Практичне заняття за розділом ІІ (Галімов 9 клас)

Зміст

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Повторіть матеріал до розділу.

Основний матеріал другого розділу про реформи Марії-Терезії та Йосифа II, початок відродження на Закарпатті й Галичині, працю «Руської трійці» та події «Весни народів» 1848–1849 років повторено.

2. ГР 2, 3. Підготуйте усне або письмове повідомлення про історію альманаху «Русалка Дністровая». Проаналізуйте його зміст із точки зору ідейного та емоційного наповнення, важливого для розвитку українського національного відродження.

Альманах «Русалка Дністровая» підготували учасники гуртка «Руська трійця» — Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. Львівська цензура заборонила видання, тому книжку надрукували 1837 року в місті Буда (Будапешт) накладом 1000 примірників. До читачів дійшло лише близько 200 книг, а решту накладу конфіскувала австрійська поліція.

Збірка складалася з чотирьох частин: народних пісень, оригінальних творів авторів, перекладів та історичних документів. Вона була надрукована народною українською мовою на основі фонетичного правопису (гражданки), відкинувши мертве «язичіє». Головна ідея альманаху — проголошення єдності українського народу Галичини та Наддніпрянщини, звеличення козацької доби та заклик до національного пробудження. Книга викликала сильне патріотичне піднесення серед молоді й стала маніфестом українського національного відродження.

3. ГР 2, 3. Підготуйте уявний допис до газети «Зоря Галицька» з позиції сучасника революційних подій 1848 р., захисника прав людини.

Дорогі краяни! Прийшла довгоочікувана пора свободи. Цісарський маніфест нарешті знищив ганебне кріпацтво й панщину на наших землях. Відтепер кожен хлібороб стає вільною людиною, господарем своєї долі й повноправним громадянином. Ми більше не дозволимо зневажати нашу гідність і рідне слово. Об’єднуймося навколо Головної руської ради, засновуймо школи, читаймо рідною мовою та спільно відстоюймо наші природні громадянські й національні права.

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Назвіть основні події, пов’язані з поширенням національного відродження на українських землях у складі Австрійської імперії.

• Створення греко-католицької семінарії «Барбареум» у Відні (1774 рік) та «Руського інституту» при Львівському університеті (1787 рік).
• Культурно-просвітницька праця єпископа Андрія Бачинського та поява праці з історії Іоаникія Базиловича на Закарпатті (кінець XVIII ст.).
• Заснування «Товариства галицьких греко-католицьких священників…» у Перемишлі (1816 рік).
• Діяльність гуртка «Руська трійця» (1833–1837 роки) та вихід альманаху «Русалка Дністровая» (1837 рік).
• Утворення першої української політичної організації — Головної руської ради, заснування «Галицько-руської матиці» та видання першої газети «Зоря Галицька» (1848 рік).

2. ГР 1. Як утворилася «Руська трійця»? Назвіть її засновників.

Гурток виник на початку 1830-х років у місті Львів серед вихованців Греко-католицької духовної семінарії та студентів Львівського університету. Його засновниками й лідерами були студенти Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький.

3. ГР 2. Укажіть основні ідейні засади діяльності гуртка «Руська трійця». Що ви знаєте про діяльність «Руської трійці»?

• Визнання єдності всього українського народу по обидва боки кордону Австрійської та Російської імперій.
• Розвиток, популяризація та впровадження живої української народної мови в літературу, науку й церковні проповіді.
• Відкидання латинізації української писемності та відмова від мертвого «язичія».
• Збирання українського народнопоетичного фольклору та дослідження історичного минулого.
• Укладання рукописних збірок поезій «Син Русі» (1833 рік), збірки «Зоря» (1834 рік), першого шкільного підручника народною мовою «Читанка» М. Шашкевича (1836 рік) та видання альманаху «Русалка Дністровая» (1837 рік).

ХІД ЗАНЯТТЯ

I. ГР 1. РОБОТА З КОНТУРНОЮ КАРТОЮ

1. Зафарбуйте українську етномовну територію у складі Австрійської імперії.

Штрихуванням або кольоровим олівцем покривається територія Східної Галичини (на схід від річки Сян), Північної Буковини (басейни верхнього Пруту й Серету) та північно-східна частина Закарпаття (територія південних схилів Карпат від річки Уж до Тиси).

2. Надпишіть назви українських регіонів у складі Австрійської імперії — Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття.

• Східна Галичина надписується на схід від річки Сян навколо міст Львів, Тернопіль, Станіслав і Перемишль.
• Північна Буковина надписується у південно-східній частині краю навколо міста Чернівці.
• Закарпаття (або комітати Унг, Берег, Угоча, Мармарош) надписується південніше Карпатського хребта навколо міст Ужгород і Мукачеве.

3. Обведіть різними кольорами території поширення соціальних протестів: 1) рух опришків; 2) «холерні бунти»; 3) виступи під проводом Л. Кобилиці; 4) селянські протести 1846 р. в Галичині.

• Рух опришків (1) обводиться вздовж усього гірського пасма Карпат і Прикарпаття (Коломийський, Стрийський, Сяноцький округи, гірські райони Закарпаття та Буковини).
• «Холерні бунти» 1831 року (2) виділяються замкненою лінією на Закарпатті (долини річок Уж, Латориця та Боржава, прикордонні райони зі Східною Словаччиною).
• Виступи під проводом Л. Кобилиці 1843–1844 років (3) позначаються в гірських районах Північної Буковини (Русько-Кимпулунзька округа, райони селищ Вижниця та Путила).
• Селянські протести 1846 року («Галицька різанина») (4) обводяться вздовж західного кордону Галичини (Тарнівський і Сяноцький повіти на межі Західної та Східної Галичини).

4. Відповідними цифрами позначте місця діяльності: 1) закарпатських «будителів»; 2) «Товариства галицьких греко-католицьких священників…»; 3) «Руської трійці»; 4) Головної руської ради.

• Цифрою 1 позначаються міста Мукачеве та Ужгород (центри Мукачівської єпархії, осередки праці А. Бачинського та І. Базиловича).
• Цифрою 2 позначається місто Перемишль (осередок греко-католицької єпархії, де діяли І. Могильницький та М. Левицький).
• Цифрою 3 позначається місто Львів (семінарія та університет, де творили діячі «Руської трійці»).
• Цифрою 4 позначається місто Львів (місце заснування і засідань Головної руської ради 1848 року).

5. Позначте місце діяльності окружних руських рад Східної Галичини в 1848—1849 рр.

Крапками з підписами позначаються окружні та повітові центри Східної Галичини, де діяли місцеві руські ради: Станіслав, Коломия, Стрий, Самбір, Тернопіль, Бережани, Чортків, Жовква, Золочів, Перемишль.

III. ГР 2, 3. РОБОТА В МАЛИХ ГРУПАХ

У складі малих груп, створених за тематикою виконаних завдань, учні та учениці обговорюють результати роботи над ними. Найцікавіші роботи доцільно заслухати у класі.

Під час групової роботи учні зіставили карти соціальних протестів і центрів національного руху. Учасники дійшли висновку, що в першій половині XIX століття український рух у Галичині та на Закарпатті розвивався під проводом греко-католицького духовенства та інтелігенції, а головними осередками культури стали Львів, Перемишль і Ужгород. Революційні події 1848 року об’єднали прагнення селян звільнитися від феодальних повинностей із політичними вимогами поділу Галичини на українську та польську частини. Презентовані есе та контурні карти підтвердили, що саме в цей період західні українці чітко усвідомили себе частиною великої соборної нації.

IV. ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ

Учні та учениці самостійно визначають, чим проведене практичне заняття стало корисним для них.

Заняття допомогло навчитися аналізувати історичні першоджерела та порівнювати різні погляди влади і духовенства на одні й ті самі події. Стала зрозумілою роль альманаху «Русалка Дністровая» як головного поштовху до пробудження національної свідомості українців у Галичині.

ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛОМ

1. Чому, на вашу думку, греко-католицьке духовенство, яке започаткувало українське відродження в краї, виступило проти видання альманаху? Чи можна вбачати у відмові представників австрійської влади одночасне визнання заслуг «Руської трійці»? Чому?

Консервативні церковні діячі визнавали лише традиційну книжну церковнослов’янську мову і вважали народну говірку селян негідною літератури й науки. Крім того, вони боялися підозр австрійського уряду в нелояльності.

Заборона з боку австрійської влади дійсно була непрямим визнанням успіху гуртка. Урядовці та поліція побачили у зверненні до живої мови дієвий засіб пробудження народу, тому й поспішили конфіскувати наклад як загрозу імперському ладу.

2. Гаслом «Русалки Дністрової» автори обрали слова одного з діячів чеського й словацького національного відродження Я. Коллара: «Не тоді, коли очі сумні, а коли руки дільні, розцвітає надія». Поясніть, до чого члени «Руської трійці» закликали читачів альманаху.

Автори закликали читачів відмовитися від пасивного жалю за минулим та перейти до реальної щоденної праці задля власного народу. Справжнє відродження краю можливе лише завдяки розвитку освіти, вивченню історії та творенню культури рідною мовою.

3. Як ви розумієте слова М. Шашкевича, що призначення альманаху «Русалка Дністровая» «воскресити в новій силі руську славу, руську власть»?

Ці слова означали повернення історичної пам’яті про часи Київської держави та Галицько-Волинського князівства. М. Шашкевич прагнув показати, що галицькі русини є спадкоємцями державотворчого народу, який має право на рівноправний розвиток поряд з іншими європейськими націями.

4. У чому, на вашу думку, полягає значення «Русалки Дністрової» для західноукраїнського національного відродження?

Збірка стала першою друкованою книгою в західноукраїнських землях, створеною народною розмовною мовою на основі фонетичного правопису. Вона започаткувала нову українську літературу в Галичині та утвердила ідею соборності, поєднавши галичан із наддніпрянцями в єдиний український народ.

5. Про появу «Русалки Дністрової» І. Франко писав, що вона «була для свого часу явищем наскрізь революційним». Поясніть наведену характеристику, спираючись на матеріал уроку.

Альманах кинув сміливий виклик полонізації, онімеченню та застарілому мертвому «язичію». Заміна штучної книжної мови живою народною говіркою підривала основи феодальних уявлень і відкривала шлях до освіти й свідомого життя для найширших верств населення.