19 вересня 2026 р. Модерна доба

Узагальнення до розділу 2. Індустріальна революція та процес економічної модернізації

STEM-КЕЙС ДО РОЗДІЛУ 2 «ІНДУСТРІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ» (С. 162–163)

МАПА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ

Використайте матеріал підручника та історичні джерела для визначення розташування фабрик і заводів ХІХ ст. Позначте на онлайн-мапі основні центри індустріалізації Європи та українських земель, додайте короткий опис-коментар до позначок.

Для створення інтерактивної карти в додатку Google Мої карти (Google My Maps) позначаємо ключові промислові вузли:

Манчестер і Бірмінгем (Велика Британія) — серце світової бавовняної промисловості, машинобудування й металургії, символ звання «майстерні світу».
Рурський регіон (Німеччина) — центр видобутку кам’яного вугілля, виплавки сталі та важкого машинобудування концернів Круппа.
Юзівка (Донецьк, Україна) — осередок кам’яновугільної промисловості та металургійного гіганта Джона Юза.
Кривий Ріг (Україна) — найбільший залізорудний басейн Східної Європи, що забезпечував сировиною південні металургійні заводи.
Борислав і Дрогобич (Галичина, Україна) — третій у світі осередок нафтовидобутку й озокериту («Галицька Каліфорнія»).
Мліїв і Городище (Черкащина, Україна) — передові цукрові й машинобудівні заводи фірми «Брати Яхненки і Симиренко».

Проаналізуйте, як індустріалізація вплинула на навколишнє середовище.

Масовий перехід на вугільне й нафтове паливо призвів до першого глобального антропогенного забруднення природи. Викиди сірчаного газу та сажі утворили міські смоги, вирубування лісів для шахтних кріплень і шпал знеліснювало краї, а токсичні скиди фабрик у річки отруїли питну воду й знищили річкову фауну. У нафтових районах, таких як Борислав, нафта нерідко виливалася просто в ґрунт і струмки, спричиняючи локальні екологічні катастрофи.

Дізнайтесь, як процес індустріалізації змінив соціальну структуру суспільства.

Суспільство втратило старий становий поділ (дворяни, духовенство, селяни) і розкололося на два головні промислові класи: буржуазію (власників фабрик, шахт, банків) і найманий пролетаріат (фабрично-заводських робітників). Одночасно сформувався чисельний міський середній клас — інженери, лікарі, юристи, менеджери та службовці, які визначали нові стандарти комфорту й освіченості.

Поміркуйте, чи перехід до індустріалізації мав позитивний чи негативний вплив на розвиток людства.

Цей вплив був суперечливим, але загалом прогресивним. Позитив полягав у стрімкому зростанні продуктивності праці, здешевленні товарів повсякденного вжитку, розвитку медицини, появі залізниць і електричного зв’язку. Негативними наслідками стали нещадна експлуатація робітників і дитячої праці на перших етапах, жахливі умови праці, соціальна прірва між багатими й бідними та масштабне руйнування довкілля.

УКРАЇНСЬКА НАФТА

Якщо в 1909 році видобуток у 2077 тисяч тонн становив 5,22% від світового, обчисліть загальний обсяг світового видобутку нафти в тому році.

Складаємо пропорцію, де світовий видобуток $X$ становить 100%:
$X = \frac{2077 \cdot 100}{5,22} \approx 39789,27$ тисяч тонн.

Отже, світовий видобуток нафти у 1909 році становив близько 39,8 мільйона тонн (приблизно 39 789 тис. тонн).

Побудуйте кругову діаграму розподілу іноземних інвестицій у 1910 році, використовуючи наведені дані (англійський, німецький, французький капітал та інші).

Діаграма наочно свідчить про монополізацію галицького нафтового сектору британським і німецьким капіталом. Місцеві українські промисловці поступово витіснялися іноземними трестами.

У тексті вказано суми для Англії, Німеччини та Франції. Обчисліть у грошовому еквіваленті (коронах), скільки сумарно інвестували разом США, Бельгія, Італія та Угорщина.

Загальний обсяг іноземних інвестицій становив 300 млн корон. Рахуємо частку трьох провідних країн:
150 млн (Англія) + 140 млн (Німеччина) + 1,5 млн (Франція) = 291,5 млн корон.

Знаходимо частку решти країн:
300 - 291,5 = 8,5 млн корон.

Отже, підприємці зі США, Бельгії, Італії та Угорщини разом вклали 8,5 млн корон (приблизно 3,5% від загального капіталу).

Розробіть модель підприємства з видобутку нафти. Для цього визначте локацію вашого підприємства; обчисліть витрати на оренду землі, будівництво бурової вежі, працю найманих робітників, транспортування нафти; обчисліть прибуток.

Модель нафтопромислу «Галицька Зоря»:

Локація: урочище Тустановичі поблизу Борислава (Галичина), де залягають багаті нафтоносні шари на глибині 800–1000 метрів.
Витрати на 1 рік роботи: оренда нафтоносної ділянки в селянської громади — 15 000 австрійських корон; закупівля канадського бурового верстата й зведення дерев’яної вишки — 45 000 корон; оплата праці 20 робітників і бурового майстра (по 600 корон на рік кожному) — 12 000 корон; транспортування нафти гужовим і залізничним транспортом до Дрогобицького НПЗ — 8 000 корон; непередбачені витрати та ремонт — 5 000 корон. Разом витрати першого року: 85 000 корон.
Доходи: свердловина дає в середньому 25 тонн сирої нафти на добу, що за рік становить близько 9 000 тонн. За ціни 15 корон за тонну виторг складе 135 000 корон.
Чистий прибуток за перший рік: 135 000 - 85 000 = 50 000 корон. У наступні роки без витрат на капітальне буріння рентабельність зросте більш ніж удвічі.

ЛАБОРАТОРІЯ ВИНАХІДНИКА: ЛАМПА ЛУКАСЕВИЧА

Дізнайтесь, як працює гасова лампа Ігнація Лукасевича (1853). Намалюйте схему або створіть макет (з використаного картону, пластику тощо).

Згідно зі схемою та прототипом на с. 163 підручника (створеним аптекарями Ігнацієм Лукасевичем та Яном Зегом), лампа має такі ключові елементи:

Резервуар для гасу (нижня ємність для очищеного нафтопродукту);
Бавовняний ґніт, занурений у резервуар;
Пальник із механічним зубчастим регулятором, що регулює довжину ґнота та яскравість вогню;
Лампове скло (скляний циліндричний ковпак), який створює тягу повітря для чистого горіння без чаду й захищає полум’я від вітру.

Принцип роботи: гас під дією капілярних сил піднімається ґнотом до пальника. При підпалюванні рідке паливо випаровується та рівно горить. Завдяки циліндричному склу забезпечується постійний приплив кисню, тому гас згоряє повністю, даючи яскраве світло без кіптяви та смороду, властивих колишнім каганцям.

Професор Ягеллонського університету Пьотр Франашек подає оцінку лампі Лукасевича: «Винахід Ігнація Лукасевича спричинив справжню цивілізаційну революцію… Прихід темряви означав кінець роботи і необхідність іти спати…» Поясніть, чому історик вважає цей винахід проривом. Чи погоджуєтесь ви з думкою дослідника?

Історик цілком справедливо називає лампу революцією, адже вона звільнила людство від суворої залежності від світлового дня. Свічки з воску чи сала були дорогими, а каганці та скіпки світили тьмяно й сильно чаділи. Гасова лампа дала яскраве, доступне для простих родин і безпечне штучне освітлення. Завдяки їй подовжився робочий день у майстернях, люди отримали змогу вечорами читати книги й навчатися, а лікарі — проводити невідкладні нічні операції (саме під світлом гасової лампи Лукасевича хірург Заорський у Львові вперше провів успішну нічну операцію).

ІНТЕГРУЄМО! ІСТОРІЯ ПОЗА ІСТОРІЄЮ. «СОЛОДКА МОДЕРНІЗАЦІЯ» (С. 164–166)

УСПІШНІ ПІДПРИЄМЦІ

Проаналізуйте, як діяльність родини Симиренків сприяла розвиткові цукрової промисловості в Україні.

Родина Симиренків вивела українське цукроваріння на світовий рівень завдяки впровадженню науки й технологій. Платон і Василь Симиренки здобули інженерну освіту в Парижі й першими в імперії встановили парові апарати та гідравлічні преси на Городищенському цукрорафінадному заводі. Вони створили вертикально інтегровану компанію: самі вирощували буряк, варили й очищали цукор, а у Млієві збудували машинобудівний завод, де виготовляли власні парові двигуни та котли для цукроварень, позбувшись потреби купувати закордонне обладнання.

За допомогою онлайн-застосунку Google Maps позначте на карті України місця, де були розташовані підприємства Симиренків. Поміркуйте, чому саме ці локації обрано для будівництва заводів.

На Google Maps позначаємо: Мліїв, Ташлик, Городище (усі — сучасна Черкащина), а також Сидорівку та порти Одеси.

Ці пункти було обрано через поєднання вигідних економічних факторів:

Багаті чорноземи Правобережної України давали рекордні врожаї цукрового буряка з високим вмістом сахарози.
Наявність повноводних річок (Вільшанка) забезпечувала роботу водяних коліс та водопостачання технологічного циклу, а навколишні густі ліси давали дешеву деревину для спалювання в парових котлах.
Близькість до водного шляху по Дніпру та залізниць полегшувала доставку цукру до одеського порту на експорт.

Оцініть соціальні ініціативи Симиренків.

Платон Симиренко здійснив справжній прорив у соціальній політиці за десятиліття до прийняття державних соціальних законів. Для робітників у Млієві було створено ціле автономне європейське містечко: сім’ї мешкали в окремих будинках із присадибними ділянками, користувалися безкоштовною лікарнею на 100 місць, аптекою, школою для дітей робітників, бібліотекою, лазнями, вуличним газовим освітленням і водогоном. Це був зразок відповідального бізнесу, коли підприємець дбав про гідне життя своїх працівників, підвищуючи їхню лояльність та продуктивність праці.

ПІДПРИЄМЦІ-МЕЦЕНАТИ

Дослідіть, як меценатська діяльність Симиренків вплинула на розвиток української літератури.

Внесок Симиренків у збереження та піднесення української літератури був вирішальним:

У 1860 році завдяки щедрій позиці Платона Симиренка (понад 1100 карбованців) вийшло у світ найкраще друге видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, яке поет підписав: «Коштом Платона Симиренка».
Василь Симиренко десятиліттями регулярно віддавав 10% свого прибутку («десятину») на підтримку української культури. Він фінансував головні українські періодичні видання доби Емського указу — журнали «Київська старовина», газети «Рада» та «Громадська думка».
Завдяки грошам Василя Симиренка отримували щомісячні стипендії та гонорари за літературну працю Михайло Коцюбинський, Леся Українка, Ілля Шраг, а після його смерті велетенський спадок у 10 мільйонів рублів пішов на розбудову культурних і наукових установ України під опікою Михайла Грушевського.

Ознайомтеся з документами, пов’язаними із життям Симиренків, що зберігаються в Державному архіві Черкаської області (за QR-кодом / покликанням).

В архівних фондах зберігаються ревізькі казки про викуп Федора Симиренка з кріпацтва, креслення та плани Мліївського машинобудівного й Городищенського цукрового заводів, листування з французькими інженерами та контракти на постачання паливної деревини. Ці документи свідчать про те, що підприємство Симиренків велося за передовими стандартами європейського бухгалтерського обліку та діловодства, а також про тиск імперської бюрократії, яка пізніше заблокувала фірмі кредити й довела її до продажу конкурентам.

Створіть колаж світлин чи документів, що підтверджують різносторонність діяльності роду Симиренків.

Опис змісту візуального колажу, який висвітлює основні грані діянь родини:

«Індустріалізація»: фотографія перших металевих пароплавів компанії «Українець» і «Ярослав Мудрий», збудованих на Мліївському заводі, креслення парових вакуум-апаратів.
«Меценатство»: обкладинка «Кобзаря» 1860 року з автографом Тараса Шевченка та фотографія будинку Наукового товариства ім. Шевченка у Львові, зведеного на гроші Василя Симиренка.
«Аграрна наука»: зображення яблука «Ренет Симиренка», герб наукової помологічної станції у Млієві та портрет вченого Левка Симиренка за мікроскопом у саду.

СТВОРЮЄМО БІЗНЕС-МОДЕЛЬ (С. 166)

Проаналізуйте екологічний вплив садівництва, започаткованого Левком Симиренком, на регіон Черкащини.

На відміну від вугільної чи нафтової промисловості, наукове садівництво Левка Симиренка мало винятково позитивний екологічний ефект. Багатоярусні сади закріплювали схили ярів і берегів Дніпра, зупиняючи водну та вітрову ерозію чорноземів. Садові насадження поліпшували мікроклімат краю, очищували повітря та підтримували біорізноманіття — розмноження бджіл, джмелів та корисних птахів, заклавши основу для екологічно збалансованого агровиробництва.

За допомогою онлайн-платформи Business Model Canvas створіть модель ягідного чи садового підприємства у вашому регіоні.

Нижче подано адаптовану бізнес-модель сучасного агростартапу «Подільська Органічна Ягода» за 9 блоками моделі Александра Остервальдера:

ПІДСУМОК ДО РОЗДІЛУ 2 «ІНДУСТРІАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ» (С. 167–168)

УЗАГАЛЬНЕННЯ ХРОНОЛОГІЇ ТА СВІТОВИХ ПРОЦЕСІВ

Які ключові синхронні процеси модернізації відбувалися у провідних державах світу та в українських землях у другій половині ХІХ століття?

У 1860-х роках синхронно в усьому світі відбувся перехід від примусової праці до вільнонайманої капіталістичної системи: скасування кріпацтва в Російській імперії (1861 р.) збіглося у часі зі скасуванням рабства у США під час Громадянської війни (1863–1865 рр.), тоді як в Австрійській монархії панщину ліквідували ще під час «Весни народів» 1848 року.

У цей же час розгортається будівництво залізниць: завершення першої трансконтинентальної залізниці в США (1869 р.) йшло пліч-о-пліч із відкриттям гілки Одеса — Балта (1865 р.) на Наддніпрянщині та лінії Перемишль — Львів (1861 р.) у Галичині, що назавжди пов’язало українські хлібні й мінеральні багатства зі світовим ринком.

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ: ТИПИ ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЇ ТА УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Порівняйте моделі індустріалізації у Великій Британії, США, Австро-Угорщині та Російській імперії на основі узагальнювальних таблиць підручника (с. 168).

Велика Британія пройшла класичний першопрохідний шлях, де промисловість піднялася знизу завдяки приватній ініціативі, текстильним мануфактурам і наявності власного вугілля й колоній.

США продемонстрували стрімку індустріалізацію, яка спиралася на вільну конкуренцію, гігантські природні ресурси, новітні технології та мільйони робочих рук іммігрантів.

На противагу їм, Австро-Угорщина та Росія мали наздоганяючий тип розвитку. У Російській імперії модернізацію форсувала держава за рахунок колосального залучення іноземного капіталу (французького, бельгійського, англійського) на тлі збереження самодержавства та селянської громади. В Австро-Угорщині індустріалізація захищалася державним протекціонізмом, проте розвивалася вкрай нерівномірно.

Чому обидві імперії перетворили українські землі на сировинний додаток і які наслідки це мало?

І у Відні, і в Санкт-Петербурзі імперська влада розглядала українські землі крізь колоніальну оптику:

Австро-Угорщина штучно гальмувала створення обробних фабрик у Галичині та Буковині, аби ці землі купували промислові вироби з метрополії (Австрії та Богемії). Звідси вивозили лише нафту, ліс і сіль, через що безземельні галицькі селяни масово емігрували до США й Канади.
Російська імперія перетворила Наддніпрянщину на «Південний гірничозаводський район» — джерело сирого чавуну, вугілля, руди та зерна. Прибутки від переробки осідали в столичних банках та за кордоном, а край зазнав форсованої урбанізації, русифікації промислових центрів та притоку робітників із центральної Росії.

Охарактеризуйте зв’язок між індустріалізацією та розвитком міст (урбанізацією) у ХІХ ст.

Індустріальна революція спричинила урбанізаційний бум: селяни, які розорилися або викупилися з кріпацтва, масово переселялися до міст у пошуках фабричної праці. Це породило гострі кризи — перенаселення, брудні барачні нетрі, епідемії холери й соціальну напругу.

Відповіддю на ці виклики стали міські муніципальні реформи кінця XIX століття: прокладання централізованих водогонів, каналізації, електрифікація, поява безпечного ліфта Отіса для зведення багатоповерхівок, пуск кінних та електричних трамваїв. Завдяки цьому місто XIX століття перетворилося на сучасний культурний, науковий і політичний осередок з активним середнім класом.