81. «Довге» ХІХ століття: основні ідеї та виклики
РУБРИКА «ПОМІРКУЙМО!» (с. 247)
Колумбія на межі ХІХ–ХХ ст. була жіночим символом Сполучених Штатів. Прокоментуйте, як художник зображує нову роль США у світі на межі століть (за карикатурою С. Д. Ерхарта «Великодній капелюшок Колумбії», 1901 р.).
На карикатурі алегорична постать США — молода й упевнена Колумбія — приміряє розкішний капелюх у вигляді сучасного військового броненосця з написом «World Power» («Світова держава»). Художник підкреслює перетворення Сполучених Штатів із регіональної сили на потужну глобальну імперію з могутнім флотом та експансіоністськими амбіціями після перемоги в іспансько-американській війні 1898 року. Модне вбрання символізує тогочасне захоплення американського суспільства імперським престижем та світовим лідерством.
РУБРИКА «ПОМІРКУЙМО!» (с. 249)
Подумайте, як українці могли подолати зверхнє ставлення та дискримінацію з боку «старожилів» — мешканців Канади.
Українські першопоселенці долали упередження винятковою працьовитістю, освоюючи дикі лісові ділянки прерій і перетворюючи їх на родючі ферми. Важливу роль відіграли швидке вивчення англійської мови дітьми, заснування власних шкіл, церков, читалень «Просвіти» та фермерських кооперативів. З часом активна участь українців у місцевому самоврядуванні та внесок в економіку країни змусили канадське суспільство визнати їх рівноправними й шанованими громадянами.
У чому ви вбачаєте історичну несправедливість дискримінації з боку канадців до мігрантів?
Несправедливість полягала в тому, що канадський уряд сам закликав емігрантів заселяти важкодоступні західні землі, але суспільство зустріло переселенців ксенофобією лише через їхній бідний вигляд, іншу мову й традиційний одяг. Більшість британських колонізаторів самі були нащадками таких самих переселенців, тому їхня зверхність щодо галичан, які тяжкою працею розбудовували канадську економіку та інфраструктуру, була абсолютно безпідставною.
ДОСЛІДЖЕННЯ ДЖЕРЕЛА: ДУМКИ ІСТОРИКІВ (с. 250)
Якими були особливості російської модернізації за оцінкою історика Ярослава Грицака?
Ярослав Грицак зазначає, що модернізація в Російській імперії мала вимушений «навздогінний» характер після нищівної поразки в Кримській війні. Вона здійснювалася згори за ініціативою держави винятково заради збереження статусу великої військової потуги. Влада вкладала кошти у важку промисловість, залізниці та видобуток сировини, повністю ігноруючи легку індустрію, що виробляла товари для людей, а також блокувала будь-які демократичні перетворення.
РУБРИКА «ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ» (с. 251–252)
Схарактеризуйте, як художник зображує протистояння монополій та робітників наприкінці ХІХ ст. на карикатурі Ф. Греца «Турнір сьогодення» (1883 р.).
Художник змалював це протистояння як середньовічний лицарський двобій, але із цілковитою соціальною нерівністю учасників. Монополіст («Траст») зображений у вигляді гігантського броньованого лицаря на паровому коні-локомотиві з щитом, на якому зазначені величезні суми капіталів та субсидій. Натомість найманий робітник сидить на змореній худющій шкапі з написом «Бідність», тримаючи в руках тоненький молоток або ламаний спис, що символізує цілковиту беззахисність простої людини праці перед олігархічним свавіллям.
Чи можна вважати міжнародні відносини XIX ст. «змаганням»? Чому?
Так, тогочасна міжнародна політика була запеклим колоніальним та економічним «змаганням» провідних імперій за ринки збуту, сировину й сфери впливу. Держави відкрито мірялися тоннажем військових кораблів, чисельністю армій і промисловими прибутками, ділячи Африку та Азію за принципом сили, що зрештою перетворило світ на порохову бочку й призвело до вибуху Першої світової війни.
Створіть власну сучасну версію карикатури: кого б ви на ній зобразили?
У сучасній версії карикатури лицарем-велетнем можна зобразити штучний інтелект або глобальні технологічні мегакорпорації, що тримають списи з логотипами соцмереж і щити з масивами персональних даних. Їхнім супротивником на кульгавому самокаті виступає сучасний фрилансер або офісний працівник, озброєний лише чашкою кави та резюме, що ілюструє виклики автоматизації праці, цифрової нерівності та захисту приватності в ХХІ столітті.
АНАЛІЗ ЦИТАТИ ТА ПРОБЛЕМНЕ ПИТАННЯ (с. 253)
У чому полягала відмінність між модернізацією в російській та австрійській частинах України за твердженням Ярослава Грицака?
У підросійській Україні відбувався стрімкий промисловий розвиток (Донбас, Кривбас), однак царат повністю консервував самодержавство й жорстоко придушував будь-які паростки політичних свобод та українського руху. Навпаки, в австрійській Галичині економіка залишалася відсталою та аграрною, проте завдяки конституційному устрою Габсбургів українці мали легальні політичні партії, місця в парламенті, періодичну пресу й товариства, активно розбудовуючи власне громадянське суспільство.
Чи може насильство бути виправданим у політичній боротьбі?
У цивілізованій правовій державі насильство не може бути виправданим, адже воно руйнує закони й веде до терору чи хаосу. Проте міжнародне право визнає право народу на повстання проти тиранії, зовнішньої агресії чи окупації, коли всі мирні й правові шляхи захисту свобод та життя людей цинічно знищені режимом.
Як уникнути радикалізації суспільства сьогодні?
Щоб запобігти радикалізації, влада має підтримувати постійний відкритий діалог із громадянами, зменшувати соціальну прірву між багатими й бідними та гарантувати верховенство права. Важливо розвивати медіаграмотність і критичне мислення людей, аби захистити суспільство від популізму, ксенофобії та ворожих інформаційних маніпуляцій.
РУБРИКА «ПОМІРКУЙМО!» (с. 254)
Які згадані російські імперські ідеї простежуються в сучасній внутрішній та зовнішній політиці Російської Федерації?
Сучасний кремлівський режим повністю успадкував імперські міфи про «особливу духовність», «богообраність» та вигадану цивілізаційну місію боротьби із «загниваючим Заходом». Зневажливе ставлення до суверенітету сусідніх народів, заперечення існування української нації, ідеологія «русского мира», шовінізм і прагнення силою загарбувати чужі території є прямою копією царистської та більшовицької практики XIX–XX століть.
СИСТЕМА УЗАГАЛЬНЕННЯ: СУТНІСТЬ «ДОВГОГО» ХІХ СТОЛІТТЯ
ПІДСУМОК КУРСУ: ДУМКИ ІСТОРИКІВ (с. 255)
Як історик Ярослав Грицак описує шлях українського націєтворення і який головний висновок із цього маємо зробити ми?
Ярослав Грицак підсумовує, що постання української нації було нерівномірним: колосальний прорив відбувся в культурі та літературі, дещо менший — у політиці, і зовсім скромний — у національному бізнесі. Проте історія довела, що міра українськості неперервно зростала з кожним десятиліттям попри імперські переслідування. Історичний рух триває, і завдання сучасного покоління українців — зміцнювати власну державність, демократичні інститути та захищати свободу, яку виборювали наші попередники впродовж «довгого» ХІХ століття.