Практичне заняття за розділом ІV (Галімов 9 клас)
ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Які етапи в процесі національного відродження виділяють учені?
Учені виділяють три етапи за схемою Мірослава Гроха:
- фаза «А» — фольклорно-етнографічний етап (збирання фольклору, вивчення мови й давньої історії ентузіастами);
- фаза «В» — культурницько-літературний етап (розвиток літературної мови, створення освітніх товариств, поширення національних ідей серед народу);
- фаза «С» — політичний етап (створення політичних партій, висування програмних вимог автономії чи державної самостійності).
2. ГР 1. Коли почалося національне відродження на західноукраїнських землях?
Національне відродження на західноукраїнських землях розпочалося наприкінці XVIII ст. на Закарпатті завдяки діяльності місцевих «будителів» та єпископа Андрія Бачинського, а на початку ХІХ ст. поширилося на Східну Галичину (гурток у Перемишлі).
3. ГР 1. Якими були здобутки українського руху на західноукраїнських землях у першій половині XIX ст.?
Головними здобутками стали діяльність «Товариства галицьких греко-католицьких священників…» у Перемишлі, видання альманаху «Русалка Дністровая» гуртком «Руська трійця» у 1837 році, створення Головної руської ради у 1848 році, утвердження синьо-жовтого прапора й герба із золотим левом, видання першої україномовної газети «Зоря Галицька», відкриття кафедри української мови у Львівському університеті та скасування панщини.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ
Повторіть матеріал розділу. Складіть презентацію з п’яти-шести слайдів на тему «Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях».
- Слайд 1. Тема: «Особливості культурницького та політичного етапів національного відродження на західноукраїнських землях». Хронологічні межі другої половини ХІХ ст.
- Слайд 2. Культурницький етап (60–80-ті рр. ХІХ ст.): діяльність народовців, протистояння з москвофілами, утвердження живої народної мови в пресі та літературі.
- Слайд 3. Інституції культурницького поступу: заснування товариства «Просвіта» (1868 р.) та Літературного товариства імені Т. Шевченка (1873 р.), що розгорнули масову освіту народу.
- Слайд 4. Перехід до політичного етапу (кінець 80-х — 1890 р.): діяльність радикальної молоді (Іван Франко, Михайло Павлик), критика консерватизму, укладення компромісу «нової ери» 1890 року.
- Слайд 5. Політичний етап (90-ті рр. ХІХ ст.): створення перших політичних партій (РУРП, УСДП, УНДП), перехід від просвітництва до боротьби за владу.
- Слайд 6. Головний підсумок етапів: висунення ідеї політичної незалежності та соборності України (брошура «Україна irredenta» Юліана Бачинського 1895 р.), перетворення Галичини на «Український П’ємонт».
ХІД ЗАНЯТТЯ
І. ГР 2. РОБОТА З ТАБЛИЦЕЮ
Обговоріть у групах підготовлені презентації та заповніть таблицю.
| Етап національного відродження | Здобутки | Особливості |
|---|---|---|
| Культурницький (60–80-ті рр. ХІХ ст.) | Заснування товариства «Просвіта» (1868 р.), відкриття читалень і бібліотек, заснування Товариства ім. Т. Шевченка (1873 р.), початок виходу щоденної газети «Діло» (1880 р.), заснування першого українського професійного театру (1864 р.), зародження жіночого руху («Товариство руських жінок», 1884 р.). | Провідну роль відігравала світська інтелігенція та народовці у співпраці з патріотичним греко-католицьким духовенством. Рух зосереджувався на розвитку народної мови, освіти й культури для широких мас, подоланні неписьменності та ідейній боротьбі проти москвофільства. |
| Політичний (90-ті рр. ХІХ ст. — початок ХХ ст.) | Заснування першої української політичної партії РУРП (1890 р.), створення УСДП та УНДП (1899 р.), вихід книги Ю. Бачинського «Україна irredenta» (1895 р.), реорганізація НТШ у науковий заклад академічного типу (1892 р.), відкриття кафедри історії України у Львівському університеті (1894 р.). | Чітке організаційне оформлення політичних партій із власними програмами. Вперше було відкрито висунуто вимогу державної незалежності й соборності України. Політична боротьба поєднувалася з парламентською діяльністю, селянськими страйками та захистом соціальних прав народу. |
ІІ. ГР 3. РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ
1. Розподіліть обов’язки та підготуйте повідомлення про культурне життя поляків, євреїв або німців (на вибір) на території України в ХІХ ст.
Повідомлення про культурне життя польської спільноти на території України в ХІХ ст.
У ХІХ ст. польська спільнота зберігала сильні позиції в культурному житті Правобережної України та Східної Галичини. На Правобережжі до польського повстання 1830–1831 років головним осередком польської освіти й науки був Кременецький ліцей. Після його закриття російською владою частина польських традицій перейшла до київського середовища, де діяли польські театри, товариства й таємні студентські гуртки.
У Східній Галичині після здобуття краєм автономії в 1867 році польська культура отримала статус панівної. Львів перетворився на центр польського культурного життя: польську мову запровадили в адміністрації, судах, міських радах та у Львівському університеті. У Львові працювали Оссолінеум (великий науковий і бібліотечний заклад), польський театр графа Скарбека, виходили десятки польськомовних газет і журналів. Польська література й мистецтво розвивали ідею відродження незалежної Речі Посполитої, тому більшість польських діячів конкурувала з українським національним рухом і намагалася втримати культурне домінування в краї.
2. Складіть порівняльну таблицю розвитку українського руху в Російській та Австро-Угорській імперіях у ХІХ ст. Критерії порівняння виберіть самостійно.
| Критерії порівняння | Український рух у Російській імперії | Український рух в Австро-Угорській імперії |
|---|---|---|
| Політико-правові умови діяльності | Напівлегальне або нелегальне існування, заборона українського слова (Валуєвський циркуляр 1863 р., Емський указ 1876 р.), арешти й заслання лідерів. | Легальна діяльність у межах конституції, свобода зборів, преси, створення громадських організацій та обрання депутатів до сейму і парламенту. |
| Соціальна база та лідери | Переважно світська інтелігенція: викладачі університетів, учителі, вчені, літератори, заможні поміщики-меценати (Тарновські, Симиренки). | Греко-католицьке духовенство на початковому етапі, згодом — світська інтелігенція, студентська молодь, селяни та ремісники. |
| Організаційні форми | Громади (напівлегальні культурно-просвітницькі клуби), Південно-Західний відділ РГО, підпільні гуртки («Братство тарасівців»), наприкінці століття — ЗУБО. | Товариство «Просвіта», Наукове товариство ім. Т. Шевченка, професійний театр, кооперативні спілки, легальні політичні партії (РУРП, УНДП, УСДП). |
| Головні ідеї та програмні вимоги | Захист рідної мови, розвиток національної науки й культури, федеративний устрій Росії та автономія України; лише в 1890-х рр. пролунали перші самостійницькі ідеї («Братство тарасівців»). | Просвітництво селян, запровадження української мови в школах та університеті, поділ Галичини на українську й польську частини, а з 1895 р. — повна державна незалежність і соборність України. |
| Результати на кінець ХІХ ст. | Рух залишився переважно культурницьким через урядовий тиск, але заклав міцні наукові підвалини для створення перших політичних партій на початку ХХ ст. | Галичина стала «Українським П’ємонтом» — загальнонаціональним політичним осередком, де діяли масові україномовні інституції, преса та партії. |
ІІІ. ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ
Визначте, чим практичне заняття було корисним для вас.
Заняття допомогло зрозуміти різницю між просвітницькою діяльністю та відкритою політичною боротьбою за власні права. Порівняння становища українців у двох імперіях показало, наскільки важливими є політичні свободи, наявність власних шкіл, преси та партій для збереження народу й захисту його незалежності.