Практичне заняття за розділом І (Галімов 9 клас)

Зміст

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЗАНЯТТЯ

1. Повторіть матеріал § 2—9.
Матеріал параграфів повторено, основні дати, терміни та події розвитку українських земель кінця XVIII — першої половини XIX століття узагальнено.

2. ГР 3. Підготуйте до представлення в класі проєкти мінідосліджень і повідомлень відповідно до вказівок учителя (учительки).
Тему дослідження обрано, опрацьовано історичні джерела та підготовлено короткі тези й наочні матеріали для виступу перед класом.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. ГР 1. Які зміни для українських земель та їхнього населення спричинило панування Російської імперії?
Російська влада остаточно знищила залишки української автономії, розділила українські землі на губернії та поширила кріпосне право на Лівобережжя й Південь. Населення зазнало насильницької русифікації, імперських податків і запровадження тяжкої рекрутської повинності.

2. ГР 1. Як Російська імперія використовувала ресурси українських земель у війнах, які вона вела в цей період?
Російська влада масово мобілізувала українців у регулярну армію, формувала козацькі полки та земське ополчення. З українських сіл примусово вилучали продовольство, коней, волів і фураж, а міста перетворювали на госпітальні та військові склади.

3. ГР 1. Назвіть зміни в повсякденному житті українського населення в цей період.
У містах збільшилася кількість кам’яних будинків, брукованих вулиць і гасових ліхтарів, активізувалася ярмаркова торгівля. Селяни й далі жили в традиційних хатах-мазанках, проте поступово почали вживати фабричний одяг, цукор, чай і масово вирощувати картоплю.

4. ГР 3. Що змінилося в соціально-економічному розвитку тогочасних українських земель?
Розпочався промисловий переворот із переходом від ручної мануфактури до фабрик і парових машин, особливо в цукровій галузі. Криза кріпосництва змушувала поміщиків переводити селян на грошовий оброк, зростала кількість вільнонайманих робітників і розширювалася морська торгівля збіжжям через порти Причорномор’я.

5. ГР 3. Чого змогло досягти українське національне відродження цього періоду?
Відбувся успішний перехід від збирання фольклору та мовних пам’яток до творення сучасної української літературної мови завдяки творам Івана Котляревського і Тараса Шевченка. Кирило-Мефодіївське братство підняло рух на ідейний рівень і вперше проголосило програму скасування кріпацтва та створення союзу вільних слов’янських республік.

6. ГР 3. Яку роль відіграли в суспільному житті українських земель російський та польський опозиційні рухи?
Російські декабристи й польські повстанці поширювали ідеї збройної боротьби проти царського самодержавства та залучали до виступів місцеве дворянство й офіцерів. Водночас обидві сили не визнавали права українського народу на власну державу та прагнули зберегти Україну у складі Росії чи майбутньої Польщі.

7. ГР 2. Наведіть приклади прояву імперського впливу на культурне життя українських земель цієї доби.
Університети в Харкові та Києві відкривали з імперською програмою та російською мовою викладання для виховання лояльних чиновників. Влада запровадила сувору цензуру проти українських книжок, а на Правобережжі ліквідувала греко-католицьку церкву й насильно приєднала парафіян до Російської православної церкви.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ З КОНТУРНИМИ КАРТАМИ

1. ГР 1. Заштрихуйте суцільну українську етномовну територію.
Слід заштрихувати суцільну смугу українського розселення від Карпат, річок Сян і Західний Буг на заході через Подніпров’я, Слобожанщину до річки Дон та Кубані на сході, охоплюючи також узбережжя Чорного й Азовського морів на півдні.

2. ГР 1. Надпишіть назви держав, у складі яких перебували українські землі.
На більшій території розселення українців (Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина, Південь) слід надписати «Російська імперія». На західноукраїнських землях (Східна Галичина, Північна Буковина, Закарпаття) — «Австрійська імперія» (з 1867 року — «Австро-Угорщина»).

3. ГР 1. Позначте межі і підпишіть назви адміністративних утворень (губерній і земель), створених російською владою.
Слід провести кордони трьох генерал-губернаторств і дев’яти губерній:

• Малоросійське генерал-губернаторство: Полтавська, Чернігівська та Харківська губернії;
• Київське генерал-губернаторство: Київська, Подільська та Волинська губернії;
• Новоросійсько-Бессарабське генерал-губернаторство: Катеринославська, Херсонська та Таврійська губернії.

4. ГР 1. Укажіть території, приєднані до Російської імперії внаслідок війн першої половини ХІХ ст.

• Бессарабія (межиріччя Пруту, Дністра й Буджак на південному заході) — приєднана за Бухарестським миром 1812 року після російсько-турецької війни 1806–1812 років.
• Лівобережжя гирла Дунаю та дельта Дунаю на крайньому південному заході — закріплені за Адріанопольським миром 1829 року після російсько-турецької війни 1828–1829 років.

5. ГР 1. Позначте місця військових поселень.

• Слобідсько-Українська (Харківська) губернія — район Чугуєва (штаб та основні поселення кавалерії).
• Херсонська та Катеринославська губернії — район Вознесенська, Нової Праги, Єлисаветграда й Новомиргорода.
• Київська губернія — поселення в районі Умані та вздовж річок Рось і Тясмин.

6. ГР 1. Зафарбуйте різними кольорами регіони сільськогосподарської спеціалізації.

• Лівобережжя (зелений колір) — зернове господарство, тютюнництво, виробництво конопель і м’ясо-молочне скотарство.
• Правобережжя (жовтий колір) — вирощування зернових і технічних культур (переважно цукрових буряків) та розвиток цукроваріння.
• Південь / Степова Україна (помаранчевий колір) — товарне зернове рільництво (пшениця на експорт) і тонкорунне вівчарство.

7. ГР 1. Підпишіть промислові центри, що почали формуватися в період розгортання індустріальної революції.

• Луганськ — центр металургії та важкого машинобудування (Луганський ливарний завод).
• Київ — центр цукрової промисловості та машинобудування.
• Харків — торговельно-промисловий і машинобудівний осередок.
• Одеса та Миколаїв — найбільші південні центри суднобудування й переробної промисловості.
• Кременчук — важливий центр лісопильної, борошномельної та машинобудівної галузей на Дніпрі.

8. ГР 1. Позначте місця діяльності масонських лож. Підкресліть назву тієї, яка привертала увагу до української проблематики.

• Полтава — ложа «Любов до істини» (1818–1819 роки, діяли І. Котляревський, В. Лукашевич, В. Капніст).
• Київ — ложа «З’єднані слов’яни» (1818–1822 роки).
• Одеса — ложі «Понт Евксинський» та «Три царства природи».
• Кам’янець-Подільський — ложа «Осінь сонця».
• Житомир — ложа «Розвіяний морок».

9. ГР 1. Підпишіть місця діяльності і позначте різними позначками: гімназій, закладів професійної освіти, університетів, інших вищих навчальних закладів, перших українських професійних театрів.

• Університети (позначка: квадрат): Харків (Харківський університет, 1805 рік), Київ (Університет Святого Володимира, 1834 рік).
• Інші вищі навчальні заклади та ліцеї (позначка: ромб): Ніжин (Гімназія вищих наук князя Безбородька), Одеса (Рішельєвський ліцей), Кременець (Кременецький ліцей).
• Заклади професійної освіти (позначка: трикутник): Нікіта біля Ялти (Нікітське казенне училище садівництва і виноробства), Полтава (Землеробське училище).
• Гімназії (позначка: коло): Новгород-Сіверський, Полтава, Катеринослав, Сімферополь, Чернігів, Житомир.
• Перші професійні театри (позначка: зірочка): Полтава (Полтавський вільний театр під керівництвом І. Котляревського, 1818 рік), Харків (постійний професійний міський театр, 1789/1812 роки).

ПРАЦЮЄМО З ДЖЕРЕЛОМ

1. ГР 2. Сформулюйте у вигляді тез основні прояви впливу особистості Т. Шевченка на український національний рух.

• Вихід збірки «Кобзар» у 1840 році утвердив нову українську літературну мову та надав руху всенародного звучання.
• Поеми періоду «Трьох літ» («Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…») відкрито закликали до повалення самодержавства і ліквідації кріпацтва.
• Творчість митця сформувала чітку ідею відновлення української державності та об’єднала культурницьке відродження з політичною боротьбою.
• Особистий приклад незламності поета надихнув інтелігенцію й молодь на створення Кирило-Мефодіївського братства та подальший опір імперії.

2. ГР 2, 3. Які оцінні судження доцільно, на вашу думку, додати до наведеної характеристики?

Шевченко став духовним творцем нової української нації, який остаточно вивів український рух за межі провінційного етнографізму. Його безкомпромісна боротьба подолала комплекс меншовартості серед освічених українців і зробила прагнення до свободи головною цінністю народу.

1. ГР 2. Як кирило-мефодіївці планували вирішити питання державності українців?

Братчики пропонували утворити федерацію рівноправних демократичних слов’янських республік зі спільним сеймом і столицею в Києві. Україна в цьому союзі мала стати окремою самостійною державою без імперського підпорядкування іншим народам.

2. ГР 2. Назвіть шляхи, якими члени братства планували розв’язати соціальні проблеми.

• Повна ліквідація кріпосного права та звільнення селян.
• Скасування станового поділу суспільства, дворянських привілеїв і чинів.
• Встановлення рівності всіх громадян перед законом та скасування тілесних покарань.
• Відкриття загального доступу до початкової та вищої освіти для всіх верств населення.

3. ГР 3. Визначте, яка роль надавалася християнській ідеї в уявленні братчиків.

Християнські заповіді любові, справедливості та братерства були духовним фундаментом програми братства. Члени товариства прагнули побудувати суспільне й політичне життя на основі євангельських ідеалів правди та свободи.

4. ГР 2. Як члени братства збиралися поширювати свої погляди?

Братчики діяли виключно мирним, просвітницьким шляхом через викладання в навчальних закладах, виховання молоді, написання художніх творів і видання доступних книжок для народу. Залучення нових прихильників планували проводити за допомогою переконання, засуджуючи будь-яке революційне насильство.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ РОБОТИ З ПРОЄКТАМИ, МІНІДОСЛІДЖЕННЯМИ І ПОВІДОМЛЕННЯМИ

ГР 3. Учні та учениці об’єднуються в малі групи за тематикою завдань, обговорюють роботи й висувають пропозиції для заслуховування найцікавіших.

Для заслуховування на уроці пропонуємо виступ про внесок істориків Михайла Грушевського та Володимира Антоновича у дослідження Модерної доби, а також проєкт про три етапи українського національного відродження за моделлю Мірослава Гроха. Ці теми найкраще розкривають, як український рух подолав шлях від вивчення фольклору до створення перших політичних партій.

ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ

ГР 3. Учні та учениці разом з учителем (учителькою) визначають, яку роль заняття відіграло в розвитку їхніх уявлень про розглянутий період історії України.

Урок сформував чітке розуміння суті «довгого ХІХ століття» як ключового часу творення модерної української нації в умовах російського та австрійського імперського панування. Ми з’ясували межі й періодизацію цієї доби, логіку модернізаційних процесів і дізналися про появу нових історичних джерел — періодики, мемуарів, перших аудіо- та фотодокументів.