20. Міжнародні кризи та збройні конфлікти на початку ХХ ст.
МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО П. 20.1)
1. Згадайте значення словосполучення «блискуча ізоляція». Чому укладений у 1902 р. договір з Японією означав для британців закінчення політики нейтралітету?
«Блискуча ізоляція» — це зовнішньополітичний курс Великої Британії в другій половині XIX ст. Він полягав у відмові від тривалих союзів із європейськими країнами та збереженні повної свободи дій.
Укладений у 1902 році договір із Японією означав завершення британського нейтралітету. Лондон уперше взяв на себе офіційні двосторонні союзницькі зобов’язання і почав спільно стримувати експансію Російської імперії на Далекому Сході.
2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про участь українців у японсько-російській війні. Запишіть у зошит 2–3 факти, що вас зацікавили.
Факти про участь українців у японсько-російській війні:
- Героїчну оборону фортеці Порт-Артур протягом п’яти місяців очолював українець за походженням генерал-майор Роман Кондратенко. Він загинув на передовій під час артилерійського обстрілу.
- У боях брав участь офіцер Павло Скоропадський — майбутній гетьман Української Держави. За хоробрість його нагородили орденом Святої Анни 3-го ступеня та золотою зброєю.
- Значну частину особового складу сухопутних полків та екіпажів кораблів Тихоокеанського флоту становили призовники з українських губерній.
3. Чому маленька Японія змогла здобути перемогу над величезною Російською імперією? Як ця перемога сприяла «пробудженню Азії»?
Японія перемогла завдяки успішній модернізації, створенню сучасного вишколеного флоту й армії, передовій тактиці та територіальній близькості до фронту. Російська імперія виявилася технічно відсталою. Царське командування робило грубі прорахунки, залізничні шляхи були занадто розтягнутими, а в самій Росії вибухнула революція 1905–1907 років.
Перемога Японії дала потужний поштовх «пробудженню Азії». Уперше в новітній історії азійська країна розгромила могутню європейську імперію. Це розвіяло міф про непереможність європейців і надихнуло народи Сходу на національно-визвольну боротьбу та проведення докорінних реформ.
МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО П. 20.2)
1. Згадайте, чому Балкани називали «пороховою діжкою» Європи? Розгляньте схему. Інтереси яких країн перетиналися довкола «східного питання» та як його розв’язували?
Балкани називали «пороховою діжкою» Європи через заплутаний клубок міжнаціональних, релігійних і територіальних суперечностей між місцевими державами. Ситуацію загострювало суперництво великих імперій, які боролися за вплив у регіоні та вели світ до війни.
Довкола «східного питання» щодо поділу володінь Османської імперії перетиналися інтереси великих держав:
- Росія прагнула захопити протоки Босфор і Дарданелли для виходу в Середземне море та хотіла підкорити слов’янські народи.
- Австро-Угорщина намагалася закріпитися на Балканах і зупинити просування Росії.
- Велика Британія прагнула захистити стратегічні морські шляхи до Індії.
- Німеччина домагалася економічного та військового контролю над Османською імперією.
- Османська імперія намагалася будь-якою ціною зберегти підвладні землі.
Це питання розв’язували дипломатичним тиском, рішеннями міжнародних конгресів без участі місцевих народів, а також за допомогою збройних повстань і локальних війн.
2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про розгортання визвольних рухів народів Балканського півострова впродовж «довгого» ХІХ ст.
Упродовж «довгого» XIX ст. підкорені народи вели рішучу боротьбу проти османського ярма:
- Серби підняли повстання на початку століття і здобули автономію, а згодом домоглися повної незалежності.
- Грецький народ у ході визвольної революції 1821–1829 років виборов власну незалежну державу.
- Болгарське повстання 1876 року та війна проти османів призвели до створення автономного Болгарського князівства.
- За рішеннями Берлінського конгресу 1878 року міжнародна спільнота визнала повну незалежність Сербії, Румунії та Чорногорії.
- У 1912 році після збройного повстання незалежність проголосила Албанія.
3. За допомогою мапи спрогнозуйте перебіг подій на Балканах. Поясніть логіку своїх міркувань.
Історична карта свідчить про неминучість масштабного воєнного вибуху на Балканах:
- Кордони молодих балканських держав не збігалися з реальними межами проживання народів. Болгарія, Сербія і Греція мали взаємні територіальні претензії на землі Македонії і Фракії, що неминуче вело до нових конфліктів.
- Після анексії Боснії і Герцеговини Австро-Угорщиною виникло непримиренне протистояння із Сербією. Сербію підтримувала Росія, а Австро-Угорщину — Німеччина. Будь-який місцевий замах або конфлікт мав призвести до зіткнення ворогуючих воєнних блоків.
МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО П. 20.3)
1. Розгляньте схему. Зіставте її з попередньо підготовленим повідомленням про місце України в зовнішньополітичних планах держав Європи наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Обговоріть у парах наявні збіги чи розбіжності.
Схема підтверджує, що українські території мали виняткове значення для планів провідних імперій:
- Російська імперія тримала українські землі як головну базу ресурсів і зерна. Звідси вона планувала наступати на Балкани та до чорноморських проток, а також прагнула загарбати Галичину, Буковину й Закарпаття.
- Австро-Угорщина хотіла втримати власні володіння, приєднати Волинь і Поділля та стримати російський тиск.
- Німеччина бачила в Україні сировинну колонію і буферну державу для послаблення Росії.
2. Навіщо Росія прагнула приєднати західноукраїнські землі? Чому Австро-Угорщина й Німеччина, які перебували в «спільному» блоці, виношували різні плани щодо українців та їхніх територій?
Російська імперія прагнула захопити західноукраїнські землі, щоб розширити власні кордони до Карпат і ліквідувати Галицький осередок українського національного руху. Царська влада не визнавала окремішності українців і намагалася знищити будь-які прагнення до самостійності під гаслом «захисту всіх слов’ян».
Австро-Угорщина і Німеччина мали різні цілі:
- Австро-Угорщина прагнула захистити свої володіння і стримати наступ Росії. Тому Відень сприймав українців як окремий народ, планував розіграти «українську карту» через надання автономії та думав створити буфер проти Росії на Волині й Поділлі.
- Німеччина мала відкриті загарбницькі апетити. Берлін розглядав українські землі як багату колонію для отримання хліба й сировини, а також як відправну точку для наступу на Близький Схід.
3. Як у разі війни українці могли би скористатися зі свого геополітичного становища? Висловте припущення у вигляді плану дій, зафіксувавши його в зошиті.
План дій українців у разі війни:
- Створити єдиний координаційний політичний центр для захисту національних прав перед воюючими державами.
- Домогтися формування власних українських військових підрозділів для здобуття військового досвіду й захисту рідного краю.
- Використати суперечності між ворогуючими блоками та вимагати широкої автономії чи незалежності в обмін на лояльність.
- Проводити просвітницьку роботу серед вояків-українців по обидва боки фронту та не допустити братовбивчої ворожнечі.
- У момент виснаження ворожих імперій узяти владу у свої руки на українських землях і проголосити власну соборну державу.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!
ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ
1. А. Укладіть у зошиті синхроністичну таблицю конфліктів і війн, що відбулися у світі на початку ХХ ст.
| Дата / роки | Назва конфлікту або війни | Основні учасники | Результати та наслідки |
|---|---|---|---|
| 1904–1905 рр. | Японсько-російська війна | Японія проти Російської імперії | Розгром армії та флоту Росії. Портсмутський мир: Японія здобула Порт-Артур, Південний Сахалін та вплив на Корею. |
| 1905–1906 рр. | Перша Марокканська криза | Франція проти Німеччини | Збереження французького впливу в Марокко, дипломатична ізоляція Німеччини. |
| 1908–1909 рр. | Боснійська криза | Австро-Угорщина проти Сербії та Росії | Австро-Угорщина остаточно анексувала Боснію і Герцеговину, зросла напруга між військовими блоками. |
| 1911 р. | Друга Марокканська криза | Франція і Велика Британія проти Німеччини | Встановлення протекторату Франції над Марокко в обмін на поступку частини Французького Конго Німеччині. |
| 1911–1912 рр. | Італо-турецька війна | Королівство Італія проти Османської імперії | Італія захопила Триполітанію і Киренаїку в Північній Африці. |
| 1912–1913 рр. | Перша Балканська війна | Балканський союз проти Османської імперії | Майже повна втрата володінь Османської імперії в Європі, проголошення незалежності Албанії. |
| 1913 р. | Друга Балканська війна | Болгарія проти Сербії, Греції, Румунії, Чорногорії, Туреччини | Поразка Болгарії, переділ Македонії, поглиблення розколу між балканськими країнами. |
1. Б. Послуговуючись мапою, розкажіть про територіальні зміни в світі унаслідок міжнародних криз і збройних конфліктів початку ХХ ст.
На початку XX ст. на світовій мапі сталися такі територіальні зміни:
- На Далекому Сході Японія захопила Ляодунський півострів із містом Порт-Артур, Південний Сахалін та встановила контроль над Кореєю.
- У Північній Африці Італія відібрала в Османської імперії Триполітанію та Киренаїку, а Франція закріпила свій протекторат над Марокко.
- На Балканах Османська імперія втратила майже всі європейські володіння, крім смуги навколо Стамбула. Кордони Сербії, Греції, Румунії та Чорногорії значно розширилися. Постала незалежна держава Албанія, а Австро-Угорщина офіційно анексувала Боснію і Герцеговину.
ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли відбулася вирішальна тритижнева битва біля міста Мукден?
- Що призвело до оголошення Японією війни Росії в лютому 1904 року?
- Хто командував обороною фортеці Порт-Артур протягом п’яти місяців?
- Де відбулася морська битва, яка остаточно визначила результат японсько-російської війни?
- Звідки ми можемо дізнатися про плани Австро-Угорщини розіграти «українську карту»?
- Чому Османську імперію на початку XX ст. дипломати називали «східним пацієнтом»?
- Як підписання договору 1902 року з Японією вплинуло на зовнішню політику Великої Британії?
- Який результат мало підписання Портсмутського мирного договору для Російської імперії?
3. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, доступними словниками, дізнайтеся значення словосполучень і слів «буферна зона», «сфера впливу», «пацифізм», «ультиматум». Використайте їх для розповіді про мілітаризацію та про особливості міжнародних відносин на початку ХХ ст.
Значення термінів:
- Буферна зона — це територія або нейтральна держава між ворогуючими країнами для запобігання прямому воєнному зіткненню.
- Сфера впливу — це регіон або країна, де іноземна держава має вирішальний політичний та економічний контроль без прямого загарбання.
- Пацифізм — це суспільний рух за цілковиту відмову від воєн і мирне вирішення всіх конфліктів.
- Ультиматум — це категорична вимога одного уряду до іншого з погрозою війни в разі невиконання у визначений термін.
Розповідь із використанням понять:
На початку XX ст. відносини між імперіями загострилися через шалену мілітаризацію. Кожна велика держава прагнула поширити власну сферу впливу на Балканах, в Азії та Африці. Німеччина хотіла відірвати від Росії українські землі та створити підконтрольну буферну зону. Під час міжнародних криз держави дедалі частіше говорили мовою погроз і висували категоричний ультиматум. Громадські діячі поширювали пацифізм і вимагали миру, проте мілітаристські уряди ігнорували ці заклики і вели світ до великої війни.
4. Проаналізуйте передумови та визначте можливі причини розгортання Першої світової війни.
Передумови та причини Першої світової війни:
- Нерівномірний економічний і політичний розвиток європейських країн та бажання могутньої Німеччини переділити світ на свою користь.
- Формування двох ворожих військово-політичних блоків — Троїстого союзу та Антанти.
- Масштабна мілітаризація та неконтрольована гонка озброєнь на суходолі й морі.
- Загострення боротьби за сировину, ринки збуту й нові колоніальні володіння.
- Невирішене «східне питання» та конфлікти на Балканському півострові між Росією й Австро-Угорщиною.
- Поширення мілітаристських настроїв, войовничого шовінізму та пропаганди ворожнечі між народами.
5. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, підручником з історії України, з’ясуйте ставлення вітчизняних політиків, партій, громадських організацій до «українського питання» напередодні Першої світової війни. Повідомте в класі результати своєї пошуково-дослідницької роботи.
Напередодні Першої світової війни погляди українських діячів розділилися:
- У Галичині та Буковині: Більшість українських партій зайняли проавстрійську позицію. У серпні 1914 року вони заснували Головну Українську Раду на чолі з Костем Левицьким і створили легіон Українських січових стрільців. Діячі сподівалися на розгром російського самодержавства і створення української автономії у складі Австро-Угорщини. Політичні емігранти з Наддніпрянщини заснували Союз визволення України, який відкрито проголосив мету повної державної незалежності.
- У Наддніпрянщині: Позиції були неоднорідними. Симон Петлюра у статті «Війна і українці» закликав виконати громадянський обов’язок перед Росією заради майбутньої автономії після демократизації імперії. Товариство українських поступовців на чолі з Михайлом Грушевським згодом стало на позицію повного нейтралітету і закликало українців не проливати кров за чужі імперські інтереси.
СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ
6. Об’єднайтеся в групи. Прочитайте вислови про війну: «Війна — це лихо і злочин, що поєднує всі лиха і злочини» (Вольтер), «Навіть переможна війна — це зло, що має бути припинене мудрістю народів» (Отто фон Бісмарк), «Війни повторюватимуться доти, поки рішення про них ухвалюватимуть не ті, хто гине на полях боїв» (Анрі Барбюс), «Мета війни полягає в тому, щоб досягти миру на умовах, вигідних для переможця» (Карл Філіп Готліб фон Клаузевіц). Який з усіх найдоречніше відображає ситуацію у світі на початку ХХ ст.? Поясніть свої міркування.
Ситуацію у світі на початку XX ст. найдоречніше передають вислови Карла фон Клаузевіца та Анрі Барбюса:
- Слова Клаузевіца точно розкривають суть агресивної імперіалістичної політики великих держав. Вони бачили у війні звичайний засіб, який допоможе нав’язати переможеним вигідні умови та переділити колонії і ринки.
- Думка Анрі Барбюса викриває головну несправедливість міжнародних криз того часу. Доленосні рішення про воєнні дії ухвалювали імператори, міністри та генерали у безпечних кабінетах. А весь тягар війни і смерть у боях випали на долю простих солдатів, зокрема мільйонів українців по обидва боки лінії фронту.