Узагальнення за розділом: «Розвиток українських земель на початку ХХ століття» (Хлібовська)
1. Розв’яжіть ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.
Розшифровані поняття: 1 — СТРАЙК, 2 — КСЕНОФОБІЯ.
На тлі суспільної кризи початку XX століття робітники використовували політичний страйк як дієвий інструмент боротьби за свої права, тоді як реакційні сили намагалися розколоти суспільство через імперський шовінізм і ксенофобію.
2. Розставте події в хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.
| Дата | Подія |
|---|---|
| лютий 1900 року | Утворення першої української партії в Наддніпрянській Україні (РУП) |
| травень 1900 року | Створення спортивно-громадської організації «Січ» |
| листопад 1905 року | Початок виходу першої в Російській імперії україномовної газети «Хлібороб» |
| листопад 1906 року | Впровадження Столипінської аграрної реформи |
| 1911 рік | Заснування товариства «Пласт» |
3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. Визначте, яке з понять зайве і чому.
А) Зайвим поняттям є Львів. Євген Чикаленко фінансував і видавав щоденну українську газету «Громадська думка» саме в Києві, який був осередком його діяльності.
Б) Зайвим поняттям є «Просвіта». Товариства «Сокіл», «Січ» та «Пласт» належали до молодіжних військово-спортивних організацій, а «Просвіта» вела виключно культурно-освітню роботу.
В) Зайвим поняттям є «Рідна справа. – Думські вісті». Ілля Шраг очолював Українську парламентську громаду в I Державній Думі (1906 рік) та видавав часопис «Український вісник». Газета «Рідна справа. – Думські вісті» була друкованим органом громади вже у II Державній Думі (1907 рік).
Г) Зайвим поняттям є Російська імперія. США, Канада та країни Південної Америки були основними напрямками трансатлантичної трудової еміграції українців із західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини. З українських губерній Російської імперії переселенський рух був спрямований на східні околиці держави — до Сибіру, Далекого Сходу (Зелений і Сірий Клин) та Середньої Азії.
4. Виконайте завдання за історичною картою.
А. Знайдіть населені пункти, охоплені страйками в жовтні 1905 року.
Загальноросійський політичний страйк у жовтні 1905 року на українських землях охопив великі міста, залізничні вузли та промислові центри. Серед них: Київ, Харків, Катеринослав, Одеса, Миколаїв, Олександрівськ, Луганськ, Юзівка, Маріуполь та Керч.
Б. З’ясуйте, в яких містах видавали періодичну пресу українською мовою. Чим це було зумовлено?
Україномовні періодичні видання виходили друком у Лубнах (перша газета «Хлібороб»), Києві (газети «Громадська думка», «Рада», журнал «Україна»), а також у Харкові, Полтаві, Одесі та Катеринославі. Це стало можливим завдяки подіям революції 1905–1907 років: імператорський Маніфест 17 жовтня проголосив свободу слова і друку, що фактично скасувало чинність антиукраїнських Валуєвського циркуляра та Емського указу.
В. Назвіть міста, де почали діяти культурно-освітні товариства «Просвіти».
У Наддніпрянській Україні осередки товариства «Просвіта» розпочали діяльність у таких містах: Одеса, Київ, Катеринослав, Миколаїв, Житомир, Полтава, Чернігів, Кам’янець-Подільський.
Г. Користуючись легендою карти, доведіть, що мешканці українських земель були активними учасниками революції 1905–1907 років.
Карта та історичні факти доводять активну участь українців у революції такими подіями:
- Масові політичні страйки робітників у найбільших містах і транспортних вузлах краю.
- Збройні повстання на військовому флоті (виступ на панцернику «Князь Потьомкін-Таврічеський» під проводом Г. Вакуленчука й О. Матюшенка, повстання моряків у Севастополі на чолі з П. Шмідтом) та в армії (виступ саперів у Києві під командуванням Б. Жаданівського).
- Масовий селянський рух за землю, яскравим прикладом якого стала Сорочинська трагедія в грудні 1905 року.
- Розгортання національно-культурного життя: скасування цензурних заборон, заснування мережі товариств «Просвіта», створення україномовної преси та вибори українських депутатів до Державних Дум.
5. Розподіліть історичні події, пов’язані із суспільно-політичними рухами на українських землях початку ХХ століття, – «Молодіжні організації на західноукраїнських землях», «Політичні партії Наддніпрянщини», «Національно-культурний рух під час революції 1905–1907 років» – та заповніть таблицю.
| Молодіжні організації на західноукраїнських землях | Політичні партії Наддніпрянщини | Національно-культурний рух під час революції 1905–1907 років |
|---|---|---|
| «Сокіл» | РУП | Газета «Рада» |
| Кирило Трильовський | «Самостійна Україна» | Михайло Грушевський |
| «Січові стрільці» | УНП | Михайло Коцюбинський |
| Іван Боберський | Володимир Винниченко | Українське наукове товариство |
6. Складіть тези розповіді про результати діяльності українських парламентських громад у Державних Думах.
- Створення окремих парламентських громад українськими депутатами в I (1906 рік) та II (1907 рік) Державних Думах для захисту прав свого народу.
- Висунення головної політичної вимоги — надання Україні державної територіально-політичної автономії в межах оновленої федеративної Росії.
- Захист інтересів українського селянства через пропозиції справедливого вирішення земельного питання та передачі землі хліборобам.
- Боротьба за впровадження рідної мови в початкових школах, судочинстві, державних установах і церкві, а також за відкриття українознавчих кафедр в університетах.
- Видання власних друкованих органів: журналу «Український вісник» (у I Думі) та щоденної газети «Рідна справа. – Думські вісті» (у II Думі).
- Достроковий розпуск обох Дум царським урядом і зміна виборчого закону 3 червня 1907 року, що усунуло українських представників із парламенту та завадило ухваленню підготовлених законопроєктів.
7. Пригадайте, що змінилось у промисловості й торгівлі на початку ХХ століття. Чим, на вашу думку, були спричинені ці зміни?
У промисловості посилилася концентрація виробництва та виникли монополістичні об’єднання. Найпоширенішою їхньою формою стали синдикати, такі як «Продамет», «Продвагон», «Трубопродаж» та «Продвугілля». Провідні позиції у важкій індустрії та видобутку сировини зайняв іноземний капітал (французький, бельгійський, британський). Натомість українські підприємці найуспішніше діяли в харчовій та цукровій галузях.
У торгівлі ярмарки та щотижневі торги поступово поступилися постійній стаціонарній торгівлі у великих міських крамницях і критих пасажах. Зросли обсяги експорту товарів: хліба, цукру, залізної руди та кам’яного вугілля з Наддніпрянщини, а також нафти, озокериту та деревини із Західної України. Розвиток торгівлі підтримували нові лінії залізниць і діяльність комерційних банків.
Ці зміни викликала економічна криза 1900–1903 років, яка змусила підприємства об’єднуватися заради виживання. Також на це вплинули завершення промислового перевороту, приплив іноземних грошей та розбудова єдиної транспортної мережі.
8. Поміркуйте над твердженням: «У східних і західних українців на зламі XIX—XX століть витворюється спільна національна свідомість, складовою якої було усвідомлення етнічності, географічної та мовної єдності. Галицькі українці сприймають усталену для наддніпрянців назву «Україна», «українець». Створена українська літературна мова на основі полтавсько-київського діалекту доповнювалася галицькими елементами (з наукової, політичної, промислової галузей)». Аргументовано доведіть чи спростуйте це твердження. Порівняйте суспільно-політичне життя в Наддніпрянській Україні та на західноукраїнських землях. Визначте позитивні зрушення та гальмівні чинники національного руху.
Наведене твердження є цілком справедливим. На межі століть інтелігенція обох регіонів тісно співпрацювала заради ідеї соборності. Галичина стала надійним прихистком для видання українських книг, журналів і наукових праць діячів із Наддніпрянщини. Спільна діяльність у Науковому товаристві імені Тараса Шевченка та поширення маніфестів про незалежність («Україна irredenta» Юліана Бачинського та «Самостійна Україна» Миколи Міхновського) остаточно закріпили назву «Україна» для всіх етнічних земель від Карпат до Дону і Кавказу. Спільна літературна мова органічно поєднала наддніпрянську народну основу із західноукраїнською науковою та політичною термінологією.
Порівняння суспільно-політичного життя:
- У Наддніпрянській Україні діяв жорсткий самодержавний режим. До 1905 року діяли урядові заборони українського слова, тому діячі вели роботу напівлегально або в підпіллі. Лише революція 1905–1907 років дозволила відкрити перші осередки «Просвіти», видавати легальні українські газети й висувати вимоги автономії з трибуни Державної Думи.
- На західноукраїнських землях Австро-Угорщини панував конституційний лад. Тут значно раніше склалася легальна партійна система (РУРП, УНДП, УСДП), діяли розгалужена мережа читалень «Просвіти», потужний селянський кооперативний рух і молодіжні спортивно-патріотичні організації («Сокіл», «Січ», «Пласт»). Українські посли вели активну боротьбу в Галицькому сеймі та Віденському парламенті.
Позитивні зрушення та гальмівні чинники:
- Позитивні зрушення: перехід визвольного руху на політичний етап, виникнення перших політичних партій, висування чітких ідей автономії та повної незалежності, розвиток молодіжних товариств, піднесення національної преси та поширення кооперації для економічного самозахисту селянства.
- Гальмівні чинники: імперська репресивна політика російського самодержавства (післяреволюційна столипінська реакція, закриття «Просвіт», переслідування діячів), опір польської адміністрації в Галичині та жорстка мадяризація на Закарпатті, низький рівень освіти частини селян, а також наявність державного кордону між двома імперіями.