23 серпня 2026 р. Модерна доба

17. Австро-Угорська та Османська імперії - Васильків 9 клас

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 17.1)

1. Використовуючи матеріал підручника та додаткові джерела інформації, складіть історичний портрет Франца-Йосифа І.

Франц-Йосиф I (1830–1916) — представник династії Габсбургів, імператор Австрії та король Угорщини, який правив упродовж 1848–1916 років.

Він очолив країну у 18 років під час революційних подій «Весни народів». На початку свого правління монарх діяв жорстко: зупинив дію конституції та розпустив парламент. Сам він називав себе «останнім монархом старого стилю».

Згодом держава зазнала поразки у війні з Пруссією 1866 року, а всередині країни посилився рух угорців. Франц-Йосиф I пішов на компроміс і підписав Конституцію 1867 року. Австрія стала дуалістичною монархією під гаслом «Неподільні й нерозлучні».

Для багатьох підданих імператор став символом урівноваженості й стабільності. Він керував величезною імперією, де жили різні народи та співіснували християни, юдеї та мусульмани. Помер Франц-Йосиф I у 1916 році під час Першої світової війни, а невдовзі розпалася і його держава.

2. Передбачте ймовірні наслідки ідеї Карла Люґера про чистоту німецької нації.

Ідея віденського бургомістра Карла Люґера про чистоту німецької нації мала небезпечні наслідки:

В Австро-Угорщині ці погляди руйнували мир між народами. Вони розпалювали ворожнечу проти слов’ян, угорців і євреїв та вели до розпаду країни.
У першій половині ХХ століття такі шовіністичні погляди спричинили виникнення німецького нацизму. Вони стали основою для переслідування людей за національною ознакою, Голокосту та розв’язання Другої світової війни.

3. Згадайте гучні політичні вбивства другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Чи можна стверджувати, що саме в цей період зародився політичний тероризм? З’ясуйте значення поняття «терор».

Гучні політичні вбивства цього періоду:

Убивство російського імператора Олександра II народовольцями у 1881 році.
Убивство австрійської імператриці Єлизавети (Сісі) анархістом у 1898 році.
Убивство короля Італії Умберто I у 1900 році.
Убивство президента США Вільяма Мак-Кінлі у 1901 році.
Убивство голови уряду Російської імперії Петра Столипіна в Києві у 1911 році.
Убивство австро-угорського спадкоємця Франца-Фердинанда в Сараєво 28 червня 1914 року Гаврилом Принципом.

Так, можна стверджувати про зародження модерного політичного тероризму. Поодинокі замахи траплялися й раніше. Але саме в другій половині ХІХ століття виникли таємні організації та партії, які обрали насильство головним засобом боротьби проти влади.

Терор (від латинського слова terror — «страх», «жах») — це спосіб управління або політичної боротьби через залякування, насильство, погрози та фізичне знищення супротивників.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 17.2)

1. Розкажіть про модернізаційні заходи, здійснені очільниками Османської імперії.

Очільники Османської імперії впродовж ХІХ століття намагалися провести такі перетворення:

Султан Махмуд ІІ (1808–1839): ліквідував опір яничарів і створив професійну армію, оновив державний апарат та адміністративний поділ, узаконив приватну власність на землю.
Султан Абдул-Меджид І (1839–1861): упорядкував закони, фінанси й освіту, проголосив рівність усіх людей перед законом, підтримував будівництво фабрик, залізниць і телеграфу.
Султан Абдул-Гамід ІІ (1876–1909): увів Конституцію 1876 року, відкрив перший парламент і дав громадянам базові свободи, але незабаром скасував реформи та встановив особисту диктатуру.
Молодотурки (з 1908 року): відновили дію Конституції 1876 року, роботу парламенту та створили новий уряд.

2. Спираючись на текст параграфа та ілюстрації, установіть причини і наслідки Молодотурецької революції.

Причини Молодотурецької революції 1908 року:

Жорстока диктатура султана Абдул-Гаміда II та припинення дії Конституції 1876 року.
Економічний контроль іноземних фінансистів над ресурсами Османської імперії.
Занепад держави та втрата територій.
Прагнення офіцерів та інтелігенції модернізувати країну за європейським зразком.

Наслідки Молодотурецької революції:

Султан відновив чинність Конституції 1876 року та роботу парламенту.
З’явився новий уряд на чолі з Ахмедом Резою.
Як відображено на тогочасній листівці та алегоричній літографії, революція проголосила гасла «Хай живе батьківщина, хай живе нація, хай живе свобода», звільнення від оков тиранії та рівність усіх народів імперії.
Проте молодотурки не зуміли подолати залежність від іноземних грошей, не вирішили національних конфліктів і не врятували імперію від розпаду.

3. Чому Молодотурецька революція не змогла врятувати Османську імперію від кризи? Обміркуйте в парах.

Молодотурецька революція не врятувала державу через такі чинники:

Нова влада не вирішила складних економічних питань і зберегла боргову залежність від банків Великої Британії та Франції.
Молодотурки захищали неподільність імперії та проводили політику отуречення. Це викликало нові повстання балканських та арабських народів.
Сусідні великі держави скористалися внутрішньою слабкістю країни і почали відбирати її землі (Австро-Угорщина анексувала Боснію і Герцеговину, Італія захопила володіння у Північній Африці).

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПІДПУНКТУ 17.3)

1. У чому сутність Балканської (Східної) кризи другої половини ХІХ ст.?

Сутність Балканської (Східної) кризи 1875–1878 років полягала в гострому конфлікті довкола балканських володінь Османської імперії. Слов’янські народи Боснії, Герцеговини та Болгарії підняли повстання за свою свободу. Росія скористалася цим і розпочала війну проти османів у 1877–1878 роках, щоб посилити власний вплив на Балканах та біля проток Босфор і Дарданелли.

Росія перемогла і нав’язала Сан-Стефанський мирний договір. Проте Велика Британія й Австро-Угорщина не бажали посилення росіян. На Берлінському конгресі 1878 року європейські лідери переглянули кордони на користь своїх інтересів.

2. Послуговуючись мапами з підручника, покажіть країни Балканського півострова, які здобули / отримали незалежність до 1914 р.

На карті Балканського півострова цими державами є:

Греція — розташована на крайньому півдні півострова з виходом до Егейського та Іонічного морів (здобула незалежність у 1829 році).
Сербія — лежить у північній та центральній частині Балкан на південь від річок Сава і Дунай (незалежна з 1878 року).
Чорногорія — невелика гірська країна на південному заході півострова на узбережжі Адріатичного моря (незалежна з 1878 року).
Румунія — розташована на північ від річки Дунай уздовж узбережжя Чорного моря (незалежна з 1878 року).
Болгарія — розкинулася в східній частині Балкан між Дунаєм і Старою Планиною до берегів Чорного моря (автономне князівство з 1878 року, повністю незалежна держава з 1908 року).
Албанія — розташована на південному заході півострова вздовж Адріатичного та Іонічного морів (проголосила незалежність у 1912 році).

3. Чому на початку ХХ ст. і згодом Балканський півострів називали «пороховим льохом» («пороховою діжкою») Європи? Аргументуйте свої пояснення фактами.

Балканський півострів називали «пороховим льохом» Європи з таких причин:

Тут зіткнулися інтереси світових імперій: Росія, Австро-Угорщина, Велика Британія та Німеччина боролися за панування в регіоні.
Новоутворені балканські країни ворогували між собою через спірні кордони й території, що призвело до Балканських війн 1912–1913 років.
На півострові діяли радикальні таємні організації. Сараєвське вбивство австрійського ерцгерцога 28 червня 1914 року стало тією іскрою, яка запалила Першу світову війну.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. Послуговуючись мапою, розкажіть про територіальні зміни в Австро-Угорській та Османській імперіях упродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Територіальні зміни на карті Європи виглядали так:

Австро-Угорщина: після поразки 1866 року держава втратила вплив на німецькі землі та поступилася Венецією на користь Італії на південному заході. У 1867 році вона закріпила внутрішній поділ на австрійську та угорську частини. У 1878 році імперія зайняла, а в 1908 році остаточно анексувала Боснію і Герцеговину на Балканах.
Османська імперія: майже повністю втратила землі в Європі. За рішеннями 1878 року з-під її влади вийшли Сербія, Румунія, Чорногорія, а Болгарія стала окремим князівством. Частину кавказьких земель забрала Росія, а острів Кіпр перейшов під контроль британців. У 1911–1912 роках Італія захопила османські володіння в Північній Африці. Після війн 1912–1913 років у європейській частині під владою султана залишилася тільки Східна Фракія з містом Стамбул.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

2. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли було проголошено створення дуалістичної Австро-Угорщини?
Що історик Норман Дейвіс назвав «слов’янським будинком із німецьким фасадом»?
Хто став лідером Молодотурецької революції 1908 року?
Де 28 червня 1914 року було вбито кронпринца Франца-Фердинанда?
Звідки ми можемо дізнатися про умови визнання султаном незалежності Чорногорії, Сербії та Румунії?
Чому спроби модернізації османської армії наприкінці XVIII століття викликали бунт яничарів?
Як поразка у війні з Пруссією 1866 року вплинула на владу Франца-Йосифа I?
Який результат мала діяльність віденського бургомістра Карла Люґера для розвитку міського транспорту та зв’язку?

3. Поясніть, як ви розумієте поняття «дуалістична імперія», «пробудження Азії». Чи доречно вживати друге словосполучення щодо Османської імперії?

Зміст цих понять:

Дуалістична монархія — це держава, де правитель править разом із парламентом та урядом, призначає міністрів і може зупиняти закони своїм правом вето. Також цим словом називають Австро-Угорщину, яка об’єднувала дві самоврядні частини — Австрійську імперію та Угорське королівство під короною одного монарха.
«Пробудження Азії» — історичний період від початку ХХ століття до кінця Другої світової війни, коли народи Азії почали масову боротьбу проти чужоземного колоніального гніту та за оновлення своїх країн.

Вживати вислів «пробудження Азії» щодо Османської імперії доречно. Її головні землі лежали в Малій Азії та на Близькому Сході. Революція молодотурків 1908 року відбувалася одночасно з революціями в Ірані та Китаї і мала однакову мету: скинути деспота та зупинити тиск європейських держав.

4. Оцініть внесок Франца-Йосифа І в модерну історію Австро-Угорщини. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся про ставлення українців до імператора. У чому відмінності між ставленнями пересічних селян чи містян та громадсько-політичних діячів?

Франц-Йосиф I зумів на пів століття зберегти велику державу завдяки союзу з угорцями. Він дав країні конституцію, захистив приватну власність, сприяв розбудові залізниць та оновленню Відня.

Ставлення українців до імператора різнилося:

Прості селяни та містяни вірили в «доброго цісаря». Вони були вдячні за ліквідацію панщини 1848 року, поважали монарха за підтримку греко-католицької церкви та чекали від нього захисту від утисків польських поміщиків. Портрети Франца-Йосифа часто висіли в селянських хатах поруч з іконами.
Українські громадські діячі та політики оцінювали імператора критично. Вони бачили, що Відень постійно віддавав владу в Галичині польській еліті. Уряд відмовлявся відкрити окремий український університет у Львові й не хотів розділити край на польську та українську провінції.

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

5. Взаємонавчаючись у групах: а) проаналізуйте складові Молодотурецької революції; б) поясніть твердження Нормана Дейвіса про Австро-Угорщину, як про «слов’янський будинок із німецьким фасадом»?

Відповіді на запитання:

а) Складові Молодотурецької революції:

Головні діячі: офіцери армії та інтелігенти на чолі з Ахмедом Резою.
Головна мета: прибрати деспотичну владу султана Абдул-Гаміда II, повернути Конституцію 1876 року та зберегти єдність імперії.
Результат: монархія стала конституційною, запрацював новий уряд. Проте лідери не змогли звільнитися від іноземних боргів і заспокоїти підкорені народи, через що держава продовжувала розпадатися.

б) Вислів історика Нормана Дейвіса про «слов’янський будинок із німецьким фасадом»:

Слов’яни становили більшість населення імперії (українці, поляки, чехи, словаки, хорвати, серби, словенці разом з іншими підкореними народами складали 56% підданих).
Проте державою фактично керувала німецька австрійська меншість разом з угорцями. Німецька мова та віденські порядки формували зовнішній вигляд та політику імперії, а слов’янські народи не мали вирішального впливу на управління.

6. Колективно укладіть порівняльну таблицю модернізаційних реформ в Австро-Угорській та Османській імперіях упродовж «довгого» ХІХ ст.

Лінії порівняння	Австро-Угорська імперія	Османська імперія
Причини перетворень	Поразка у війні з Пруссією 1866 року, криза центральної влади, піднесення визвольних рухів (особливо угорців).	Військові поразки, свавілля яничарів, відсталість господарства та сильний фінансовий контроль з боку Європи.
Державний лад	Перехід до дуалістичної монархії за Конституцією 1867 року, створення автономії Угорщини.	Проголошення конституційної монархії за Конституцією 1876 року, яку султан замінив диктатурою; повернення конституції в 1908 році.
Військова справа	Формування сучасної регулярної армії на основі загальної військової повинності.	Знищення яничарського корпусу Махмудом II, формування професійного війська європейського зразка.
Економіка та суспільство	Скасування панщини у 1848 році, промисловий розвиток, розбудова залізниць, електрифікація та газифікація міст.	Дозвіл на приватну власність на землю, заснування перших фабрик, залізниць і ліній телеграфу.
Національне питання	Угода німців з угорцями: два панівні народи керували дев’ятьма іншими без надання їм автономії.	Спроби зберегти володіння силою та отуреченням, які закінчилися втратою балканських провінцій.
Підсумки	Вдалося зберегти єдність держави та статус великої країни аж до кінця Першої світової війни.	Реформи виявилися запізнілими і не змогли зупинити економічну кризу та розпад імперії.