68. Практичне заняття № 6. «Міждержавні відносини кінця ХІХ – початку ХХ ст.»
ПРИГАДАЙТЕ
Як змінювався баланс сил у Європі впродовж ХІХ — на початку ХХ ст.?
У першій половині ХІХ століття домінувала так звана «віденська система» або «європейський концерт», де провідні імперії спільно підтримували монархічні порядки й рівновагу сил. Проте після Кримської війни, а надто після об’єднання Італії та Німеччини у 1860–1870-х роках, баланс різко зламався на користь могутньої мілітаризованої Німецької імперії. На зламі століть континент остаточно розколовся на два ворожі блоки — Троїстий союз і Антанту, що поклало край колишній дипломатичній рівновазі.
Який вплив мали війни та союзи на міжнародні відносини?
Локальні війни руйнували старі імперські договори, перекроювали кордони та породжували прагнення реваншу, як це сталося із Францією після поразки у франко-прусській війні. Створення жорстких військово-політичних союзів замість збереження миру лише посилювало підозрілість і спричинило безпрецедентну гонку озброєнь. Будь-який місцевий конфлікт через союзницькі зобов’язання тепер неминуче переростав у загальноєвропейську загрозу.
Чому українське питання було важливим у європейській політиці?
Українські землі мали виняткове геополітичне значення через родючі ґрунти, багаті поклади корисних копалин і вихід до Чорного моря. Перебуваючи у складі двох суперницьких імперій — Російської та Австро-Угорської, Україна розглядалася обома блоками як ключовий плацдарм і головний приз у майбутній боротьбі за переділ Східної Європи.
1. ЧАСОВА ЛІНІЯ: РОЗКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ МИНУЛОГО
А) Розгляньте подані зображення. Визначте події, які вони відображають. Розташуйте зображення у хронологічній послідовності.
- Зображення 1: Засідання Віденського конгресу після розгрому наполеонівської Франції (1814–1815 рр.).
- Зображення 2: Оборона Севастополя під час Кримської (Східної) війни, штурм Малахового кургану (1855 р.).
- Зображення 4: Проголошення створення Німецької імперії у Дзеркальній залі Версальського палацу (1871 р.).
- Зображення 6: Берлінський конгрес та перегляд умов Сан-Стефанського миру (1878 р.).
- Зображення 5: Укладення союзу між Німеччиною, Австро-Угорщиною та Італією — оформлення Троїстого союзу (1882 р.).
- Зображення 3: Укладення англо-французької угоди «Сердечна згода» (Entente Cordiale), формування Антанти (1904 р.).
Хронологічна послідовність зображень: 1 → 2 → 4 → 6 → 5 → 3.
Б) Встановіть логічні пари, поєднавши представлені ілюстрації з датами:
- Зображення 1 — В. 1814 (Початок роботи Віденського конгресу)
- Зображення 2 — Б. 1855 (Кульмінація оборони Севастополя у Східній війні)
- Зображення 4 — А. 1871 (Проголошення Німецької імперії у Версалі)
- Зображення 6 — Г. 1878 (Берлінський конгрес)
- Зображення 5 — Ґ. 1882 (Створення Троїстого союзу)
- Зображення 3 — Д. 1904 (Підписання договору про утворення Антанти)
Представлена стрічка часу ілюструє шлях Європи від тимчасового монархічного компромісу 1814 року крізь локальні війни та об’єднання Німеччини до остаточного розмежування на протиборчі коаліції початку ХХ століття.
2. МАНДРИ ЧЕРЕЗ ПРОСТІР ІСТОРІЇ: РОЗВИВАЄМО ПРОСТОРОВУ УЯВУ
А) Уважно розгляньте сатиричну карту Європи 1864 р. Які країни зображені як агресивні або загрозливі? Які — як жертви чи слабкі держави? Як автор карти передає характер держав за допомогою образів?
Агресивними та небезпечними хижаками зображено насамперед Російську імперію у вигляді гігантського ведмедя-монстра, що тягне кігті на захід, а також Пруссію, яка поглинає сусідні німецькі землі. Жертвами виглядають розчленована та пригноблена Польща, що перебуває під російським батогом, та слабка Османська імперія (Туреччина), показана як сплячий чоловік, готовий утратити володіння. Художник майстерно використовує метафори тварин, зброї, кайданів та розмірів фігур, щоб наочно продемонструвати імперські апетити одних та беззахисність інших.
Б) Поміркуйте, чому Росія зображена у вигляді великого ведмедя з написами «темрява» та «агресія». Яке враження про Російську імперію намагався створити автор? Якими були наслідки Східної війни для геополітичного становища Росії?
Ці написи та звірячий образ підкреслюють дикість, деспотизм і варварство імперії Романових у контрасті з проєвропейськими цінностями. Автор прагнув зобразити Росію головною загрозою для цивілізованого світу, яка тримає власні народи у кріпацтві й несе сусідам лише окупацію та тиранію. Для Росії Східна (Кримська) війна завершилася нищівним фіаско: держава втратила право тримати флот на Чорному морі, була позбавлена статусу «жандарма Європи» та опинилася у тривалій міжнародній ізоляції.
В) Визначте на карті головні суперечності між європейськими державами. Які з них пов’язані з боротьбою за території, вплив чи незалежність? Як карта ілюструє політичну нестабільність Європи після Східної війни?
Головні суперечності на карті зосереджені навколо польського повстання 1863 року (боротьба поляків за відновлення державності проти царату), суперництва Пруссії та Австрії за лідерство в німецьких землях, а також так званого «східного питання» — прагнення великих держав поділити слабнучу Османську імперію. Карта показує континент, повний напруги й прихованих мін: стара стабільність Священного союзу зруйнована, кордони хитаються, а поневолені народи прагнуть звільнення, що віщувало неминучі нові війни.
3. ІСТОРИЧНИЙ ДЕТЕКТИВ: ШУКАЄМО ТА АНАЛІЗУЄМО
Проєкт: Пост для соціальної мережі
- Назва публікації: Смертельні обійми союзів: як Німеччина затягла сусідів у пастку
- Текст посту:
Чи знали ви, що політика може душити гірше за міфічного змія? 🐍 На обкладинці французького журналу «Le Petit Journal» за 25 жовтня 1896 року з’явилася геніальна політична сатира за мотивами античної скульптури «Лаокоон та його сини».
У ролі приреченого Лаокоона — войовничий німецький кайзерівський вояк. Замість синів — австрійський та італійський офіцери. Їх усіх міцно скрутили кільця гігантських змій, які уособлюють кабальні зобов’язання Троїстого союзу, шалені військові витрати та колоніальні авантюри. Французи з іронією спостерігають за цим цирком: підписавши угоду, союзники не здобули сили, а лише позбавили себе свободи дій!
Хештеги: #Історія9Клас #ТроїстийСоюз #Карикатура #Дипломатія #ПершаСвітова #Антанта
1. Яку подію відображено у поданих джерелах?
Джерела відображають існування та наростання внутрішніх суперечностей усередині Троїстого союзу (військово-політичного блоку Німеччини, Австро-Угорщини та Італії), створеного у 1882 році. Французька преса глузує над союзом після чергового підтвердження його умов та на тлі поступового зближення Франції з Росією та Великою Британією.
2. Які наслідки мав процес, представлений у джерелах?
Цей процес призвів до мілітаризації економіки країн-учасниць та розколу континенту на протиборчі коаліції. Для Італії перебування в союзі стало настільки обтяжливим і суперечливим через інтереси на Балканах, що зрештою у 1915 році вона розірвала цей альянс і вступила в Першу світову війну на боці супротивників Німеччини — Антанти.
3. Висловіть власну думку: що символізує напис «Le nez de la Triplice — imite du Laocoon antique» («Ніс Троїстого союзу — наслідування античного Лаокоона) на обкладинці тижневика «Le Petit Journal»?
Напис містить тонку французьку гру слів: фразеологізм «утерти носа» або «пошити в дурні» поєднано з трагічним міфом про Лаокоона, якого покарали боги. Карикатурист хотів показати, що замість великого військового тріумфу Троїстий союз опинився у смішному, безпорадному й самовбивчому становищі, скутий власними агресивними планами, які неминуче призведуть його до краху.
4. ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
1. Перегляньте за QR-кодом або покликанням (qr.orioncentr.com.ua/EpHp1) фрагмент французького фільму «Sedan». Поміркуйте, яку роль у конфлікті відігравала постать О. фон Бісмарка? Чому йому було вигідно розпочати війну із Францією? Яким був задум і як він вплинув на розвиток подій?
Отто фон Бісмарк був головним стратегом і майстром дипломатичної провокації, що блискуче підтвердив епізод з редагуванням «Емської депеші». Йому була життєво необхідна війна з Францією, оскільки Наполеон ІІІ чинив категоричний опір об’єднанню розрізнених південнонімецьких держав із Пруссією. За задумом «залізного канцлера», спільна священна боротьба проти давнього ворога мала згуртувати всіх німців на хвилі патріотизму, що тріумфально завершилося проголошенням єдиної Німецької імперії.
2. Розгляньте картину Вільгельма Кампхаузена «Полонений Наполеон ІІІ веде розмову з О. фон Бісмарком». Опишіть настрій зображеної сцени. Які деталі свідчать про політичну поразку однієї зі сторін? Як би ви підписали цю картину як редактор газети 1870 р.?
На картині панує гнітюча, драматична атмосфера краху з одного боку і холодної впевненості переможця — з іншого. Наполеон ІІІ виглядає постарілим, виснаженим і морально розбитим; він сидить із похиленою головою, позбавлений імперської величі, тоді як Бісмарк тримається зосереджено, владно й безкомпромісно, диктуючи умови розгрому.
Як редактор паризької або лондонської газети вересня 1870 року, я б підписав картину: «Крах амбіцій Бонапарта: доля Франції в руках залізного канцлера».
3. Які події на полі бою вплинули на політичну ситуацію у Франції? Чому поразка в битві під Седаном спричинила повстання у Парижі? Як пов’язане падіння Другої імперії з військовою поразкою? Чи можна вважати ці події закономірними? Що змінилося в Європі після війни?
Вирішальною подією стала катастрофа під Седаном 2 вересня 1870 року, коли ціла французька армія капітулювала, а імператор здався в полон. Отримавши таку ганебну звістку, обурені парижани вийшли на вулиці й скинули бонапартистський режим, проголосивши 4 вересня Третю республіку.
Падіння Другої імперії було цілком закономірним: влада Наполеона ІІІ спиралася виключно на міф про військову могутність та престиж армії, тому перша ж масштабна військова поразка зруйнувала його авторитет ущент.
У результаті війни політична карта Європи кардинально змінилася: розпалася Французька імперія, з’явилася надпотужна мілітаризована Німецька імперія, було завершено об’єднання Італії (ліквідовано Папську державу), а втрата Францією Ельзасу й Лотарингії заклала глибоку ворожнечу, яка прямо вела світ до Першої світової війни.