Узагальнення за розділом: «Повсякденне життя та культура України в середині ХІХ — на початку ХХ століття» (Хлібовська)
1. Розв’яжіть ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.
Розшифровані поняття: РЕАЛІЗМ та МОДЕРН.
Український живопис другої половини XIX століття тяжів до реалізму, яскраво й правдиво відображаючи побут, традиції та соціальні суперечності селянського життя.
На зламі XIX–XX століть в українській архітектурі запанував самобутній стиль модерн, втілений у плавних лініях, вишуканому декорі та новаторських конструкціях міських споруд.
2. Розставте події в хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.
| Дата | Подія |
|---|---|
| 1865 рік | Відкриття Новоросійського університету в Одесі |
| 1875 рік | Заснування університету в Чернівцях |
| 1878 рік | Відкриття Вищих жіночих курсів у Києві |
| 1892 рік | Утворення Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) |
| 1900 рік | Обрання Андрея Шептицького митрополитом УГКЦ |
3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. Визначте, яке з понять зайве і чому.
-
А) Зайве поняття: «Щедрик».
Чому: Композитор Михайло Вербицький та поет Павло Чубинський створили Державний Гімн України («Ще не вмерла України…»), а всесвітньо відому обробку колядки «Щедрик» створив композитор Микола Леонтович. -
Б) Зайве поняття: «стаціонарний театр».
Чому: У 1882 році в Єлисаветграді Марко Кропивницький заснував професійну пересувну трупу (театр корифеїв), тоді як перший постійний стаціонарний театр виник у Києві у 1907 році (театр Миколи Садовського). -
В) Зайве поняття: «композитор».
Чому: Митрополит Андрей Шептицький був визначним церковним діячем, меценатом і громадським лідером, але не був професійним композитором. -
Г) Зайве поняття: «Львів».
Чому: Скульптор Михайло Микешин створив проєкт пам’ятника Богданові Хмельницькому, який встановили в Києві на Софійській площі, а не у Львові.
4. Виконайте завдання за історичною картою.
- А) Центри університетської освіти: Харків, Київ, Одеса (Новоросійський університет), Львів та Чернівці. П’яти університетів було замало для багатомільйонного населення України, до того ж у Російській імперії навчання проводилося винятково російською мовою.
- Б) Першу в Україні та другу у світі бактеріологічну станцію відкрили в Одесі (1886 рік, за ініціативи Іллі Мечникова та Миколи Гамалії). Це започаткувало вітчизняну мікробіологію, дозволило проводити масові щеплення проти сказу і сибірки та піднесло авторитет української медичної науки у світі.
- В)
- Перша українська професійна трупа заснована в Єлисаветграді (1882 рік).
- Оперні театри діяли в Одесі, Львові, Києві, Харкові.
- Перший стаціонарний театр відкрили в Києві (1907 рік).
Театральний репертуар складався з національної класики («Наталка Полтавка», «Запорожець за Дунаєм») та перекладів європейських драматичних творів українською мовою.
- Г) Будівлі та їх розташування:
- Резиденція митрополитів Буковини і Далмації — Чернівці;
- Володимирський собор — Київ;
- Будинок з химерами — Київ;
- Будинок Полтавського губернського земства — Полтава;
- Бессарабський ринок — Київ;
- Будинок страхового товариства «Дністер» — Львів.
Будівництво цих споруд відображало модернізацію суспільства: розвиток місцевого самоврядування, торгівлі, страхування, а також застосування передових матеріалів (залізобетону, металевих каркасів, скла).
5. Розподіліть запропоновані історичні постаті серед трьох номінацій – «Література», «Наука», «Мистецтво» – та усно заповніть таблицю.
| Література | Наука | Мистецтво |
|---|---|---|
| Леся Українка | Володимир Філатов | Микола Пимоненко |
| Юрій Федькович | Дмитро Яворницький | Микола Бурачек |
| Іван Карпенко-Карий | Іван Пулюй | Владислав Городецький |
| Олена Пчілка | Олександра Єфименко | Марія Заньковецька |
| Ілля Мечников | Микола Леонтович | |
| Агатангел Кримський | Олександр Мурашко | |
| Микола Лисенко | ||
| Сергій Васильківський | ||
| Федір Кричевський | ||
| Іван Труш |
6. Меценатство відігравало ключову роль у розвитку української культури кінця ХІХ – початку ХХ століття. Складіть тези розповіді про позитивне значення меценатства для розвитку української культури.
- Фінансова підтримка україномовних періодичних видань, журналів, шкільних підручників та наукових праць в умовах жорстких цензурних обмежень.
- Спорудження навчальних закладів, лікарень, читалень, ремісничих шкіл та відкриття загальнодоступних музеїв і художніх колекцій (як-от музей Богдана і Варвари Ханенків).
- Виплата персональних стипендій талановитій українській молоді для здобуття вищої освіти в університетах Європи та підтримка митців і вчених.
7. Пригадайте особливості розвитку освіти, науки й театру. Чи справді їхнє стрімке піднесення спричинило піднесення українського національного руху? Чи ці процеси розвивалися паралельно, взаємно підсилюючи один одного?
Розвиток освіти, науки й театру та піднесення українського національного руху розвивалися паралельно, взаємно живлячи і підсилюючи одне одного. Наукові дослідження української мови, фольклору та історії науково обґрунтовували право українців на самовизначення, театр корифеїв виступав трибуною популяризації рідного слова серед широких кіл суспільства, а політичні й громадські діячі відкривали читальні та фінансували культурницькі проєкти.
8. Прочитайте уривок з праці української історикині Людмили Смоляр… Охарактеризуйте зміни становища жінки за запропонованим алгоритмом.
Вимоги прихильників жіночої рівноправності ґрунтувалися на ідеї природного права: жінка є повноцінною особистістю та рівноправним членом суспільства.
- а) Жінка в сім’ї: залучення жінок до заробітків на фабриках і заводах сприяло підвищенню їхнього статусу та зростанню самостійності в родині.
- б) Освіта для жінок: створення недільних шкіл, жіночих гімназій і відкриття Вищих жіночих курсів у Києві, Харкові й Одесі дали змогу здобувати фахову освіту.
- в) Жінки-науковці: історикиня Олександра Єфименко стала першою жінкою-доктором наук в імперії, а Софія Окуневська-Морачевська — першою жінкою-лікаркою в Австро-Угорщині.
- г) Жінки-мисткині: всесвітнє визнання здобули оперна співачка Соломія Крушельницька, акторка театру Марія Заньковецька, письменниці Леся Українка та Ольга Кобилянська.
- ґ) Права жінок: зародився організований жіночий рух («Товариство руських женщин» Наталії Кобринської), що домагався виборчих, майнових і соціальних прав.