Узагальнення за розділом: «Повсякденне життя та культура України кінця XVIII — першої половини XIX століття» (Хлібовська)

Зміст

1. Розв’яжіть ребуси. Складіть речення із розшифрованими поняттями.

РОМАНТИЗМ і КЛАСИЦИЗМ.

У першій половині XIX століття український романтизм пробудив глибокий інтерес діячів культури до народної творчості, історії та етнографії

2. Розставте події у хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.

ДатаПодія
1798 рікВихід друком «Енеїди» Івана Котляревського
1805 рікВідкриття університету в Харкові
1817 рікВідновлення діяльності Львівського університету
1834 рікЗаснування університету в Києві
1840 рікВидання «Кобзаря» Тараса Шевченка

3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. Визначте, яке з понять зайве і чому.

А Вікентій Беретті, скульптура, Київський університет, Інститут шляхетних дівчат.
Зайве слово: скульптура. Вікентій Беретті був архітектором і проєктував будівлі університету та Інституту шляхетних дівчат у Києві.

Б Князь Володимир, Іван Мартос, пам’ятник, Одеса.
Зайве слово: Князь Володимир. Іван Мартос створив пам’ятник Арману де Рішельє в Одесі, а пам’ятник князю Володимиру в Києві спорудили Петро Клодт, Василь Демут-Малиновський і Костянтин Тон.

В Декоративно-пейзажний парк, Біла Церква, Олександра Браницька, «Софіївка».

Зайве слово: «Софіївка». Олександра Браницька заснувала парк «Олександрія» в Білій Церкві, а парк «Софіївка» в Умані заклав Станіслав Потоцький.

Г Воронцовський палац, Потьомкінські сходи, Львів, будинок Старої біржі.
Зайве слово: Львів. Воронцовський палац, Потьомкінські сходи та будинок Старої біржі розташовані в Одесі.

4. Виконайте завдання за історичною картою.

А Знайдіть міста, де було відкрито Інститути шляхетних дівчат. Чому Інститути були лише на Лівобережній Україні?
Інститути шляхетних дівчат діяли в Харкові та Полтаві. Їх відкрили саме там завдяки ініціативі та щедрій фінансовій підтримці місцевого заможного дворянства.

Б З’ясуйте, де на західноукраїнських землях діяли греко-католицька та православна єпархії. Чим, на вашу думку, зумовлена ця конфесійна відмінність у регіонах?
Греко-католицькі єпархії діяли в Галичині та на Закарпатті (Львів, Перемишль, Мукачеве), а православна єпархія — на Буковині (Чернівці). Це зумовлено входженням Буковини до Молдавського князівства в минулому та впливом румунської православної церкви.

В Локалізуйте міста, де діяли заклади професійної освіти, визначте їхню спрямованість. Від чого залежало розташування цих закладів?
Ремісничі, землемірні та технічні заклади діяли у Львові, Харкові, Чернігові, Полтаві, а училище торгового мореплавства — у Херсоні. Розташування залежало від господарських потреб регіону та розвитку морської торгівлі на Півдні.

Г Користуючись легендою карти, доведіть, що населення українських земель захоплювалося театральним мистецтвом.
На карті позначено відкриття стаціонарних міських театрів у Києві, Харкові, Одесі, Львові, а також численні аматорські й поміщицькі кріпосні театри у селах і містечках.

5. Накресліть у зошиті таблицю. Розподіліть представлених митців серед трьох номінацій – «Література», «Наука», «Мистецтво». Заповніть таблицю.

ЛітератураНаукаМистецтво
Євген ГребінкаМихайло ОстроградськийАлоїз Єдлічка
Тарас ШевченкоМикола КостомаровЙосип Витвицький
Микола ГогольВасиль КаразінВасиль Тропінін
Григорій Квітка-Основ’яненкоМихайло МаксимовичВікентій Беретті
Петро Гулак-Артемовський

6. Складіть план або тези розповіді, як відбувалося формування нової української літератури та сучасної літературної мови. Пригадайте, кого називали зачинателем сучасної української літератури й чому.

  1. Початок нової літератури: вихід поеми «Енеїда» Івана Котляревського у 1798 році.
  2. Наукове закріплення мови: видання «Граматики малоросійського наріччя» Олексія Павловського у 1818 році.
  3. Поява нової української прози: повісті Григорія Квітки-Основ’яненка.
  4. Вершина формування літературної мови: збірка «Кобзар» Тараса Шевченка у 1840 році.
    Зачинателем сучасної української літератури називають Івана Котляревського, бо він першим написав масштабний художній твір живою розмовною народною мовою.

7. Проаналізуйте, що змінилося в раціоні харчування, побуті, зовнішньому вигляді представників різних соціальних станів. Чим, на вашу думку, були спричинені ці зміни?

Селяни споживали просту їжу з овочів і зернових, носили традиційний домотканий одяг і жили в хатах-мазанках. Дворяни та заможні містяни перейшли на європейську моду, делікатеси, будували кам’яні будинки з гасовим освітленням. Зміни були спричинені поглибленням майнового розшарування, урбанізацією та проникненням європейських культурних впливів.

8. Прочитайте уривок з праці української історикині Людмили Смоляр… На якій головній ідеї ґрунтувалися вимоги прихильників жіночої рівноправності, згідно з уривком? Поміркуйте, чому в окреслений період українські жінки не мали доступу до повноцінної освіти, а відтак – і до професійної діяльності. Ця проблема була суто українською чи загальносвітовою?

Вимоги ґрунтувалися на ідеї природного права, за якою жінка є повноцінною людиною і повинна володіти всіма людськими правами нарівні з чоловіком. Доступ до освіти обмежувався патріархальними стереотипами, економічною залежністю від родини та імперськими законами. Ця проблема була загальносвітовою, оскільки боротьба за права жінок у XIX столітті тільки зароджувалася в усьому світі.

Light