3 серпня 2026 р. Модерна доба

3. Політика Росії щодо українських етнічних територій. Козацтво після ліквідації Задунайської Січі

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Працюючи в парах, проаналізуйте карти 1 і 2 в е-додатку й отримайте з них якомога більше інформації про події, явища, процеси в міжнародних відносинах (війни, мирні договори). Презентуйте її класу. Протягом уроку повертайтеся до цієї інформації та збагачуйте її.

Карти демонструють, що на початку XIX століття українські землі опинилися в центрі воєнних конфліктів Російської імперії проти Османської імперії та наполеонівської Франції. Внаслідок російсько-турецької війни 1806–1812 років і Бухарестського миру Росія приєднала Бессарабію та частину Північної Буковини. Війна 1812 року охопила західні прикордонні землі України, а після російсько-турецької війни 1828–1829 років за Адріанопольським миром до імперії відійшли гирло Дунаю та узбережжя Чорного моря на Кавказі.

ПОМІРКУЙТЕ

Чи можна стверджувати, що в першому десятиріччі ХІХ ст. Україні відводили лише роль об’єкта в геополітичній боротьбі інших держав? Чому?

Так, це стверджувати можна. Україна не мала власної держави й не вела самостійної зовнішньої політики. Російська та Османська імперії боролися за землі Причорномор’я, а українські території використовували як арену боїв. Українців мобілізували до війська з обох боків: задунайські козаки билися за султана, а чорноморські козаки й селяни Наддніпрянщини — за царя.

ДОСЛІДІТЬ

Поєднайте інформацію з ілюстрацій і таблиці. Які військові традиції та звичаї повсякдення зберігали чорноморські та задунайські козаки? Яку участь брали українці у війні 1806–1812 рр.? Чим це було зумовлено? Якими були підсумки війни? Знайдіть на карті 2 в е-додатку території, приєднані до Російської імперії.

Чорноморські та задунайські козаки зберігали традиційне козацьке вбрання (шаровари, жупани, папахи, пояси), носили оселедці й вуса, користувалися шаблями та рушницями. Обидва війська берегли курінний устрій і козацьке самоврядування. Задунайці діяли переважно як піхота й кіннота на річці Дунай.

Українці брали масову участь у війні з обох боків. Задунайське козацьке військо воювало на боці Османської імперії. Чорноморські козацькі полки воювали на боці Росії. Царський уряд також мобілізував до ополчення жителів Чернігівської, Харківської, Полтавської та Київської губерній, реквізував 1 тисячу коней, 6 тисяч возів, 7 тисяч пар волів і залучив 4 тисячі погоничів.

Це було зумовлено тим, що воєнні дії розгорталися на Чорному морі, Дунаї та частково у Південній Бессарабії поруч з українськими землями. Козаки ж виконували військову повинність перед монархами, під владою яких опинилися.

Підсумки війни: Російська імперія перемогла й підписала Бухарестський мирний договір 1812 року. До Росії відійшли українські землі Бессарабії та частина Північної Буковини з населенням 200 тисяч осіб, а також фортеці Ізмаїл, Кілія, Аккерман (Білгород-Дністровський) і Хотин. На карті ці землі розташовані між річками Прут і Дністер на південному заході.

ДОСЛІДІТЬ

Спираючись на схему, поясніть:
1. Чому, на вашу думку, саме до козаків Задунайської Січі звертався Наполеон по допомогу?
2. Як і з якою метою Наполеон планував поділити територію України?
3. Чи була така політика традиційною для його держави?

Наполеон звертався до задунайських козаків, бо вони мали великий бойовий досвід, жили під владою османського султана й ворогували з Російською імперією.
Наполеон хотів відірвати українські землі від Росії, послабити її та перетворити Україну на буферну зону. Він планував передати Правобережну Україну Польщі, Волинь і Галичину — Австрії, Крим і Північне Причорномор’я — Османській імперії, а решту земель поділити на підконтрольні князівства («наполеоніди») на чолі з французькими маршалами.
Так, така політика була традиційною для наполеонівської Франції. Наполеон регулярно перекроював кордони європейських країн і створював залежні буферні держави під владою своїх генералів.

ДОСЛІДІТЬ

Чому ставлення українського дворянства до пропозицій Наполеона було різним? Уявіть себе учасниками та учасницями тих подій. До якого табору ви приєдналися б?

Українське дворянство мало різні погляди та інтереси. Автономісти (Лукашевич, Чайковський, Капніст) бачили в Наполеоні визволителя від царського ярма, сподівалися на скасування кріпацтва та відновлення самоврядування або автономії України. Консерватори (Кочубей, Кованько) боялися французької революції, не довіряли Наполеону й шукали в цараті захисту своїх маєтків і кріпосних порядків.

Якби я жив у той час, то обрав би табір автономістів. Адже вони прагнули визволити свій край від кріпацтва і відновити права українського народу.

ДОСЛІДІТЬ

Прочитайте уривок із повісті Тараса Шевченка «Близнюки». Які події він описував у своєму творі? Прокоментуйте їх, спираючись на ілюстрації. Як ви вважаєте, чому українське населення масово підтримало Російську імперію у війні проти Наполеона?

Шевченко описував вторгнення армії Наполеона у 1812 році, спалення Москви та масове створення ополчення в Україні. На картинах Вільгельма Мірбаха та Василя Бакала показано козаків і формування 5-го козацького кінного полку письменником Іваном Котляревським.

Українці масово підтримали війну, тому що цар Олександр I пообіцяв створити козацькі полки. Люди наївно повірили, що влада назавжди відновить козацький устрій і звільнить їх від кріпацтва.

ДОСЛІДІТЬ

Спираючись на карту 2 в е-додатку, розкажіть, які території України було охоплено французько-російською війною. Визначте за позначеннями на карті, якою була участь українців у цій війні.

Бойові дії охопили західну частину українських земель — Волинь, а також окремі повіти Київщини та Чернігівщини.

Українці брали участь у війні в таких напрямах: виставили понад 60 тисяч вояків козацьких та ополченських полків (35% від загального ополчення), які билися на фронті та пройшли похід до Лейпцига. Населення забезпечувало армію кіньми, провіантом і транспортом, а Шосткинський завод і київський «Арсенал» постачали порох і зброю.

ПОМІРКУЙТЕ

Яку політику провадила російська влада щодо козацтва після завершення французько-російської війни?

Російська влада проявила цілковиту невдячність і почала утиски. Ополченські та лівобережні козацькі полки негайно розформували, а вояків повернули до кріпацького та селянського станів. Козаків Правобережжя насильно зробили військовими поселенцями, а частину козаків змусили переселитися на Кубань.

ДОСЛІДІТЬ

Чому російська влада переселяла козаків подалі від їхніх етнічних територій? Яке значення мало для козаків збереження власних військових традицій на нових землях? У чому це проявилося?

Царський уряд переселяв козаків, щоб розірвати їхній зв’язок із рідною землею, не допустити повстань в Україні та змусити їх охороняти імперський кордон на Кавказі.

Збереження військових традицій допомагало козакам захищатися на небезпечному кордоні та берегти свою українську культуру.

Це проявилося в тому, що чорноморські козаки на Кубані відродили устрій Війська Запорозького, заснували місто Нова Січ (Єкатеринодар) та створили 40 курінних поселень.

ДОСЛІДІТЬ

Як оцінюють дії Йосипа Гладкого джерела? А як гадаєте ви?

Богдан Сушинський оцінює дії отамана критично. Він наголошує, що Гладкий кинув Задунайську Січ, забув кривди царату заради чину полковника й орденів, а це призвело до розгрому Січі турками. Сергій Каюк дає стриману наукову оцінку, називаючи Гладкого «фронтирним лідером», який зумів піднятися від селянина до дворянина й організував повернення козаків під владу Росії.

Я вважаю, що вчинок Гладкого був неоднозначним: він рятував козаків від османської помсти на тлі поразки Туреччини, але водночас став знаряддям імперії та підставив під удар тих козаків, які залишилися за Дунаєм.

ДОСЛІДІТЬ

Як російсько-турецька війна 1828–1829 рр. вплинула на становище України? Знайдіть на карті 2 в е-додатку землі, які було приєднано в результаті цієї війни.

Війна знову лягла тягарем на українські землі через реквізиції та мобілізацію. Її головним наслідком став перехід отамана Йосипа Гладкого з козаками на бік Росії, через що турки зруйнували Задунайську Січ. Із цих козаків уряд утворив спочатку Дунайське, а потім Азовське козацьке військо.

За Адріанопольським мирним договором 1829 року до Росії відійшли гирло Дунаю та східне узбережжя Чорного моря на Кавказі. На карті ці території розташовані в дельті Дунаю на півдні Бессарабії та на чорноморському березі Кавказу.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. Склади хронологічну таблицю основних подій, про які йдеться в параграфі, і коротко схарактеризуй кожну з них.

Дата	Подія	Коротка характеристика
1806–1812 рр.	Російсько-турецька війна	Росія перемогла й підписала Бухарестський мир, приєднавши Бессарабію та частину Буковини.
1812 р.	Французько-російська війна	Напад армії Наполеона. В Україні сформували козацькі полки й ополчення понад 60 тисяч осіб.
Осінь 1813 р.	«Битва народів» під Лейпцигом	Битва закордонного походу, де відзначилися українські козацькі й ополченські полки.
1817 р.	Повстання Бузького козацького війська	Виступ козаків проти перетворення на військових поселенців. Влада придушила бунт і ліквідувала військо.
1828–1829 рр.	Російсько-турецька війна	Завершилася Адріанопольським миром. До Росії відійшли гирло Дунаю та кавказький берег Чорного моря.
1828 р.	Перехід Йосипа Гладкого та знищення Задунайської Січі	Отаман з частиною козаків перейшов до росіян. Турки у відповідь зруйнували Задунайську Січ.
1828 р.	Утворення Дунайського козацького війська	Створене царським урядом із задунайських козаків, що перейшли на бік Росії.
1832 р.	Створення Азовського козацького війська	Оселене між Бердянськом і Маріуполем для охорони узбережжя.
1864 р.	Скасування Азовського козацького війська	Царський указ про ліквідацію війська. Козаків зробили державними селянами, а офіцерам дали дворянство.

2. Які територіальні зміни сталися внаслідок російсько-турецької війни 1806–1812 рр.?

За Бухарестським миром 1812 року до Російської імперії відійшли українські землі Бессарабії та частина Північної Буковини з населенням 200 тисяч осіб, а також фортеці Ізмаїл, Кілія, Аккерман і Хотин.

3. Якою була участь українців у французько-російській війні 1812 р.?

Українці виставили понад 60 тисяч вояків до ополчення і добровольчих козацьких полків. Підприємства України забезпечували армію: Шосткинський завод робив порох, київський «Арсенал» — зброю. Селяни постачали вози, коней і фураж. Частина шляхтичів Волині воювала на боці Наполеона у польському легіоні Домбровського.

4. Якою була політика царизму щодо України після війни 1812 р.?

Царський уряд проявив системну невдячність і скасував усі обіцянки. Полки розформували, а людей повернули до кріпацтва і селянського стану. Бузьких козаків зробили військовими поселенцями, а частину козаків змусили переселитися на Кубань і воювати на Кавказі.

5. Чому і як ліквідовано Задунайську Січ?

Січ ліквідували тому, що отаман Йосип Гладкий із частиною козаків перейшов на бік Росії під час війни 1828–1829 років і провів царські війська через Дунай. У відповідь османська армія напала на Січ, зруйнувала її укріплення, роззброїла захисників, а полонених відправила до в’язниць і на каторгу.

6. Поясни мотиви, що спонукали українців до участі в російсько-турецьких війнах першої половини ХІХ ст.

Українці прагнули повернути свої рідні причорноморські землі та сподівалися відродити козацькі права й самоврядування. Задунайські козаки спочатку боронили свої поселення на боці султана, а потім перейшли на бік Росії, щоб уникнути переселення вглиб Туреччини.

7. Чому у війні з Наполеоном більшість українців підтримала Російську імперію?

Більшість українців підтримала імперію через указ Олександра I про формування козацьких полків. Люди наївно повірили обіцянкам, що служба у війську поверне козацькі порядки та звільнить їх від кріпацтва.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

1. Стисло (одне-два речення) схарактеризуй політику російської влади щодо українського козацтва й наведи три-чотири аргументи (з використанням фактів параграфа) на підтримку твоєї позиції.

Російська влада використовувала козацтво виключно у власних інтересах під час воєн, після чого скасовувала його права, вдаючись до розформування, репресій та примусових переселень.

Аргументи:

Після війни 1812 року козацькі та ополченські полки розформували, а козаків повернули до кріпацького та селянського станів.
Бузьке козацьке військо ліквідували, а його учасників силою перетворили на військових поселенців після придушення повстання 1817 року.
Козаків Чорноморського війська переселили на Кубань і змусили нести службу на кавказькому прикордонні.
У 1864 році царським указом ліквідували Азовське козацьке військо, а його козаків записали в державні селяни.

2. Виконай завдання 3.1–3.5 до § 3 в е-додатку.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://smarttextbook.com.ua/historyofukraine-9/.

РОБОЧИЙ АРКУШ

1. Установи правильну хронологічну послідовність подій:
А — Повстання Бузького козацького війська;
Б — Бухарестський мирний договір;
В — Утворення Азовського козацького війська;
Г — Ліквідація Задунайської Січі.

Правильна хронологічна послідовність: Б, А, Г, В.

Б — Бухарестський мирний договір (1812 р.)
А — Повстання Бузького козацького війська (1817 р.)
Г — Ліквідація Задунайської Січі (1828 р.)
В — Утворення Азовського козацького війська (1832 р., на основі сформованого в 1828 р. Дунайського полку)

2. Заповни таблицю «Наслідки імперських війн для українців»:

Війна	Наслідки для українських земель та населення
Російсько-турецька війна 1806–1812 рр.	Тягар війни ліг на жителів через мобілізацію та реквізиції коней, волів і возів. До Росії приєднали Бессарабію та частину Північної Буковини.
Французько-російська війна 1812 р.	Військові дії охопили Волинь і окремі повіти Київщини та Чернігівщини. Українці створили 60-тисячне ополчення, але після перемоги полки ліквідували, а вояків повернули до кріпацтва.
Російсько-турецька війна 1828–1829 рр.	Перехід частини козаків на бік Росії призвів до знищення турками Задунайської Січі. До Росії приєднали гирло Дунаю та узбережжя Чорного моря на Кавказі, а із задунайців створили Азовське військо.

3. Маршрут вояка (приклад щоденника):

Мій похід розпочався з: міста Полтава, де я вступив до 3-го Полтавського козацького кінного полку.
Під час походу я перетнув: Правобережну Україну, річки Дніпро та Німан, білоруські й польські землі, дійшов до німецьких князівств.
Бої, у яких я брав участь: бої на Волині, переслідування наполеонівської армії та «Битва народів» під Лейпцигом восени 1813 року.
Що найважче: важкі переходи в негоду, брак амуніції та гірке усвідомлення, що після повернення царська влада не повернула нам волю.
Думки: ми чесно проливали кров і сподівалися на відновлення козацьких вольностей, але імперія знову віддала козаків панам.

4. Первинне та вторинне джерело:

Первинне джерело:

Назва або опис джерела: Уривок із повісті Тараса Шевченка «Близнюки» (с. 19 підручника).

Я вважаю це джерело первинним, тому що це літературний твір ХІХ століття, створений сучасником епохи на основі живої народної пам’яті та свідчень учасників війни (хоч сам автор народився у 1814 р.). Твір є автентичним свідченням доби, яке відображає тогочасні настрої українців, їхню готовність до оборони рідного краю та надії на відродження козацтва.

Вторинне джерело:

Назва або опис джерела: Уривок із праці дослідника Богдана Сушинського «Козацькі вожді» (с. 22 підручника).

Я вважаю це джерело вторинним, тому що воно є науково-популярним історичним дослідженням сучасного автора, створеним через багато десятиліть після подій. Дослідник не був учасником описуваних процесів, а проаналізував, інтерпретував та узагальнив раніше відомі історичні факти й документи.

5. Розпорядження Олександра I (1812 р.):

Які події змусили російського царя видати цей документ саме в червні 1812 р.?

Вторгнення «Великої армії» Наполеона на територію Російської імперії (червень 1812 р.) та гостра потреба терміново посилити армію для оборони кордонів.

Яку основну мету переслідував цар, створюючи українське козацьке військо?

Використати бойовий досвід і патріотизм українців для відбиття нападу французів, переклавши всі витрати на спорядження на самих бійців та місцеве населення.

Які умови служби було передбачено для козаків?

Формувалося чотири полки, вояки яких власним коштом забезпечували спорядження. Натомість їм та їхнім дітям обіцяли довічний козацький стан, звільнення від податків і повинностей та надання казенних земель.

Чи згоден ти з таким судженням: «Політика Російської імперії щодо українського козацтва у першій половині XIX ст. полягала у тому, щоб використати його військовий потенціал, а потім ліквідувати як окрему соціальну групу». Свою думку обґрунтуй фактами з підручника.

Так, повністю згоден, адже царат залучав козаків лише під час воєн, а після перемог ліквідовував їх через страх перед відродженням автономії. Це підтверджує розпуск полків 1812 р. із поверненням бійців до кріпацтва, скасування Бузького війська у 1817 р. та остаточна ліквідація Азовського війська у 1864 р.

6. Факт чи інтерпретація:

У 1817 р. спалахнуло повстання Бузького козацького війська — Факт. Тому, що це реальна історична подія з конкретною датою.
Указ царя викликав серед українців наївну віру у відновлення козацьких порядків — Інтерпретація. Тому, що це авторська оцінка психологічного стану та настроїв населення.
У 1828 р. з козаків, які перейшли на бік Росії, було сформовано Дунайське військо — Факт. Тому, що це офіційно задокументована дія імперської влади.
Дії Йосипа Гладкого сприймаються як свідоме знищення козацької твердині — Інтерпретація. Тому, що це суб’єктивна моральна оцінка дій отамана істориками.

7. Промова представника шляхти (автономіст):

«Ми, прихильники автономії нашого краю, бачимо в особі Наполеона можливість зламати кайдани петербурзького самодержавства. Російська імперія знищила Гетьманщину і закріпачила наш народ. Прихід нового європейського порядку дасть нам змогу покінчити з рабством кріпацтва, увести прогресивні закони та відновити самоврядування рідної землі».

8. Кубанські козаки:

Риси ідентичності:

кубанці зберегли українську мову, курінний поділ, козацькі думи й пісні, традиційний одяг, звичаї вибору отаманів і проведення військових рад.

Що допомогло зберегти:

заснування власних станиць, компактне розселення на Тамані та правобережжі Кубані, а також дотримання звичаїв Запорозької Січі.

Вислови свою громадянську позицію щодо важливості збереження національної ідентичності та культурної пам’яті

збереження національної ідентичності є запорукою виживання нації. Без знання мови й культури предків народ асимілюється і втрачає історичну пам’ять.

9. Козацтво у твоєму регіоні:

Приклади пам’яток, топонімів та традицій (перша половина XIX ст.):

Могила й пам’ятник Йосипу Гладкому (м. Запоріжжя) — поховання останнього кошового отамана Задунайської Січі та очільника Азовського козацького війська (1832–1864 рр.), розташоване на території Запорізького національного університету.
Топоніми та пам’ятні знаки на Полтавщині й Чернігівщині — вулиці Козацьких полків, меморіальні дошки та музейні експозиції, присвячені формуванню українських козацьких полків під час війни 1812 року (зокрема, за участі І. Котляревського у Полтаві).

Чому варто пам’ятати про цю сторінку історії:

Пам’ятати про ці події варто тому, що навіть після скасування Гетьманщини та Січі українці зберегли військову звитягу й козацьку ідентичність. Масовий вступ до ополчення та повстання (наприклад, Бузьке 1817 р.) довели: попри імперський тиск і підступність влади, прагнення до волі та відновлення самоврядування в нашому народі не згасало.