Узагальнення за розділом ІІ (Галімов 9 клас)
I. ІГРОВІ ЗАВДАННЯ
1. ГР 1. Перевірте свої знання термінів і понять за допомогою гри «Упізнайте термін (поняття)».
- Самоназва українського населення Галичини, Буковини та Закарпаття в Австрійській імперії — русини.
- Адміністративно-територіальна одиниця Австрійської імперії у XVIII — на початку XX ст. — коронний край.
- Адміністративно-територіальна одиниця в Угорському королівстві та на Закарпатті — комітат (жупа).
- Діячі національного відродження слов’янських народів, які пробуджували народну самосвідомість — «будителі».
- Лояльність та прихильне ставлення підвладного українського населення до австрійських Габсбургів — рутенство.
- Учасники збройного селянського руху в Карпатах проти поміщиків та імперської влади — опришки.
- Революційні події в країнах Європи у 1848–1849 роках — «Весна народів».
- Перша легальна українська політична організація в Галичині, заснована у травні 1848 року, — Головна руська рада.
2. ГР 3. Об’єднайтеся в малі групи й проведіть гру «Жива картина».
Опис сценки: учасник групи виступає у ролі галицького селянина-депутата на трибуні парламенту у Відні 1848 року.
Репліка персонажа: «Замість ста днів панщини ми відробляли триста! Землевласники забрали в нас усе, тому не ми їм, а вони мають заплатити нам за століття кривди!»
Відгадка: промова селянина Івана Капущака в австрійському рейхстагу 1848 року з вимогою скасування викупних платежів за панщину.
3. ГР 2. Об’єднайтеся в пари та проведіть гру «Реставрація».
Закодований конспект:
Львів V.1848 -> ГРР (30 чол) = 1-ша укр політ орг-я -> газет "Зоря Галицька" + прапор [синьо-жовтий] + герб [золотий лев] + вимога: поділ Галичини на 2 частини (укр і польськ).
Розшифрований текст:
У травні 1848 року у Львові виникла Головна руська рада у складі 30 осіб як перша легальна українська політична організація. Рада започаткувала першу українську газету «Зоря Галицька», затвердила синьо-жовтий прапор і герб із золотим левом як національні символи, а також висунула вимогу розділити Галичину на дві окремі провінції — західну (польську) та східну (українську).
II. СПІЛЬНЕ ОБГОВОРЕННЯ
1) причини, що обумовили провідну роль греко-католицького духовенства в українському національному відродженні Галичини та Закарпаття;
Українська шляхта на західноукраїнських землях спольщилася або змадяризувалася ще в попередні століття, тому народ майже не мав світської еліти. Завдяки реформам Марії-Терезії та Йосифа II греко-католицькі священники зрівнялися у правах із римо-католиками та здобули доступ до якісної вищої освіти у віденському «Барбареумі» й духовних семінаріях. Духовенство жило поруч із селянами, користувалося високим авторитетом і стало єдиною освіченою верствою, здатною організувати народні школи та захистити права русинів.
2) історичне значення альманаху «Русалка Дністровая»;
Альманах 1837 року став першою друкованою книгою на західноукраїнських землях, яку видали живою народною мовою та цивільним шрифтом на основі фонетичного правопису. Збірка довела самобутність української культури та підтвердила єдність галичан із наддніпрянськими українцями. Попри цензурну заборону та конфіскацію накладу австрійською владою, альманах започаткував нову українську літературу в Галичині та надав поштовх подальшому визвольному руху.
3) історичне значення діяльності Маркіяна Шашкевича та Олександра Духновича;
Маркіян Шашкевич став духовним лідером «Руської трійці», першим виголосив промову народною мовою перед духовенством у Львові та створив першу україномовну читанку для школярів.
Олександр Духнович виступив провідним «будителем» Закарпаття, який відкривав школи, писав підручники й захищав свій край від мадяризації. Саме він у роки «Весни народів» першим оприлюднив заклик об’єднати Закарпаття з Галичиною в єдине адміністративне утворення.
4) наслідки діяльності «Руської трійці» та Головної руської ради для українського суспільства.
«Руська трійця» остаточно вивела народну мову на рівень літературного й наукового вжитку, зупинила спроби латинізації української писемності та об’єднала навколо національної ідеї прогресивну молодь краю.
Головна руська рада перетворила русинів на окремого самостійного учасника політичного життя Галичини. Вона висунула програму поділу краю на українську та польську частини, заснувала «Галицько-руську матицю», розбудувала мережу народних шкіл, видала першу газету «Зоря Галицька» й утвердила синьо-жовту національну символіку.