Підсумок до розділу 7. Культура ХІХ ст.: між реалізмом і модернізмом

Зміст

STEM-КЕЙС ДО РОЗДІЛУ 7. УКРАЇНСЬКА НАУКА ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ (С. 204–205)

Хроніка відкриттів: таймлайн українських наукових винаходів. Створіть таймлайн 1800–1914 років, використовуючи онлайн-платформу Canva або шаблони лінії часу в PowerPoint. Позначте дати найвизначніших відкриттів українських учених.

Українські відкриття кінця XIX — початку XX століття мали глобальне значення. Федір Піроцький у 1880 році винайшов передачу струму рейками, що запустило електричний трамвай спочатку в Берліні, а 1892 року — на Володимирському узвозі в Києві. Йосип Тимченко створив стрибковий механізм для кіноапарата ще до братів Люм’єр, а Іван Пулюй винайшов вакуумну трубку, яка стала першим у світі джерелом невидимих рентгенівських променів.

Інтерактивна карта «Українські науковці». За допомогою онлайн-застосунку Google My Maps позначте міста, де народилися, навчались або працювали українські вчені. Додайте короткий опис-коментар до позначок.

• Київ: осереддя наукових розробок Ігоря Сікорського в Політехнічному інституті, запуску першого електричного трамвая та діяльності університету Святого Володимира.
• Харків: заснування Харківського університету Василем Каразіним (1805 р.), де викладали та формували сучасну хімію, математику й біологію.
• Одеса: Одеський національний університет та перша в імперії бактеріологічна станція, де працювали Ілля Мечников (дослідження фагоцитозу та імунітету) і механік-винахідник Йосип Тимченко.
• Гримайлів (Тернопільщина) / Прага: батьківщина Івана Пулюя, який згодом очолив кафедру електротехніки Німецької вищої технічної школи в Празі та першим дослідив природу випромінювання задовго до Рентгена.
• Мліїв (Черкащина): садиба та дослідницькі сади Платона і Левка Симиренків, де закладено основи наукового садівництва, помології та збудовано приватний пароплав «Українець».

Віртуальна лабораторія. Дослідіть наукові проєкти Івана Пулюя, Ігоря Сікорського, Федора Піроцького (у тексті підручника помилково зазначено «Піддубного»), Платона Симиренка (на вибір). Намалюйте або змоделюйте один із їхніх винаходів на папері або онлайн-платформі Tinkercad.

Для 3D-моделювання в середовищі Tinkercad найкраще обрати газорозрядну лампу Івана Пулюя або чотиримоторний біплан «Ілля Муромець» Ігоря Сікорського.

Лампа Пулюя складається зі скляної колби кулястої або конічної форми, всередині якої розміщено платиновий або алюмінієвий катод, анод та слюдяну пластинку, покриту люмінофором. При моделюванні в Tinkercad ми з’єднуємо прозору сферу з циліндричною трубкою та металевими електродами всередині. Своєю трубкою Пулюй довів наявність невидимого випромінювання, здатного іонізувати повітря та проходити крізь непрозорі тіла, зробивши чіткі анатомічні знімки скелета людини ще за кілька років до офіційного відкриття Вільгельма Рентгена.

ІНТЕГРУЄМО! ІСТОРІЯ ПОЗА ІСТОРІЄЮ. КИЇВСЬКІ МОДНИЦІ ТА МОДНИКИ (С. 206–209)

Історико-економічний аналіз. Розрахуйте, скільки днів оренди двокімнатної квартири в Києві коштувала найдорожча позиція в каталозі «Меріліз» — плаття на вихід (85 руб.). Складіть пропорцію.

Згідно з текстом підручника, місячна оренда двокімнатної квартири коштувала близько 15 рублів. Вважаємо тривалість стандартного місяця за 30 днів.

Складаємо пропорцію:
15 рублів — 30 днів
85 рублів — $X$ днів

Обчислюємо невідоме:
$X = \frac{85 \cdot 30}{15} = 85 \cdot 2 = 170\text{ днів}$

Найдорожча святкова сукня коштувала 170 днів (тобто майже 6 місяців) проживання в орендованій двокімнатній київській квартирі. Це наочно показує, що висока європейська мода була привілеєм лише дуже заможної міської еліти.

«Модний маршрут». Уявіть, що ви — багата киянка / киянин 1913 року та плануєте поїздку за кордон для оновлення гардероба:
а) складіть свій «Модний маршрут», обравши мінімум 3 країни з тексту, обґрунтуйте вибір кожної країни, вказавши, що саме ви там плануєте придбати;
б) визначте приблизний бюджет на квитки (за текстом) та зробіть висновок про економічну доцільність такої подорожі.

Маршрут: Київ — Берлін (Німеччина) — Париж (Франція) — Лондон (Велика Британія).
Обґрунтування покупок: У Берліні доцільно придбати вишукані бісерні та срібні сумочки, які славилися своєю міцністю й майстерністю роботи. У Парижі слід оновити основний гардероб — замовити вечірні сукні, елегантні капелюшки та французьку мереживну білизну. У Лондоні найкраще придбати високоякісні вовняні костюмні тканини для пальто та теплі кашемірові шалі.

Бюджет на квитки: Квиток у міжнародному вагоні I класу з Києва до Берліна коштував 27 рублів. Дорога туди й назад через Німеччину, Францію та Англію коштувала б щонайменше 100–120 рублів лише на залізничні квитки та переправу через Ла-Манш.

Висновок: Економічної доцільності з точки зору звичайної економії в такій поїздці не було, адже вартість квитків дорівнювала чотиримісячній оренді дачі або ціні двох дійних корів. Проте заможні кияни вирушали за кордон не заради вигоди, а заради престижу, долучення до світового світського життя та придбання ексклюзивних новинок без посередників.

Дизайнерський проєкт «Київська коректива». Опишіть (або замалюйте ескіз), як могло виглядати «типове» денне плаття киянки (стиль, фасон, кольори), порівняно з платтям австрійки. Поясніть, про які національні або культурні особливості киян може свідчити прагнення до яскравості.

Як свідчать світлини київського фотоательє Франца де Мезера та знімки містянок початку ХХ століття (с. 207–209), денне вбрання киянки поєднувало вишуканий європейський стиль модерн (сецесію) з місцевим колоритом.

Фасон і деталі: плаття мало силует «пісочного годинника» з підкресленою корсетом талією, пишними у плечах рукавами, високим закритим мереживним комірцем-стійкою та спідницею-дзвоном до підлоги. Обов’язковими аксесуарами були капелюшок із пір’ям чи вуалеткою, мереживна парасолька від сонця, рукавички та витончена сумочка з бісеру (с. 208).
Кольори та оздоблення: якщо німкені й австрійки віддавали перевагу стриманим, темним і практичним барвам (сірому, чорному, темно-синьому), то киянки обирали тепліші та яскравіші тони — смарагдовий, теракотовий, вишневий, перловий або волошковий, щедро прикрашаючи ліф вишивкою, аплікаціями й стрічками. На світлинах Олени Пчілки та Лесі Українки (с. 209) також добре помітно, як інтелігентні українки гармонійно поєднували європейський крій із традиційними намистами чи вишитими елементами.

Прагнення до яскравості відображало національні традиції українського народного костюма, багатого на колоритні орнаменти й барвисті акценти. Крім того, квітучий південний характер Києва спонукав містянок підкреслювати життєрадісність та власну індивідуальність.

ПІДСУМОК ДО РОЗДІЛУ 7. КУЛЬТУРА ХІХ СТ.: МІЖ РЕАЛІЗМОМ І МОДЕРНІЗМОМ (С. 210)

Проаналізуйте узагальнювальну таблицю та схему на сторінці 210. Охарактеризуйте три виміри культурного прогресу ХІХ століття.

Узагальнювальна таблиця та схема показують, як за одне століття українська культура пройшла шлях від провінційного наслідування до створення самобутнього модерного простору у трьох головних вимірах:

• Наука і техніка: Відбувся перехід від релігійного пояснення світу до наукового позитивізму й еволюціонізму. Винаходи українців (електричний трамвай Федора Піроцького, дослідження вакуумного випромінювання Івана Пулюя, відкриття в імунології нобеліата Іллі Мечникова) інтегрували Україну в передовий світовий технологічний поступ.
• Інституціоналізація культури: Культура вийшла за межі панських маєтків і стала всенародною справою. Завдяки мережі університетів (Харківський 1805 р., Київський 1834 р., Львівський, Одеський), появі музеїв, наукових товариств та фінансовій підтримці українських меценатів (Симиренків, Терещенків, Ханенків) виникла національна інтелігенція, яка сформувала сучасну українську націю.
• Мистецька еволюція: Мистецтво послідовно подолало чотири великі художні епохи: від раціонального класицизму Івана Котляревського («Енеїда») та народного духу романтизму Тараса Шевченка й «Руської трійці» — через гострий соціальний реалізм «Театру корифеїв» — до витонченого українського модерну (сецесії, неоромантизму Лесі Українки та відкриття трипільської культури Вікентієм Хвойкою).