§42. Імперський наступ на автономію Гетьманщини. Павло Полуботок

Назад до змісту

1. Гетьман Іван Скоропадський

1. Як російський цар Петро І обмежив владу новообраного гетьмана Івана Скоропадського?

Петро І не уклав із Скоропадським традиційного договору, який підтверджував би права Гетьманщини, а замість цього надіслав «Решетилівські статті» у формі указу. При гетьмані постійно перебував царський представник Андрій Ізмайлов, який стежив за гетьманом і старшиною та мав право втручатися у всі справи Гетьманщини.

2. Які антиукраїнські заходи здійснював Петро І? Наведіть приклади.

• Переніс резиденцію гетьмана до Глухова, ближче до російського кордону, і розмістив там два московські полки.
• Українським купцям дозволяли вивозити зерно до Європи лише через російські порти.
• Мито з російсько-українського кордону надходило до царської казни.
• Козаків змушували будувати фортеці, канали, дороги по всій Росії, де багато з них гинуло.
• Заохочувався переїзд українських науковців і діячів культури до Петербурга і Москви.
• Заборонено друкувати українські книги, окрім церковних, і вивозили рукописи та друковані книги до Росії.

3. Кого й чому Іван Скоропадський призначив наказним гетьманом?

Іван Скоропадський призначив наказним гетьманом Павла Полуботка, бо відчував посилення російського контролю та загрозу для автономії Гетьманщини, тому хотів, щоб у разі його смерті влада не залишилася без керівника.

1. Доведіть або спростуйте твердження: «Іван Скоропадський був винуватцем обмеження автономії Гетьманщини»

Твердження неправильне. Іван Скоропадський не був винуватцем обмеження автономії Гетьманщини, оскільки всі ключові рішення щодо обмеження влади гетьмана й автономії ухвалював російський цар Петро І. Саме Петро І не уклав зі Скоропадським традиційного договору, а надіслав «Решетилівські статті» у вигляді указу, постійно тримав при гетьмані свого представника, переносив резиденцію гетьмана і розміщував московські війська, обмежував економічні й культурні права українців. Скоропадський, навпаки, неодноразово звертався до царя з проханнями відновити козацькі вольності, але його прохання ігнорувалися. Остаточне обмеження автономії відбулося вже наприкінці його життя зі створенням Малоросійської колегії, ініціатором якої був Петро І, а не Скоропадський.

2. Малоросійська колегія

1. Хто входив до Малоросійської колегії? Кому її підпорядкували?

До Малоросійської колегії входили шість російських офіцерів на чолі з бригадиром Степаном Вельяміновим. Колегія була підпорядкована Сенатові Російської імперії, а не Колегії іноземних справ, як раніше Гетьманщина.

2. Які функції виконувала Малоросійська колегія?

Малоросійська колегія управляла Гетьманщиною, контролювала Генеральну військову канцелярію, впроваджувала російські закони й правові норми, реформувала систему оподаткування та взяла під особистий контроль збір податків до царської казни. Вона також заохочувала скарги населення на місцеву владу, щоб послабити українську старшину.

3. Чому в 1727 році Малоросійську колегію було ліквідовано?

Колегію ліквідували через зміну політичного курсу після смерті Петра І: почалася підготовка до нової російсько-османської війни, і щоб задобрити козацьку старшину, царський уряд дозволив вибори нового гетьмана та скасував Малоросійську колегію.

Барвограй ідей

Попрацюйте в парах. Охарактеризуйте діяльність Малоросійської колегії за критеріями: час існування, склад, керівник, напрямки діяльності, причини ліквідації.

Час існування: Малоросійська колегія діяла з 1722 до 1727 року.

Склад: До складу входили шість російських офіцерів.

Керівник: Очолював колегію бригадир Степан Вельямінов.

Напрямки діяльності:

• Управління Гетьманщиною як російською провінцією
• Контроль над Генеральною військовою канцелярією
• Впровадження російських законів і норм
• Реформа системи оподаткування, збір податків до царської казни
• Заохочення скарг населення на місцеву владу для ослаблення української старшини

Причини ліквідації: Колегію ліквідували у 1727 році через зміну політичного курсу після смерті Петра І: назрівала нова російсько-османська війна, і щоб задобрити козацьку старшину, уряд дозволив вибори нового гетьмана та ліквідував Малоросійську колегію.

3. Наказний гетьман Павло Полуботок

1. У який спосіб Павло Полуботок відстоював українську автономію?

Павло Полуботок відстоював автономію через постійні клопотання до російського царя, його оточення та Сенату. У 1722–1723 роках він відправляв делегації з проханнями про відновлення гетьманства та обмеження влади Малоросійської колегії. Також організував спротив реформам колегії разом із козацькою старшиною.

2. Які прохання містили Коломацькі чолобитні?

У Коломацьких чолобитних містилося прохання дозволити вільні вибори гетьмана і старшини відповідно до давніх прав Гетьманщини, оскільки без гетьмана, як зазначалося у зверненні, неможливо належно управляти державними і військовими справами.

3. Що призвело до смерті наказного гетьмана Павла Полуботка?

Причиною смерті Павла Полуботка стало його ув’язнення у Петропавлівській фортеці. Його заарештували разом із козацькою старшиною за організацію спротиву Малоросійській колегії та подання Коломацьких чолобитних, де він помер у 1724 році.

Відлуння минулого. Коломацькі чолобитні

1. Коли були ухвалені Коломацькі чолобитні?

Коломацькі чолобитні були ухвалені 1 жовтня 1723 року.

2. З яким проханням зверталися Павло Полуботок і генеральна старшина до російського імператора Петра І?

Вони просили дозволити у війську малоросійському, відповідно до давніх прав, вільними голосами серед малоросіян обирати гетьмана, оскільки без гетьмана в Малоросії державні й військові справи не можуть належно управлятися, і вся Мала Росія перебуває «в особливій темряві».

Павло Полуботок (1660 — 1724)

1. Доберіть факти з біографії Павла Полуботка, які свідчать про те, що його підтримувала значна частина козацької старшини.

• Павло Полуботок разом із генеральною старшиною організував і підписав Коломацькі чолобитні, у яких від імені всього війська малоросійського зверталися до царя з проханням про відновлення виборів гетьмана.
• У 1722–1723 роках Полуботок неодноразово відправляв делегації до Російської імперії з клопотаннями щодо захисту автономії, і ці делегації складалися з козацької старшини, тобто він мав їхню підтримку.
• Разом із ним за спротив Малоросійській колегії були заарештовані й ув’язнені інші представники старшини, що свідчить про їхню солідарність із наказним гетьманом.

2. Використовуючи інформацію з третього пункту параграфа і рубрики «Життєтека», складіть 5-6 запитань про діяльність Павла Полуботка.

• Які основні способи боротьби за автономію Гетьманщини використовував Павло Полуботок?
• Чому Павло Полуботок і козацька старшина подали Коломацькі чолобитні до російського царя?
• Які наслідки мала подача Коломацьких чолобитних для Павла Полуботка та його соратників?
• Як Павло Полуботок оцінював політику російської влади щодо України у своїй промові до Петра І?
• Які реформи ініціював Павло Полуботок під час свого перебування на посаді наказного гетьмана?

Відлуння минулого. З промови наказного гетьмана Павла Полуботка до російського царя Петра І у в’язниці (уривок з «Історії Русів»)

1. У чому звинувачував російського царя Павло Полуботок? Наведіть відповідні цитати.

Павло Полуботок звинувачував російського царя у перетворенні українців на рабів, у надмірних податках, примусових важких роботах, масовій загибелі людей, свавіллі московських урядників і утисках.

Відповідні цитати:

• «Ми… вкинуті в найтяжче рабство і змушені платити данину ганебну й незносну, рити лінії та канали і осушувати непролазні багнища, угноюючи все те тілами наших мерців, що впали цілими тисячами од тягот, голоду та клімату…»
• «Урядники московські, що панують над нами і не знають прав та звичаїв наших і майже неписьменні, відають тільки те, що їм вільно робити усе…»
• «Я знаю, що на нас чекають кайдани і понурі в’язниці, де виморять нас голодом і утисками за звичаєм московським, але, поки ще живу, кажу Тобі правду, …що прийдеться складати Тобі звіт неодмінно перед Царем усіх царів, Всемогутнім Богом, за погибель нашу і всього народу».

2. Придумайте власну назву картині поруч із рубрикою.

«Останнє слово гетьмана»

Галявина творчості

Як ви знаєте, у першій половині XVIII століття Російська імперія посилила наступ на автономію Гетьманщини. Проаналізуйте діяльність виборного гетьмана Івана Скоропадського на наказного гетьмана Павла Полуботка. Знайдіть спільні і відмінні риси в їхній діяльності. Запишіть ці риси у зошиті, заповнивши таблицю. Зробіть обґрунтований висновок, кому з діячів вдалося протистояти імперському наступу на автономію Гетьманщини.

Критерії	Спільне	Відмінне
Походження	Обидва з козацької старшини, мали освіту в Києво-Могилянському колегіумі	Скоропадський був виборним гетьманом, Полуботок — наказним (тимчасовим) гетьманом
Ставлення до автономії	Обидва прагнули зберегти автономію Гетьманщини, виступали проти обмеження козацьких прав	Скоропадський діяв обережно, часто підкорявся царським указам; Полуботок організував відкритий спротив, подавав чолобитні
Методи боротьби	Зверталися до царя з проханнями про відновлення козацьких вольностей	Полуботок організовував делегації, подавав Коломацькі чолобитні, за що був ув’язнений; Скоропадський призначив Полуботка наказним гетьманом і відійшов від справ
Відповідь царської влади	Обох ігнорували, їхні прохання не задовольнялися, владу обмежували	За Полуботка — арешти і ув’язнення, за Скоропадського — постійний контроль через царського представника та Малоросійську колегію
Наслідки діяльності	За обох посилився наступ на автономію, владу гетьмана обмежили, створили Малоросійську колегію	Полуботок помер у в’язниці, Скоропадський помер природною смертю

Отже,

найбільшого спротиву імперському наступу чинив Павло Полуботок, адже він організував активний рух старшини, подав Коломацькі чолобитні, відкрито виступив проти Малоросійської колегії й царських утисків, за що був заарештований і загинув у в’язниці. Іван Скоропадський намагався діяти обережніше, але його прохання ігнорували, і він не зміг реально зупинити наступ на автономію.