Узагальнення за розділом ІІІ (Галімов 9 клас)
І. ІГРОВІ ЗАВДАННЯ
1. ГР 1. Об’єднайтеся у дві-три команди та проведіть конкурс знавців термінів і понять розділу. Для перемоги в ньому необхідно навести найбільшу кількість правильних визначень. Рекомендований перелік термінів і понять: українське питання, Східна (Кримська) війна, модернізація, реформа, громада (община), цензура, земства, інтелігенція, індустріалізація, урбанізація, громадівський рух, хлопомани, українофільство.
- Українське питання — комплекс проблем політичного, суспільного й культурного життя українського народу, пов’язаних із його прагненням здобути національні права, автономію чи державну незалежність.
- Східна (Кримська) війна — війна 1853—1856 років між Російською імперією та коаліцією Османської імперії, Великої Британії, Франції і Сардинського королівства, що завершилася поразкою Росії.
- Модернізація — процес оновлення й удосконалення економічного, соціального і культурного життя відповідно до вимог індустріальної доби.
- Реформа — перетворення або зміна певної сфери суспільного життя, яку здійснює державна влада мирним законодавчим шляхом.
- Громада (община) — традиційне селянське об’єднання, яке мало у спільній власності землю, розподіляло наділи та несло колективну відповідальність за сплату податків.
- Цензура — державний нагляд за змістом інформації, друкованих видань і театральних вистав для контролю над думками підданих.
- Земства — виборні органи місцевого самоврядування в повітах і губерніях Російської імперії, створені за реформою 1864 року.
- Інтелігенція — суспільна верства людей, які фахово займаються розумовою працею: лікарі, вчителі, науковці, інженери, митці.
- Індустріалізація — швидкий перехід господарства від переваги аграрного сектору до великого фабрично-заводського виробництва.
- Урбанізація — зростання ролі міст у житті суспільства, збільшення їхньої кількості та частки міського населення.
- Громадівський рух — національно-культурна й освітня діяльність української ліберальної інтелігенції в другій половині XIX ст., спрямована на пробудження свідомості народу.
- Хлопомани — група молодих інтелігентів польського чи полонізованого шляхетського походження, які на початку 1860-х років вирішили служити українському селянству.
- Українофільство — любов до українського народу, його культури, історії та мови, що виявлялася в культурно-просвітницькій праці.
2. ГР 1. Об’єднайтеся в команди та проведіть навчальну гру «Чотири зупинки». Правила гри. Кожна команда отримує завдання розповісти, що вона побачила на визначених чотирьох зупинках уявної «машини часу», яка перенесла її в початок ХХ ст.:
1) на зібрання селян, які зачитують Маніфест 19 лютого 1861 р.;
2) на будівництво залізниці;
3) на цукровий завод українського підприємства;
4) на зібрання Київської громади.
- На зібранні селян чутно радість через скасування кріпацтва та отримання громадянських прав, яка швидко змінюється сумом та обуренням через втрату частини земель («відрізки»), високу ціну викупу за наділи та збереження тимчасовозобов’язаного стану.
- На будівництві залізниці сотні вчорашніх селян кирками й лопатами вручну насипають земляне полотно, прокладають перші рейки Одесько-Балтської дороги під гуркіт парових копрів, створюючи транспортну артерію до морського порту.
- На цукровому заводі Симиренків або Терещенків височіють цегляні корпуси й димарі, всередині працюють новітні парові машини, а сотні найманих робітників за зміну переробляють гори цукрових буряків на товарний пісок і рафінад.
- У будинку Володимира Антоновича зібралися викладачі та студенти університету, які потай обговорюють відкриття недільних шкіл, підготовку словників і збирання фольклорних скарбів під час майбутніх експедицій Правобережжям.
3. ГР 1. Проведіть навчальну гру «Снігова куля». Правила гри. У грі беруть участь декілька учнів та учениць. Перший учасник гри називає ім’я, твір, пам’ятку, поняття тощо за вивченим розділом. Це слово повторює наступний учасник гри і називає інше слово. Кожен наступний учасник називає вже озвучені слова й додає нове. Зрештою утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасник гри робить помилку або довгу паузу, то вибуває з гри. Переможцем стає той, хто наведе найдовший ланцюжок.
Приклад побудованого ланцюжка слів для гри:
Володимир Антонович — Селянська реформа 1861 року — Валуєвський циркуляр — Південно-Західний відділ Російського географічного товариства — Емський указ 1876 року — журнал «Громада» — «Театр корифеїв» — «Братство тарасівців» — цукрозаводчики Терещенки — видавництво «Вік».
ІІ. СПІЛЬНЕ ОБГОВОРЕННЯ
1. ГР 2. Складіть перелік подій, що відбувалися в Наддніпрянській Україні в другій половині XIX ст., які ви вважаєте найважливішими. Поясніть свій вибір.
- 1861 рік — Скасування кріпосного права: дало селянам особисту свободу, зруйнувало феодальні порядки та відкрило шлях до ринкової економіки й появи вільнонайманої праці.
- 1863 і 1876 роки — Видання Валуєвського циркуляра та Емського указу: продемонстрували страх царизму перед національним рухом і суттєво загальмували розвиток української освіти, друку й науки.
- 1873—1876 роки — Діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства: легалізувала українознавство як академічну науку та показала світу окремішність українського етносу.
- 1882 рік — Створення «Театру корифеїв»: утвердило професійну національну культуру в умовах суворих імперських заборон.
- 1891 рік — Створення «Братства тарасівців»: започаткувало політичний етап визвольного руху з чітким гаслом повної державної незалежності України.
2. ГР 1. Назвіть імена видатних історичних діячів Наддніпрянщини цього періоду. У чому ви вбачаєте їхній внесок в історію України?
- Володимир Антонович — історик і лідер Київської громади, який створив народницьку історичну школу та довів право українців на власну історію.
- Михайло Драгоманов — мислитель і публіцист, який поєднав українську ідею із загальноєвропейськими цінностями та заснував перший вільний закордонний часопис «Громада».
- Павло Чубинський — етнограф і поет, який зібрав безцінні зразки народної творчості та написав текст майбутнього Державного Гімну України.
- Марко Кропивницький — драматург і режисер, засновник першої професійної української театральної трупи, яка популяризувала народне слово.
- Микола Лисенко — композитор, основоположник української класичної музики, автор перших опер на національні сюжети.
- Артем і Микола Терещенки — підприємці та меценати, які розвинули цукрову індустрію й витрачали власні статки на відкриття лікарень, гімназій і музеїв.
3. ГР 2. Визначте особливості розвитку українських земель у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.
- Швидкий, але перекошений розвиток важкої індустрії за підтримки іноземного капіталу в Донбасі та Придніпров’ї.
- Перетворення земель на сировинний і продовольчий придаток імперського центру без достатнього розвитку виробництва готових товарів легкої промисловості.
- Збереження поміщицьких латифундій і масове селянське малоземелля, що спричинило бідність на селі після реформи 1861 року.
- Повна відсутність політичних прав у населення та жорсткий наступ влади на українську мову, школу й церкву.
4. ГР 2. У якому напрямі розвивалися процеси модернізації на Наддніпрянщині цього періоду? Чому?
Модернізація розвивалася передусім у напрямі видобутку мінеральної сировини, металургійного виробництва та вирощування товарного зерна й цукру. Такий вектор визначив царський уряд, якому українські території були потрібні як джерело дешевих ресурсів, палива для імперських заводів і товарів для зовнішньої торгівлі.
5. ГР 2. Доведіть закономірність процесів модернізації для розвитку тогочасної Наддніпрянщини.
Поразка Російської імперії у Східній (Кримській) війні оголила її військово-технічну відсталість від європейських держав. Кріпосницька праця вичерпала себе й приносила збитки, а демографічний вибух створив величезний надлишок робочих рук. Впровадження машин, фабрик і парового транспорту стало необхідною умовою виживання економіки.
6. ГР 2. Який вплив мали процеси модернізації на тогочасне українське суспільство? Чи можна їх однозначно характеризувати як позитивні? Чому?
Модернізація зруйнувала становий поділ, створила верстви підприємців, робітників та інтелігенції, дала поштовх зростанню міст і грамотності. Проте її не можна вважати суто позитивною, оскільки вона відбувалася коштом зубожіння селянства, жорстоких умов праці на заводах, вирубування лісів та активного зросійщення зростаючих промислових міст.
7. ГР 3. Працюємо разом. Обговоріть і визначте:
1) особливості соціально-економічних зрушень на українських землях у пореформений період;
2) роль і місце українських земель у господарському житті Російської імперії цього періоду;
3) роль і місце діяльності громад в українському національному русі.
- Відбувся остаточний перехід до вільнонайманої праці, масове будівництво мережі залізниць, занепад чумацтва й бурхливе майнове розшарування селянських дворів.
- Українські землі посіли провідне місце вугільно-металургійної бази та головного постачальника експортного хліба й цукру, даючи понад чверть усіх прибутків імперської скарбниці.
- Громади стали головним осередком збереження національної пам’яті, розгорнули наукові дослідження народу, створили недільні школи та підготували перехід руху від етнографії до створення політичних партій.
8. ГР 2. Порівняйте процеси модернізації на українських землях з аналогічними процесами в державах Європи. Відповідь подайте у вигляді таблиці.
| Лінія порівняння | Модернізація в державах Західної Європи | Модернізація на українських землях у складі Російської імперії |
|---|---|---|
| Економічна спеціалізація | Гармонійний розвиток важкої, легкої промисловості та новітніх технологій | Однобічний сировинний розвиток (вугілля, руда, метал, сировинне зерно) |
| Аграрне питання | Формування міцного фермерства, розв’язання проблеми селянської землі | Збереження поміщицького землеволодіння, малоземелля та селянської громади |
| Політичні умови | Наявність конституцій, парламентів і громадянських свобод | Самодержавство, відсутність легальних партій і політичних прав |
| Національно-культурна сфера | Розвиток національних мов та державних систем освіти | Жорсткі заборони української мови (Валуєвський циркуляр, Емський указ) |
| Джерела капіталу | Власний національний капітал і колоніальні прибутки | Засилля іноземного капіталу (бельгійського, французького, британського) |