19 вересня 2026 р. Модерна доба

Підсумок до розділу 8. Повсякденне життя: між традиційним і модерним суспільством

STEM-КЕЙС ДО РОЗДІЛУ 8 «ПОДОРОЖ У ХІХ СТОЛІТТЯ: НАУКА, МИСТЕЦТВО, ТЕХНІКА У ВІРТУАЛЬНИХ МУЗЕЯХ СВІТУ»

Поміркуйте, як би виглядало наше життя без винаходів і мистецтва XIX століття.

Без спадщини XIX століття сучасний світ позбувся б фундаменту, на якому тримається наша цивілізація. Ми не мали б електричного освітлення, електродвигунів, швидкого залізничного сполучення, телефону, антисептиків та вакцинації. Без модерного мистецтва ми не знали б фотографії та кінематографа, а архітектура міст залишилася б замкненою у середньовічній тісноті без водогонів, каналізації та просторих засклених будівель.

Проаналізуйте винаходи ХІХ століття за принципом STEM:

Science (наука) — три винаходи ХІХ ст., які змінили науку або медицину, та їхній принцип дії:
Перший — відкриття явища електромагнітної індукції Майклом Фарадеєм: зміна магнітного поля крізь замкнений провідний контур збуджує в ньому електричний струм, що дало людству електрогенератори й трансформатори. Другий — розробка антисептики Джозефом Лістером: використання розчину карболової кислоти для дезінфекції хірургічних інструментів, операційних ран та рук лікаря знищило хвороботворні бактерії й зупинило післяопераційну смертність. Третій — пастеризація та мікробна теорія Луї Пастера: теплова обробка рідин знешкоджує шкідливі мікроорганізми без втрати поживних якостей, що захистило людство від епідемій холери, сибірки та сказу.
Technology (технології) — приклади використання технологій у мистецтві XIX ст. (Лувр):
Поява олов’яних тюбиків для фарб у 1841 році дозволила художникам вийти з майстерень на пленер і започаткувала імпресіонізм із його грою природного світла. Винахід дагеротипії та фотографії перебрав на себе функцію механічної фіксації реальності, спонукавши живописців шукати нові художні форми, суб’єктивні враження та експериментувати з синтетичними хімічними пігментами (наприклад, кобальтом і кадмієм).
Engineering (інженерія) — технічні новинки ХІХ – початку ХХ століття в Національному музеї історії України та їхній вплив на українців:
Поява парових локомотивів, телеграфних апаратів Морзе, механічних ткацьких верстатів та цукрових парових установок корінним чином змінила життя України. Залізниця з’єднала хліборобські та вугільні регіони з чорноморськими портами, селяни й містяни отримали мобільність і доступ до фабричних товарів, а телеграф зв’язав міста швидким зв’язком, започаткувавши формування єдиного всеукраїнського ринку.
Mathematics (математика) — архітектурні стилі Львова XIX століття:
У забудові Львова цього періоду домінували історизм із неоренесансом (симетрія, рівні горизонтальні карнизи, золотий перетин) та віденська сецесія кінця століття (відмова від прямих кутів на користь плавних асиметричних кривих, великі віконні прорізи). За допомогою Google Earth ці риси можна бачити на будівлях Галицького намісництва, Оперного театру та прибуткових будинків вулиці Генерала Чупринки й проспекту Шевченка.

Уявіть, що наприкінці ХІХ ст. (період сецесії) вирішили збудувати модерний прибутковий будинок у Львові. Проєкт фасаду цього будинку виконано в масштабі 1:200. На кресленні (плані) фасаду висота будинку становить 12,5 см, а ширина — 8 см. Обчисліть справжню висоту і справжню ширину фасаду будинку в метрах.

Масштаб 1:200 показує, що 1 сантиметр на кресленні відповідає 200 сантиметрам (тобто 2 метрам) у реальності.

Справжня висота: 12,5 см × 200 = 2500 см = 25 метрів.

Справжня ширина: 8 см × 200 = 1600 см = 16 метрів.

Сецесія надавала пріоритет функціональності, зокрема ефективному склінню. Встановлено, що площа вікон на фасаді становить 2/5 від загальної площі фасаду. Обчисліть загальну площу фасаду в метрах квадратних. Обчисліть площу вікон у метрах квадратних.

Загальна площа прямокутного фасаду: 25 м × 16 м = 400 м².

Площа віконного скління: 400 × 2/5 = 160 м².

Сформулюйте короткий висновок, як математичні розрахунки (пропорції, ефективність) та наукові принципи були нерозривно пов’язані з прогресом у техніці та зміною мистецьких підходів у XIX столітті.

Мистецтво модерну відмовилося від бездумного копіювання минулого на користь інженерного розрахунку та раціоналізму. Наука про міцність матеріалів і поява металевих конструкцій дозволили розширити віконні отвори до рекордних 40% площі фасаду, що наповнило приміщення денним світлом і зробило житло здоровим та гігієнічним. Математичне моделювання навантажень у парі з технологіями створило нову естетику, де краса випливає безпосередньо з конструктивної користі й правдивості форми.

ІНТЕГРУЄМО! ІСТОРІЯ ПОЗА ІСТОРІЄЮ. РОЗДІЛ 8 «ЕСТЕТИКА ПОБУТУ УКРАЇНСЬКОЇ ЕЛІТИ ХІХ СТОЛІТТЯ»

І. Родина Алчевських. Осередок українського культурного життя в Харкові

Уявіть, що Олексій Алчевський має 100 одиниць капіталу. Сформулюйте та обґрунтуйте, як він мав би розподілити цей капітал (у відсотках) між трьома основними напрямками його життя: а) вугільний і банківський бізнес; б) недільна школа; в) фінансування мистецтва. Запропонуйте свій розподіл та поясніть, чому саме такий.

Такий розподіл є найбільш збалансованим і далекоглядним для підприємця-патріота. 60 одиниць капіталу спрямовуються у промисловість і банківську сферу, тому що саме вони генерують прибуток, забезпечують стійкість бізнесу та дають робочі місця тисячам українців. 25 одиниць ідуть на недільні школи, адже подолання безграмотності серед народу — це стратегічний ключ до національного відродження. 15 одиниць інвестуються в мистецькі проєкти та пам’ятники, формуючи високу культуру й національну свідомість нашої еліти.

Укладіть короткий словничок архітектурної термінології, що зустрічається в тексті. Віднайдіть описані елементи на світлинах:

Неоренесанс — архітектурний стиль другої половини ХІХ ст., що відтворював форми та пропорції італійського Відродження (симетрія, раціональність, виразні карнизи). На загальній панорамі садиби видно монументальний симетричний фасад палацового типу.
Лоджія — відкрита галерея або приміщення, вбудоване в об’єм будівлі, огороджене колонадою чи парапетом.
Іонічний ордер — класичний тип колони, що вирізняється стрункістю та капітеллю з двома витонченими спіральними завитками (волютами). Такі колони обрамляють вікна другого поверху особняка.
Доричний ордер — лаконічний і масивний тип колони з простою круглою подушкою-капітеллю без прикрас. Оздоблює перший ярус вхідної групи.
Рустовані пілястри — плоскі вертикальні настінні виступи з імітацією кладки з грубо обтесаного каменю або заглиблених швів. Їх чітко видно обабіч вхідного порталу та на кутах споруди.
Балюстрада — невисока огорожа сходів чи балконів, складена з фігурних стовпчиків (балясин). Прикрашає відкриті тераси будинку.
Аттиковий пояс — невисока декоративна стінка над увінчувальним карнизом будівлі, прикрашена рельєфним рослинним ліпленням.
Герми — чотиригранні стовпи, увінчані скульптурною головою або бюстом. На світлинах розміщені в простінках між вікнами верхнього ярусу.
Анфілада — ряд суміжних кімнат, дверні прорізи яких розташовані на одній поздовжній осі, відкриваючи наскрізну перспективу інтер’єру.

Напишіть короткий уявний лист (5–7 речень) від імені одного з відвідувачів культурного салону Алчевських (наприклад, письменника або студента недільної школи) до свого друга. Опишіть, яке враження на вас справив інтер’єр садиби та сад. Поясніть, чому ця приватна зустріч є важливою для українського культурного життя.

Дорогий друже Остапе!

Учора мені пощастило побувати на вечорі в харківському домі Олексія та Христини Алчевських. Їхня садиба вражає вишуканою гідністю: просторі кімнати неоренесансного особняка прикрашені рідкісними українськими полотнами, а мармурові сходи випромінюють справжній європейський смак. Особливо зачарував мене затінений сад, де серед лип та квітів височіє мармуровий бюст нашого Кобзаря. У цих стінах ми вільно говорили рідною мовою, читали заборонені вірші та відчували, що наша культура жива й сильна. Ця зустріч надзвичайно важлива, бо за зачиненими дверима приватної оселі українська громада знаходить безпечний простір для збереження нашого духу всупереч усім імперським указам.

Сформулюйте дві головні причини, чому, на вашу думку, Алчевський вирішив витратити значні кошти на встановлення пам’ятника Шевченку (що було заборонено в публічних місцях), а не на інший благодійний проєкт.

По-перше, для Алчевського як очільника харківської «Громади» Тарас Шевченко був головним духовним символом нації, тому створення його монументального образу стало питанням збереження національної честі та утвердження українського культурного права в зросійщеному місті.

По-друге, це був свідомий акт громадської непокори й патріотичного виклику імперському режиму. Оскільки офіційна влада жорстко блокувала будь-які публічні пам’ятники Кобзарю, меценат скористався приватним статусом своєї ділянки, щоб показати інтелігенції дієвий спосіб спротиву та закласти фундамент майбутньої національної пам’яті.

Поміркуйте, як наявність приватної школи та приватного пам’ятника дозволяла Алчевським оминати цензуру та обмеження Російської імперії щодо української культури.

Закони Російської імперії, спрямовані на русифікацію (зокрема Валуєвський циркуляр та Емський указ), поширювалися насамперед на державні установи, публічні простори та друк. Садиба Алчевських була недоторканною приватною власністю, де жандарми не могли заборонити поставити скульптуру чи проводити бесіди українською мовою. Приватний статус жіночої недільної школи також давав Христині Алчевській змогу самостійно добирати методики, навчати дівчат за найкращими освітніми підручниками й фактично виховувати покоління свідомих українців під виглядом звичайної благодійності.

ІІ. Будинки, в яких не просто жили

Розгляньте стилі, популярні в будинках української еліти, використовуючи приклади меморіальних музеїв.

В оселях інтелігенції поєднувалися європейський міський затишок і національний колорит. У львівській віллі Івана Франка панувала сецесія зі стриманим бідермаєром: світлі шпалери, кахельні печі, суворі дерев’яні меблі. У помешканні Лесі Українки переважали елегантний міський модерн і класицизм із витонченими порцеляновими лампами та круглими столами. У будинку Марка Кропивницького в Кропивницькому стиль тяжів до дворянського класицизму з театральним затишком, фортепіано та великою залою для репетицій.

Відшукайте предмети інтер’єру, пов’язані з професійною діяльністю митців ХІХ століття.

Головним осередком кожного дому був масивний письмовий стіл із чорнильницями, гусячими та сталевими перами, прес-пап’є, стосами чернеток і гасовими лампами з зеленими абажурами. У Франка це також величезні шафи-бібліотеки з книгами різними мовами та рибальські знаряддя; у Лесі Українки — рояль, на якому вона грала попри хворобу, та дорожнє бюро для подорожей; у Кропивницького — нотні партитури, сценічні реквізити, театральні афіші та гримувальні столики.

Поясніть, як предмети побуту (книги, місцеві вироби) стали свідомим вираженням національної ідентичності.

Інтелігенція перетворила повсякденні речі на інструмент культурного маніфесту. Поруч із вишуканими віденськими меблями вони вивішували гуцульські чи полтавські килими, застеляли столи тканими вишиваними скатертинами, користувалися косівською керамікою, а стіни прикрашали портретами Шевченка та народними картинами «Козак Мамай». Це демонструвало, що народне декоративне мистецтво є рівноправною частиною високої європейської культури.

Поміркуйте, чи був приватний будинок української еліти XIX століття лише місцем для життя, чи він перетворився на простір розвитку української культури в умовах цензури. Обґрунтуйте свою відповідь.

Приватний будинок українського діяча був не просто житлом, а підпільним культурним штабом і салоном. В умовах імперських заборон саме у вітальнях діячів читалися неопубліковані рукописи, обговорювалися програми політичних рухів, укладалися перші словники й народжувалися ідеї створення наукових товариств. Приватний простір виконував роль публічної сцени й університету, захищених від цензури міцними дверима родинного дому.

Яким чином збережені інтер’єри та предмети побуту в музеях історичних діячів допомагають нам сьогодні краще зрозуміти культурні пріоритети української еліти XIX століття?

Вони руйнують радянський міф про те, що українська культура була виключно «селянською і провінційною». Бачачи перед собою європейські бібліотеки сімома мовами, витончену порцеляну, фортепіано та зібрання світової класики, ми розуміємо, що українська еліта ХІХ століття була високоосвіченою, глибоко інтегрованою у загальноєвропейський контекст і водночас відданою своїй землі.

Уявіть, що ви — господиня будинку і готуєтеся до літературно-музичного вечора, де зберуться інтелігенти та діячі національного руху ХІХ століття. Розробіть меню для цього заходу на основі рецептів Ольги Франко.

Холодні закуски: канапки з домашнім паштетом із печінки птиці на житньому хлібі; тертий карпатський буряковий цвіклі зі свіжим хроном; мариновані борові гриби з кропом і духмяною олією.
Перша страва: прозорий шляхетний борщ на буряковому квасі з вушками, начиненими білими грибами й сушеними сливами.
Основна гаряча страва: крученики з телятини з начинкою з волоських горіхів і чорносливу, запечені в ніжній сметані, подані з пухким картопляним пюре та пастернаком.
Десерти й солодке: традиційний львівський маковий струдель з родзинками; мигдалеві крухі цибульки (печиво за галицьким переписом); мармуляда з диких ягід.
Напої: узвар із сушених груш, яблук і шипшини; запашна свіжозмелена чорна кава з вершками або чабрецевий трав’яний чай.

ПІДСУМОК ДО РОЗДІЛУ 8 «ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ: МІЖ ТРАДИЦІЙНИМ І МОДЕРНИМ СУСПІЛЬСТВОМ» (СТОР. 288)

Узагальнення ключових процесів розділу за підсумковими схемами підручника:

Два світи ХІХ століття: вектори змін.
Світогляд зазнав переходу від релігійної свідомості до світської та раціональної науки (позитивізм Конта, віра в невпинний прогрес людства). У вихованні патріархальні звичаї церкви та стану поступилися місцем реальним училищам, відкриттю доступу до вищої школи для жінок і світським гімназіям. У побуті місто переживало стрімкий розвиток інфраструктури (водогін, трамвай, газети), тоді як село повільно трансформувалося через скасування кріпацтва, міграцію та залучення до ринкових відносин.
Система освіти та соціальний поступ.
Промислова революція та розвиток складного виробництва змусили держави зробити початкову освіту безкоштовною та обов’язковою, адже завод і армія потребували грамотних працівників. Це призвело до стрімкого зростання кількості інтелігенції, руйнування станової замкненості та небаченої доти соціальної мобільності — діти селян і ремісників ставали лікарями, вчителями та інженерами.
Модернізація і повсякдення.
Місто стало головним локомотивом сучасності: зростала урбанізація, будувалися комунікації, змінювався дозвілля (театри, кав’ярні, преса). На селі ліквідація поміщицького ярма породила як нові аграрні технології, так і гостру проблему малоземелля, що стимулювало трудову міграцію до міст і за океан. Соціальні ролі теж зазнали тектонічних зрушень: хоча від жінки ще очікували виконання обов’язків хранительки домашнього вогнища, вона впевнено виборювала собі право на вищу освіту, незалежні заробітки та фахові професії вчительки й лікарки.