галицька»)

Хронологічна послідовність подій: В — Д — А — Е — Г — Б.

2. Картинна галерея. Розгляньте картини українських художників. Визначте, до пам’яток якого художнього напряму вони належать. Складіть розпорядок дня кожної дитини на основі знань про особливості життя і побуту населення українських земель у першій половині ХІХ ст.

Представлені твори живопису належать до напряму романтизму з виразними рисами зародження побутового реалізму (увага до внутрішнього світу особистості, зображення народних типажів та повсякденного життя).

Розпорядок дня кожної дитини:

Дівчина з дворянської родини («Портрет дівчини із собакою» Т. Шевченка):

• Ранок: підйом, ранковий туалет, сніданок у родинному колі.
• День: домашнє навчання з гувернерами або вчителями (вивчення французької мови, літератури, Закону Божого, гра на фортепіано, малювання та рукоділля); після уроків — прогулянка парком маєтку із собакою.
• Вечір: сімейна вечеря, читання книжок, музикування, спілкування з гостями та батьками у вітальні перед сном.

Селянський хлопчик («Пастушок» В. Штернберга):

• Ранок: підйом на світанку разом із дорослими, скромний сніданок (шматок житнього хліба, молоко), збір і вигін сільської худоби чи отари овець на пасовище.
• День: безперервний догляд за худобою в полі або на узліссі просто неба за будь-якої погоди; обід у полі взятими з дому припасами (хліб, цибуля, шматочок сала); виконання простих ремісничих дій (вирізання сопілки чи плетіння з лози) під час випасу.
• Вечір: повернення отари до села із заходом сонця, допомога батькам у хатньому господарстві (напування та замикання худоби у хліві, заготівля дров, допомога на городі), вечеря простою вареною стравою (куліш, борщ, каша) і ранній сон після виснажливої праці.

3. Теза — аргумент. Підготуйтеся до дискусії про особливості розвитку західноукраїнських земель наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.: доберіть до запропонованих тез 1–2 аргументи, що їх підтверджують.

• Теза 1: «Головну роль в українському відродженні на західноукраїнських землях відігравало греко-католицьке духовенство.»

  • Греко-католицькі священники, маючи високий рівень освіти завдяки відкриттю семінарій (Барбареум у Відні, семінарія у Львові) та право на шлюб, залишалися тісно пов’язаними із селянством і стали основною рушійною силою пробудження краю (Іван Могильницький, Михайло Левицький).
  • Засновниками першого організованого національного гуртка «Руська трійця» були вихованці Львівської греко-католицької духовної семінарії — Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький.

• Теза 2: «Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель був подібним до розвитку Наддніпрянської України.»

  • Обидва регіони залишалися аграрними, із домінуванням поміщицького землеволодіння, трипільної системи, кріпосницької залежності селян і тяжких панщинних повинностей.
  • Промисловий розвиток перебував на початковому етапі, великі підприємства були поодинокими, а виробництво спеціалізувалося на первинній переробці сировини (цукроварні, ґуральні, лісопильні).

• Теза 3: «Події «Весни народів» створили передумови для здобуття українцями першого досвіду парламентської діяльності.»

  • Під час революції 1848–1849 років українці Галичини та Буковини вперше взяли участь у виборах і отримали 44 депутатські місця в австрійському райхстазі (парламенті) у Відні.
  • Українські депутати в райхстазі (серед яких були священники й селяни, зокрема Лук’ян Кобилиця) виголошували промови, захищали соціальні інтереси селян та офіційно вимагали територіально-адміністративного поділу Галичини на українську (Східну) і польську (Західну) частини.