29 серпня 2026 р. Модерна доба

Узагальнення за розділом ІV (Галімов 9 клас)

І. ІГРОВІ ЗАВДАННЯ

1. ГР 1. Об’єднайтеся в пари та проведіть навчальну гру «Словесний теніс». Правила гри. Один учень (учениця) ставить запитання за вивченим розділом, другий відповідає на нього, після чого ставить своє запитання, і т. д. Запитання мають передбачати коротку відповідь («Перелічіть причини…», «Назвіть передумови, прояви, ознаки, результати, наслідки…», «Кого називали…», «Що таке…» тощо). Перемогу здобуває учень (учениця), що надасть більше правильних відповідей.

Приклад гри в парі:

Запитання: Коли австрійський уряд створив Галицький крайовий сейм?
Відповідь: У 1861 році.
Запитання: Яка організація стала першою українською політичною партією в Галичині?
Відповідь: Русько-українська радикальна партія (РУРП) у 1890 році.
Запитання: Хто написав брошуру «Україна irredenta»?
Відповідь: Юліан Бачинський.
Запитання: Як називали масовий виїзд селян на заробітки за кордон у 80-х роках XIX століття?
Відповідь: Трудова еміграція.

2. ГР 1. Об’єднайтеся в пари та проведіть навчальну гру «Ким є ці особи?». Правила гри. Командам надаються комплекти карток (однакові або різні) із прізвищами діячів культури. Їх треба розсортувати за сферами діяльності. Зразок комплекту: Михайло Грушевський, Іван Пулюй, Владислав Садловський, Михайло Вербицький, Іван Франко, Іван Труш, Соломія Крушельницька, Олена Кульчицька, Анатоль Вахнянин, Олександр Барвінський, Олександр Кониський.

Наука: Михайло Грушевський (історія), Іван Пулюй (фізика та електротехніка).
Література: Іван Франко, Олександр Кониський.
Музика та театр: Михайло Вербицький, Соломія Крушельницька, Анатоль Вахнянин.
Образотворче мистецтво: Іван Труш, Олена Кульчицька.
Архітектура: Владислав Садловський.
Громадсько-політична та освітня діяльність: Олександр Барвінський.

3. ГР 1. Об’єднайтеся в пари та проведіть навчальну гру «Продовжте розповідь». Правила гри. У грі беруть участь пари учнів та учениць. Вони мають викласти зміст певного пункту параграфа, відповідаючи по черзі одним реченням. Перемагає учень (учениця), чиє речення буде останнім.

Тема раунду: Створення та діяльність товариства «Просвіта»

Учень 1: У вересні 1868 року народовці заснували у Львові товариство «Просвіта».
Учениця 2: Першим керівником товариства обрали Анатоля Вахнянина.
Учень 1: Товариство ставило за мету піднесення грамотності та національної свідомості народу.
Учениця 2: Організація видавала дешеві книжки, шкільні підручники й відкривала хати-читальні по селах.
Учень 1: Згодом «Просвіта» також активно підтримала заснування селянських кооперативів.

ІІ. СПІЛЬНЕ ОБГОВОРЕННЯ

1. ГР 2. Складіть перелік подій, що відбулися на українських землях у складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст., які ви вважаєте найважливішими. Поясніть свій вибір.

1861 рік — створення Галицького крайового сейму, що дало українцям перший досвід легального парламентаризму.
1867 рік — утворення дуалістичної Австро-Угорщини та передача влади в Галичині польській еліті, що загострило польсько-українське протистояння.
1868 рік — заснування товариства «Просвіта», яке стало центром культурного й освітнього піднесення українського селянства.
1873 рік (1892 рік) — заснування Товариства імені Т. Шевченка та перетворення його на Наукове товариство (НТШ), яке виконувало роль української Академії наук.
1890 рік — заснування Русько-української радикальної партії (РУРП), що відкрило політичний етап визвольного руху.
1895 рік — видання праці «Україна irredenta» Юліана Бачинського, де вперше чітко обґрунтовано мету здобуття державної незалежності України.

2. ГР 1. Поясніть значення понять і термінів: трудова еміграція, «рутенська акція», кооперативний рух, старорусинство, народовці, москвофільство, радикали, «Просвіта», «нова ера», Галицький сейм, «Український П’ємонт».

Трудова еміграція — виїзд людей за кордон у пошуках роботи через безземелля та злидні.
«Рутенська акція» («Верховинська акція») — урядові заходи Едмунда Егана 1897 року на Закарпатті для порятунку русинського селянства від вимирання та лихварства.
Кооперативний рух — об’єднання селян і міщан у спілки для спільного господарювання, дешевого кредитування та захисту від посередників.
Старорусинство — консервативна течія в Галичині, яка відстоювала старі церковні традиції, використовувала «язичіє» і чинила опір полонізації краю.
Народовці — діячі українофільського руху, які визнавали єдність усього українського народу від Карпат до Дону та розвивали культуру живою народною мовою.
Москвофільство (русофільство) — проросійська течія, яка заперечувала існування окремого українського народу й мови та орієнтувалася на підтримку Російської імперії.
Радикали — діячі молодого покоління українського руху, які поєднували захист національних прав із соціалістичними ідеями та активною політичною боротьбою.
«Просвіта» — громадсько-політична та культурно-освітня організація, заснована 1868 року у Львові для освіти народу.
«Нова ера» — спроба українсько-польського порозуміння 1890–1894 років у Галичині за підтримки австрійського уряду в обмін на культурні поступки українцям.
Галицький сейм — представницький виборний орган влади коронного краю Королівство Галичини і Лодомерії у Львові (1861–1918 роки).
«Український П’ємонт» — почесна назва Галичини наприкінці XIX століття як центру національно-визвольної боротьби та відродження для всіх українських земель.

3. ГР 1. Виконайте завдання за історичною картою: 1) покажіть адміністративний поділ українських земель у складі Австро-Угорщини; 2) визначте регіон нафтових промислів; 3) укажіть мережу залізниць і визначте товари експорту та імпорту краю.

Східна Галичина входила разом із польськими землями до коронного краю Королівство Галичини і Лодомерії із центром у Львові. Північна Буковина становила окремий коронний край герцогство Буковина із центром у Чернівцях. Закарпаття перебувало безпосередньо у складі Угорського королівства і поділялося на чотири комітати: Унг, Берег, Угоча, Мармарош.
Регіон нафтовидобутку був зосереджений у Східній Галичині в районі Передкарпаття з головним осередком у Бориславі та Дрогобичі.
Залізнична мережа розходилася від лінії Львів—Відень (1861 рік) через Перемишль, Станіслав, Стрий, Коломию до Чернівців і прикордонних станцій на кордоні з Російською імперією (Броди). З краю експортували сировину: ліс, сиру нафту, озокерит, сіль, зерно та велику рогату худобу. Імпортували промислове устаткування, тканини, металеві вироби та готові фабричні товари із західних австрійських і чеських провінцій.

4. ГР 2. Який вплив мали процеси модернізації на тогочасне українське суспільство у складі Австро-Угорщини? Чи можна їх однозначно характеризувати як позитивні?

Модернізація принесла залізниці, розвиток нафтової галузі, кредитні спілки та формування робітництва. Однозначно позитивними ці зміни назвати не можна, тому що влада перетворила західноукраїнські землі на сировинний придаток імперії. Дешеві фабричні товари з Австрії та Чехії знищили місцеве ремісництво, а катастрофічне аграрне перенаселення прирекло селян на злидні й масову еміграцію.

5. ГР 2. Як пов’язаний український рух на землях Російської та Австро-Угорської імперій? Чому, на вашу думку, український рух наприкінці XIX ст. в Галичині був найорганізованішим? Які історичні обставини цьому сприяли?

Наддніпрянські діячі надавали галичанам ідейну й фінансову допомогу, а діячі Галичини видавали заборонені в Російській імперії українські книги та журнали. Рух у Галичині виявився найорганізованішим завдяки конституційним свободам Австро-Угорщини, які дозволяли легальні газети, товариства, участь у виборах і створення політичних партій. Важливу роль відіграла також греко-католицька церква, яка захищала національні права русинів.

6. ГР 1. Установіть хронологічну послідовність формування провідних політичних сил в українському русі.

1870 рік — політична організація «Руська рада» (старорусини);
1885 рік — політична організація «Народна рада» (народовці);
1890 рік — Русько-українська радикальна партія (РУРП — перша українська політична партія);
вересень 1899 року — Українська соціал-демократична партія (УСДП);
грудень 1899 року — Українська національно-демократична партія (УНДП).