49. Практичне заняття № 4. «Творення національних держав»

Зміст

ПРИГАДАЙТЕ

Які перешкоди виникали на шляху переходу країн Європи до демократичних форм правління у ХІХ ст.?
Головними перешкодами були абсолютні монархії, феодальні пережитки, опір консервативного дворянства та існування великих багатонаціональних імперій. Російська, Австрійська та Османська імперії силою придушували будь-які спроби народів домогтися громадянських прав і національної свободи.

У чому полягала відмінність у підходах до політичної модернізації країн Європи?
Одні держави модернізувалися еволюційним шляхом через поступові парламентські реформи та компроміси, як Велика Британія. Інші країни пройшли крізь низку кривавих революцій і збройних переворотів (Франція) або об’єднувалися воєнною силою «згори» (Німеччина) чи всенародним повстанським рухом «знизу» (Італія).

1. ЧАСОВА ЛІНІЯ: РОЗКРИВАЄМО ТАЄМНИЦІ МИНУЛОГО

А) Розпізнавання зображень, встановлення відповідності з датами та хронологічна послідовність:

• Зображення 1 відповідає даті Ґ (1860 р.) — «Експедиція тисячі» Джузеппе Гарібальді, яка забезпечила визволення півдня Італії та об’єднання країни.
• Зображення 2 відповідає даті В (1821 р.) — Початок національно-визвольної революції грецького народу проти влади Османської імперії.
• Зображення 3 відповідає даті Д (1883 р.) — Розквіт діяльності першого українського професійного театру — «Театру корифеїв» під орудою Марка Кропивницького та Михайла Старицького.
• Зображення 4 відповідає даті А (1871 р.) — Проголошення створення єдиної Німецької імперії у Дзеркальній залі Версальського палацу.
• Зображення 5 відповідає даті Г (1867 р.) — Укладення австро-угорського компромісу та перетворення імперії Габсбургів на дуалістичну Австро-Угорщину.
• Зображення 6 відповідає даті Б (1892 р.) — Реорганізація Наукового товариства імені Шевченка (НТШ) у Львові на повноцінну академічну наукову установу.

Хронологічна послідовність подій:
1821 р. (2) → 1860 р. (1) → 1867 р. (5) → 1871 р. (4) → 1883 р. (3) → 1892 р. (6).

Лінія часу наочно демонструє, що ХІХ століття було епохою націотворення: від збройних революцій за незалежність і державних об’єднань до інституційного та культурного розвитку націй.

2. МАНДРИ ЧЕРЕЗ ПРОСТІР ІСТОРІЇ: РОЗВИВАЄМО ПРОСТОРОВУ УЯВУ

А) Робота з політичною картою Європи:

• Держави, які пережили процес національного об’єднання: Королівство Італія (об’єднане у 1861–1870 рр.) та Німецька імперія (проголошена у 1871 р.).
• Незалежні держави, що утворилися на Балканах: Греція, Сербія, Чорногорія, Румунія та Болгарія.
• Великі багатонаціональні імперії: Російська імперія, Австро-Угорська імперія та Османська імперія.

Б) Аналітичні запитання про імперії та меншини:

Які виклики постали перед багатонаціональними імперіями наприкінці ХІХ ст.?
Головним викликом стало стрімке зростання національної свідомості поневолених народів, які вимагали ширшої автономії або власної державності. Імперським урядам ставало дедалі важче утримувати стабільність репресіями й цензурою на тлі поширення загальної грамотності, преси та демократичних ідей.

Чому Балкани вважалися «пороховою діжкою» Європи?
На Балканському півострові перетиналися загарбницькі геополітичні інтереси Російської, Австро-Угорської та Османської імперій. Водночас молоді балканські держави сперечалися між собою за кордони та території, тому будь-який локальний конфлікт міг спричинити загальноєвропейську війну.

Які переваги й обмеження мали національні меншини в нових або традиційних державах?
У нових національних державах титульні нації отримували владу й освіту, але інші меншини часто потерпали від жорсткої державної асиміляції. У традиційних монархіях меншини зазнавали мовних утисків і політичної дискримінації, хоча іноді могли використовувати представництво в місцевих органах чи парламентах для легального захисту своїх прав.

В) Українські землі у складі двох імперій:

Визначте на карті українські землі, що входили до складу Австро-Угорської та Російської імперій:

• У складі Російської імперії перебувала більша частина українських земель (Наддніпрянщина): Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщина та Південна (Степова) Україна.
• У складі Австро-Угорщини знаходилися західноукраїнські регіони: Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття.

Порівняйте: які обмеження діяли в кожній з імперій щодо української культури?
У Російській імперії українська мова й культура піддавалися прямим державним заборонам за Валуєвським циркуляром 1863 року та Емським указом 1876 року, де друк книжок і навіть шкільне навчання українською вважалися державною зрадою. В Австро-Угорщині конституція формально закріплювала національну рівноправність, діяли українські кафедри, школи, преса й партії, проте українці перебували під постійним адміністративним і соціальним тиском польської верхівки в Галичині та угорської на Закарпатті.

Як географічне розташування українських земель впливало на їх участь у національних рухах?
Кордон між імперіями зробив австрійську Галичину надійним прихистком для всього українства — «українським П’ємонтом». Завдяки відкритішим умовам Австро-Угорщини наддніпрянські діячі видавали там заборонені в Росії твори та наукові часописи, підтримуючи інтелектуальну єдність розділеної нації.

3. ІСТОРИЧНИЙ ДЕТЕКТИВ: ШУКАЄМО ТА АНАЛІЗУЄМО

Зразковий допис для соціальної мережі за фрагментом Теодора Герцля:

Заголовок допису: Базельське пророцтво: як за 50 років народилася держава.

1. Подія: На фотографії та в документі відображено діяльність засновника сіоністського руху Теодора Герцля (на світлині праворуч) та проведення Першого сіоністського конгресу в Базелі 1897 року, де було створено Всесвітню сіоністську організацію.
2. Історичні наслідки: Конгрес перетворив мрію про єврейське відродження на чіткий політичний план, що стимулював переселення євреїв до Палестини, створення кібуців, дипломатичне визнання руху та завершився проголошенням Держави Ізраїль у 1948 році.
3. Оцінка передбачення та уроки: Герцль не говорив про державу вголос у 1897 році, щоб уникнути глузувань опонентів і не налякати світові імперії передчасними радикальними заявами. Його передбачення справдилося з приголомшливою точністю: через 50 років, у листопаді 1947 року, Генеральна Асамблея ООН проголосувала за створення єврейської держави. Головний урок цього досвіду — нація може відродити власну державу навіть після багатьох століть бездержавності, якщо спирається на непохитну віру, внутрішню єдність, солідарність і щоденну організовану працю.

4. ІСТОРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Аналіз фрагмента «Книги буття українського народу»:

Як у фрагменті з «Книги буття українського народу» зображено історичну місію України?
Україна змальована жертовною християнською страдницею, яка повстає з могили для духовної перемоги над тиранією. Її історична місія — скинути кайдани рабства й очолити визволення сусідніх слов’янських народів, ставши наріжним каменем демократичної рівноправної федерації вільних республік.

Які події автор трактує як «пробудження» українського народу?
Автор розуміє під цим відновлення пам’яті про козацькі вольності, поширення просвіти рідною мовою, появу національної інтелігенції та створення перших політичних осередків, які вимагали ліквідації кріпацтва і самодержавства.

Які настрої звучать найсильніше?
У тексті переважають настрої непохитної надії, жертовності, глибокої біблійної віри в торжество правди та категоричне неприйняття будь-якої деспотії чи неволі.

Що могло стати об’єднавчим символом для українського суспільства в ХІХ ст.?
Такими символами були героїчна козацька доба як образ втраченої волі, поезія Тараса Шевченка та спільна українська мова, яка єднала селянство й патріотичну інтелігенцію по обидва боки імперського кордону.

2. Дослідження пам’ятних монет Національного банку України:

Які візуальні образи використано у пам’ятних монетах?
На монеті «175 років Кирило-Мефодіївському товариству» (2020 р.) на реверсі розміщено портрети провідних діячів братства: Тараса Шевченка, Миколи Костомарова та Пантелеймона Куліша, над якими викарбувано напис «175 років», а внизу — біблійне гасло «Пізнайте істину, і істина визволить вас». На аверсі зображено гілку калини, розгорнуту книгу, малий Державний Герб України та назви головних документів товариства — «Книги буття українського народу» і «Статут Слов’янського братства св. Кирила і Мефодія».

Яку історичну інформацію вони передають?
Монета нагадує, що саме кирило-мефодіївці вперше сформулювали українську національну ідею в політичному вимірі, поєднавши прагнення до національної незалежності з демократичними цінностями, скасуванням кріпацтва та християнською мораллю. Вона відображає інтелектуальну співпрацю провідних світочів нашої культури.

Чому Національний банк вирішив увічнити саме цю подію?
НБУ викарбував цю монету до ювілею першої нелегальної української політичної організації, яка заклала фундамент сучасної української державності та проголосила ідеал незалежної соборної України ще в середині ХІХ століття.

Чи може монета бути джерелом пам’яті та формувати громадянську свідомість?
Так, пам’ятна монета є мініатюрним мистецьким пам’ятником і надійним матеріальним джерелом історичної пам’яті. Вона викликає інтерес до важливих подій минулого, нагадує про історичну спадкоємність нашої держави та виховує повагу до борців за українську незалежність.