12. Франція - Васильків 9 клас

Зміст

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 12.1)

1. Згадайте хронологічні межі періоду Першої республіки у Франції. Чому вона припинила існування?

Перша республіка у Франції тривала впродовж 1792–1804 років. Національний конвент проголосив її 22 вересня 1792 року, а завершилася вона в травні 1804 року, коли Наполеона Бонапарта оголосили імператором французів.

Республіка припинила існування через тривалі політичні чвари, якобінський терор, корупцію доби Директорії та безперервні війни. Французьке суспільство втомилося від хаосу і прагнуло міцного порядку, тому підтримало владу «сильної руки» Наполеона Бонапарта.

2. Розгляньте карикатуру. Як ви вважаєте, чому в 1848 р. молода Французька республіка розмірковувала про самогубство?

Карикатура висміює безпорадне й критичне становище Другої республіки, проголошеної в лютому 1848 року. Вона виникла під час важкої економічної кризи та наслідків неврожаїв 1845–1847 років. Республіканці мали більшість в Установчих зборах, але швидко розсварилися між собою. Через публічні суперечки в пресі вони створили собі негативний образ в очах народу. Злидні, червневе повстання знедолених робітників і розчарування суспільства штовхали республіку до саморуйнування та відкрили шлях до встановлення диктатури.

3. Розгляньте портрет-колаж чотирьох Наполеонів. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, установіть тих, хто зображений на світлині. Які ролі вони відіграли в історії Франції?

На портреті-колажі зображено чотирьох представників родини Бонапартів:

• Наполеон І Бонапарт — творець Першої імперії, полководець і реформатор, автор Цивільного кодексу;
• Наполеон ІІ — син Наполеона І, знаний як «Орлятко», номінальний спадкоємець трону, який фактично ніколи не правив державою;
• Наполеон ІІІ (Луї-Наполеон Бонапарт) — небіж Наполеона І, перший президент Другої республіки та імператор Другої імперії у 1852–1870 роках;
• Наполеон Ежен (принц імперії) — єдиний син Наполеона ІІІ, офіційний спадкоємець престолу, якого бонапартисти вважали Наполеоном IV, але після повалення імперії він жив і загинув в еміграції.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 12.2)

1. У чому суперечність політики Наполеона ІІІ? Як це вплинуло на розвиток держави?

Суперечність політики полягала в поєднанні жорсткого авторитаризму з поступовими ліберальними поступками та економічною модернізацією. Спочатку Наполеон ІІІ одноосібно призначав Сенат, чиновників і мерів, обмежив пресу, а депутатів змусив присягати йому на вірність. Водночас у 1860-х роках він повернув парламенту частину прав, скасував цензуру, заборонив працю у вихідні дні й зрівняв у суді свідчення робітників та підприємців.

В економіці країна пережила потужний підйом: збудували густу мережу залізниць і сотні фабрик. Проте войовничий експансіонізм і легковажний початок війни з Пруссією в 1870 році призвели до нищівної поразки армії та швидкого падіння імперії.

2. Розгляньте ілюстрації. Із ким уособлюється Франція на мапі-карикатурі Вільяма Гарві? Як розпізнати французьких та прусських солдатів на світлинах? Які технічні нововведення використовували суперники під час воєнних дій? Для чого могла знадобитися повітряна куля?

На мапі-карикатурі Вільяма Гарві Франція уособлена в образі озброєної жінки у військовому шоломі з рушницею та багнетом, яка насторожено дивиться на схід.

Французьких вояків на світлинах можна впізнати за характерними суконними кашкетами-кепі, довгими двобортними шинелями та світлими штанами. Прусські військові вирізняються гостроверхими шоломами зі шпилем (пікельхельмами) та темними мундирами.

Під час цієї війни сторони активно використовували мережу залізниць для швидкого перевезення армій, далекобійну нарізну артилерію та електричний телеграф. Повітряна куля (як аеростат «Нептун») була потрібна для повітряної розвідки ворожих позицій, а також для вильоту з оточеного пруссами Парижа кур’єрів з урядовими депешами й поштою.

3. Згадайте з попередніх параграфів наслідки французько-прусської війни.

Головні наслідки французько-прусської війни 1870–1871 років:

• Нищівна поразка французьких військ під Седаном і потрапляння в полон імператора Наполеона ІІІ;
• Падіння Другої імперії та проголошення Третьої республіки у Франції 4 вересня 1870 року;
• Втрата Францією двох промислових регіонів — Ельзасу та частини Лотарингії;
• Обов’язок виплатити Німеччині величезну контрибуцію в розмірі 5 млрд франків;
• Завершення об’єднання німецьких земель і проголошення Німецької імперії у Версалі 18 січня 1871 року;
• Посилення ворожнечі між країнами та виникнення у Франції прагнення до реваншу.

МІРКУЄМО І ДІЄМО (ДО ПУНКТУ 12.3)

1. Розгляньте карикатуру «В оточенні». Яка на ній відображена держава? Кого символізують муха та павуки? Чому такий малюнок з’явився саме в середині березня 1872 р.?

На карикатурі показано Францію. Муха в центрі павутини уособлює молоду Французьку республіку, яка потрапила в тяжку пастку після воєнної катастрофи. Павуки навколо символізують ворожі сили: переможну Німецьку імперію Отто фон Бісмарка, яка тримала війська на півночі Франції, а також внутрішніх ворогів — монархістів і реакціонерів, які хотіли знищити республіку.

Малюнок з’явився 17 березня 1872 року до річниці початку повстання Паризької комуни (18 березня 1871 року), щоб нагадати про пережиту трагедію та небезпеку втрати свободи.

2. Прочитайте витяги з декларації. Чи справедливі вимоги паризьких комунарів? У сучасній Франції по-різному ставляться до діяльності Паризької комуни. Послуговуючись пошуковими системами інтернету, дізнайтеся й розкажіть у класі, які рішення і вчинки «комунарів» французи оцінюють позитивно, а які — негативно.

Вимоги паризьких комунарів щодо захисту республіки, виборності чиновників, свободи праці, совісті та створення народної міської оборони були справедливими й відстоювали права простих громадян.

Сьогодні французи оцінюють позитивно прогресивні соціальні рішення Комуни: відокремлення церкви від держави, введення світської та безкоштовної освіти, захист робітників від свавілля господарів і надання громадянських прав жінкам.

Негативно сприймають насильницькі дії комунарів: взяття цивільних заручників, масові розстріли опонентів, розпалювання братовбивчої громадянської війни та спалення історичних споруд Парижа під час травневих боїв.

3. Покажіть на мапі, що на форзаці, колонії Франції на початку ХХ ст.

Колоніальні володіння Франції на початку XX століття охоплювали великі простори:

• У Північній, Західній та Центральній Африці: Алжир, Туніс, протекторат над більшістю Марокко, Сенегал, Французьку Гвінею, Французьку Екваторіальну Африку та острів Мадагаскар на південному сході;
• В Азії: землі Французького Індокитаю на півострові Індокитай (В’єтнам, Камбоджа, Лаос);
• В Америці та Океанії: Французьку Гвіану на півночі Південної Америки, острови в Карибському морі та острови Нової Каледонії і Полінезії в Тихому океані.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Виготовте чи намалюйте в зошиті ілюстровану стрічку часу, де відобразіть події: французько-прусської війни, проголошення ІІІ Республіки, Паризької комуни, біографії Жоржа Клемансо.

Хронологічний перелік подій для стрічки часу:

• 1841 рік — народження Жоржа Клемансо;
• 19 липня 1870 року – 10 травня 1871 року — французько-прусська війна;
• 2 вересня 1870 року — Седанська поразка та взяття в полон Наполеона ІІІ;
• 4 вересня 1870 року — проголошення Третьої республіки в Парижі;
• 18 березня – 28 травня 1871 року — повстання та діяльність Паризької комуни;
• 10 травня 1871 року — підписання Франкфуртського миру між Францією та Німеччиною;
• 1875 рік — ухвалення Конституції Третьої республіки;
• 1906–1909, 1917–1920 роки — Жорж Клемансо на посаді голови уряду Франції;
• 1929 рік — смерть Жоржа Клемансо.

2. Поясніть, як ви розумієте поняття «експансіонізм», «колоніальна імперія». Послуговуючись мапою, доведіть, що ці поняття доречно вживати для характеристики Франції початку ХХ ст.

Експансіонізм — державна зовнішня політика, спрямована на поширення і зміцнення власного панування над іншими державами та регіонами.

Колоніальна імперія — велика держава, яка володіє підкореними територіями (колоніями) за межами своїх національних кордонів і визискує їхні багатства.

Обидва поняття повністю відповідають характеристиці Франції на початку XX століття. На карті видно, що французькі володіння в Африці та Азії збільшилися у двадцять разів. Країна захопила Туніс, величезні простори Західної та Центральної Африки, острів Мадагаскар та Індокитай. Завдяки цій загарбницькій політиці Третя республіка стала другою за розміром колоніальною імперією у світі після Великої Британії.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне словами: Коли ___? Що ___? Хто ___? Де ___? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

• Коли відбулася Седанська катастрофа французької армії?
• Що передбачала нова Конституція Франції, ухвалена 12 листопада 1848 року?
• Хто очолив радикальних республіканців наприкінці XIX століття та отримав прізвисько «Тигр»?
• Де 10 травня 1871 року підписали остаточний мирний договір між Францією та Німеччиною?
• Звідки ми можемо дізнатися про петицію депутата Теодора Делямара на захист прав українського народу в 1869 році?
• Чому Наполеон ІІІ у липні 1870 року оголосив війну Пруссії?
• Як змінилися права робітників та цензура у Франції впродовж 1860-х років?
• Який результат мало ухвалення Конституції 1875 року для устрою Третьої республіки?

4. Послуговуючись різновидовими джерелами інформації, поясніть походження прізвиськ Жоржа Клемансо — «Тигр», «Повалювач міністерств». Дізнайтеся про його відвідини міста Буськ, що в сучасній Львівщині, та враження від побаченого.

Прізвисько «Тигр» Жорж Клемансо заслужив за свій войовничий темперамент, залізну впертість, гострий сарказм і непохитність під час політичних дебатів у парламенті.

«Повалювачем міністерств» його прозвали тому, що через його нищівні викривальні промови й опозиційну критику пішли у відставку кілька складів французького уряду.

Наприкінці XIX століття Клемансо приїжджав до Галичини й побував у містечку Буськ на запрошення свого друга Моріца Шепса. Свої гнітючі враження від бідності, занедбаності краю та злиденного життя місцевої єврейської громади під владою Габсбургів він описав у книжці нарисів «Біля підніжжя Синаю».

5. Обговоріть у парах особливості суспільно-політичного розвитку Франції впродовж другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Головні риси розвитку держави в цей час:

• Постійна зміна політичних режимів: перехід від Другої республіки до Другої імперії Наполеона ІІІ, повстання Паризької комуни та остаточне затвердження Третьої республіки;
• Поступове розширення свобод: відновлення прав парламенту, скасування цензури преси, введення загального виборчого права для чоловіків і безкоштовної початкової освіти;
• Нестабільність урядів через гостру боротьбу між роялістами, поміркованими республіканцями та радикалами;
• Колоніальна експансія: перетворення держави на велику колоніальну імперію шляхом завоювань у Західній Африці та Азії.

6. Обговоріть у групах вплив французько-прусської війни на розвиток Франції.

Французько-прусська війна справила вирішальний вплив на долю Франції:

• Вона знищила режим монархії Наполеона ІІІ і призвела до проголошення Третьої республіки;
• Військова катастрофа спричинила глибоку кризу, яка вибухнула повстанням Паризької комуни та громадянським кровопролиттям;
• Країна зазнала важких матеріальних втрат: виплатила 5 мільярдів франків контрибуції та втратила промислово розвинені провінції Ельзас і Лотарингію;
• Поразка породила в суспільстві прагнення реваншу, що змусило Францію шукати сильних союзників у Європі проти Німеччини.