Завдання для узагальнення знань за темами розділу 1: «Культура. Суспільство. Людина»
НАЗВІТЬ
— основні ознаки культури;
Культура поєднує в собі все матеріальне (будинки, одяг, техніка) та нематеріальне (мова, звичаї, цінності, правила поведінки), що створили люди. Вона не передається біологічно, а засвоюється через виховання і спілкування, є унікальною для кожного народу й постійно розвивається.
— особливості сучасного соціального життя;
Сьогодні життя дуже динамічне: ми постійно користуємося цифровими технологіями та інтернетом, легко подорожуємо і спілкуємося з людьми з усього світу (глобалізація), стикаємося з різними культурами, а громадяни дедалі активніше об’єднуються для розв’язання спільних проблем.
— основні джерела доходів і видатків державного та місцевого бюджету.
Державний бюджет:
Головні доходи — це загальнодержавні податки (ПДВ, мито, податок на прибуток підприємств), збори та прибутки держпідприємств. Головні видатки — оборона країни, виплата пенсій і соціальної допомоги, великі державні лікарні, університети та наука.
Місцевий бюджет:
Доходи громади складаються з місцевих податків (на землю, нерухомість, єдиний податок від підприємців), частини податку на доходи жителів та дотацій від держави. Видатки йдуть на потреби нашого міста чи села: ремонти шкіл і дитсадків, роботу лікарень, благоустрій (парки, вуличне освітлення, ремонт доріг) та комунальне господарство.
НАВЕДІТЬ ПРИКЛАДИ:
▪ дій активного громадянина;
Участь у виборах або голосування за шкільні ініціативи, допомога волонтерам, сортування побутового сміття, підписання важливих електронних петицій чи вихід на весняне прибирання парку біля школи.
▪ культурного різноманіття;
Проведення фестивалів їжі та народних ремесел різних національностей, співіснування християнських, мусульманських та юдейських громад в одному місті, вивчення мов національних спільнот у школах України.
▪ ситуацій міжкультурного конфлікту або непорозуміння;
- Вимога європейських організацій заборонити корейські традиційні страви під час ЧС з футболу 2002 року, що корейці сприйняли як неповагу до їхніх традицій.
- Повстання в Індії (1857 р.), коли британці ввели патрони, змащені яловичим і свинячим жиром, чим образили релігійні почуття індуїстів (для яких корова священна) і мусульман (яким заборонена свинина).
▪ соціальних змін, що відбулися в історії людства;
Перехід людей від полювання й печер до землеробства та міст (неолітична революція); поява фабрик, заводів і потягів у XVIII–XIX століттях; і поява інтернету зі смартфонами в наші дні, які повністю змінили спосіб навчання й роботи.
▪ добрих практик громадянської відповідальності у вашій громаді;
Організація регулярного збору допомоги для ЗСУ, спільні толоки з озеленення скверу біля будинку, допомога літнім сусідам із покупками та економія електроенергії у пікові години.
– історичних особистостей, які вплинули на перебіг подій у своїй країні чи світі;
Тарас Шевченко (збудив національну свідомість українців своїм словом), Мартін Лютер Кінг (ненасильницьким шляхом виборов громадянські права для темношкірих у США), В’ячеслав Чорновіл (боровся за незалежність і демократію в сучасній Україні).
– як меценати або спонсори підтримують освіту, культуру чи науку;
Меценати безкорисливо фінансують іменні стипендії для обдарованих студентів або відбудову музеїв (як родина Терещенків чи Ханенків колись). Спонсори купують спортивну форму для шкільної команди чи техніку в комп’ютерний клас в обмін на розміщення свого логотипу.
– сучасних форм добрих громадянських практик (сортування сміття, волонтерство, бюджет участі).
Роздільний збір пластику й батарейок у під’їзді, плетіння маскувальних сіток чи допомога притулкам для тварин, а також подання та підтримка учнівського проєкту облаштування зони відпочинку через шкільний бюджет участі.
ПОЯСНІТЬ:
— поняття:
Етноцентризм — звичка міряти чужі культури за мірками своєї, вважаючи власну культуру зразком, а інші — дивними чи неправильними.
Ксенофобія — страх і ворожість до всього чужого: іноземців, інших звичаїв чи релігій.
Шовінізм — переконання у вищості власного народу над іншими та зневага до інших націй.
Культурний релятивізм — погляд, згідно з яким кожну культуру треба розуміти й оцінювати за її власними правилами, а не з позиції «краща чи гірша».
Толерантність — повага та спокійне ставлення до різноманіття думок, поглядів і способів життя інших людей, якщо вони не порушують прав інших.
Особистість — людина, яка має власну свідомість, характер, погляди, усвідомлює своє місце в суспільстві та відповідає за власні вчинки.
Індивід — окрема людина як одиничний представник людського роду.
Громадянська відповідальність — усвідомлення обов’язку перед своєю громадою і країною, готовність брати участь у спільних справах.
Громадянська свідомість — розуміння своїх прав та обов’язків, повага до законів і турбота про майбутнє своєї держави.
Державний бюджет — головний фінансовий план країни на рік, де записано, звідки надходитимуть гроші і на що держава їх витратить.
Податки — обов’язкові платежі, які громадяни та компанії платять державі для фінансування армії, лікарень, шкіл і доріг.
Підприємництво — самостійна діяльність людей зі створення товарів чи послуг на власний ризик заради отримання прибутку.
Меценат — людина чи організація, яка безкорисливо допомагає грошима культурі, науці або освіті, не вимагаючи нічого взамін.
Спонсор — той, хто дає гроші на подію чи проєкт і отримує за це вигоду (наприклад, рекламу свого бренду).
Фінансова відповідальність — чесне і розумне поводження з грошима: сплата податків, уникнення боргів і цільове використання коштів.
— чим відрізняється етноцентризм від культурного релятивізму;
Етноцентризм вважає свою культуру «єдино правильною нормою», а інші народи — відсталими. Культурний релятивізм стверджує, що всі культури самобутні й їх треба оцінювати лише зсередини їхньої власної історії та традицій.
— як особистість може впливати на хід історії;
Сильна особистість із лідерськими якостями здатна об’єднати тисячі людей, запропонувати сміливу ідею і спрямувати суспільство на великі реформи, наукові відкриття або боротьбу за свободу (як Мартін Лютер Кінг чи Тарас Шевченко).
— чому в сучасному світі толерантність є необхідністю;
Сьогодні світ став відкритим і змішаним. Без терпимості та взаємоповаги до чужих поглядів суспільство швидко скотиться до міжнаціональних чи релігійних конфліктів. Толерантність — це основа мирного співжиття.
— як глобалізація змінює ставлення до «своїх» і «чужих»;
Раніше «чужими» вважали всіх, хто живе за межами свого села чи країни, і ставилися до них з острахом. Завдяки подорожам, інтернету та спільним проєктам ми бачимо, що в людей по всьому світу схожі прагнення й проблеми, тому «чужі» стають партнерами і друзями.
— як працює державний і місцевий бюджет.
Усе починається з планування: уряд або місцева влада рахують очікувані доходи (податки) та потреби. Далі парламент або місцева рада голосують за цей бюджет і ухвалюють його як обов’язковий план. Протягом року кошти збираються до скарбниці й спрямовуються на виплати зарплат вчителям і медикам, оборону, ремонти доріг та благоустрій, а наприкінці року влада звітує про кожну витрачену гривню.
ЗРОБІТЬ:
— визначте, які соціальні та економічні зміни відбулись у вашому місті / селі за останні 10 років;
У нашому місті з’явилося багато сучасних сервісів: запрацював ЦНАП, квитки в транспорті можна оплатити смартфоном, а довідки отримати в «Дії». В економіці відкрилося більше кав’ярень, служб доставки та невеликих приватних сервісів. У соціальному плані люди стали набагато активніше волонтерити, згуртувалися для підтримки військових і переселенців, а біля шкіл облаштували безпечні спортивні майданчики.
— визначте, які правила й традиції вашої громади сприяють соціальній згуртованості;
Найкраще нас згуртовують спільні благодійні ярмарки на підтримку армії, щотижневі збори допомоги для фронту та весняні толоки у парку. Також діє традиція «Громадського бюджету», коли мешканці разом голосують за найкращі проєкти покращення свого мікрорайону.
— створіть перелік із 3–5 дій, які ви особисто можете зробити для покращення життя в громаді;
- Сортувати вдома пластик і папір та здавати батарейки у спеціальні бокси.
- Не смітити на вулицях, берегти шкільні парти та обладнання спортивного майданчика.
- Долучатися до волонтерських зборів у школі та допомагати літнім сусідам.
- Запропонувати ідею для Шкільного громадського бюджету й проголосувати за неї з однокласниками.
— запропонуйте ідею шкільного проєкту, що сприяє економічній або соціальній відповідальності.
Проєкт «Шкільний благодійний ярмарок “Друге життя речам”»: учні збирають прочитані книги, настільні ігри чи власноруч виготовлені екоторбинки й сувеніри, продають їх на ярмарку, а всі зароблені кошти передають на закупівлю тактичної медицини для захисників або на корм для місцевого притулку тварин.
СТВОРІТЬ:
❖ есей «Що означає бути відповідальним громадянином у сучасному світі?»;
На мою думку, бути відповідальним громадянином — це не просто мати паспорт і знати свої права. Це насамперед позиція: розуміти, що стан нашого під’їзду, школи, міста і країни залежить від кожного з нас, а не від «когось дорослого зверху».
Відповідальність починається з найпростішого: не порушувати правил, чесно вчитися, дбати про чистоту довкілля, критично перевіряти новини в соцмережах і підтримувати тих, кому важко. У сучасному світі такий громадянин не стоїть осторонь: він волонтерить, бере участь у житті громади, поважає інших людей і захищає свою країну. Відповідальний громадянин — це той, хто діє заради спільного блага щодня.
❖ постер «Моя громада — моя справа» для шкільної ініціативи або виставки.
Ідея оформлення:
У центрі плаката намальовано велике дерево, крона якого утворена з різнокольорових відбитків долонь учнів нашого класу. На гілках — малюнки добрих справ: прибирання парку, сортувальний бак, коробка волонтерської допомоги.
Написи на постері:
Головне гасло: «Зміни починаються з твого двору та школи!».
Короткі заклики:
- «Не чекай на інших — запропонуй власну ідею!».
- «Сортуй відходи — бережи природу своєї громади!».
- «Допомагай тим, хто поруч!».
- Внизу плаката — QR-код на шкільну скриньку ідей для благоустрою.
ДОСЛІДІТЬ:
❖ «Які форми громадянської участі доступні молоді у вашій місцевості?»;
Як підлітки 14–15 років ми вже маємо багато реальних інструментів впливу:
- Шкільне самоврядування — участь у роботі учнівського парламенту чи ради, організація заходів та захист прав учнів.
- Шкільний та молодіжний громадський бюджет — можливість подавати власні проєкти (наприклад, облаштування зони відпочинку або спортмайданчика) та голосувати за них.
- Волонтерські рухи та благодійні організації — плетіння сіток, допомога переселенцям, збір коштів для притулків.
- Екологічні акції — участь у міських толоках, сортування пластику та макулатури в школі.
- Молодіжна рада при міській або селищній раді — дорадчий орган, де старшокласники передають пропозиції молоді місцевій владі.
❖ «Як культурні традиції впливають на громадську активність людей у різних регіонах України?».
В усіх куточках України є давня традиція взаємодопомоги — «толока», коли сусіди збираються разом, щоб безкорисливо допомогти збудувати хату, зібрати врожай чи прибрати спільну вулицю. На заході країни збереглася сильна згуртованість навколо церковних і сільських громад, у центрі та на півдні — традиції козацького самоврядування та громадських сходів. Сьогодні ці звичаї переросли в потужний волонтерський рух по всій Україні, який доводить: готовність підставити плече одне одному закладена в нашій культурі з давніх часів.