Середньостогівська археологічна культура

Культура названа на честь однойменного поселення Середній Стіг (Острів у межах Запоріжжя, на північний схід від острова Хортиця)

Середньостогівська археологічна культура – це культура, яка розвивалася на території України, поширена у Наддніпрянщині (південь Херсонщини, Дніпровщина, північ Запоріжжя, Кіровоградщина, Полтавщина, схід Черкаської та схід Київської області), степах і лісостепах північного Приазов’я.

Середньостогівська культура існувала із середини 5 до середини 4 тисячоліття до н. е., тобто 4500 — 3500 роках до н. е.

Основними характеристиками Середньостогівської культури є:

• Виникнення постійних поселень, які включали велику кількість житлових споруд, що свідчить про формування відносно стійких соціальних груп населення.
• Розвиток землеробства, який супроводжувався поширенням кераміки
• Розвиток металургії, особливо мідної.
• Розвиток ремесел, таких як ткацтво, виробництво кераміки, виробництво знарядь праці з каменю та кості.
• Відсутність оборонних споруд та військових знарядь, що свідчить про мирний характер цього народу.
• Характерна територіальна організація, у вигляді племен з окремими територіальними центрами.

Загалом, Середньостогівська культура відіграла важливу роль у розвитку матеріальної та духовної культури нашої землі в період бронзової доби.