17 квітня 2026 р. Модерна доба

Узагальнення за розділом 4. «Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття» (Хлібовська)

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА РОЗДІЛОМ: «УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТОЛІТТЯ»

1. Розв’яжіть ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

У першому ребусі зашифровано поняття «урбанізація», а у другому — «МІСТО».

Бурхливий промисловий розвиток Наддніпрянщини у другій половині XIX століття спричинив швидку урбанізацію та перетворення регіону на головний вугільно-металургійний центр імперії.

У пореформений період українське місто стало осередком модернізації, торгівлі та формування нових суспільних верств — буржуазії й найманих робітників

2. Розставте події у хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.

Дата	Подія
1859 рік	Створення Київської громади
19 лютого 1861 року	Скасування кріпацтва і панщини (аграрна реформа)
1863 рік	Оприлюднення Валуєвського циркуляру
1865 рік	Будівництво першої залізниці Одеса — Балта
1891 рік	Створення «Братства тарасівців»

3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. Визначте, яке з понять зайве і чому.

А. Зайвим поняттям є земства. Поняття «тимчасовозобов’язані», «відрізки» та «викупні платежі» безпосередньо пов’язані з аграрною реформою 1861 року, а земства створили під час реформи місцевого самоврядування 1864 року.

Б. Зайвим поняттям є монополія. Земства, державний банк та військові училища з’явилися внаслідок ліберальних реформ 1860–1870-х років, а перші монополії в Україні виникли наприкінці 1880-х років.

В. Зайвим є Олександр ІІ. Терещенки, Харитоненки та Симиренки належали до відомих українських родин підприємців і меценатів, тоді як Олександр ІІ був російським імператором.

Г. Зайвим поняттям є молоді громадівці. Журнал «Основа», створення Київської громади в 1859 році та відкриття недільних шкіл стосуються початку діяльності громадівського руху, а молоді громади оформилися на початку 1870-х років.

4. Виконайте завдання за історичною картою (с. 103).

А. Знайдіть міста, які були бомбовані англо-французьким флотом.

Під час Східної (Кримської) війни військові кораблі союзників обстрілювали та бомбардували прибережні міста: Одесу, Севастополь, Євпаторію, Керч та Бердянськ.

Б. З’ясуйте, в яких регіонах Наддніпрянщини проходив масовий рух «Похід у Таврію за волею». Чим він зумовлювався?

Рух проходив у Катеринославській та Херсонській губерніях у 1856 році. Він зумовлювався поширенням чуток про те, що всі селяни-переселенці до спустошеного війною Криму отримають землю та повне звільнення від кріпацтва.

В. Назвіть міста-центри адміністративних одиниць, утворених на українських землях Російської імперії.

Центрами генерал-губернаторств були міста Київ (Київське), Харків (Малоросійське) та Одеса (Новоросійсько-Бессарабське). Центрами дев’яти українських губерній були Київ, Житомир, Кам’янець-Подільський, Чернігів, Полтава, Харків, Катеринослав, Херсон та Сімферополь.

Г. Користуючись легендою карти, доведіть, що мешканці України брали участь у Східній (Кримській) війні.

Про активну участь мешканців свідчать позначки на карті про формування полків народного ополчення, розміщення тилових госпіталів у містах, дії козацьких формувань, рух «Київська козаччина» та участь українських військових формувань в обороні Севастополя.

Д. Укажіть територію, на яку поширився рух Київська козаччина. Пригадайте, чим він був зумовлений.

Рух охопив більшість повітів Київської губернії та поширився на сусідню Чернігівщину. Його спричинив царський маніфест 1855 року про створення державного ополчення, через який селяни повірили, що запис до «козаків» дарує волю від поміщиків.

5. Розподіліть історичні події, пов’язані із суспільно-політичними рухами, серед трьох напрямків – «Український», «Кримськотатарський», «Польський» – та заповніть відповідну таблицю.

Український	Кримськотатарський	Польський
«Братство тарасівців»	Ісмаїл Гаспринський	Андрій Потебня
Харків	Бахчисарай	Волинська губернія
Іван Липа	Газета «Перекладач – Терджиман»	1863–1864 роки
Борис Грінченко	Беї
Газета «Київський телеграф»	«Учитель дітей»
Хлопомани
Київська губернія

6. Складіть тези розповіді на тему: «Діяльність старих і молодих громад в українському національному відродженні».

Громади виникли як напівлегальні національно-культурні осередки української інтелігенції, а першу громаду заснували колишні кирило-мефодіївці у Петербурзі 1859 року.
Старі громади на чолі з Володимиром Антоновичем діяли в Києві та інших містах і зосереджувалися на культурницькій роботі, відкритті недільних шкіл та наукових дослідженнях.
Важливим успіхом старої Київської громади було заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства 1873 року та проведення археологічного з’їзду в Києві.
Молоді громади з’явилися на початку 1870-х років і вимагали перейти від суто культурної праці до активної революційної та політичної боротьби.
На погляди молодих громадівців суттєво вплинули ідеї Михайла Драгоманова, який обстоював демократичний соціалізм та видавав у Женеві журнал «Громада».
Імперський уряд переслідував обидва крила громадівського руху, видав Валуєвський циркуляр 1863 року та Емський указ 1876 року, але громади заклали міцний фундамент для майбутніх політичних партій.

7. Пригадайте, що змінилось у промисловості й торгівлі в пореформений період. Чим, на вашу думку, були спричинені ці зміни?

У пореформений період на українських землях завершився промисловий переворот, і машини повністю витіснили ручну працю на фабриках і заводах. Виникли великі промислові райони: Донецький вугільний, Криворізький залізорудний, Нікопольський марганцевий та Південно-Західний цукровий. Прокладання залізниць, починаючи з лінії Одеса — Балта, поєднало внутрішні промислові центри з морськими портами. Наприкінці 1880-х років з’явилися перші монополії, зокрема цукровий синдикат. У торгівлі ярмарки поступово поступалися стаціонарним магазинам і біржам, а порти Чорного й Азовського морів забезпечували масовий експорт зерна й цукру. Головними причинами цих змін стали ліквідація кріпацтва, створення ринку вільнонайманої праці, масовий приплив іноземних інвестицій та будівництво залізничної мережі.

8. Поміркуйте над твердженням: «Реформа 1861 року спричинила значні зміни у становищі селян, які на той час становили переважну більшість населення Наддніпрянщини. Однак, оскільки землі тут були набагато кращими, ніж в інших регіонах імперії, тому саме тут селянство втратило найбільше землі внаслідок «відрізків». Запровадження громадської форми землеволодіння заважало становленню ринкових відносин у сільському господарстві. Реформа не створила у селян почуття того, що вони є власниками землі». Аргументовано доведіть чи спростуйте це твердження.

Я погоджуюся з цим твердженням. Поміщики скористалися нормами реформи і відрізали собі найкращі селянські землі, пасовища та ліси, тому селяни Наддніпрянщини втратили значну частину своїх наділів. До повної виплати викупу селяни мусили відбувати повинності у статусі тимчасовозобов’язаних. Землю отримав не окремий господар у приватну власність, а сільська община. Община розподіляла наділи та зв’язувала всіх селян круговою порукою за сплату викупних платежів на 49 років. Селянин не міг вільно продати землю або самостійно виїхати без згоди громади. Через такі умови більшість українських селян так і не відчули себе вільними та повноважними господарями своєї землі.

Порівняйте селянські реформи, проведені в Наддніпрянській Україні та західноукраїнських землях. Визначте причини їх впровадження, позитивні зрушення та гальмівні чинники в розвитку сільського господарства в цих регіонах.

Критерій порівняння	Наддніпрянська Україна (1861 рік)	Західноукраїнські землі (1848 рік)
Причини впровадження	Глибока криза кріпосницьких відносин, поразка Російської імперії у Кримській війні, масовий селянський опір.	Європейська революція 1848–1849 років («Весна народів»), загострення соціальної напруги та селянські виступи.
Позитивні зрушення	Селяни отримали особисту свободу та громадянські права, земля стала об’єктом купівлі-продажу, виник ринок вільнонайманої праці.	Ліквідація особистої залежності селян і скасування панщини, набуття селянами права власності на землю, залучення села до ринкових відносин.
Гальмівні чинники	Тяжкі викупні платежі на 49 років, масове малоземелля селян через «відрізки», гальмівний вплив селянської общини.	Нерозв’язана проблема сервітутів (лісів і випасів), значне аграрне перенаселення, виплата селянами компенсації дідичам.