§ 19. Міжнародні відносини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 19.1)

1. Доведіть або спростуйте твердження про те, що система європейської рівноваги, закріплена рішеннями Віденського конгресу, виявилася дієвою.

Твердження про дієвість системи європейської рівноваги є справедливим для більшої частини XIX ст. З 1815 р. у Європі не відбувалося масштабних загальноконтинентальних війн, а збройні сутички мали переважно локальний характер і швидко завершувалися. Ідея рівноваги за участі Великої Британії, Франції, Росії, Австрії та Пруссії стримувала великі зіткнення аж до порушення балансу сил після франко-прусської війни 1870–1871 рр. та об’єднання Німеччини.

2. Розгляньте алегоричні мапи Фредеріка Вільяма Роуза і Волтера Крейна. Якими символами художники відобразили внутрішні особливості й зовнішньополітичні наміри провідних держав світу?

На мапі Волтера Крейна «Імперська федерація…» 1886 р. Британську імперію уособлює велична постать Британії на вершині земної кулі. Навколо неї розміщені підвладні народи й символічні тварини континентів (індійський слон, кенгуру, канадський бобер), що демонструє статус володарки морів та неозорість її колоніальних володінь.

На мапі Фредеріка Вільяма Роуза «Серйозно-гумористична військова мапа на 1877 рік» Російську імперію зображено як велетенського агресивного восьминога. Його щупальця тягнуться до Балканського півострова, Чорного моря, Османської імперії та Центральної Азії, що показує її загарбницькі наміри. Інші європейські держави подано у вигляді пильних персонажів, зокрема Джона Булла від Великої Британії, які прагнуть зупинити російський наступ.

3. Чому розвалився Союз трьох імператорів? У зошиті схематично відобразіть подальші можливі міжнародні союзи та військово-політичні блоки.

Союз трьох імператорів розпався через глибокі суперечності між його учасниками:

• Загострилося суперництво між Російською та Австро-Угорською імперіями за вплив на Балканах після подій 1877–1878 рр.
• Росія прагнула зберегти сильну Францію як противагу Німеччині, тому відмовилася підтримувати німецькі плани нового розгрому французів.
• Між Німеччиною та Росією розпочалося економічне протистояння і митна війна.

Схема відображає розпад союзу трьох монархів і формування двох протиборчих коаліцій — Троїстого союзу на чолі з Німеччиною та Антанти на чолі з Великою Британією і Францією.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 19.2)

1. Поміркуйте, чому процес формування військово-політичних блоків розтягнувся більш ніж на три десятиліття. Які чинники перешкоджали досягненню негайних домовленостей між державами?

Процес формування союзів тривав понад три десятиліття через необхідність подолати давню ворожнечу та змінити зовнішньополітичні пріоритети:

• Велика Британія тривалий час дотримувалася політики «блискучої ізоляції», уникала постійних союзів і мала гострі колоніальні сутички з Францією в Африці та з Росією в Азії.
• Росія та Франція мали протилежні форми правління, адже Росія була абсолютною монархією, а Франція — республікою.
• Держави намагалися вирішувати власні питання самостійно і пішли на союз лише після швидкого зростання військової могутності Німеччини.

2. Обидва військово-політичні блоки заявляли про свій оборонний характер. Чи так було насправді? Доведіть фактами з попередніх параграфів.

Оборонний характер блоків був лише формальною заявою, оскільки обидві коаліції вели активну підготовку до війни за колонії та сфери впливу:

• Витрати на армію та флот упродовж 1883–1903 рр. зросли вдвічі, а чисельність збройних сил збільшилася на 25%.
• Промисловість випускала новітню смертоносну зброю, зокрема нарізну артилерію, кулемети, фугасні снаряди та отруйні гази.
• Члени союзів розв’язували загарбницькі колоніальні війни (захоплення Великою Британією земель бурів у Південній Африці, напад Італії на володіння османів у Лівії) та влаштовували небезпечні протистояння в Марокко й на Балканах.

3. Розгляньте карикатуру і плакат, що ілюструють створення Троїстого союзу й Антанти. Упізнайте постаті, які символізують держав-учасниць. Поясніть свої міркування.

• На карикатурі Жоржа Тіре Боне «Друзі миру» у центрі сидить канцлер Німеччини Отто фон Бісмарк у військовому шоломі. Він тримає прапори миру та керує союзом. Ліворуч від нього зображений австро-угорський цісар Франц-Йосиф І, а праворуч — італійський король Умберто І.
• На плакаті «Сердечна згода» держави Антанти показані через жіночі символи. Ліворуч стоїть Маріанна у фригійському ковпаку, яка уособлює Францію. Посередині зі щитом у руці височіє войовнича Британія у шоломі. Праворуч зображена жіноча постать у традиційному одязі з хрестом у руках, яка уособлює Росію.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 19.3)

1. Розпочніть укладання хронологічно-тематичної таблиці «Міжнародні конфлікти кінця ХІХ – початку ХХ ст.». Кількість секторів і їхні назви визначте самостійно.

Роки	Назва конфлікту	Учасники	Основні наслідки
1898 р.	Іспансько-американська війна	США та Іспанія	Поразка Іспанії; перехід Пуерто-Рико, Гуаму та Філіппін під владу США, встановлення контролю США над Кубою.
1899–1902 рр.	Англо-бурська війна	Велика Британія проти республік Трансвааль та Оранжева	Перемога Британії; приєднання південноафриканських багатих на золото й алмази земель до володінь імперії.
1903 р.	Панамська криза	США, Панама, Колумбія	Відокремлення Панами від Колумбії; США отримали монопольне право будувати й контролювати Панамський канал.
1905–1906 рр.	Перша Марокканська криза	Франція, Німеччина, Велика Британія	Збереження незалежності Марокко під фактичним переважаючим впливом Франції всупереч вимогам Німеччини.
1911 р.	Друга Марокканська криза	Франція та Німеччина	Франція закріпила протекторат над Марокко, а Німеччина отримала натомість частину Французького Конго.
1911–1912 рр.	Італійсько-турецька війна	Королівство Італія та Османська імперія	Поразка Османської імперії; Італія загарбала північноафриканські землі Триполітанію та Киренаїку.

2. Як досягнення наук та винаходи впливали на мілітаризацію? Чому на початку ХХ ст. миротворчі рухи не поширювались у країнах світу?

Наукові дослідження кінця XIX ст. швидко брали на озброєння військові відомства. Досягнення хімії привели до появи бездимного пороху та отруйних речовин. Металургія і машинобудування забезпечили армії далекобійною артилерією, бронепоїздами, броненосцями та першими зразками літаків.

Миротворчі рухи не знайшли масової підтримки, тому що уряди активно насаджували войовничий патріотизм і національну ворожнечу. Влада великих держав переконувала своїх громадян у тому, що тільки сила зброї здатна захистити інтереси народу та принести нові території.

3. Розгляньте карикатури. Послуговуючись логічним мисленням, а за потреби — пошуковими системами інтернету, дізнайтеся, які події, явища чи процеси відобразили художники.

• Карикатура Бернхарда Гіллама «Обставини впливають на справи!» 1882 р. демонструє встановлення одноосібного контролю Великої Британії над Суецьким каналом та Єгиптом. Персонаж Джон Булл впевнено закріплює свій вплив на цій стратегічній протоці.
• Карикатура Едварда Лінлі Самборна «Родоський колос» 1892 р. показує наміри британського діяча Сесіля Родса. Він стоїть над континентом і прагне збудувати безперервну смугу володінь та залізницю через усю Африку від південного Кейптауна до північного Каїра.
• Карикатура «Десять тисяч миль між кінчиками крил» 1898–1899 рр. показує перетворення Сполучених Штатів на колоніальну імперію. Після перемоги над іспанцями американський білоголовий орлан розпростер крила від Філіппінських островів в Азії до острова Пуерто-Рико в Карибському морі.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. Послуговуючись мапою, розкажіть про колоніальні володіння і сфери впливу великих держав на межі ХІХ–ХХ ст. Покажіть держави Троїстого союзу й Антанти; території розгортання гучних міжнародних конфліктів.

Найбільші колоніальні простори належали Великій Британії в Південній Азії, Австралії, Канаді та вздовж східного узбережжя Африки. Франція контролювала величезні території Західної Африки та півострів Індокитай. Російська імперія розширювала свій контроль на теренах Середньої Азії та Кавказу.

Троїстий союз займав центральну частину Європи від Балтійського моря до Середземного і складався з Німецької імперії, Австро-Угорщини та Італії. Блок Антанта оточував суперників із флангів: Велика Британія на заході за протокою Ла-Манш, Франція на західному кордоні Німеччини та Росія на сході.

Осередки гучних зіткнень охоплювали південь Африки через зіткнення британців із бурами, Карибські острови та Філіппіни під час американсько-іспанської війни, Північну Африку під час марокканських криз, а також Балканський півострів.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли завершилося остаточне оформлення союзу Антанта?
• Що автори розуміють під поняттям мілітаризація?
• Хто з європейських політиків доклав найбільше зусиль для створення Союзу трьох імператорів?
• Де відбулася битва 1870 року, яка завершилася розгромом французької армії та полоном імператора Наполеона III?
• Звідки ми можемо дізнатися про плани урядовців Німеччини щодо використання природних багатств України наприкінці XIX ст.?
• Чому британський уряд на початку XX ст. вирішив полишити політику ізоляції від європейських союзів?
• Як суперництво на Балканському півострові розкололо колишній союз Німеччини, Австро-Угорщини та Росії?
• Який результат мала війна між США та Іспанією 1898 року?

3. Поясніть, як ви розумієте поняття «військово-політичний союз», «глобалізація», «мілітаризація», «метрополія». Складіть із ними речення у вигляді запитань до кросворда.

• Військово-політичний союз — це угода або договір між двома чи кількома державами про взаємну оборону, спільні військові дії та захист взаємних інтересів.
  Запитання до кросворда: Як називають офіційне об’єднання країн для спільної оборони чи ведення війни?
• Глобалізація — це історичний процес об’єднання світу в єдину спільну економічну, культурну та політичну систему.
  Запитання до кросворда: Яким словом позначають всесвітнє зближення народів, торгівлі та зв’язку в одне ціле?
• Мілітаризація — це нарощування збройних сил, переведення фабрик і заводів на воєнний лад та посилення військового впливу в державі.
  Запитання до кросворда: Як називають підпорядкування господарства країни та цивільного життя потребам війни?
• Метрополія — це держава, яка захопила інші землі й володіє підкореними колоніями для власної вигоди.
  Запитання до кросворда: Як називають державу-загарбницю щодо її підлеглих колоніальних володінь?

4. Послуговуючись різновидовими джерелами інформації, підготуйте нетривале (до 3 хв) усне повідомлення про місце України в зовнішньополітичних планах держав Європи.

На зламі XIX і XX століть українські землі не мали власної держави і були поділені між Російською та Австро-Угорською імперіями. Завдяки родючим чорноземам, родовищам вугілля й руди та виходу до Чорного моря Україна приваблювала багатьох сусідів.

Німеччина розглядала Україну як важливе джерело продовольства та промислової сировини. У 1897 р. німецьке міністерство закордонних справ навіть створило окремий підрозділ для вивчення українських земель, а німецькі політики шукали зв’язків із діячами Галичини. Австро-Угорщина сподівалася за допомогою галицьких українців схилити на свій бік населення Наддніпрянщини і за зручної нагоди приєднати до своїх володінь Волинь та Поділля. Російська імперія водночас намагалася повністю русифікувати підвладне населення й загарбати Східну Галичину та Закарпаття під гаслом захисту слов’янських народів. Отже, український край займав важливе місце в загарбницьких планах майбутніх воєнних супротивників.

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

5. Взаємонавчаючись у парах, проаналізуйте особливості глобалізації наприкінці ХІХ ст., причини створення військово-політичних блоків.

Глобалізація наприкінці XIX ст. поєднувала світ через розширення міжнародної торгівлі, створення всесвітньої мережі телеграфу та прокладання морських шляхів. Проте провідні європейські метрополії втілювали цю єдність силою через збройне підкорення азійських та африканських народів.

Основними причинами створення Троїстого союзу й Антанти стали:

• Нерівномірний економічний поступ держав, унаслідок якого молоді імперії прагнули посунути давніх колоніальних лідерів.
• Завершення поділу вільних територій суходолу і боротьба за нові ринки збуту та ресурси.
• Гострі взаємні територіальні претензії в Європі через Ельзас, Лотарингію та контроль над Балканами.
• Небезпека війни на два фронти, яка змушувала кожну державу заздалегідь шукати надійних партнерів зі зброї.

6. У групах обміркуйте наслідки змагань провідних європейських держав, США та Японії за перерозподіл світу.

Загострення боротьби великих держав за переділ світу призвело до таких наслідків:

• Метрополії повністю поділили між собою материк Африку та значну частину острівних земель Океанії й Азії.
• Міжнародне становище дестабілізували локальні збройні сутички, серед яких англо-бурська, іспансько-американська та російсько-японська війни, а також тривалі дипломатичні кризи.
• Європа остаточно розкололася на дві протиборчі коаліції без можливості знайти компроміс мирним шляхом.
• Почалося неконтрольоване зростання витрат на виготовлення зброї та розширення армій, що в підсумку штовхнуло світ до масштабної війни 1914 року.