18. Японія та Китай - Васильків 9 клас
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Назвіть «плюси» й «мінуси» політики «самоізоляції» для розвитку Японії та Китаю. Покажіть ці країни на мапі, на глобусі.
Плюси політики «самоізоляції»:
- Збереження традиційної культури, звичаїв та релігійних цінностей.
- Тимчасовий захист від європейської колонізації та нав’язування християнства.
- Збереження внутрішнього суспільного спокою.
Мінуси політики «самоізоляції»:
- Економічне, науково-технічне та військове відставання від передових держав Заходу.
- Відгородження від здобутків європейської промислової революції та наукового прогресу.
- Беззахисність перед військовим тиском іноземних держав у XIX столітті. Через це обидві країни вимушено «відкрили» кордони на невигідних умовах, а Китай перетворився на відсталу напівколонію.
На карті та глобусі Японія розташована на островах Японського архіпелагу біля східного узбережжя Азії в Тихому океані. Китай займає великі простори Східної та Центральної Азії і має широкий вихід до морів Тихого океану.
2. Прочитайте уривок зі спогадів Генріха Дюмолара. Що він розповідав про облаштування міських вулиць у Японії? Які чинники впливали на повсякдення японців?
Генріх Дюмолар описував бідні квартали японських міст як скупчення 400–500 напівзруйнованих і брудних халуп. Між ними текли струмки смердючої рідини та лежали зігнилі трупи щурів. У крихітній кімнаті на брудному й подертому солом’яному килимку жило ціле сімейство з маленькими дітьми.
На повсякдення японців впливали такі чинники:
- Бідність і відсутність власного даху над головою, бо халупи належали підприємцям і за них треба було платити значну оренду.
- Важкі побутові умови та холод, де єдиним обігрівом була жаровня «хібаті» з кількома вуглинами.
- Релігійна традиція, адже над дверима кожної оселі висів буддистський домашній вівтар «буцудан», до якого зверталися в скрутні хвилини.
3. Поміркуйте, чим Китай міг приваблювати лідерів європейських країн? Які з них змагалися за впливи на Піднебесну?
Китай приваблював лідерів європейських держав колосальною територією, багатими природними ресурсами, традиційними коштовними товарами (шовком, чаєм, порцеляною), безмежним ринком збуту фабричної продукції та надзвичайно дешевою робочою силою.
За вплив на Піднебесну змагалися провідні європейські імперії: Велика Британія, Франція, Німеччина та Російська імперія.
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Розкажіть про реформи Мейдзі, розглянувши картину «Протистояння нового і старого на початку “доби” Мейдзі в Японії».
Картина показує боротьбу між традиційним японським життям і модерними західними змінами. Прихильники старовини одягнені в традиційні кімоно, мають самурайські зачіски та мечі. Представники нового покоління вдягнені в європейські мундири, цивільні костюми та тримають сучасні предмети.
За «доби Мейдзі», яку започаткував у 1868 році імператор Муцухіто, відбулися корінні реформи:
- Адміністративна реформа (1870–1872 рр.): князівства ліквідували, країну поділили на префектури і подолали феодальну роздробленість та владу князівських кланів.
- Аграрна реформа (1872–1873 рр.): феодальну власність на землю скасували, селяни стали власниками наділів і долучилися до ринкових відносин.
- Фінансова реформа (1868 р.): уряд увів єдину загальнодержавну грошову одиницю — єну.
- Військова реформа (1868 р.): запровадили загальну військову повинність за європейським зразком, створили військові заклади, але зберегли самурайський дух і відданість.
- Освітня реформа (1872 р.): відкрили мережу початкових шкіл та університетів, де виховували патріотизм і вірність імператору.
- Державно-правова реформа: у 1890 році набула чинності Конституція Японії, яка закріпила форму обмеженої монархії з широкими правами імператора.
2. Зіставте та порівняйте перетворення, що їх здійснили імператори Муцухіто й Олександр ІІ. Чому обидва правителі вдалися до корінних змін у своїх країнах?
Спільне:
- Обидва монархи проводили масштабні реформи «згори», щоб ліквідувати відсталість своїх держав від лідерів Заходу.
- Обидва ліквідували особисту залежність селян і провели аграрні перетворення.
- Обидва запровадили загальну військову повинність і перебудували армію.
- Зміни торкнулися судів, фінансів та системи освіти.
Відмінне:
- Імператор Муцухіто провів послідовну та всеохопну модернізацію, яка гармонійно поєднала західний досвід із місцевими традиціями, створила потужну національну промисловість і завершилася ухваленням Конституції 1890 року.
- Олександр ІІ діяв непослідовно і половинчасто: зберіг абсолютне самодержавство, поміщицьке землеволодіння та викупні платежі, через що не розв’язав гострих суспільних суперечностей.
Причини реформ: обидва правителі розпочали зміни через глибоку внутрішню кризу та загрозу втрати державою могутності. Для Російської імперії поштовхом стала катастрофічна поразка в Кримській війні 1853–1856 років. Для Японії вирішальним став силовий тиск військової ескадри США у 1854 році та реальна небезпека колоніального поневолення.
3. Розгляньте ілюстрацію «Імператори та президенти обговорюють майбутнє світу». Послуговуючись QR-кодом та пошуковими системами інтернету, увідповідніть (позначені числами) портрети найвідоміших діячів з їхніми іменами й прізвищами. Як ви вважаєте, навіщо вони зібралися за круглим столом із глобусом у центрі.
Відповідність номерів на картині правителям держав:
- Велика Британія — королева Вікторія (або король Едуард VII)
- Нідерланди — королева Вільгельміна
- Німеччина — кайзер Вільгельм II
- Іспанія — король Альфонсо XIII
- Данія — король Крістіан IX (у підписі до картини помилково зазначено короля Португалії)
- Сіам (Таїланд) — король Чулалонгкорн (Рама V)
- Китай — імператор Гуансюй
- США — президент Вільям Мак-Кінлі (або Теодор Рузвельт)
- Російська імперія — імператор Микола II
- Швеція — король Оскар II
- Франція — президент Еміль Лубе
- Австро-Угорщина — імператор Франц Йосиф I
- Корея — імператор Коджон
- Бельгія — король Леопольд II
- Італія — король Віктор Еммануїл III
- Японія — імператор Муцухіто (Мейдзі)
Лідери зібралися навколо столу з глобусом, тому що картина алегорично показує дипломатичну боротьбу великих держав за поділ світу, захоплення нових колоній, контроль над морськими шляхами та перерозподіл сфер геополітичного впливу на початку XX століття.
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Чому в Китаї набув поширення рух тайпінів? Чому вони зазнали поразки? До яких наслідків призвели дії іхетуанів?
Рух тайпінів поширився через занепад Маньчжурської династії, зубожіння простого народу після напливу європейських товарів і привабливість ідей Хун Сюцюаня про створення справедливого «царства рівності».
Тайпіни зазнали поразки, тому що спроби встановити зрівняльні порядки провалилися, а маньчжурський імператор скористався прямою військовою допомогою європейських країн і знищив повстанців у 1864 році.
Дії повстанців-іхетуанів («боксерів»), які нищили європейців у Пекіні, призвели до масштабної військової інтервенції восьми держав і взяття столиці. За Пекінським протоколом 1901 року Китай потрапив у ще більшу залежність: мусив виплатити 333 млн доларів збитків, вибачитися перед Німеччиною та Японією і дозволити перебування іноземних гарнізонів у Пекіні.
2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся значення слова «вестернізація». Обміркуйте відповідь на запитання: «Чи можлива була модернізація Китаю без його вестернізації?».
Вестернізація — це запозичення та впровадження політичних, соціальних, правових, виробничих і наукових зразків Західної цивілізації в життя інших суспільств.
Модернізація Китаю без вестернізації була неможливою. Передові технології, фабричне обладнання, наукові відкриття, сучасна організація банківської справи та армії на той час були створені саме на Заході. Спроби замкнутися у середньовічних конфуціанських правилах лише консервували слабкість держави. Це підтвердив приклад Японії, яка швидко засвоїла західний досвід і стала світовим лідером.
3. У чому сутність «народних принципів» Сунь Ятсена? Чи перемогла Сіньхайська революція?
Сутність трьох «народних принципів» Сунь Ятсена:
- Націоналізм: повалення влади чужоземної династії Цин і відродження китайської державності.
- Народовладдя: ліквідація монархічного ладу та побудова демократичної республіки.
- Народний добробут: проведення земельної реформи та покращення економічного становища простих людей.
Сіньхайська революція 1911–1912 років перемогла лише частково. Вона повалила Маньчжурську династію, скасувала двохтисячолітню монархію, проголосила республіку та ухвалила Конституцію 1912 року. Однак лідери революції не змогли захистити народовладдя: владу захопив диктатор Юань Шикай, країну охопила політична боротьба, а залежність від іноземних держав збереглася.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!
ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ
1. А. Укладіть у зошиті синхроністичну таблицю подій, що відбулися в Японії і Китаї впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
| Рік / період | Події в Японії | Події в Китаї |
|---|---|---|
| 1854 р. | «Відкриття» Японії під загрозою зброї ескадри США | — |
| 1856–1860 рр. | — | Друга «опіумна» війна, насильницьке «відкриття» Китаю |
| 1863–1868 рр. | Громадянська війна між сьоґуном та імператором | — |
| 1864 р. | — | Придушення руху тайпінів імператором за допомогою іноземців |
| 1868 р. | Прихід до влади імператора Муцухіто, початок доби Мейдзі | — |
| 1870–1873 рр. | Проведення адміністративної та аграрної реформ, введення єни | — |
| 1890 р. | Набуття чинності Конституції Японії | — |
| 1894–1895 рр. | Перемога у війні проти Китаю, захоплення Тайваню та інших земель | Поразка у війні проти Японії, втрата територій |
| 1898–1901 рр. | — | Повстання іхетуанів («боксерів»), підписання Пекінського протоколу (1901 р.) |
| 1904–1905 рр. | Перемога у війні проти Російської імперії | — |
| 1911–1912 рр. | — | Сіньхайська революція, повалення монархії, ухвалення республіканської Конституції |
1. Б. Послуговуючись текстом параграфа і мапою чи глобусом, розкажіть про територіальні зміни в Японії та Китаї напередодні Першої світової війни.
Напередодні Першої світової війни:
- Японія перетворилася на сильну колоніальну імперію. Вона виграла війну з Китаєм і відібрала острів Тайвань, острови Пенху та закріпилася на Ляодунському півострові. Після перемоги над Росією Японія отримала південну частину Сахаліну та підкорила Корею.
- Китай зазнав великих територіальних і економічних втрат. Великі держави (Велика Британія, Франція, Німеччина, Росія та Японія) розчленували китайські землі на сфери впливу, захопили морські порти та позбавили Піднебесну контролю над її васальними землями.
ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли набула чинності перша Конституція Японської імперії?
- Що передбачали «три народні принципи» революціонера Сунь Ятсена?
- Хто очолив повстанський рух тайпінів і закликав скинути владу імператора?
- Де тайпіни заснували столицю власного «царства рівності»?
- Звідки ми можемо дізнатися про злиденне повсякдення та стан осель у бідних японських кварталах на початку XX століття?
- Чому політика самоізоляції не змогла вберегти Японію та Китай від колоніального тиску іноземних держав?
- Як реформи імператора Муцухіто ліквідували феодальну роздробленість країни?
- Який результат мали дії іхетуанів для збереження незалежності Китаю?
3. Поясніть, як ви розумієте поняття «“доба” Мейдзі», «Сіньхайська революція». Чи узгоджуються вони зі словосполученням «пробудження Азії»?
«Доба Мейдзі» («освічене правління») — це період модернізації та масштабних державних реформ в Японії (1868–1912 рр.) за правління імператора Муцухіто, які перетворили відсталу країну на передову індустріальну державу світу.
«Сіньхайська революція» — революційний рух 1911–1912 років у Китаї під проводом Сунь Ятсена, що скинув Маньчжурську династію Цин, ліквідував імперський лад і проголосив Китайську республіку.
Обидва поняття повністю відповідають вислову «пробудження Азії». Вони знаменували рішучий вихід азійських народів із багатовікового середньовічного застою, початок боротьби проти чужоземного колоніального тиску та прагнення збудувати сильні модерні держави.
4. В енциклопедіях діяльність імператора Муцухіто оцінена так: «Він перетворив відсталу федеративну аграрну країну в передову унітарну індустріальну державу». Доведіть чи спростуйте справедливість цієї оцінки.
Оцінка цілком справедлива. Її підтверджують конкретні факти з параграфа:
- Перехід до унітарної держави: адміністративна реформа скасувала владу самурайських князівств, поділила країну на префектури і підпорядкувала всю територію імператорському уряду.
- Подолання аграрної відсталості: селяни отримали наділи у приватну власність і влилися в товарно-грошові відносини, а збіднілі господарі сформували верству найманих робітників.
- Індустріальний прорив: уряд запровадив єдину грошову одиницю (єну), надав фінансові стимули підприємцям і швидко збудував фабрично-заводське виробництво.
- Створення передової армії та флоту: загальна військова повинність і сучасна техніка дозволили Японії здолати сильних суперників — Китай і Росію.
- Законодавче закріплення успіхів: у 1890 році запрацювала Конституція Японії, а масова освіта підготувала кваліфіковані кадри.
СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ
4. У парах проаналізуйте причини відмінностей у темпах розвитку держав Європи, Америки й Азії.
Причини відмінностей у темпах розвитку полягали в таких чинниках:
- Час початку прогресивних змін: країни Західної Європи та США набагато раніше здійснили промисловий переворот, перейшли до ринкової економіки та створили правові держави.
- Тривала самоізоляція: Японія та Китай протягом століть штучно відгороджувалися від решти світу, тому безнадійно відстали у військовій справі, науці й технологіях.
- Різні підходи до модернізації: Японія швидко провела радикальні реформи «згори» і перейняла західний досвід, що забезпечило стрімкий злет; Китай довго опирався змінам, тому втратив час і став напівколонією; а європейські імперії додатково збагачувалися за рахунок експлуатації підкорених колоній.
6. У групах обміркуйте, чому Сунь Ятсена називають «Конфуцієм у політиці». Послуговуючись пошуковими системами інтернету, довідайтеся, як сучасні китайці увічнюють пам’ять про цього діяча. Доберіть 2–3 ілюстрації для унаочнення відповідної інформації, яку повідомте в класі.
Сунь Ятсена називають «Конфуцієм у політиці» за його політичну мудрість, високий моральний авторитет і створення фундаментальної програми оновлення суспільства — «трьох народних принципів». Як колись Конфуцій сформував духовну основу Китаю, так Сунь Ятсен визначив шлях розвитку модерної китайської нації, поєднавши традиційні цінності з демократією.
Увічнення пам’яті діяча:
- Його визнають «батьком нації» як у Китайській Народній Республіці, так і на Тайвані.
- У місті Нанкін зведено грандіозний меморіальний комплекс — Мавзолей Сунь Ятсена.
- У місті Тайбей споруджено величний Меморіальний зал Сунь Ятсена.
- Портрет Сунь Ятсена зображували на поштових марках і грошових купюрах, а його ім’ям названо площі, проспекти, ботанічні сади та провідні університети.
Для унаочнення інформації в класі можна показати такі 2–3 ілюстрації:
- Фотографію меморіального комплексу (Мавзолею Сунь Ятсена) на горі Цзицзіньшань у Нанкіні.
- Світлину пам’ятника або Меморіального залу Сунь Ятсена в Тайбеї.
- Зображення поштової марки або банкноти із портретом діяча.