13. Велика Британія - Васильків 9 клас

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Як ви розумієте поняття «криза надвиробництва»? Чому така криза здатна спричиняти економічні проблеми?

«Криза надвиробництва» — це економічне явище, коли підприємства виготовляють значно більше товарів, ніж споживачі здатні купити за наявні гроші.

Така криза зумовлює труднощі, адже нерозпродана продукція накопичується на складах. Через це підприємці змушені різко знижувати ціни, зупиняти цехи або скорочувати виробництво. Фабрики закриваються, працівники втрачають заробіток, поширюється безробіття, а фінансові труднощі призводять до краху банків і загального занепаду господарства.

2. Розгляньте репродукцію картини на с. 102. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся технічні характеристики пароплава, будівництво якого відобразив художник.

На картині художника Вільяма-Семюела Парротта показано спорудження гігантського пароплава «Великий Левіафан» (згодом відомого як «Грейт Істерн» / SS Great Eastern), створеного за проєктом інженера Ісамбарда Кінґдома Брунеля.

Основні технічні характеристики судна:

• Довжина корпусу становила 211 м;
• Ширина корпусу дорівнювала 25 м (разом із кожухами коліс — близько 36 м);
• Водотоннажність сягала 32 160 т;
• Судно могло прийняти на борт до 4000 пасажирів;
• Рушійна система була комбінованою: кілька парових машин сумарною потужністю близько 8000 к. с. приводили в дію два бортові гребні колеса діаметром понад 17 м та кормовий гвинт діаметром 7,3 м, а на шести щоглах можна було розгорнути додаткові вітрила;
• Робоча швидкість становила 13–14 вузлів (приблизно 24–26 км/год);
• Корпус був повністю залізним, із подвійним дном і системою водонепроникних перебірок.

3. Скориставшись QR-кодом, розгляньте мапу колоніальних володінь Великої Британії. Чи здатні колоніальні імперії існувати довговічно?

Колоніальні імперії не можуть існувати нескінченно. Їхня єдність тримається виключно на військовій силі, примусі та визиску підкорених країв. Експлуатація місцевого населення та відсутність прав неминуче пробуджують національну гідність і ведуть до визвольних повстань. Одночасно утримання колоніальної адміністрації й гарнізонів вимагає величезних витрат зі скарбниці метрополії, тому розпад імперій є природним історичним процесом.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Чому і консерватори, і ліберали, впроваджуючи реформи, діяли в інтересах громадян Великої Британії?

Консерватори і ліберали впроваджували перетворення через політичну конкуренцію за голоси виборців, коло яких постійно зростало. Обидві партії прагнули завоювати підтримку робітників і водночас намагалися вберегти державу від революційних вибухів. Консервативний прем’єр Бенджамін Дізраелі відстоював ідею «єдиної нації» під гаслом «Палац не буде спокійним, коли нещасна хижа». Він прагнув здобути підтримку простого народу, а ліберали бачили в реформах надійний засіб для поступової модернізації суспільства.

2. Назвіть імена й прізвища найвідоміших лідерів британських консерваторів і лібералів. Чому діяльність Девіда Ллойда Джорджа описано докладніше?

Найвідоміші лідери партій:

• Консерватори: Бенджамін Дізраелі, Роберт Солсбері;
• Ліберали: Вільям Гладстон, Девід Ллойд Джордж.

Діяльність Девіда Ллойда Джорджа висвітлено найдокладніше, оскільки саме його законопроєкти заклали фундамент соціальної держави у Великій Британії. З його ініціативи запровадили 8-годинний робочий день для гірників, безкоштовну початкову школу та харчування для бідних дітей, пенсії за віком, виплати у разі хвороби й безробіття, а також значно урізали привілеї спадкової палати лордів на користь парламенту.

3. Розгляньте карикатуру «Некваліфікований помічник». Які з реформ Девіда Ллойда Джорджа відобразив художник? Перевірте свої припущення за допомогою пошукових систем інтернету.

Карикатура Бернарда Партріджа «Некваліфікований помічник» (1912 р.) висміює труднощі навколо Закону про обов’язкове національне страхування здоров’я (1911 р.), автором якого був міністр фінансів Девід Ллойд Джордж.

Художник зобразив міністра в ролі аптекаря й лікаря. Через бойкот урядової програми з боку Британської медичної асоціації йому доводиться шукати допомоги в дивної постаті, зібраної з пляшок сумнівних патентованих ліків і мікстур. Малюнок передає напругу між урядом і лікарями під час запровадження державної страхової медицини.

МІРКУЄМО І ДІЄМО

1. Поясніть значення поняття «блискуча ізоляція» у контексті зовнішньої політики Великої Британії.

«Блискуча ізоляція» — це зовнішньополітичний курс Великої Британії в другій половині ХІХ ст. Він полягав у відмові від укладання тривалих військових союзів і вступу до постійних блоків у Європі. Британські уряди зберігали цілковиту свободу дій і керувалися правилом: імперія не має вічних союзників чи вічних ворогів, а має лише постійні інтереси.

2. Чому Велика Британія надавала права домініонів деяким своїм колоніям? Як це впливало на взаємини між метрополією та її володіннями?

Велика Британія надавала статус домініонів територіям, де більшість населення складали європейські переселенці (Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз). Британська влада пам’ятала повчальний досвід втрати США і прагнула уникнути нових виснажливих конфліктів.

Це рішення перевело відносини метрополії та володінь у площину взаємовигідного партнерства. Домініони отримали внутрішню самостійність, власні парламенти й уряди. Водночас вони зберігали вірність короні й охоче допомагали британцям у сферах імперської торгівлі, грошового обігу та військової безпеки.

3. Розгляньте малюнок. Який спосіб політичної боротьби ірландців відобразив художник?

На малюнку показано мітинг за участю лідера руху Чарльза Стюарта Парнелла. Художник відобразив мирні, законні та парламентські форми боротьби ірландців: відкриті мітинги, згуртування людей навколо вимог самоврядування (гомрулю), внесення законопроєктів до парламенту та бойкот несправедливих англійських лендлордів.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ!

ОРІЄНТУЄМОСЯ В ІСТОРИЧНОМУ ЧАСІ І ПРОСТОРІ

1. А. Виготовте чи намалюйте в зошиті ілюстровану стрічку часу, де відобразіть події британської зовнішньої політики.

Нижче подано графічну стрічку часу основних подій зовнішньої та колоніальної політики Великої Британії кінця ХІХ — початку ХХ ст.:

Короткий текстовий опис стрічки часу:

• 1867 рік — Канада здобула статус першого домініону;
• 1875–1876 роки — контроль над Суецьким каналом і надання королеві титулу імператриці Індії;
• 1880–1881, 1899–1902 роки — війни проти бурів задля контролю над багатствами Південної Африки;
• 1900, 1907, 1910 роки — поступове оформлення домініонів (Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз).

1. Б. Покажіть на мапі напрямки експансії й колоніальні володіння Великої Британії.

Напрямки колоніальних загарбань:

• В Африці британці рухалися за віссю з півночі на південь (стратегічний план «Каїр — Кейптаун»). Вони встановили владу над Єгиптом, Східним Суданом, Кенією, Угандою, Нігерією, частиною Сомалі, Танганьїкою, а також землями бурів на півдні;
• В Азії Лондон зміцнював контроль над Індією («перлиною Британської корони»), підкорив Бірму та Малайю й утримував опорний порт Сянган (Гонконг).

Основні володіння та домініони: домініон Канада в Північній Америці, колонії в басейні Карибського моря, володіння в Африці, Індія та Цейлон у Південній Азії, домініони Австралія і Нова Зеландія в Тихому океані.

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «домініон». За допомогою мапи розкажіть про домініони Великої Британії наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Домініон — це самоврядна держава, що входить до складу Співдружності під зверхністю Великої Британії, а в минулому була її колонією. Домініони утворювалися на землях, де більшість населення становили переселенці з Європи. Вони визнавали владу британського монарха, проте самостійно обирали власні парламенти й уряди.

Британські домініони на карті світу:

• Канада (з 1867 р.) — займає північну половину Північноамериканського материка;
• Австралія (з 1900 р.) — охоплює цілий континент у Південній півкулі разом із островом Тасманія;
• Нова Зеландія (з 1907 р.) — острови на південний схід від Австралії;
• Південно-Африканський Союз (з 1910 р.) — південний край Африканського материка, де об’єдналися британські колонії та бурські землі.

ПРАЦЮЄМО З ІСТОРИЧНОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли утворилася Лейбористська (Робітнича) партія Великої Британії?
• Що означав зовнішньополітичний курс під назвою «блискуча ізоляція»?
• Хто очолював парламентську групу ірландських депутатів, які боролися за автономію?
• Де спалахнули англо-бурські війни наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття?
• Звідки ми можемо дізнатися про масштаби британських загарбань станом на 1897 рік?
• Чому Велика Британія поступилася економічною першістю Сполученим Штатам і Німеччині?
• Як уряд Девіда Ллойда Джорджа зменшував суспільну напругу серед робітників?
• Який результат мало ухвалення парламентського закону 1911 року щодо палати лордів?

4. Історик Мартін П’ю вважає, що Девід Ллойд Джордж вплинув на суспільне життя Великої Британії більше, аніж будь-який інший діяч ХХ ст., адже він заклав основи соціальної держави. Послуговуючись різновидовими джерелами інформації, доберіть факти на підтвердження думки англійського науковця.

Факти на підтвердження думки історика:

• Запровадження системи соціального страхування: держава ухвалила закони про допомогу в разі хвороби, втрати працездатності та безробіття;
• Пенсійна реформа: у 1908 році започаткували виплату державних пенсій людям віком від 70 років;
• Турбота про дітей: узаконили безкоштовну початкову освіту та харчування для учнів із малозабезпечених сімей;
• Захист праці: для шахтарів законодавчо обмежили робочий день до 8 годин;
• «Народний бюджет»: уряд підвищив податки на землі багатих землевласників і надприбутки багатіїв, щоб знайти гроші на соціальні потреби народу;
• Політична модернізація: у 1911 році закон обмежив право вето палати лордів, тож вирішальну владу закріпили за обраною народом палатою громад.

СПІВПРАЦЮЄМО, ВИЯВЛЯЄМО ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ГРОМАДЯНСЬКУ ПОЗИЦІЮ

5. Взаємонавчаючись у парах, проаналізуйте особливості суспільно-політичного та економічного розвитку Великої Британії впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Назвіть чинники, що призвели до втрати державою першості у світі.

Особливості суспільно-політичного життя:

• Зміцнення парламентської системи та поступове розширення виборчих прав для простих людей;
• Змагання між лібералами й консерваторами, яке змінилося після заснування у 1900 році Лейбористської партії;
• Нерозв’язане «ірландське питання» та активна боротьба ірландців за самоврядування (гомруль);
• Здатність британської влади гасити гострі соціальні спалахи мирним шляхом через своєчасні закони.

Чинники втрати світової економічної першості:

• Застаріле технічне обладнання англійських заводів: власники не бажали витрачати кошти на його оновлення;
• Конкуренція з боку США та Німеччини: там індустріальний переворот завершувався пізніше, тому фабрики отримали новітніші верстати, а продукція була дешевшою;
• Відтік грошей за кордон: британські багатії вивозили капітал у колонії заради швидких надприбутків на дешевій сировині (до 1914 року вивезено близько 4 млрд фунтів стерлінгів);
• Занепад власного сільського господарства через масове ввезення дешевого хліба зі США та Росії;
• Німеччина випередила Велику Британію за виплавкою сталі, а США — за видобутком вугілля й виплавкою чавуну.

6. Взаємонавчаючись у групах, оцініть наслідки реформ, що їх упроваджували у Великій Британії в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.

Наслідки урядових реформ:

• Збереження миру в суспільстві: своєчасні поступки вимогам робітників допомогли державі уникнути кровопролитних революцій і бунтів;
• Розширення демократії: нові виборчі закони відкрили простим людям і робітникам доступ до голосування;
• Створення підвалин соціального захисту: введення пенсій, виплат через хворобу, обмеження робочого часу та підтримка школярів значно полегшили життя незаможних сімей;
• Зміцнення верховенства права: обмеження впливу спадкової палати лордів утвердило верховенство народних обранців у палаті громад.