15 Німецька імперія - Васильків 9 клас
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Покажіть на мапі територію Німецької імперії після її об’єднання.
Після проголошення імперії в 1871 році держава охоплювала об’єднані навколо Пруссії землі Центральної Європи (Баварію, Саксонію, Вюртемберг, Баден та інші суб’єкти), а також відібрані у Франції провінції Ельзас і частину Лотарингії. На півночі територія імперії виходила до узбережжя Північного й Балтійського морів та межувала з Данією разом зі Шлезвігом і Гольштейном, на заході — з Францією, Бельгією та Нідерландами, на півдні — зі Швейцарією та Австро-Угорщиною, а на сході — безпосередньо з Російською імперією.
2. Чи можна вважати демократичною систему влади в Німецькій імперії?
Систему влади в Німецькій імперії не можна вважати демократичною, оскільки держава розвивалася на прусський манер без реального народовладдя:
- Кайзер (імператор) одноосібно призначав канцлера, був головнокомандувачем збройних сил, контролював посадовців, вносив закони на обговорення та керував дипломатією.
- Канцлер підкорявся тільки волі імператора і не звітував перед парламентом, а повноцінного уряду не існувало (статссекретарі були лише помічниками канцлера).
- Верхня палата парламенту (бундесрат) представляла союзні держави, де Пруссія мала вирішальні 17 місць (для блокування будь-якого закону вистачало 14), а у разі відхилення законопроєкту нижньою палатою (рейхстагом) бундесрат міг ухвалити його у зміненій редакції.
- У державі існувала цензура, діяли широкі повноваження поліції, а виборче право на виборах до рейхстагу мали лише чоловіки віком від 25 років.
3. Розгляньте портрет. Чому особистий художник канцлера намалював свого патрона переважно темними фарбами?
Художник Франц фон Ленбах використав темну, сувору кольорову гаму, щоб підкреслити вольовий, непохитний та авторитетний характер Отто фон Бісмарка, відомого як «залізний канцлер». Такий колорит символізує мілітаризм, консервативність, рішучість і жорсткість політика, який опирався на силу армії, поліцію та принципи «заліза й крові».
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Назвіть чинники, що сприяли економічному піднесенню Німецької імперії у другій половині ХІХ ст.
Економічному піднесенню Німецької імперії сприяли такі чинники:
- Створення спільного внутрішнього німецького ринку, швидке налагодження банківської справи та торгівлі.
- Приєднання відібраних у Франції багатих на залізну руду та вугілля регіонів Ельзасу й частини Лотарингії.
- Отримання від Франції 5 млрд франків контрибуції за підсумками війни.
- Величезні державні військові замовлення на озброєння та спорядження для армії, чисельність якої у мирний час зросла до 400 тис. солдатів.
- Запровадження протекційних мит, що захищали місцевих виробників від іноземної продукції.
- Впровадження найновіших досягнень науки й техніки, бурхливий розвиток хімічної промисловості (2/3 світових фарб) та електротехнічної галузі, розбудова мережі залізниць та електромереж.
- Традиційна працьовитість та ощадливість німців.
2. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтесь, які німецькі компанії, що постали в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., існують дотепер.
У другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. виникли такі всесвітньо відомі німецькі компанії, що успішно діють і нині [cite: 1]:
- Bayer (заснована у 1863 р.) — лідер хімічної та фармацевтичної промисловості.
- BASF (заснована у 1865 р.) — провідний хімічний концерн світу.
- Continental (заснована у 1871 р.) — один із найбільших виробників шин та автокомпонентів.
- Henkel (заснована у 1876 р.) — виробник побутової хімії та косметики.
- Bosch (заснована Робертом Бошем у 1886 р.) — виробник автомобільного, інженерного та побутового обладнання.
- Allianz (заснована у 1890 р.) — міжнародна страхова та фінансова корпорація.
- Thyssen (заснована у 1891 р., нині частина промислового гіганта ThyssenKrupp) — виробник сталі та машинобудівної продукції.
- Audi (витоки від підприємства Horch, заснованого Августом Горхом у 1899–1904 рр.) — виробник автомобілів.
(Підприємства Siemens та Krupp також стали символами німецької індустрії, проте їх заснували у першій половині ХІХ ст. — у 1847 та 1811 роках відповідно).
3. Розгляньте карикатуру «Три імператори». Дехто називає її «Маріонетки Отто фон Бісмарка». Поясніть цю назву карикатури.
Карикатуру називають «Маріонетки Отто фон Бісмарка», тому що створення Союзу трьох імператорів (1873 р.) було особистою дипломатичною ініціативою німецького канцлера. Бісмарк майстерно використав суперечності між російським царем, австро-угорським та німецьким імператорами. Він спрямовував їхню політику у вигідне для Берліна русло, щоб не допустити утворення антинімецького союзу та ізолювати Францію.
МІРКУЄМО І ДІЄМО
1. Чому імператор Вільгельм ІІ домагався відставки канцлера Отто фон Бісмарка?
Імператор Вільгельм ІІ домагався відставки Бісмарка через низку розбіжностей:
- Прагнення молодого монарха правити одноосібно та позбутися контролю і надмірного авторитету старого «залізного канцлера».
- Розбіжності у внутрішній політиці: Вільгельм ІІ прагнув знайти спільну мову з робітництвом через соціальні поступки, а Бісмарк наполягав на збереженні жорстких протиробітничих та антисоціалістичних законів.
- Розбіжності в колоніальній політиці: Бісмарк діяв обережно і захоплював лише ті землі, за які не треба було воювати із сильними сусідами, тоді як Вільгельм ІІ вимагав нових територіальних загарбань, переділу світу та побудови потужного військово-морського флоту.
2. Як німецький Цивільний кодекс врегульовував сімейні стосунки?
Згідно з Цивільним кодексом 1896 р.:
- Дружина приймала прізвище чоловіка, мала право й обов’язок відати спільним господарством, виконувати домашню роботу та допомагати чоловікові.
- Дружина не була зобов’язана коритися рішенням чоловіка, якщо вони були зловживаннями.
- Чоловік був зобов’язаний утримувати дружину співмірно зі своїм суспільним становищем, власним майном та працездатністю.
3. Поміркуйте, як могло позначитися на міжнародних відносинах будівництво залізниці Берлін - Багдад. Розгляньте «Мапу країн роз’єднаної Європи». Чому автор її так назвав?
Будівництво залізниці Берлін — Багдад загострило протиріччя між провідними державами. Залізниця відкривала Німеччині прямий доступ до Близького Сходу та Месопотамії. Це загрожувало колоніальним інтересам Великої Британії на шляху до Індії та викликало занепокоєння Російської імперії щодо чорноморських проток і впливу на Балканах.
Автор назвав карикатуру «Мапою країн роз’єднаної Європи» (1864 р.), оскільки на той час європейські держави не мали єдності та ворогували між собою через території та сфери впливу. Крім того, самі Німеччина та Італія ще залишалися політично роздрібненими й перебували на шляху до свого національного об’єднання.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!
ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ
1. Виготовте чи намалюйте в зошиті ілюстровану стрічку часу, де відобразіть події: французько-прусської війни, діяльності Отто фон Бісмарка, утворення Союзу трьох імператорів, Троїстого союзу, правління Вільгельма ІІ.
Стрічка часу ключових подій Німецької імперії:
| Період / Дата | Подія / Процес | Коротка характеристика |
|---|---|---|
| 1870–1871 рр. | Французько-прусська війна | Перемога Пруссії, приєднання Ельзасу та частини Лотарингії, проголошення Німецької імперії 18 січня 1871 р. |
| 1871–1890 рр. | Діяльність Отто фон Бісмарка на посаді канцлера | Проведення політики протекціонізму, зміцнення армії, боротьба з католицькою церквою та соціалістами. |
| 1873 р. | Утворення Союзу трьох імператорів | Створення консультативного альянсу монархів Німеччини, Австро-Угорщини та Росії. |
| 1882 р. | Створення Троїстого союзу | Укладення військово-політичного союзу Німеччини, Австро-Угорщини та Італії. |
| 1888–1918 рр. | Правління кайзера Вільгельма ІІ | Перехід до «світової політики», мілітаризація, відставка Бісмарка, ухвалення соціальних законів. |
2. Послуговуючись мапою, доведіть, що поняття «експансіонізм», «колоніальна імперія», які ви опрацьовували в попередніх параграфах, доречно вживати для характеристики Німеччини другої половини ХІХ – початку ХХ ст.
Використання цих понять є цілком обґрунтованим:
- Експансіонізм: держава розширювала свій економічний і геополітичний вплив за межі власних кордонів. Німеччина відібрала у Франції Ельзас і частину Лотарингії, розпочала будівництво стратегічної залізниці Берлін — Багдад, надавала кредити Османській імперії, взяла участь у розділенні Китаю та розбудовувала потужний військово-морський флот.
- Колоніальна імперія: протягом 1884–1885 рр. Німеччина створила власні заморські володіння. Вона захопила землі в Південно-Західній Африці, території Того, Камеруну, а також східну частину острова Нова Гвінея з населенням близько 12 млн осіб.
ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
- Коли було ухвалено Конституцію об’єднаної Німецької імперії?
- Що передбачали німецькі соціальні закони 1890 року?
- Хто очолював імперський уряд на посаді канцлера з 1871 до 1890 року?
- Де Німецька імперія заснувала свої перші колонії у 1884–1885 роках?
- Звідки ми можемо дізнатися про норми сімейного права та права дружини в тогочасній Німеччині?
- Чому в 1890 році імператор Вільгельм ІІ домігся відставки канцлера Отто фон Бісмарка?
- Як виплата 5 млрд франків французької контрибуції вплинула на німецьку промисловість?
- Який результат мало підписання договору про створення Троїстого союзу 1882 року?
4. Оцініть вплив французько-прусської війни на суспільний розвиток Німеччини.
Французько-прусська війна 1870–1871 рр. мала вирішальний вплив на розвиток країни:
- Завершила об’єднання німецьких земель навколо Пруссії та привела до проголошення Німецької імперії.
- Забезпечила економічний ривок завдяки отриманню 5 млрд франків контрибуції та багатих на вугілля і залізну руду земель Ельзасу й Лотарингії.
- Посилила культ армії, дисципліни й авторитет прусського дворянства (юнкерів) у суспільстві.
5. Біографія Отто фон Бісмарка завжди цікавила істориків, політологів і митців. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, укладіть добірку карикатур, що відображають епізоди діяльності німецького канцлера. Продемонструйте найцікавіші, на ваш погляд, у класі.
Добірка відомих історичних карикатур:
- «Три імператори» («Маріонетки Отто фон Бісмарка», 1884 р., художник Джозеф Свейн) — зображує Бісмарка лялькарем, який маніпулює правителями Австро-Угорщини, Росії та Німеччини задля вигоди своєї держави.
- «Шахова партія між Берліном і Римом» (1875 р.) — сатиричне зображення політики «Культуркампфу», де Бісмарк грає в шахи проти Папи Римського Пія IX за контроль над духовенством.
- «Висадка лоцмана» («Dropping the Pilot», 1890 р., художник Джон Тенніел) — знаменита карикатура журналу «Punch» про відставку Бісмарка, де старий досвідчений канцлер сходить із борту державного корабля, а молодий імператор Вільгельм ІІ спостерігає за ним згори.
СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ
6. Взаємонавчаючись у групах, проаналізуйте особливості суспільно-політичного та економічного розвитку Німеччини впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Як ви вважаєте, чому, попри певну консервативність внутрішньої політики, Німеччина однією з перших запровадила соціальні закони?
Особливості розвитку:
- В економіці: вихід на друге місце у світі за промисловим виробництвом, поява гігантських монополій («Сіменс», «Крупп»), швидкий розвиток хімічної та електротехнічної галузей за активної підтримки держави.
- У суспільно-політичній сфері: поєднання рис конституційної монархії з авторитарними прусськими традиціями, домінування консерваторів і військових, відсутність відповідальності уряду перед рейхстагом.
Причини запровадження соціальних законів:
Уряд запровадив закони про 11-годинний робочий день, вихідну неділю, захист праці дітей і жінок для збереження стабільності в державі. В умовах стрімкого зростання кількості фабричних робітників та популярності соціалістичних ідей влада пішла на реформи «згори». Це дозволило покращити життя робітників, зменшити загрозу страйків і революцій та відвернути людей від підтримки радикальних партій.