29 серпня 2026 р. Модерна доба

Узагальнення за розділом І (Галімов 9 клас)

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗА РОЗДІЛОМ І

1. Метод «М’яч зі словами». Пригадайте значення понять і термінів. Орієнтовний перелік термінів і понять: повіт, самодержавство, військові поселення, індустріальна революція, чумаки, дворянський маєток, єврейське містечко (штетл), порто-франко, автономісти, романтизм, класицизм, масони, зросійщення, професійний театр, національне відродження, декабристи.

Повіт — адміністративно-територіальна одиниця, на які поділялися губернії в Російській імперії.
Самодержавство — форма абсолютної монархії в Московії та Російській імперії з необмеженою владою царя.
Військові поселення — організація війська, що поєднувала військову службу з виконанням сільськогосподарських робіт для самозабезпечення.
Індустріальна революція — перехід від ручної мануфактурної праці до фабрично-заводського виробництва з використанням машин і верстатів.
Чумаки — українські візники, які здійснювали торговельний промисел і перевозили на волах сіль, рибу та зерно.
Дворянський маєток — велике приватне землеволодіння дворян із садибою, будинком, прилеглими землями та залежними селянами.
Штетл (єврейське містечко) — невелике поселення з переважно єврейським населенням у Центральній і Східній Європі.
Порто-франко — морський порт або його частина, де дозволяли ввозити й вивозити товари без сплати мита.
Автономісти — діячі української еліти, які відстоювали право українських земель на самоврядування у складі держави.
Романтизм — мистецький напрям, що надавав головного значення духовному життю людини, сильним почуттям і народним традиціям.
Класицизм — мистецький напрям, взірцем для якого було класичне античне мистецтво Давньої Греції та Риму.
Масони — учасники релігійно-етичного руху, які об’єднувалися в ложі й закликали до морального вдосконалення та братерства людей.
Зросійщення — імперська політика примусового насадження російської мови, культури й звичаїв серед підкорених народів.
Професійний театр — постійний театральний колектив, актори якого мають спеціальну фахову підготовку та отримують зарплату за свою гру.
Національне відродження — процес формування модерної нації, пробудження національної самосвідомості та визвольної боротьби бездержавного народу.
Декабристи — офіцери російської армії, які організували таємні товариства для повалення самодержавства і здійснили повстання в грудні 1825 року.

2. Метод «Продовжте речення». Учитель (учителька) наводить судження, які учням та ученицям необхідно закінчити, застосувавши набуті знання. Зразок: Автором програмних документів Кирило-Мефодіївського братства був…

Автором програмних документів Кирило-Мефодіївського братства був Микола Костомаров.
Початком нової української літератури та літературної мови став вихід у 1798 році поеми «Енеїда» Івана Котляревського.
Першим вищим навчальним закладом нового типу в Наддніпрянській Україні став відкритий у 1805 році Харківський університет.
Особлива територія компактного проживання єврейського населення в Російській імперії мала назву «межа осілості».
Військовий виступ декабристів в Україні на межі грудня 1825 та січня 1826 років підняв Чернігівський піхотний полк.

3. Метод «Барометр». Учитель (учителька) пропонує увазі учнів та учениць явища, події, персоналії тощо, до яких вони висловлюють обґрунтоване ставлення.

Запровадження «межі осілості» було грубим порушенням природних прав людини на вільний вибір місця проживання і проявом державної дискримінації євреїв.
Військові поселення виявилися жорстоким експериментом царської влади, який перетворив життя селян на постійну муштру та безправну каторгу.
Діяльність Кирило-Мефодіївського братства стала вирішальним проривом у розвитку українського руху, бо вперше поєднала прагнення волі України з християнськими цінностями та скасуванням кріпацтва.

4. Метод «Кубик Блума». Аналіз розглянутих питань здійснюється шляхом застосування навичок критичного мислення. Перелік питань формує вчитель (вчителька).

Назви: дев’ять губерній, які російська влада створила на українських землях у першій половині XIX століття (Київська, Подільська, Волинська, Чернігівська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська).
Чому: Іван Котляревський написав «Енеїду» саме народною мовою? (Він прагнув показати багатство живої мови українців і зробити твір близьким для свого народу).
Поясни: як кріпацтво зупиняло економічний розвиток краю? (Примусова праця була невигідною, селяни не дбали про результат, а поміщики не хотіли купувати машини через наявність безкоштовних робітників).
Запропонуй: як селяни могли покращити свій добробут без збройних бунтів? (Вони могли займатися чумацтвом, вирушати на сезонні заробітки на Південь або викуповуватися з кріпацтва та відкривати власну торгівлю).
Придумай: що сталося б, якби прусський король підтримав таємну місію Василя Капніста в 1791 році? (Автономісти підняли б повстання за підтримки прусського війська та спробували відновити козацьку державу на Лівобережжі).
Поділися: своїм ставленням до вчинку Івана Котляревського, який відпустив своїх кріпаків на волю і роздав їм землю. (Це гідний вчинок справжнього гуманіста, який підтвердив свої патріотичні погляди ділом).

5. Метод «Спіймайте помилку». Учитель (учителька) доручає учням та ученицям визначити помилки в підготовлених до уроку текстах і виправити їх.

Помилкове твердження: «Перший університет у підросійській Україні заснували в 1834 році в Києві за ініціативи вченого Василя Каразіна».
Виправлення: Перший університет заснували в 1805 році в Харкові завдяки зусиллям Василя Каразіна, а Університет Святого Володимира в Києві відкрили в 1834 році.
Помилкове твердження: «Програмний документ “Руська правда” розробив лідер Північного товариства декабристів Микита Муравйов і вимагав перетворити Росію на конституційну монархію».
Виправлення: «Руську правду» написав керівник Південного товариства Павло Пестель, і вона вимагала встановити унітарну республіку.
Помилкове твердження: «У 1839 році царська влада надала повну свободу дій греко-католицькій церкві на Правобережній Україні».
Виправлення: У 1839 році греко-католицьку церкву на Правобережжі ліквідували та примусово приєднали до православної.

6. Метод «Ланцюг асоціацій». Учитель (учителька) доручає учням та ученицям висловити словосполученнями асоціації до дат, подій, термінів, назв, персоналій за матеріалом розділу і пояснити їх.

1798 рік: народна розмовна мова — троянці-козаки — Іван Котляревський — початок нової української літератури.
Василь Капніст: таємна поїздка до Берліна — прусський двір — автономія Лівобережжя — опір імперській владі.
«Книга буття українського народу»: Микола Костомаров — Кирило-Мефодіївське братство — рівність народів — християнський республіканський устрій — вільна слов’янська спілка.
Одеса: Чорне море — статус порто-франко — вільна торгівля — вивіз пшениці — швидке зростання міста.

ПРАЦЮЄМО В МАЛИХ ГРУПАХ

7. Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: 1) Залежність господарської діяльності представників тогочасної української спільноти від географічних і кліматичних умов.

Природні умови визначили чітку спеціалізацію українських земель у складі імперії. На родючих чорноземах Лівобережжя вирощували зерно, тютюн і коноплі, а на Правобережжі переважали посіви цукрових буряків і пшениці. Степовий клімат і простори Півдня України спочатку сприяли розведенню овець та коней, а згодом — масовому вирощуванню зерна на експорт через морські порти.

7. Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: 2) Приклад мистецьких творів І. Сошенка, В. Штернберга, Д. Левицького, В. Боровиковського, І. Мартоса.

Іван Сошенко створив реалістичні полотна «Продаж сіна на Дніпрі» та «Хлопчики-рибалки».
Василь Штернберг написав колоритну жанрову картину «Ярмарок в Україні».
Дмитро Левицький уславився портретами видатних діячів свого часу в стилі класицизму.
Володимир Боровиковський виконав парадний портрет канцлера Олександра Безбородька з дочками та розписав храми на Полтавщині.
Іван Мартос створив відомий пам’ятник дюку де Рішельє в Одесі та надгробок Кирилу Розумовському в Батурині.

7. Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: 3) Участь українців у російсько-французькій війні 1812 р. в арміях обох сторін.

У складі російської армії діяли чотири козацькі полки з Правобережжя, п’ятнадцять Малоросійських кінно-козацьких полків Полтавщини й Чернігівщини, а також піше ополчення та полки Чорноморського і Бузького військ. Водночас у військах Наполеона вихідці з Поділля служили в уланському полку польського «Легіону Вісли», а галичани становили основу кількох полків австрійського корпусу генерала Шварценберга.

7. Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: 4) Особливості сімейного і повсякденного життя населення тогочасних українських міст і сіл.

У селах люди жили патріархальними великими й малими сім’ями в традиційних побілених глиняних хатах під солом’яною стріхою і вели натуральне господарство за нормами звичаєвого права. У містах активно зростала кількість чиновників, купців і військових, зводили кам’яні будинки, а побут городян швидше переймав європейську моду та російську мову.

7. Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: 5) Визначні пам’ятки української культури цього періоду.

Головними здобутками стали перше видання «Енеїди» Івана Котляревського 1798 року та «Кобзар» Тараса Шевченка 1840 року. В архітектурі та садовому мистецтві світову славу здобули будівля Університету Святого Володимира в Києві архітектора Вікентія Беретті, палац Кирила Розумовського в Батурині, а також парки «Софіївка» в Умані та «Олександрія» в Білій Церкві.

7. Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: 6) Особливості чумацького промислу.

Чумаки перевозили вантажі великими валками з кількох десятків возів, які очолював обраний отаман. Вони об’єднувалися в артілі, суворо дотримувалися внутрішньої дисципліни та розподіляли заробіток відповідно до внеску кожного учасника. Вони забезпечували доставку зерна до портів Чорного моря, а назад у північні регіони везли рибу й кримську сіль.

7. (підпункт 7) Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: Зміст першого етапу українського національного відродження. (інша версія підручника)

Перший етап національного відродження був фольклорно-етнографічним. Окремі інтелектуали та дослідники-аматори збирали пам’ятки старовини, народні пісні, вивчали звичаї, мову та історію рідного краю. У цей час з’явилися перші історичні дослідження, граматики народної мови та твори нової української літератури.

7. (підпункт 8) Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: Передумови, причини і результати першого етапу українського національного відродження. (інша версія підручника)

Головними передумовами й причинами стали остаточна ліквідація автономії Гетьманщини Російською імперією, загроза асиміляції українців та поширення ідей європейського романтизму й Просвітництва. Нащадки козацької старшини прагнули підтвердити свої дворянські права та зберегти історичну пам’ять.

Результатами етапу стали:

поява нової української літератури народною мовою («Енеїда» І. Котляревського 1798 року);
наукове обґрунтування окремішності української мови та історії в працях учених;
відкриття Харківського університету (1805 рік) та виникнення перших патріотичних осередків.

7. (підпункт 9) Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: Зміст ідеї слов’янської республіки-федерації, висловленої учасниками Кирило-Мефодіївського братства. (інша версія підручника)

Ідея полягала у створенні добровільного союзу рівноправних християнських республік слов’янських народів. Кожна республіка мала зберігати внутрішнє самоврядування, а спільні питання вирішував би загальний Слов’янський собор. У цій федерації Україна бачилася самостійною вільною державою, де знищено кріпацтво, станову нерівність і панує християнська мораль.

7. (підпункт 10) Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: Історичне значення діяльності Кирило-Мефодіївського братства. (інша версія підручника)

Кирило-Мефодіївське братство вперше поєднало українську національну ідею із загальнолюдськими демократичними цінностями та вимогою скасування кріпацтва. Його діяльність перевела український рух із суто культурницького на політичний рівень і сформулювала мету створення власної демократичної держави.

7. (підпункт 11) Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: Тарас Шевченко як символ українського національного руху. (інша версія підручника)

Тарас Шевченко надав українському рухові виразного безкомпромісного характеру. Його поезія відкинула комплекс меншовартості, гостро засудила царське самодержавство і покликала народ до здобуття волі. «Кобзар» утвердив статус народної мови як повноцінної літературної та став моральною основою для єдності українців обох імперій.

7. (підпункт 12) Учням та ученицям пропонується у складі двох команд відповісти на запитання після короткого обговорення: Релігійні особливості розвитку українських земель у цей період. (інша версія підручника)

Православна церква на підвладних Росії землях була частиною державного апарату і знаряддям зросійщення населення. У 1839 році царська влада примусово скасувала Берестейську унію на Правобережжі, ліквідувала греко-католицьку церкву та приєднала парафіян до Російської православної церкви. Водночас у межах «межі осілості» розвивалися юдейські релігійні громади.

8. Учні та учениці мають представити «живі картинки» до окремих фрагментів вивченого розділу. Класу необхідно їх упізнати й оцінити якість і відповідність історичним реаліям. (інша версія підручника)

Варіанти історичних сюжетів для інсценізації «живих картинок»:

Сюжет 1: «Таємне зібрання Новгород-Сіверського патріотичного гуртка».
- Сцена: Кілька дворян у костюмах кінця XVIII століття схилилися над столом зі старовинними грамотами гетьманів та картою Європи. Василь Капніст складає дорожній плащ, лаштуючись у таємну поїздку до Берліна.
- Реалії: Точно передає настрої автономістів Лівобережжя, які шукали дипломатичної підтримки заради відновлення прав України.
Сюжет 2: «Присяга членів Кирило-Мефодіївського братства».
- Сцена: Троє молодих людей (Микола Костомаров, Микола Гулак, Пантелеймон Куліш) тримають руку на Євангелії та обмінюються перснями з написом на честь Кирила і Мефодія. Поруч стоїть Тарас Шевченко з рукописом своїх віршів.
- Реалії: Відповідає факту створення таємного товариства в Києві у 1845–1846 роках та його християнсько-демократичним засадам.
Сюжет 3: «Рекрутський набір українських селян».
- Сцена: Офіцер російської армії відриває молодого селянина від плачучої матері та дружини. Сільський староста стоїть поруч із паперами про відправку на 25 років служби.
- Реалії: Відтворює важкий тягар військової повинності для непривілейованих станів Наддніпрянщини в першій половині XIX століття.