6 вересня 2026 р. Модерна доба

Узагальнення за розділом: «Українські землі у складі Австро-Угорщини у другій половині ХІХ століття» (Хлібовська)

1. Розв’яжіть ребус. Складіть речення із розшифрованим поняттям.

НОВА ЕРА

«Політика “нової ери” 1890 року стала спробою україно-польського компромісу в Галичині за підтримки австрійського уряду».

«Незважаючи на швидкий розпад домовленостей, “нова ера” принесла вагомі здобутки для українців, зокрема відкриття кафедри історії України у Львівському університеті».

2. Розмістіть зазначені події у хронологічній послідовності, складіть хронологічну таблицю.

Дата	Подія
1868 р.	Заснування у Львові товариства «Просвіта» (3)
1873 р.	Утворення у Львові Літературного товариства імені Тараса Шевченка (2)
1890 р.	Створення Русько-української радикальної партії (1)
1895 р.	Публікація брошури «Ukraina irredenta» Юліана Бачинського (5)
1899 р.	Створення Української національно-демократичної партії (4)

3. Попрацюйте з логічними ланцюжками. Визначте, яке з понять зайве і чому.

А) Зайве поняття: «Головна Руська Рада».
Чому: Вона діяла під час революції 1848–1849 років, а інші організації пов’язані з діяльністю народовців другої половини XIX століття.
Б) Зайве поняття: «Королівство (Царство) Польське».
Чому: Воно перебувало у складі Російської імперії, а інші терміни стосуються утворення Австро-Угорщини у 1867 році.
В) Зайве поняття: «Політичне віче».
Чому: Це форма масової політичної діяльності народовців, започаткована у 1880 році, тоді як інші поняття стосуються течії москвофілів.
Г) Зайве поняття: ««Руська трійця»».
Чому: Це об’єднання діяло в 1830-х роках у Галичині, а подані діячі належать до «буковинської трійці» другої половини XIX століття.

4. Виконайте завдання за історичною картою (с. 201 / с. 50).

А) Галицький сейм діяв у місті Львові, Буковинський — у Чернівцях. Їхня діяльність свідчила про наявність крайового самоврядування в австрійській частині імперії. На Закарпатті сейму не було, тому що воно підпорядковувалося напряму уряду Угорщини та поділялося на комітати.
Б) Русофіли найактивніше діяли в Закарпатті та Східній Галичині. Це було зумовлено культурним тиском мадяризації та полонізації, а також фінансовою підтримкою москвофілів з боку Російської імперії.
В) Літературне товариство імені Тараса Шевченка виникло у Львові в 1873 році. У Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) його реорганізували в 1892 році. У 1897–1913 роках НТШ очолював Михайло Грушевський.
Г) Перші українські політичні партії виникли в Східній Галичині (м. Львів). Це було зумовлено конституційними свободами в Австро-Угорщині, наявністю виборчого досвіду та активною діяльністю місцевої інтелігенції.

5. Усно розподіліть факти, пов’язані з діяльністю трьох історичних діячів – Василя Нагірного, Юліана Романчука, Івана Франка – у відповідні колонки таблиці.

Василь Нагірний	Юліан Романчук	Іван Франко
Навчався і працював у Швейцарії	Один із творців політики «нової ери»	Автор поетичних і прозових творів
Спроєктував понад 200 церков у Галичині	Долучився до створення товариства «Просвіта»	Пропагував ідеї соціалізму серед робітників та селян Галичини
Вважається «батьком кооперативного руху»	Першим серед українців став віцепрезидентом австрійського парламенту	Захистив докторську дисертацію з філософії
	Упорядкував і видав український фонетичний правопис	Заснував першу українську політичну партію (РУРП)
		Очолював філологічну секцію НТШ

6. Пригадайте, як змінилося становище селян після селянської реформи в Австрійській імперії. Чим була зумовлена трудова еміграція українців? Які вона мала наслідки?
Селяни отримали особисту свободу і землю у власність, але сплачували компенсацію дідичам і втратили права на сервітути. Трудова еміграція до Америки була викликана безземеллям, високими податками та аграрним перенаселенням краю. Це послабило земельний голод, привело до виникнення української діаспори за кордоном і надходження коштів родинам в Україну.

7. Порівняйте напрямки діяльності русофілів/москвофілів та народовців / українофілів. Визначте спільні та відмінні риси в їхній діяльності.

Критерій	Русофіли (москвофіли)	Народовці (українофіли)
Спільне	Засновували культурно-просвітні товариства, видавали пресу, брали участь у виборах.
Погляд на націю	Вважали українців частиною «єдиного общєруського народу».	Визнавали самобутність української нації від Карпат до Кавказу.
Мова видань	Використовували штучне «язичіє» та російську мову.	Розвивали живу народну українську мову та фонетичний правопис.
Орієнтація	Орієнтувалися на Російську імперію та православ’я.	Орієнтувалися на розбудову власного краю та єдність із Наддніпрянщиною.

8. Проаналізуйте діяльність народовців і громадівців та їхній вплив на розвиток Галичини. Чи можна стверджувати, що їм вдалося зробити Галичину справжнім «українським П’ємонтом»? Наведіть приклади, які підтримують цю думку, та ті, що її спростовують, і зробіть власні висновки.
Я вважаю, що Галичині вдалося стати «українським П’ємонтом». Спільна праця діячів обох регіонів забезпечила заснування НТШ, розбудову «Просвіти», розвиток преси та створення перших політичних партій, які вперше проголосили мету соборності й незалежності України. Проте повній реалізації цієї ролі перешкоджали соціальна незахищеність селян, домінування польської адміністрації в краї та вплив москвофільства. Отже, саме Галичина стала всеукраїнським центром вільного національно-політичного розвитку кінця XIX століття.