Узагальнення з розділу 1. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.
УЗАГАЛЬНЕННЯ З РОЗДІЛУ 1
1. ІСТОРІЯ НА ЛІНІЇ ЧАСУ
Увідповідніть дати й історичні події. Назвіть причини і наслідки кожної з подій у хронологічній послідовності. Доберіть з курсу всесвітньої історії 2–3 синхронні події до представлених у вправі.
Відповідність дат і подій:
- 1 (1798 р.) — В (Видання поеми «Енеїда»)
- 2 (1805 р.) — Г (Заснування Харківського університету)
- 3 (1825 р.) — Б (Повстання Чернігівського полку (Південне товариство))
- 4 (1828 р.) — Д (Зруйнування Задунайської Січі)
- 5 (1830 р.) — Е (Початок польського Листопадового повстання)
- 6 (1846 р.) — А (Створення Кирило-Мефодіївського товариства)
Причини та наслідки подій у хронологічній послідовності:
-
1798 р. — Видання поеми «Енеїда» Івана Котляревського
Причина: прагнення автора відтворити козацьке минуле, народний побут і звичаї за допомогою живої розмовної української мови під впливом ідей раннього романтизму.
Наслідок: започаткування нової української літератури та початок академічного (фольклорно-літературного) етапу національного відродження. -
1805 р. — Заснування Харківського університету
Причина: громадська ініціатива Василя Каразіна та пожертви місцевого дворянства для відкриття вищого освітнього й наукового центру на українських землях.
Наслідок: перетворення Харкова на провідний осередок українського відродження, виникнення гуртка «харківських романтиків» і початок формування модерної національної інтелігенції. -
1825 р. — Повстання Чернігівського полку (29 грудня 1825 р. — 3 січня 1826 р.)
Причина: спроба Південного товариства декабристів повалити самодержавство, скасувати кріпацтво та змінити державний лад Російської імперії військовим шляхом після виступу в Петербурзі.
Наслідок: розгром повстання урядовими військами, страта й заслання лідерів декабристів на каторгу, встановлення тривалого періоду миколаївської політичної реакції. -
1828 р. — Зруйнування Задунайської Січі
Причина: початок чергової російсько-турецької війни та перехід частини козаків на чолі з кошовим отаманом Йосипом Гладким на бік Російської імперії.
Наслідок: жорстока розправа турецьких військ над рештою козаків і повне знищення Січі, а також переселення козаків Гладкого до Приазов’я та утворення 1832 року Азовського козацького війська. -
1830 р. — Початок польського Листопадового повстання
Причина: прагнення польських патріотів скинути владу Російської імперії та відновити незалежну Річ Посполиту в історичних кордонах 1772 року.
Наслідок: придушення повстання царською армією, посилення русифікації Правобережжя, закриття польських навчальних закладів (зокрема Кременецького ліцею), скасування решток самоврядування і Литовських статутів, скасування Берестейської унії 1839 року та відкриття Київського університету св. Володимира для зміцнення імперського впливу. -
1846 р. — Створення Кирило-Мефодіївського товариства (братства)
Причина: усвідомлення українською інтелігенцією необхідності переходу від культурницької діяльності до політичної боротьби проти кріпацтва і самодержавства на тлі назрівання європейських революцій.
Наслідок: створення першої програми політичної трансформації суспільства (проєкт демократичної федерації слов’янських республік на чолі з Києвом); розгром товариства царською охранкою 1847 року та посилення цензурного нагляду.
Синхронні події з курсу всесвітньої історії:
- 1805 р. — Трафальгарська морська битва та битва під Аустерліцом під час наполеонівських воєн.
- 1830 р. — Липнева революція у Франції, початок Бельгійської революції.
- 1848–1849 рр. — хвиля буржуазно-демократичних революцій у країнах Західної та Центральної Європи («Весна народів»).
2. УЯВНИЙ ДІАЛОГ
Уявіть себе учасником / учасницею таємної зустрічі опозиціонерів. Спираючись на здобуті знання, запропонуйте варіанти міркувань кожного з діячів щодо способів боротьби проти російського самодержавства.
Василь Капніст: Задля відновлення автономних прав Гетьманщини та повернення козацького війська нам слід шукати дипломатичної підтримки серед провідних європейських монархій, насамперед Пруссії. Потрібно переконувати імперську владу в необхідності відновлення козацьких формувань для захисту кордонів, а в разі зовнішнього конфлікту — скидати ярмо самодержавства.
Павло Пестель: Ми не повинні обмежуватися напівзаходами чи проханнями. Самодержавство і кріпосне право мають бути знищені тільки шляхом рішучого військового перевороту, страти царської родини та встановлення республіканського устрою. Майбутня Росія має бути єдиною й унітарною державою з централізованою владою, де право на окрему державу можуть отримати хіба що поляки, а інші народи мусять злитися в єдиний народ.
Представник польського шляхетського руху: Наша мета — відновити незалежну Річ Посполиту в кордонах 1772 року. Для цього потрібне масштабне збройне повстання польської шляхти та офіцерства. Ми звертаємося до всіх народів колишньої польської держави під гаслом «За нашу і вашу свободу!», хоча соціальний лад і поміщицькі маєтності на українських землях мають зберегтися за шляхтою.
Микола Костомаров: Наш шлях — не пролиття крові й не диктатура, а християнська любов, просвіта та поступові реформи. Необхідно духовно пробудити суспільство, скасувати ганебне кріпацтво й станові привілеї. Ми повинні створити вільну слов’янську федерацію республік, де кожен народ матиме рівноправний голос і власне народне правління, а Київ стане серцем цієї демократичної спілки.
Тарас Шевченко: Годі сподіватися на ласку царя чи обіцянки панів. Доки існує самодержавство, український народ залишатиметься в кайданах рабства. Потрібно піднімати широкі народні маси на безкомпромісну збройну боротьбу: «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю окропіте!». Тільки всенародне повстання поверне народові відібрані права і власну долю.
3. ТЕЗА — АРГУМЕНТ
Підготуйтеся до уявної дискусії про особливості розвитку Наддніпрянщини в першій половині ХІХ ст. Доберіть до запропонованих тез 1–2 аргументи, що їх підтверджують.
1. «У першій половині ХІХ ст. українські землі були об’єктом зовнішньої політики великих держав.»
Аргумент 1: У ході російсько-турецьких воєн (1806–1812 рр. та 1828–1829 рр.) Наддніпрянщина використовувалася Російською імперією як сировинна база, продовольчий тил і джерело людських ресурсів (козацькі ополчення, рекрути), а воєнні дії велися на південноукраїнських землях і на кордонах України.
Аргумент 2: Під час війни 1812 року територія України розглядалася Наполеоном виключно як поле воєнних дій для завдання удару російській армії та отримання матеріального забезпечення, без наміру відроджувати незалежність українського народу.
2. «Розвиток індустріальної революції на українських землях гальмувався системою кріпацтва.»
Аргумент 1: Прикріплення селян до поміщицької землі та панщинна система позбавляли фабрики й заводи вільнонайманої робочої сили, стримуючи перехід від мануфактур до підприємств із машинною працею.
Аргумент 2: Бідність закріпаченого селянства та натуральний характер їхнього господарства зумовлювали вкрай низьку купівельну спроможність, що звужувало місткість внутрішнього ринку для промислових виробів.
3. «Українське національне відродження розпочалося з інтересу до історії та фольклорної спадщини українського народу.»
Аргумент 1: Академічний етап національного руху спирався на публікації збірок народних пісень Миколи Цертелєва й Михайла Максимовича та появу історичних праць («Історія Русів», праці Дмитра Бантиша-Каменського), які доводили культурну й історичну окремішність українців.
Аргумент 2: Гурток «харківських романтиків» на чолі з Ізмаїлом Срезневським активно записував народні думи й перекази, видавав альманахи «Український альманах» та «Запорозька старовина», перетворюючи народну мову та традиції на основу нової національної самосвідомості.