12 квітня 2026 р. Модерна доба

Практичне заняття за розділом ІІІ (Гісем)

Пригадайте

1. Укажіть хронологічні межі «Вікторіанської епохи».

«Вікторіанська епоха» тривала в період правління британської королеви Вікторії з 1837 по 1901 рік. Це був час найвищої економічної могутності, промислового лідерства та колоніального розквіту Британської імперії.

2. Чому Франція наприкінці XIX — на початку XX ст. потерпала від гучних політичних скандалів?

Політична нестабільність Третьої республіки зумовлювалася гострою боротьбою між республіканцями та монархістами, відсутністю стійкої однопартійної більшості у парламенті (що спричиняло часті зміни урядів) і зростанням корупції серед чиновників та підприємців. Суспільство було розколоте світоглядно, що яскраво проявилося у таких кризах, як змова генерала Буланже (1887–1889 рр.), фінансова афера навколо будівництва Панамського каналу (1892 р.) та судова справа капітана Альфреда Дрейфуса (1894–1906 рр.), яка викрила розгул антисемітизму та свавілля військової верхівки.

3. Які держави на початок XX ст. вибороли промислову першість у Великої Британії?

Промислову першість у Великої Британії вибороли Сполучені Штати Америки та Німецька імперія. Завдяки новітній технічній базі, високій концентрації виробництва та активному впровадженню передових технологій США вийшли на перше місце у світі за видобутком вугілля та виплавкою металу, а Німеччина посіла перше місце в Європі, випередивши Британію у металургії, хімічній та електротехнічній галузях.

4. Які факти свідчать про перетворення Російської імперії на центр революційного руху в Європі на початку XX ст.?

Про це свідчать:

Революція 1905–1907 рр., яка охопила мільйони людей у містах і селах та змусила царат видати Маніфест 17 жовтня і створити Державну думу.
Масовий страйковий рух: улітку 1903 року загальний страйк на півдні імперії охопив понад 200 тис. робітників, а у жовтні 1905 року відбувся загальноросійський політичний страйк.
Виникнення та діяльність революційних партій радикального типу (РСДРП на чолі з більшовиками, партія есерів), які прямо проголошували курс на збройне повалення самодержавства, знищення приватної власності та встановлення диктатури пролетаріату.
Утворення робітниками власних альтернативних органів влади — Рад робітничих депутатів.
Збройні повстання робітників і військових, зокрема повстання на панцернику «Князь Потьомкін-Таврійський» (1905 р.) та грудневе збройне повстання в Москві.

5. У яких державах Азії були здійснені спроби європеїзації?

Спроби модернізації та перейняття європейського досвіду здійснювалися в Японії (доба реформ Мейджі, що увінчалася повним успіхом), Китаї (політика «самопосилення», спроба ліберальних «Ста днів реформ» 1898 р. Кан Ювея та реформи після повстання іхетуанів), Османській імперії (доба реформ Танзимату, прийняття Конституції 1876 р. та реформи молодотурків після 1908 р.) і Персії/Ірані (реформи прем’єр-міністра Тагі-хана в середині XIX ст. та конституційна революція 1905–1911 рр.).

6. Чим можна пояснити швидкий розвиток науки в XIX — на початку XX ст.? Як змінилася роль науки в цей час? Укажіть її найвизначніші досягнення.

Швидкий розвиток науки пояснювався нагальними потребами індустріалізації: виробництво вимагало нових джерел енергії, міцніших матеріалів і швидких засобів зв’язку. Роль науки докорінно змінилася: із теоретичного кабінетного заняття вона перетворилася на безпосередню продуктивну силу, яка змінювала промисловість, побут і військову справу.

Найвизначніші досягнення:

Фізика: відкриття електромагнітних хвиль (Г. Герц), рентгенівських променів (В. Рентген, І. Пулюй), радіоактивності (А. Бекерель, П. Кюрі та М. Склодовська-Кюрі), електрона (Дж. Томсон), кванта світла (М. Планк), створення теорії відносності (А. Ейнштейн) і планетарної моделі атома (Е. Резерфорд, Н. Бор).
Хімія: відкриття Періодичного закону хімічних елементів (Д. Менделєєв).
Біологія та медицина: створення еволюційної теорії (Ч. Дарвін), доведення мікробної природи хвороб і винайдення пастеризації (Л. Пастер), відкриття збудників туберкульозу й холери (Р. Кох), винайдення вакцин проти холери та чуми (В. Хавкін), упровадження наркозу та антисептики в хірургії (М. Пирогов, Дж. Лістер).

7. У яких сферах повсякденного життя відбулися найбільші зміни?

Найбільші зміни відбулися в:

Організації побуту та житла: поява електричного освітлення (лампи розжарення Т. Едісона), централізованого водогону, каналізації, газового опалення, ліфтів, перших побутових приладів (електричні праски, пральні машини).
Міському та міжміському транспорті: впровадження кінних і електричних трамваїв, будівництво метрополітену, поява автомобілів з двигунами внутрішнього згоряння та розвиток мережі залізниць.
Зв’язку та комунікації: широке використання телеграфу (азбука Морзе), винайдення телефону й радіо, які забезпечили миттєву передачу інформації на великі відстані.
Охороні здоров’я та харчуванні: масова вакцинація і дотримання санітарних норм зменшили смертність удвічі; виникли технології пастеризації та консервування харчових продуктів.

8. Як змінювалася мода в XIX — на початку XX ст.?

Мода стала значно функціональнішою та практичнішою, переставши залежати виключно від примх аристократії.

У чоловічому гардеробі утвердилася лаконічна «піджачна трійка» (піджак, жилет, штани), фрак перетворився на святковий одяг, а для неформальних вечірніх виходів поширився смокінг.

Жіноча мода пережила революцію: від громіздких кринолінів і шкідливих для здоров’я корсетів жінки перейшли до S-подібного силуету стилю модерн, а потім — до практичного одягу. Під впливом фемінізму, спорту (велосипед, теніс) та роботи у сфері послуг (телефоністки, друкарки) з’явилися костюми-тальєри (жакет зі спідницею з однієї тканини), прості блузи, пальта та спідниці зручної довжини.

9. Як урбанізація змінила життя людей у XIX — на початку XX ст.?

Урбанізація призвела до стрімкого зростання кількості міського населення (міста-мільйонники: Лондон, Париж, Берлін, Нью-Йорк) та зміни традиційного патріархального укладу на динамічний індустріальний ритм. Вона змусила владу модернізувати комунальну інфраструктуру: брукувати вулиці, створювати парки й бульвари, будувати системи каналізації й очищення води. Виникли нові форми організації міського простору — висотне будівництво (хмарочоси з металевим каркасом), універмаги з фіксованими цінами, робітничі передмістя. Водночас зросла самотність людини у великому місті, з’явилися нові форми дозвілля (кінотеатри, театри, публічні бібліотеки) та поглибилося соціальне розшарування між заможними центрами й бідними робітничими околицями.

Завдання для підготовки до практичного заняття

1. Повторіть матеріал розділу.

Матеріал параграфів § 20–32 опрацьовано. Ключові теми розділу: друга індустріальна революція, монополізація, соціальне реформування та політичні кризи у провідних країнах Заходу, розпад та модернізація традиційних імперій Сходу, мілітаризація та поділ світу між блоками Антанти й Троїстого союзу, культурні й побутові зрушення зламу століть.

2. У складі малих груп зберіть додаткову інформацію про особливості індустріалізації в провідних країнах світу.

Особливості індустріалізації в провідних країнах світу:

США: Найвищі темпи розвитку у світі, широке застосування системи тейлоризму та стандартизації деталей, запуск промислового автоконвеєра (Г. Форд), створення гігантських монополій (трести Рокфеллера, Моргана, Карнегі), величезний внутрішній ринок і постійний приплив активної іммігрантської робочої сили.
Німеччина: Бурхливий старт після об’єднання 1871 р., використання 5-мільярдної французької контрибуції та корисних копалин Ельзасу й Лотарингії, активна підтримка держави, лідерство в хімічній (фарби, добрива), електротехнічній («Сіменс») і військовій промисловості (концерн Круппа), раннє виникнення картелів і синдикатів.
Велика Британія: Уповільнення темпів зростання («старіння» заводського устаткування порівняно з конкурентами), пріоритет фінансового сектору (Лондон як фінансова столиця світу) та масове вивезення капіталу в колонії, що стримувало модернізацію внутрішньої британської промисловості.
Франція: Уповільнений розвиток через переважання аграрного сектору та дрібних ремісничих підприємств, низьку купівельну спроможність селянства. Франція сформувалася як «держава-рантьє» — країна не стільки вкладала ресурси у власні заводи, скільки вивозила капітал за кордон у формі державних позик під відсотки (передусім до Російської імперії).
Російська імперія: «Наздоганяючий» характер індустріалізації (почалася пізніше, завершення перевороту в 1890-х рр.), визначальна роль державного фінансування залізниць та важкої промисловості, значна частка іноземного капіталу (бельгійського, французького, британського), надвисока концентрація робітників на великих підприємствах поряд із масовим збереженням напівфеодального відсталого села.
Японія: Індустріалізація здійснювалася з ініціативи та коштом держави під гаслом «Багата країна — сильна армія», побудовані урядом заводи за заниженими цінами передавалися у власність олігархічним кланам (дзайбацу — «Міцуї», «Міцубісі»), швидке створення потужної військової промисловості та флоту за європейськими зразками.

3. Підготуйте презентацію за однією із запропонованих тем (на вибір):

«Вікторіанська епоха» у Великій Британії.
Третя республіка у Франції.
«Прогресивна ера» в США.
«Світова політика» Німеччини.
Колоніальний поділ Африки.
Видатний діяч культури кінця ХVIII — початку XX ст.

План-проєкт учнівської презентації на тему: «Прогресивна ера» в США

Слайд 1. Титульний: Тема: «Прогресивна ера в США: боротьба з монополіями та торжество демократичних реформ». Підготував учень 9 класу.
Слайд 2. Витоки та передумови ери реформ: Швидка монополізація кінця XIX ст., свавілля трестів («Стандард Ойл», трест Моргана), розгул корупції, експлуатація дитячої праці. Діяльність «розгрібачів бруду» (журналістів, які викривали зловживання).
Слайд 3. Законодавчі засади: Закон Джона Шермана (1890 р.) проти монополій. Судові процеси проти монополістів і захист вільної конкуренції як фундаменту американської свободи.
Слайд 4. Теодор Рузвельт та його «Справедливий курс»: Держава як третейський суддя між капіталістами й робітниками; обмеження залізничних тарифів; закони про контроль за якістю ліків та продуктів харчування (1906 р.); перші природоохоронні заходи та створення національних парків.
Слайд 5. Вільям Тафт і продовження реформ: Продовження судових позовів проти трестів, введення державного регулювання в нових сферах промисловості.
Слайд 6. Вудро Вільсон та програма «Нова свобода»: Створення Федеральної резервної системи (ФРС); узаконення права на страйки та заборона переслідування профспілок; обмеження дитячої праці; введення 8-годинного робочого дня для залізничників; прямі народні вибори сенаторів.
Слайд 7. Суперечності доби: Позитивні зрушення для робітників і середнього класу поряд із збереженням расової дискримінації та сегрегації чорношкірого населення на Півдні; боротьба суфражисток за виборчі права жінок.
Слайд 8. Висновки: «Прогресивна ера» довела здатність демократичної системи до мирного реформування, зберегла ринкову конкуренцію та попередила революційні потрясіння в США.

Хід заняття

I. Робота з контурною картою

1. Покажіть найважливіші економічні центри Європи на початок XX ст.

Нанесіть крапками та підпишіть чорним кольором назви головних фінансових і промислових гігантів Європи: Лондон (світовий фінансовий центр, суднобудування й торгівля), Париж (банківська справа та легка промисловість), Берлін (електротехнічна та машинобудівна індустрія), Відень, Санкт-Петербург і Москву.
Штрихуванням виділіть провідні вугільно-металургійні та індустріальні райони: Йоркшир, Ланкашир і долину річки Клайд (Велика Британія); Рурський басейн, Сілезію та Саар (Німеччина); Лотарингію та район Ліона (Франція); Донецько-Криворізький басейн (українські землі в складі Російської імперії); промислові райони Богемії навколо Праги й Пльзеня (Австро-Угорщина).

2. Зафарбуйте території, що увійшли до складу Росії в другій половині XIX ст.

Зафарбуйте зеленим кольором регіони Кавказу та Закавказзя, закріплені за Росією після Кавказької війни (1864 р.) та російсько-турецької війни 1877–1878 рр. (Карс, Батум, Ардаган).
Зафарбуйте зеленим кольором великі території Середньої Азії (Хівинське й Кокандське ханства, Бухарський емірат, туркменські землі до кордонів з Афганістаном та Іраном), підкорені в 1860–1880-х рр.
На Далекому Сході зафарбуйте басейн річки Амур та Уссурійський край (Примор’я із заснованим містом Владивосток, 1860 р.), відійшли від Китаю, а також острів Сахалін.

3. Позначте стрілками перебіг бойових дій франко-прусської війни.

Накресліть червоні суцільні стрілки руху німецьких армій через річку Рейн у глиб північно-східної Франції (серпень 1870 р.).
Позначте значками схрещених мечів місця головних битв: капітуляцію французької армії маршала Базена в обложеному Меці (жовтень 1870 р.) та розгром і здачу в полон імператора Наполеона III під Седаном (1–2 вересня 1870 р.).
Нанесіть червоні стрілки оточення Парижа прусськими військами та облоги французької столиці (вересень 1870 — січень 1871 рр.).

4. Позначте територію, боротьба за яку стала джерелом конфлікту між Францією та Німеччиною.

Виділіть яскраво-червоним або помаранчевим кольором і підпишіть провінції Ельзас та східну частину Лотарингії.
Ці багаті на залізну руду прикордонні землі Франція втратила за Франкфуртським миром 1871 р., що породило у французькому суспільстві масові настрої реваншу та стало постійною віссю ворожнечі аж до Першої світової війни.

5. Зафарбуйте територію США, де існувала расова сегрегація.

Зафарбуйте суцільним жовтим або світло-коричневим кольором територію штатів колишньої рабовласницької Конфедерації (Південь США): Вірджинія, Північна й Південна Кароліна, Джорджія, Флорида, Алабама, Міссісіпі, Луїзіана, Техас, Арканзас, Теннессі.
Підпишіть поруч: «Зона дії расистських законів Джима Кроу (расова сегрегація на транспорті, у школах, закладах харчування, обмеження виборчих прав афроамериканців)».

6. Позначте нові незалежні держави, які постали на Балканському півострові в другій половині XIX — на початку XX ст.

Обведіть кордони та підпишіть держави, що здобули остаточну незалежність за рішеннями Берлінського конгресу 1878 року: Сербія, Чорногорія, Румунія.
Позначте Болгарію, яка отримала статус автономного князівства в 1878 р., а повну незалежність від Османської імперії проголосила в 1908 р.
Позначте південно-західну державу Албанія, яка здобула незалежність у 1912 році за наслідками Першої Балканської війни.

7. Різними кольорами позначте Цислейтанію і Транслейтанію — складові частини Австро-Угорщини.

Зафарбуйте жовтим кольором землі австрійської корони — Цислейтанію (на захід від річки Лейта): власне Австрію, Богемію (Чехію), Моравію, Сілезію, Тіроль, Зальцбург, узбережжя Адріатики (Істрію, Трієст, Далмацію), а також Галичину та Буковину.
Зафарбуйте зеленим кольором землі угорської корони святого Стефана — Транслейтанію (на схід від річки Лейта): Угорське королівство, Трансільванію, Словаччину, Воєводину, Хорватію і Славонію, Закарпаття.
Територію Боснії і Герцеговини, окуповану в 1878 р. й анексовану в 1908 р., позначте діагональною штриховкою обох кольорів як спільне управління імперії (кондомініум).

8. Позначте країни Азії, у яких відбулися революції на початку XX ст.

Позначте фіолетовим штрихуванням або кольоровими колами наступні країни:
Персія (Іран): Конституційна революція 1905–1911 рр. (підпишіть міста спалаху повстань — Тегеран, Тебриз).
Османська імперія: Молодотурецька революція 1908 р. (підпишіть виступ офіцерів у Салоніках та похід на Стамбул).
Китай: Сіньхайська революція 1911–1912 рр. (підпишіть Учанське повстання 1911 р., Нанкін як місце проголошення республіки на чолі з Сунь Ятсеном, Пекін).

9. Покажіть напрямки колоніальної експансії та колоніальні володіння Великої Британії, Франції та Німеччини.

Велика Британія (рожевий або червоний колір володінь):
Позначте колонії в Африці, що простягалися майже безперервною лінією «від Кейптауна до Каїра» (Південна Африка, Родезія, Британська Східна Африка/Кенія, Судан, Єгипет, Нігерія); в Азії — Індію («перлина корони»), Бірму, Малайю, факторії в Китаї (Гонконг, Вейхай). Нанесіть морські стрілки з метрополії через Суецький канал до Індійського океану.
Франція (синій колір володінь):
Позначте колонії в Північній, Західній та Екваторіальній Африці (Алжир, Туніс, Марокко, Сенегал, Французька Західна Африка, Конго, острів Мадагаскар); в Азії — Французький Індокитай (В’єтнам, Камбоджа, Лаос). Нанесіть стрілки трансафриканської експансії «із заходу на схід» (до зіткнення з англійцями у Фашоді 1898 р.).
Німеччина (коричневий або синьо-сірий колір володінь):
Позначте колонії в Африці: Того, Камерун, Німецьку Південно-Західну Африку (Намібія), Німецьку Східну Африку (Танганьїка); в Азії та Океанії — півострів Шаньдун і порт Циндао в Китаї, північно-східну частину Нової Гвінеї, Маршаллові й Каролінські острови. Стрілками покажіть наміри проникнення на Близький Схід (проєкт залізниці Берлін — Багдад).

II. Робота з таблицею

1. Складіть порівняльну таблицю реформаторських заходів, які здійснювали під впливом модернізаційних процесів у XIX — на початку XX ст. уряди Росії, Австро-Угорщини, Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії.

Країна	Політичні та виборчі реформи	Соціально-трудові реформи	Економічні та аграрні реформи
Велика Британія	Виборчі реформи 1867 і 1884 рр. (надання права голосу більшості робітників і селян); обмеження влади Палати лордів на користь Палати громад (1911 р.).	Закони Д. Ллойда Джорджа (1906–1911 рр.): безкоштовне харчування бідним школярам; 8-годинний робочий день для шахтарів; виплати по безробіттю, хворобі та інвалідності; пенсії за віком із 70 років.	Перехід до оподаткування надприбутків («революційний народний бюджет» 1909 р. для фінансування соцреформ); заохочення вільних ринків через колоніальну систему.
Франція	Затвердження законів Третьої республіки: свобода друку, зборів (1881 р.), амністія комунарам, остаточне відокремлення церкви від держави і школи (1905 р.).	Легалізація профспілок і права на страйк (1884 р.); закони про безкоштовну обов’язкову початкову світську освіту для дітей 6–13 років (закони Феррі); обмеження робочого часу жінок і підлітків.	Протекціоністські тарифи для підтримки власних виробників, розвиток мережі залізниць, спрямування капіталів у закордонні держпозики (країна-рантьє).
Німецька імперія	Конституція 1871 р. (загальне виборче право для чоловіків до рейхстагу за збереження контролю кайзера); політика «Культуркампф» (державний нагляд над школою і цивільний шлюб).	«Ера робітничого законодавства» Бісмарка (1880-ті рр.): вперше у світі держстрахування від нещасних випадків і хвороб; пенсії за віком з 70 років; обмеження робочого дня та дитячої праці (1891 р.).	Створення єдиної грошової та банківської системи (Рейхсбанк), єдиного митного простору, перехід до протекціонізму з 1879 р., підтримка важкої індустрії та картелів.
Італія	Розширення виборчого права (зниження вікового цензу в 1882 р.; закон Дж. Джолітті 1912 р. про виборчі права для 25% населення — фактично всіх дорослих чоловіків).	В «еру Джолітті» (1903–1915 рр.): легалізація діяльності робітничих спілок і страйків, скорочення тривалості робочого дня, заборона нічної праці жінок та дітей.	Націоналізація залізниць, упорядкування фінансів і державних боргів, субсидії великим промисловим підприємствам Півночі.
Австро-Угорщина	Австро-угорська угода 1867 р. (дуалістична монархія); надання рівноправності мов у діловодстві Богемії («мовні укази»); введення загального виборчого права для чоловіків в Австрії (1907 р.).	Законодавство про захист праці, регулювання робочого дня на великих фабриках, створення фабричної інспекції (переважно в австрійській та чеській частинах).	Створення спільного митного простору, розвиток важкої індустрії та військових концернів («Шкода»), нафтовидобутку в Галичині.
Російська імперія	Маніфест 17 жовтня 1905 р.: проголошення громадянських свобод (слова, друку, зборів), заснування парламенту — виборної законодавчої Державної думи.	Прийняття фабричних законів 1897 р. (обмеження тривалості робочого дня до 11,5 годин, заборона нічної праці дітей); запровадження страхування робітників (1912 р.).	Фінансова реформа С. Вітте (запровадження золотого рубля, 1897 р.), будівництво Транссибу, столипінська аграрна реформа (1906–1911 рр.): право виходу селян із громади на «відруби» та хутори, переселення за Урал.

2. Зберіть перелік фактів, які свідчать про зародження в XIX ст. масової культури та масового виробництва, та складіть таблицю.

Сфера розвитку	Факти, що свідчать про новий феномен	Суспільне значення та наслідки
Масове виробництво	• Запровадження методів тейлоризму (наукова організація праці, розбивка на прості рухи). • Впровадження рухомого конвеєра на автозаводах Генрі Форда в Детройті (1913 р., випуск моделі Ford-T). • Стандартизація вузлів, інструментів і деталей у машинобудуванні.	Різке падіння собівартості товарів, перетворення складних механізмів (автомобіль, швейна машинка, велосипед) на доступні речі масового споживання для середнього класу і робітників.
Поліграфія, преса, література	• Застосування ротаційних друкарських машин і дешевого паперу з деревини. • Зростання тиражів газет до мільйонів примірників (видання «жовтої преси» Дж. Пулітцера, газети «Daily Mail»). • Поширення жанрів пригодницького, детективного й фантастичного роману (А. Конан Дойл, Ж. Верн, Г. Веллс).	Формування єдиного інформаційного простору та громадської думки; перетворення преси на «четверту владу»; література стає розвагою для мільйонів грамотних городян.
Кінематограф та індустрія розваг	• Демонстрація сінематографа братами Люм’єр у Парижі (1895 р.). • Стрімке поширення кінозалів (у 1908 р. у Нью-Йорку кіно дивилися 250 тис. осіб щодня). • Перші зірки німого кіно (Чарлі Чаплін, Макс Ліндер). • Поява грамплатівок і фонографів для домашнього прослуховування музики.	Поява першого загальнодоступного екранного мистецтва, яке не знало мовних кордонів; започаткування культу кінозірок та індустрії масових видовищ.
Торгівля, дозвілля та спорт	• Відкриття перших гігантських універмагів із відкритим доступом до товарів («Бон марше» в Парижі, 1852 р.) та торгівля за каталогами в США. • Зародження комерційної реклами в пресі. • Відродження Олімпійських ігор (1896 р.), заснування регулярних футбольних чемпіонатів у Великій Британії.	Виникнення культури шопінгу та споживацтва; перетворення спорту з елітного аристократичного захоплення на комерційні масові змагання для стадіонів уболівальників.

III. Робота в групах

Обговоріть результати роботи зі створення презентацій та продемонструйте їх у класі.

Тези колективного обговорення результатів презентацій:

Усі презентації довели, що злам XIX–XX ст. був епохою прискореного переходу від традиційного суспільства до сучасного індустріального світу.
Реформи, які проводилися в Британії, Франції та США, довели, що соціальних вибухів можна уникнути, якщо вчасно захищати інтереси трудящих, розширювати виборчі права і впроваджувати соціальне законодавство.
Натомість авторитарні держави (Росія, Османська імперія) запізнювалися з політичними змінами, що неминуче приводило їх до революцій і втрати територій.
Загострення боротьби за переділ колоній («світова політика» Німеччини, поділ Африки) створило невирішувані суперечності, які привели до мілітаризму та неминучого глобального військового зіткнення.

IV. Робота в парах

1. Обговоріть і підготуйте пояснення, чому впродовж XIX ст. відбулася еволюція європейського соціалістичного руху від радикальних до поміркованих форм і легальної парламентської діяльності.

Еволюція соціалістичного руху від закликів до насильницької світової революції та «повалення буржуазії» (як це декларував марксизм середини XIX ст.) до реформізму й парламентської боротьби на початку XX ст. відбулася під впливом таких факторів:

Покращення реального становища пролетаріату: Прогнози К. Маркса про неминуче «абсолютне зубожіння робітників» не справдилися. Завдяки технологічному стрибку, скороченню робочого дня та зростанню продуктивності праці заробітна плата кваліфікованих робітників помітно зросла, забезпечивши їм гідний життєвий рівень.
Розширення виборчих прав: У Великій Британії, Франції, Німеччині та Італії більшість чоловіків отримали право голосу. Робітники перетворилися на масовий електорат. Соціалістам стало значно вигідніше перемагати на виборах і проводити власні закони мирним шляхом через парламенти, ніж ризикувати життям на барикадах.
Легалізація профспілок і розвиток соцзаконодавства: Влада запровадила страхування від нещасних випадків, пенсії та охорону праці (реформи Бісмарка, Ллойда Джорджа, Джолітті). Тред-юніони та соціал-демократичні партії стали впливовими легальними організаціями, з якими рахувалися уряди.
Теоретичний перегляд марксизму (ревізіонізм): Теоретики соціал-демократії (передусім Едуард Бернштейн) висунули нову тезу: «Кінцева мета — ніщо, рух — усе!». Вони обґрунтували, що капіталізм має здатність пристосовуватися, і соціалізму можна досягти поступовими реформами та демократизацією влади без руйнівних революцій.

2. Розподіліть обов’язки та на підставі доступних текстових і візуальних джерел підготуйте статтю (репортаж) про суперечливі наслідки колоніальної політики для метрополій і країн Азії та Африки.

Заголовок: «Цивілізація на вістрі багнета: тріумф імперій та трагедія підкорених народів»

Історичний репортаж спеціальних кореспондентів

На межі XIX та XX століть колоніальний поділ світу набув завершеного вигляду. Величні плакати в Лондоні та Парижі переконували обивателів у шляхетній «цивілізаційній місії» білої людини, яка нібито несе світло науки, залізниці та освіту диким племенам. Але що ховалося за фасадом цих імперських гасел?

Що отримали метрополії:
Для Великої Британії, Франції, Німеччини та Бельгії колонії стали гарантованим джерелом колосальних надприбутків, дешевої стратегічної сировини (бавовни, каучуку, нафти, міді, золота й алмазів) та монопольними ринками для збуту надлишків вітчизняних товарів. До метрополій текли величезні капітали, що дозволяло урядам фінансувати соціальні реформи та підтримувати високий рівень життя власного населення. Володіння заморськими територіями стало головним маркером «великої держави». Проте це мало й зворотний бік: метрополії опинилися у полоні небезпечного шовінізму, почали шалену гонку військово-морських озброєнь та підійшли до прірви світового воєнного конфлікту через сутички за кордони в Африці та Азії (Фашодський інцидент, Марокканські кризи).

Що пережили підкорені народи:
Для колонізованих народів Азії та Африки європейське вторгнення стало справжньою національною трагедією.

Традиційне господарство та ремесла були безжально зруйновані дешевим фабричним імпортом.
Країни були перетворені на сировинні придатки з монокультурним сільським господарством, що призводило до хронічного голоду серед селянства (як це відбувалося в Індії).
Європейські держави ділили карти Африки під лінійку, не зважаючи на етнічні кордони, що посіяло зерна кривавих міжетнічних війн на покоління вперед.
Будь-який опір нещадно придушувався новітньою зброєю: застосування кулеметів Максима в битві під Омдурманом (Судан), створення англійцями концтаборів для мирного населення під час англо-бурської війни, перший геноцид XX століття — винищення німецькими колонізаторами народів гереро і нама в Південно-Західній Африці.

Єдиним позитивним, хоч і ненавмисним наслідком стало те, що будівництво залізниць, телеграфних ліній та поява європейської освіти сприяли появі нової місцевої інтелігенції. Саме ця еліта, засвоївши європейські ідеї свободи, прав людини та демократії, очолила на початку XX століття національно-визвольні рухи за незалежність — від Індійського національного конгресу до революціонерів Китаю.

V. Підсумки заняття

Самостійно визначте, чим проведене практичне заняття стало корисним для вас.

Виконання завдань практичного заняття допомогло мені:

Сформувати цілісне бачення світу на зламі XIX–XX століть, усвідомивши глибинні причини зміщення центрів економічної могутності від Великої Британії до США та Німеччини.
Навчитися читати й аналізувати історичну контурну карту: співвідносити зони колоніальних імперій, геополітичні кризи, спалахи революцій та фронти локальних війн.
Зрозуміти сутність модернізації: чому демократичні реформи та вчасний діалог влади з суспільством рятували держави від насильства, тоді як небажання реформуватися приводило традиційні монархії до руйнівних революцій і розпаду.
Розвинути навички критичного мислення: відрізняти колоніальну імперську пропаганду від реальних наслідків експлуатації залежних народів.
Побачити коріння сучасного світу: багато винаходів (електрика, авто, зв’язок), архітектурні стилі та форми масової культури (кіно, преса, спорт), які виникли в цю епоху, складають основу нашого сьогоднішнього повсякденного життя.