Узагальнення до розділу 1. Велика Французька революція та народження нової Європи

Зміст

STEM-КЕЙС: МЕТРИЧНА СИСТЕМА МІР (С. 87–88)

Пригадайте, які одиниці входять у сучасну метричну систему мір.

Сучасна міжнародна система одиниць (SI), що виросла з метричної системи, базується на семи основних одиницях: метр (довжина), кілограм (маса), секунда (час), ампер (сила електричного струму), кельвін (термодинамічна температура), моль (кількість речовини) та кандела (сила світла). У повсякденному житті ми також постійно послуговуємося похідними метричними одиницями, такими як літр для об’єму рідин, квадратний метр і гектар для площі та тонна чи грам для маси.

Виміряйте довжину маленького об’єкта (наприклад, вашого смартфона) в сантиметрах.

Довжина мого смартфона становить 15 см (або 0,15 метра).

Уявіть, що міст буде у 1000 разів довшим за цей об’єкт. Обчисліть довжину мосту в метрах.

Якщо помножити довжину смартфона на 1000, отримаємо: 15 см × 1000 = 15 000 см. Перевівши це значення в метри (поділивши на 100), одержуємо довжину проєктованого мосту — рівно 150 метрів.

Якщо будівництво коштує 1 200 000 грн за кожні 100 метрів, порахуйте загальну вартість проєкту.

Для мосту завдовжки 150 метрів потрібно 1,5 ділянки по 100 метрів. Множимо 1,5 на базову вартість: 1,5 × 1 200 000 грн = 1 800 000 грн. Отже, загальна вартість спорудження такого мосту складе один мільйон вісімсот тисяч гривень.

Обміркуйте, чому метрична система спрощує розрахунки порівняно з іншими системами вимірювання.

Метрична система повністю побудована на десятковому принципі: для переходу між величинами достатньо просто перенести кому праворуч чи ліворуч, додавши або прибравши нулі. На відміну від неї, давні та імперські системи вимагали складних обчислень із хаотичними коефіцієнтами (наприклад, 12 дюймів у футі, 3 фути в ярді або 16 унцій у фунті), що постійно призводило до помилок у торгівлі, кресленнях та інженерних розрахунках.

«РЕВОЛЮЦІЙНИЙ» КАЛЕНДАР (С. 88)

Скористайтесь онлайн-застосунком Google Lens та перекладіть назви революційних місяців.

Усі назви місяців поет Фабр д’Еглантін утворив від латинських і французьких коренів відповідно до природних явищ і сільськогосподарських робіт:

Осінній триместр:
Vendémiaire (Вандем’єр) — місяць збору винограду (вересень — жовтень).
Brumaire (Брюмер) — місяць туманів (жовтень — листопад).
Frimaire (Фрімер) — місяць заморозків або інею (листопад — грудень).

Зимовий триместр:
Nivôse (Нівоз) — місяць снігу (грудень — січень).
Pluviôse (Плювіоз) — місяць дощів (січень — лютий).
Ventôse (Вантоз) — місяць вітрів (лютий — березень).

Весняний триместр:
Germinal (Жерміналь) — місяць проростання зерна та сходів (березень — квітень).
Floréal (Флореаль) — місяць цвітіння (квітень — травень).
Prairial (Преріаль) — місяць зелених луків і сінокосу (травень — червень).

Літній триместр:
Messidor (Мессідор) — місяць жнив (червень — липень).
Thermidor (Термідор) — місяць літньої спеки (липень — серпень).
Fructidor (Фрюктідор) — місяць дозрівання плодів (серпень — вересень).

Створіть «революційний» календар одного з років Французької революції. Позначте в ньому дати історичних подій, з якими ви познайомилися під час вивчення Розділу 1.

Революційний календар відображав прагнення революціонерів повністю відкинути минуле: літочислення велося від дня проголошення Республіки (22 вересня 1792 року), а релігійні святі в календарі були замінені назвами корисних рослин, тварин, мінералів та сільськогосподарських знарядь.

Поміркуйте, чому цей календар не набув популярності. Відповідь аргументуйте.

Революційний календар виявився нежиттєздатним насамперед через незручність для простих людей: перехід на 10-денну декаду змушував працювати дев’ять днів поспіль заради одного вихідного замість звичного відпочинку щосьомого дня. Крім того, він грубо ламав глибокі релігійні традиції християнства та створював колосальний хаос у міжнародній торгівлі, пошті й дипломатії, адже всі сусідні держави Європи продовжували жити за григоріанським календарем.

МИСТЕЦТВО РЕВОЛЮЦІЇ ТА ДЖЕРЕЛА (С. 89–90)

За допомогою онлайн-застосунку на основі ШІ доповніть тематичний перелік творів мистецтва.

• Література: роман Анатоля Франса «Боги прагнуть» (глибоке художнє осмислення якобінського терору) та історичний роман Чарльза Діккенса «Повість про два міста» (про події в революційному Парижі та Лондоні).
• Музика: хоровий твір Франсуа-Жозефа Госсека «Пісня 14 липня» та опера Луїджі Керубіні «Водонос» («Два дні»), сповнена визвольних республіканських ідей.
• Живопис і скульптура: картина Антуана-Жана Гро «Бонапарт на Аркольському мосту», алегоричне полотно Жана-Батіста Реньо «Свобода або смерть» та скульптурний рельєф Франсуа Рюда «Виступ добровольців 1792 року» («Марсельєза») на Тріумфальній арці в Парижі.

РУБРИКА «ЩОДЕННИК РЕВОЛЮЦІЇ» (С. 89)

Уривок із роману Віктора Гюго «Дев’яносто третій рік» описує засідання Конвенту — найвищого органу влади Франції доби диктатури, де стикалися гігантські пристрасті, страх, героїзм і безжальний терор.

Щоденникові записи мешканця Парижа (санкюлота П’єра):

12 травня 1793 року:
Хліб знову подорожчав удвічі, черги біля пекарень займають ще до світанку. Люди на вулицях люті, в Конвенті жирондисти сперечаються з монтаньярами замість того, щоб нагодувати народ. Якщо спекулянтів не притиснуть до нігтя, Париж знову візьметься за піки.

2 червня 1793 року:
Сьогодні ми оточили Тюїльрі разом із національними гвардійцями Анріо. Гармати дивилися просто на двері Конвенту. Жирондистів нарешті арештували! Робесп’єр обіцяє тверду руку й тверді ціни на зерно. Здається, тепер республіка буде справді для бідних, але на душі тривожно: куди не глянь — вороги.

16 жовтня 1793 року:
Сьогодні на площі Революції стратили колишню королеву Марію-Антуанетту. Я стояв у натовпі біля помосту. Вона трималася гордо, дивилася повз людей. Коли ніж гільйотини впав, площа вибухнула криком: «Хай живе Республіка!». Ми знищуємо монархію назавжди, але кров уже тече ріками, і страх оселився в кожному домі.

28 липня 1794 року (10 термідора):
Неймовірно, але вчора схопили самого Робесп’єра та Сен-Жюста! Сьогодні їх повезли на гільйотину тією ж дорогою, куди вони відправляли інших. Люди на вулицях кричать від радості й обіймаються. Невже цей кривавий кошмар скінчився і ми зможемо спати, не боячись нічного стуку у двері?

РУБРИКА «У МИСТЕЦЬКІЙ ГАЛЕРЕЇ»: КАРТИНА Ж.-Л. ДАВІДА «СМЕРТЬ МАРАТА» (С. 89)

Опишіть її зміст: хто зображений, які символи можна знайти?

На картині зображено одного з найвпливовіших ватажків якобінців — Жана-Поля Марата, смертельно пораненого у ванні 13 липня 1793 року дворянкою Шарлоттою Корде. Художник показав Марата з похиленою головою та смертельно блідим обличчям.

Ключові символи на полотні:

• Окривавлений ніж на підлозі — знак підступного вбивства беззахисної людини.
• Гусяче перо в руці та лист Корде в іншій — символ того, що Марат загинув на своєму «бойовому посту», працюючи на благо народу навіть під час лікувальної ванни.
• Груба дерев’яна скринька замість пишного столу — підкреслює особисту скромність, чесність і непідкупність революційного трибуна.
• Призначення асигнації, що лежить поруч, для вдови загиблого солдата — показник турботи про бідних.

Як художник передав емоції та політичний контекст?

Жак-Луї Давід був близьким другом Марата й переконаним якобінцем, тому створив не просто репортаж із місця трагедії, а революційну «ікону». Він свідомо прибрав реалістичні деталі хвороби шкіри діяча, надав його тілу античної краси та використав композицію, що нагадує «П’єту» (оплакування Христа) Мікеланджело. Темне, порожнє тло та контрастне променеве світло фокусують усю увагу на фігурі невинно убієнного «друга народу», перетворюючи його на мученика за справу свободи.

Уявіть, що на картині приховане таємне послання революціонерів. Що це може бути?

Цим прихованим посланням є напис на дерев’яній скриньці: «Давід — Марату». У поєднанні зі стисненим пером воно читається так: «Тирана можна вбити, але ідеї революції та слово правди вбити неможливо; полеглий герой надихне тисячі нових борців на безжальну відсіч ворогам Республіки».

РУБРИКА «ГІМН РЕВОЛЮЦІЇ» (С. 89–90)

Які почуття викликає ця музика?

«Марсельєза» викликає почуття рішучості, патріотичного піднесення, мужності та прагнення захищати свободу до останнього подиху. Її чіткий маршовий ритм та експресивна мелодія спонукають до єдності й активної дії.

Чому ця пісня стала символом революції?

Пісня, написана Руже де Лілем як бойовий марш Рейнської армії, здобула шалену популярність завдяки марсельським добровольцям, які принесли її до охопленого повстанням Парижа. Її текст точно висловлював головну ідею моменту: народ — це громадяни, готові зі зброєю в руках захищати здобуту свободу й вітчизну від тиранів і зовнішньої інтервенції.

Напишіть 4 рядки власного революційного гімну, що міг би стати закликом до боротьби у XVIII столітті.

Зривай кайдани, вільний роде,
Розвій тиранії пітьму!
За сяйво рівності й свободи
Ставаймо разом проти гніту й ярма!

«РЕВОЛЮЦІЙНИЙ ГАЗЕТЯР» (С. 90)

Створіть сторінку революційної газети 1789 року.

Назва газети: «ВІСНИК НАРОДНОЇ ВОЛІ» (Париж, 15 липня 1789 року)

Головний заголовок: ТИРАНІЯ ВПАЛА! СВЯЩЕННУ ТВЕРДИНЮ БАСТИЛІЇ ЗДОБУТО ШТУРМОМ!

Стаття:
«Вчора, 14 липня, навіки увійде в літопис Франції як день торжества народу над деспотизмом. Похмура Бастилія, яка століттями ковтала найкращих синів нашої землі за єдине вільне слово, капітулювала перед мужністю парижан. Робітники, ремісники, буржуа та солдати Французької гвардії пліч-о-пліч пішли на штурм під градом куль. Коменданта де Лоне схоплено, порох у руках народу! Кайдани розбито, брати! Король мусить зрозуміти: часи сліпої покори минули — тепер долю Франції вирішує її суверенний народ!»

Інтерв’ю з революціонером (санкюлотом Жаком):
— Громадянине Жак, що змусило вас узяти мушкет і піти під гармати?
— Терпіти більше не було сили! Двір стягував найманців, щоб розігнати наші Національні збори, а діти вдома плакали без шматка хліба. Ми пішли за зброєю до Дому інвалідів, а потім до Бастилії, щоб захистити депутатів і свої права. Тепер ми вільні, і жоден вельможа не посміє дивитися на нас як на худобу!

Опис політичної карикатури для шпальти:
Малюнок зображує трьох чоловіків. Селянин, зігнутий у три погибелі, несе на своїй спині товстого єпископа та пихатого дворянина у перуці. Проте селянин уже скидає цей тягар додолу й піднімає з землі сокиру зі стрічкою революційних кольорів (синій, білий, червоний), тоді як дворянин та єпископ перелякано хапаються за його плечі. Підпис: «Досить їхати на наших спинах! Настав час рівності!»

«ЯКБИ СОЦМЕРЕЖІ ІСНУВАЛИ В 1789 РОЦІ» (С. 90)

Пости у соцмережах від історичних діячів:

@Louis_XVI_Official:
«14 липня 1789 р. Полювання не вдалося через шум у передмістях. У щоденнику записав: Rien (Нічого особливого). Кажуть, народ штурмував Бастилію… Герцог де Ліанкур зайшов і каже, що це революція. Невже мої піддані забули про послух монарху? 👑🕊️ #Versailles #RoyalRest»

@Robespierre_TheIncorruptible:
«Бастилія — це лише перший крок! Народ розірвав ланцюги деспотизму, але аристократи готують змову. Жодних компромісів із тиранією! Всі громадяни мають бути рівними перед законом, а права нації — священними. Доброчесність переможе зраду! ⚖️🇫🇷 #Liberté #Egalité #AssembleeNationale»

@Marie_Antoinette_Real:
«Який жах діється у Парижі! Натовп вимагає хліба і штурмує королівські фортеці. Як грубо й невдячно після всього, що корона робить для цієї країни. Залишаюся у Версалі з дітьми і молюся за порядок. Франція гине від бунту черні! 💎🥀 #VersaillesPalace #StayStrong»

@Pierre_Paris_SansCulotte:
«Хлопці, ми це зробили! Бастилія НАША! Своїми очима бачив, як комендант викинув білий прапор! Порох забрали, фортецю починаємо розбирати на каміння вручну. Більше ніяких привілеїв для панів — ми громадяни, а не раби! 🥖🚩 #ВзяттяБастилії #ПарижНаш #Свобода»

ПІДСУМОК ДО РОЗДІЛУ 1: ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК СВІТОВИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ПОДІЙ (С. 91–92)

Проаналізуйте синхронність процесів у Франції та на українських землях на основі хронологічної таблиці.

Велика Французька революція дала потужний імпульс формуванню модерних націй по всій Європі, включно з Україною:

Поділи Речі Посполитої (1772–1795 рр.) збіглися з революційним вибухом у Франції, внаслідок чого Правобережжя, Волинь і Поділля увійшли до складу Російської імперії, а Галичина й Буковина — до Австрійської. Ідеї Просвітництва та гасла «Свобода, Рівність, Братерство» проникали в середовище української шляхти та інтелігенції.

У 1798 році виходить «Енеїда» Івана Котляревського (майже синхронно з приходом Наполеона до влади в 1799 р.), що започаткувала нову українську літературну мову та національне відродження.

Наполеонівські війни безпосередньо зачепили українців: українські козацькі й земські полки воювали у війні 1812 року. Французькі ідеї прав людини та конституціоналізму спонукали офіцерів до заснування масонських лож і таємних товариств (зокрема Новгород-Сіверського гуртка та декабристських організацій).

Революції «Весни народів» (1848–1849 рр.) у Франції та Австрійській імперії призвели до скасування кріпацтва в Галичині (1848 р.), створення Головної Руської Ради як першої української політичної організації та заснування газети «Зоря Галицька». Українці заявили про себе як окрема самостійна нація в європейській родині народів.