Узагальнення за розділом V (Галімов 9 клас)

Зміст

1. ГР 1. Визначте ключові слова до запропонованих понять. На їхній основі зашифруйте поняття у «хмаринках слів». Перелік понять: страйк, монополія, емансипація, меценат, хутір, чорносотенець, погром, сіонізм, Сірий клин, Зелений клин, народне віче, загальне виборче право, модернізм, авангардизм.

  • Страйк: припинення роботи, робітники, вимоги, протест, зарплата.
  • Монополія: об’єднання підприємств, ринок, контроль цін, синдикат, картель.
  • Емансипація: рівноправність, звільнення від залежності, права жінок, освіта.
  • Меценат: благодійність, підтримка культури, фінансування, колекціонер, меценатство.
  • Хутір: приватна земля, садиба за селом, вихід із громади, реформа Столипіна.
  • Чорносотенець: монархізм, шовінізм, антисемітизм, насильство, погроми.
  • Погром: напад, грабіж, насильство, антиєврейські акції, бездіяльність влади.
  • Сіонізм: єврейський національний рух, палестинська держава, захист прав, самовизначення.
  • Сірий клин: Південно-Західний Сибір, Північний Казахстан, українські переселенці, колонізація.
  • Зелений клин: Далекий Схід, Уссурійський край, українська громада, переселення.
  • Народне віче: масові збори, висунення вимог, Галичина, народовці, резолюція.
  • Загальне виборче право: голосування, парламентські вибори, реформа 1907 року, рівність виборців.
  • Модернізм: новий стиль, оновлення традицій, психологізм, суб’єктивність, пошук форм.
  • Авангардизм: експеримент, заперечення канонів, кубізм, супрематизм, радикальне новаторство.

2. ГР 2. Метод «Кола Венна». Порівняйте та визначте спільні й відмінні причини та наслідки селянської реформи 1861 р. та аграрної реформи П. Столипіна.

Селянська реформа 1861 р.Спільні ознакиАграрна реформа П. Столипіна (1906–1911 рр.)
Причини: криза кріпосницької системи та військова поразка в Кримській війні.

Наслідки: ліквідація кріпацтва, збереження поміщицького землеволодіння, закріплення селян у громаді та поява викупних платежів.
Ініційовані царською владою «згори» задля послаблення революційної напруги; зберігали непорушним поміщицьке землеволодіння; стимулювали розвиток ринкових відносин та аграрне перенаселення.Причини: революційний вибух 1905–1907 рр., боротьба селян за поміщицьку землю.

Наслідки: руйнування селянської громади, право приватної власності на землю (відруби, хутори), масове переселення селян до Сибіру й на Далекий Схід, поглиблення розшарування на селі.

3. ГР. 1. Метод «Кластери». Об’єднайте картки з отриманого набору в декілька груп за самостійно визначеними показниками.

Українські землі на початку ХХ ст. Економічний розвиток • Економічна криза 1903 р. • Монополія та синдикат • Терещенки • Меценатство • Цукрозаводчики Революція 1905–1907 • 1905–1907 рр. • «Кривава неділя» • Маніфест 17 жовтня • Державна дума Аграрна реформа • Петро Столипін • Хутір і відруб • Сірий та Зелений клин • Сибір, Далекий Схід • Казахстан Культура і церква • «Просвіта», НТШ • М. Грушевський • В. Городецький, К. Малевич • Модернізм, супрематизм • Андрей Шептицький, УГКЦ

Запропоновані картки розподілено на чотири тематичні групи:

  1. Економіка та підприємництво: Економічна криза 1903 р., Монополія, Синдикат, Меценатство, Терещенки, Цукрозаводчики.
  2. Політичні події революції 1905–1907 рр.: 1905–1907 рр., «Кривава неділя», Маніфест 17 жовтня 1905 р., Державна дума.
  3. Аграрні перетворення та міграція: Петро Столипін, Хутір, Відруб, Сибір, Казахстан, Далекий Схід, Сірий клин, Зелений клин.
  4. Культурне, мистецьке та релігійне життя: «Просвіта», Наукове товариство імені Т. Шевченка, Михайло Грушевський, Владислав Городецький, Будинок із химерами, Василь Кричевський, Іван Труш, Казимир Малевич, Модерн, Модернізм, Супрематизм, «Чорний квадрат», Українська греко-католицька церква, Андрей Шептицький, Моральний авторитет.

4. ГР 2. Складіть тези виступу на учнівській конференції за темою (на вибір).

Тема 4. Аграрна реформа П. Столипіна та переселенський рух

  • Мета та передумови: царський уряд намагався розв’язати гостре аграрне питання, погасити революційні виступи селян і створити надійну опору монархії у вигляді заможних селян-власників.
  • Практичні заходи: реформа руйнувала селянську громаду, закріплювала землю у приватну власність господаря у формі відрубів і хуторів, а також надавала позики через Селянський поземельний банк.
  • Успіхи в Наддніпрянщині: реформа просувалася найшвидше на Правобережжі та Півдні України, де близько половини господарів закріпили наділи у власність і заснували 440 тисяч хуторів.
  • Переселенський рух: держава заохочувала міграцію селян до малозаселених районів Сибіру, Казахстану й Далекого Сходу, де наддніпрянці утворили Сірий та Зелений клини.
  • Результати й суперечності: зросло товарне виробництво та експорт хліба, але реформа прискорила розшарування селянства і не ліквідувала поміщицького землеволодіння, через що частина переселенців розорилася й повернулася назад.

5. ГР 3. Оберіть тему дебатів та створіть аргументи на користь позиції команди.

Тема 1. Чи була аграрна реформа П. Столипіна успішною спробою модернізації села?

  • Позиція команди «ТАК» (реформа була успішною):

    • Вона зруйнувала консервативну громаду і дала селянам право приватної власності на землю, що стимулювало особисту ініціативу та фермерський тип господарювання.
    • Значно зросли валовий збір зерна, врожайність і частка товарної продукції, а Наддніпрянщина закріпила статус житниці європейського значення.
    • Вихід із громади забезпечив промисловість робочою силою та дозволив тисячам селян освоїти нові родючі землі в районах Сибіру й Казахстану.
  • Позиція команди «НІ» (реформа зазнала краху):

    • Вона не ліквідувала головну причину селянського невдоволення — монопольне поміщицьке землеволодіння.
    • Більшість селян не мали достатньо грошей і реманенту для створення життєздатних хуторів, через що масово розорялися й поповнювали лави бідноти.
    • Держава погано організувала переселенську політику: значна частина селян повернулася зі східних окраїн ще біднішою та озлобленішою на владу.

6. ГР 3. Рефлексія «Плюс — Мінус — Цікаво».

  • Плюс: параграф дає ясну картину розвитку промисловості та появи українських партій, а також показує реальний вплив революції 1905–1907 років на розвиток преси і діяльність «Просвіт».
  • Мінус: складними для швидкого запам’ятовування є розбіжності між програмами численних партій-близнюків, а також точні назви російських законодавчих актів.
  • Цікаво: викликає інтерес феномен появи українських поселень за тисячі кілометрів від дому — Сірого й Зеленого клинів, а також те, як діяльність меценатів на зразок Терещенків і Ханенків створила основу сучасних провідних музеїв України.
Light