17 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 9. Умови розвитку культури. Освіта. Поступ науки (Хлібовська)

РОЗДІЛ 3. ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ ТА КУЛЬТУРА УКРАЇНИ КІНЦЯ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТТЯ

1. Дізнайтеся, коли було відкрито Київський університет і коли було опубліковано «Кобзар».

Київський університет Святого Володимира було відкрито у 1834 році. Перше видання збірки «Кобзар» Тараса Шевченка побачило світ у Петербурзі в 1840 році.

2. Поміркуйте. Чому «Кобзар» Тараса Шевченка часто називають «Біблією українського народу» та його наймогутнішим голосом, який сформував націю?

Ця книга пробудила національну свідомість українців і нагадала їм про спільну історію та козацьку волю. Прості й водночас сильні слова поета об’єднали різні верстви суспільства та дали українському народові відчуття власної гідності.

3. За допомогою інтернет-джерел довідайтесь, яку унікальну історію приховує монументальний вітраж Алли Горської «Шевченко. Мати», створений у Київському університеті в 1964 році, та чому цей визначний твір мистецтва був відразу знищений.

Вітраж створили шістдесятники Алла Горська, Опанас Заливаха, Людмила Семикіна, Галина Севрук та Галина Зубченко до 150-річчя поета. У центрі композиції Шевченко однією рукою пригортав сумну жінку-Україну, а в іншій тримав «Кобзар». Радянська партійна влада злякалася сміливих образів і національного змісту, тому назвала твір ідеологічно ворожим, а ректор університету власноруч розбив його молотком ще до офіційного відкриття.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Згадайте етапи українського національного відродження та їх особливості.

Українське національне відродження поділяють на три етапи: академічний (фольклорно-етнографічний), культурно-просвітницький та політичний. На першому етапі вчені збирали народну творчість і досліджували минуле, на другому створювали товариства й поширювали знання через пресу, а на третьому висунули вимоги автономії та політичної самостійності України.

Як ви розумієте значення поняття «становий характер освіти»?

Становий характер освіти означає, що доступ до навчання та його рівень залежали від походження людини в суспільстві. Привілейовані стани мали відкритий шлях до гімназій та університетів, а селяни могли здобути лише початкові знання в парафіяльних школах.

Чи пам’ятаєте ви, що розвиток української науки у XVIII столітті пов’язаний з Києво-Могилянською академією? Що вам про це відомо?

Києво-Могилянська академія була головним науковим та освітнім осередком України. Вона готувала філософів, богословів, літераторів і державних діячів, проте на початку XIX століття імперська влада обмежила її діяльність і остаточно закрила у 1817 році.

Упродовж уроку з’ясуйте, які чинники сприяли розвитку української культури, а які — його стримували. Складіть карту пам’яті «Фактори розвитку української культури».

Розвиток культури відбувався під впливом двох протилежних сил: промислове зростання та патріотичне піднесення рухали освіту й науку вперед, а колоніальне становище й обмеження влади гальмували розвиток народу.

1. УМОВИ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ

1. Як політичні обмеження та економічні потреби впливали на розвиток української культури?

Політичні обмеження через імперську політику сусідніх держав і відсутність власної країни спричиняли русифікацію, полонізацію, румунізацію та мадяризацію населення. Водночас економічні потреби промислового перевороту змушували відкривати нові училища, університети та залучати інвестиції у фахову підготовку спеціалістів.

2. Яким чином українське національне відродження сприяло розвитку культури?

Національне відродження викликало великий інтерес до козацького минулого і привело до появи української національної ідеї. Освічені діячі усвідомили самобутність свого народу і почали активно відображати це в художніх книгах та наукових дослідженнях.

3. Що стало причиною унікальності та багатства української культури?

Причиною стало поєднання власних народних традицій із культурними досягненнями інших етносів, які здавна жили в Україні. Поліетнічність суспільства збагатила культурне життя новими звичаями, ремеслами та знаннями.

2. ОСВІТА

1. Назвіть успіхи і труднощі розвитку освіти в Наддніпрянщині.

До успіхів належало відкриття Харківського та Київського університетів, початок роботи Рішельєвського й Волинського ліцеїв, а також Ніжинської гімназії вищих наук. Головними труднощами були становий поділ, недопуск селян-кріпаків до середньої і вищої школи, бідність навчальних закладів, нестача підручників і примусова русифікація.

2. Чим відрізнявся освітній процес на західноукраїнських землях від Наддніпрянщини?

На західноукраїнських землях більшість предметів викладали німецькою, польською, угорською або румунською мовами, проте в сільських парафіяльних школах зберігалася українська мова. Також у Галичині та на Закарпатті діяли недільні школи для дорослих, тому становище рідної мови в початковій ланці було міцнішим, ніж у Наддніпрянщині.

3. Які ліцеї й університети діяли в той час?

В Україні діяли Львівський, Харківський та Київський університети. Високий рівень знань також надавали Рішельєвський ліцей в Одесі, Волинський ліцей у Кременці та Ніжинська гімназія вищих наук.

БАРВОГРАЙ ІДЕЙ

1. Спробуйте встановити, чи існував взаємозв’язок між різними типами культурних установ. Як наявність університету могла впливати на розвиток інших культурних сфер у місті?

Між культурними закладами існував прямий зв’язок. Університет збирав викладачів і студентів, які відкривали друкарні, засновували наукові товариства, наповнювали бібліотеки та відвідували міські театри. Завдяки університету в місті з’являлися ботанічні сади й обсерваторії.

2. Визначте закономірності у розташуванні п’яти найбільших культурних центрів. Установіть зв’язок між їхнім місцем знаходження та адміністративним поділом, економічним розвитком та географічними особливостями регіонів. Обґрунтуйте свою думку.

Культурний центр	Адміністративний статус	Економічне становище	Географічні особливості
Львів	Столиця коронного краю Галичини і Володимирії	Центр ремесла, ярмарків і торгівлі	Сполучення Східної та Центральної Європи
Київ	Центр Київської губернії та генерал-губернаторства	Великий торговельний і паломницький вузол	Зручне водне сполучення по річці Дніпро
Харків	Центр Слобідсько-Української губернії	Осередок промисловості й ярмаркової торгівлі	Перетин сухопутних шляхів на східних землях
Одеса	Центр Новоросійсько-Бессарабського генерал-губернаторства	Головний морський торговельний порт імперії	Вихід до Чорного моря та міжнародних портів
Полтава / Ніжин	Губернський центр (Полтава) та повітовий осередок (Ніжин)	Традиційні ремісничо-ярмаркові центри Лівобережжя	Розташування в історичному козацькому краї

Усі провідні центри виникали там, де перетиналися прибуткові торговельні шляхи та діяли державні органи влади. Адміністративний статус приваблював кошти, а жвава торгівля давала ресурси для відкриття шкіл, музеїв і друкарень.

3. Які регіони України, на вашу думку, мали потенціал для розвитку значних культурних центрів, але не стали такими в першій половині ХІХ століття? Які чинники могли перешкодити їхньому культурному розквіту?

Значний потенціал мали Поділля з Кам’янцем-Подільським, Південна Україна поза Одесою та Буковина. Їхньому розквіту перешкоджали відсутність власних університетів, бідність місцевого населення, кріпосне право та байдужість імперської влади до потреб провінції.

4. Якщо б ви жили в першій половині ХІХ століття і мали змогу обрати місце для своєї наукової або творчої діяльності, яке місто на карті ви б обрали? Поясніть свій вибір, посилаючись на наявні культурні установи та їхній потенціал для ваших зацікавлень.

Я обрав би Харків. Тут працював новий університет, діяли астрономічна обсерваторія і ботанічний сад, а Філотехнічне товариство допомагало впроваджувати винаходи в життя. Таке місто давало найбільше можливостей для досліджень і спілкування з відомими вченими.

ЖИТТЄТЕКА. ВАСИЛЬ КАРАЗІН (1773–1842)

1. За допомогою слів-підказок усно сформулюйте результати діяльності Василя Каразіна: вчений, винахідник, громадський діяч, засновник, педагог.

Василь Каразін був талановитим вченим і написав понад 60 праць з агрономії та хімії. Як винахідник, він створив нові пристрої для сільського господарства. Як громадський діяч, доклав зусиль до створення Міністерства народної освіти. Він виступив як засновник Харківського університету та Філотехнічного товариства, а також показав себе мудрим педагогом, який підтримував навчання молоді.

2. Проаналізуйте, як його походження, дитячі враження та подальші ініціативи вплинули на формування його активної громадянської позиції.

Козацьке походження матері прищепило йому повагу до рідного краю, а дружба з кріпацькими дітьми викликала щире співчуття до знедолених селян. Спілкування з філософом Григорієм Сковородою навчило його ставити знання на службу людям. Саме тому Каразін все життя боровся за відкриття шкіл і намагався оновити державне життя.

3. Оцініть внесок Василя Каразіна у розвиток науки та технологій. Як його історія демонструє важливість безперервного навчання та застосування знань для практичного вдосконалення життя, незважаючи на перешкоди?

Він заклав основи вищої освіти на Лівобережжі та поєднав науку з потребами господарства. Навіть після ув’язнення у фортеці та під наглядом поліції він не покинув дослідів і продовжував писати наукові праці. Його приклад вчить не здаватися перед труднощами і завжди вчитися новому.

ЗОБРАЖЕННЯ ОБСЕРВАТОРІЇ В МІСТІ МИКОЛАЄВІ. 1821 РІК

1. Дізнайтеся, чи діє обсерваторія досі.

Миколаївська астрономічна обсерваторія діє й нині як науково-дослідний інститут. Вона є однією з найстаріших діючих обсерваторій Східної Європи і внесена до Попереднього списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО від України.

2. У чому практичне значення діяльності обсерваторії?

Обсерваторія допомагала кораблям безпечно плавати морем. Астрономи вираховували точний час, складали точні морські карти та вчили офіцерів орієнтуватися за зірками у відкритому морі.

3. НАУКА І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІ ТОВАРИСТВА

1. Якими досягненнями у галузі точних та гуманітарних наук відзначилися українські науковці? Як ви вважаєте, чому серед науковців не вказано прізвища жінок?

Михайло Остроградський став провідним математиком світу і написав видатні праці з механіки, а Тимофій Осиповський видав відомий підручник «Курс математики». У гуманітарних науках з’явилися ґрунтовні книги про історію України Дмитра Бантиш-Каменського, Миколи Маркевича та фольклорні збірки Михайла Максимовича. Жінок серед науковців не було тому, що діюча влада і станові порядки не дозволяли їм навчатися в гімназіях та університетах.

2. Де здійснювалася науково-дослідна діяльність у сфері природничих наук?

Природничі досліди проводили в університетських ботанічних садах Києва, Харкова й Львова, а також у Нікітському та Одеському ботанічних садах. За рухом небесних світил вчені стежили в астрономічних обсерваторіях Миколаєва, Харкова, Києва, Одеси та Львова.

3. Як діяльність наукових та культурно-освітніх товариств сприяла збереженню та популяризації української спадщини?

Товариства організовували археологічні розкопки курганів і давніх міст, рятували історичні пам’ятки та видавали збірки давніх літописів і грамот. Інститут Оссолінських у Львові зберіг унікальні архіви міст та оригінали документів українських гетьманів.

ЖИТТЄТЕКА. МИХАЙЛО ОСТРОГРАДСЬКИЙ (1801–1862)

1. Усно сформулюйте результати діяльності Михайла Остроградського.

Він став усесвітньо визнаним ученим у галузі математичного аналізу, гідромеханіки та фізики. Остроградський відкрив фундаментальні математичні закони, виховав багатьох учнів і був обраний членом провідних академій наук світу.

2. Виходячи з кола наукових зацікавлень Остроградського, в яких сучасних галузях науки чи технологій його ідеї могли б застосовувати сьогодні? Наведіть 1–2 приклади.

Його формули та методи застосовують у комп’ютерному моделюванні руху рідин і газів під час розробки сучасних літаків. Також ці математичні закони потрібні програмістам для створення точних прогнозів погоди та космічної навігації.

3. Яке значення для престижу України та формування національної ідентичності має визнання Михайла Остроградського ЮНЕСКО як видатного математика світу?

Це визнання доводить світові, що українці мають високий науковий потенціал і зробили вагомий внесок у людську цивілізацію. Для нашого народу це привід для гордості та доказ того, що українська наука має глибоке історичне коріння.

ЖИТТЄТЕКА. МИХАЙЛО МАКСИМОВИЧ (1804–1873)

1. Усно сформулюйте результати діяльності Михайла Максимовича.

Він очолив щойно відкритий Київський університет і став його першим ректором. Максимович написав підручник «Основи ботаніки», зібрав і видав три збірки народних пісень та започаткував українську наукову фольклористику.

2. Які досягнення Михайла Максимовича свідчать про те, що він ніколи не припиняв учитися, втілюючи ідею «навчання впродовж життя»?

Він одночасно вивчав словесність, природознавство й медицину в університеті. Пізніше, вже будучи відомим ботаніком, він успішно опанував історію та мовознавство й до кінця життя видавав нові наукові дослідження.

3. Які факти з біографії Михайла Максимовича демонструють його громадянську позицію та внесок у розвиток української культури?

Максимович сміливо захищав самобутність рідної мови у суперечках з імперськими вченими. Він показав усьому світові духовну красу нашого народу через видання народних пісень і згуртував українську інтелігенцію навколо вивчення рідної історії.

НА ЛІНІЇ ЧАСУ

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Чому, на вашу думку, поява нових університетів або відновлення їхньої діяльності є важливою подією в історії? Поміркуйте, як це могло вплинути на розвиток науки, культури та суспільства загалом.

Університети готували вчителів, лікарів та інженерів, без яких неможливий поступ у промисловості й освіті. Вони гуртували навколо себе дослідників, ставали осередками українського відродження та формували нову інтелігенцію.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

1. Складіть усну розповідь за схемою.

Освітня система першої половини XIX століття ділилася на кілька щаблів і зберігала становий характер. Початкову освіту давали церковнопарафіяльні школи, а в Наддніпрянщині діяли ще й повітові училища. Середню освіту здобували в гімназіях, а проміжною ланкою між гімназією та університетом служили вищі ліцеї. Професійні знання надавали землемірні, штурманські й ремісничі училища та семінарії, а вершиною науки були Харківський, Київський і Львівський університети.

2. Визначте основні відмінності у структурі та доступності початкової, середньої та вищої освіти в Наддніпрянщині та на західноукраїнських землях.

Ознака	Наддніпрянська Україна	Західноукраїнські землі
Початкові заклади	Двокласні церковнопарафіяльні школи, повітові училища	Сільські парафіяльні школи, недільні школи для дорослих
Мова початкової школи	Виключно російська мова	Переважно українська мова в селах
Середня освіта	Гімназії та ліцеї (Рішельєвський, Волинський, Ніжинський)	Гімназії з викладанням німецькою чи польською мовами
Вищі навчальні заклади	Харківський (1805 р.) та Київський (1834 р.) університети	Львівський університет (відновлений у 1817 р. як німецькомовний)
Доступність для людей	Суворо становий доступ; селяни-кріпаки та жінки не допускалися	Зберігалися станові бар’єри, але доступ до рідної грамоти в селі був кращим

3. З’ясуйте, які мови домінували в освітніх закладах кожного з регіонів. Як це впливало на можливості навчання українською мовою?

У Наддніпрянщині панувала російська мова, тому українську мову повністю витіснили зі шкіл та університетів. На західних землях переважали німецька, польська, угорська та румунська мови. Навчатися рідною мовою українці могли переважно лише в початкових парафіяльних школах Галичини й Закарпаття.

4. Підготуйте віртуальну екскурсію одним із українських університетів першої половини ХІХ століття: Львівським, Харківським або Київським (на вибір) за алгоритмом: 1) історія обраного закладу; 2) його видатні діячі; 3) архітектура; 4) вплив на тогочасне суспільство. Результатом вашої роботи має стати захоплива віртуальна подорож, яка дозволить однокласникам і однокласницям зануритися в атмосферу студентського життя того часу.

Віртуальна екскурсія Харківським університетом:

Історія закладу: Наш маршрут починається біля Харківського університету. Його відкрили у 1805 році завдяки наполегливості місцевого вченого Василя Каразіна. Кошти на заснування виділили дворяни, купці та міщани краю, тому цей університет постав як спільна народна справа.
Видатні діячі: У цих стінах викладав професор математики Тимофій Осиповський, який виховав плеяду вчених, а серед студентів навчався майбутній світовий геній механіки Михайло Остроградський. Тут також читали лекції відомі письменники та мовознавці Петро Гулак-Артемовський та Ізмаїл Срезневський.
Архітектура: Першим університетським корпусом став колишній губернаторський палац. Будівлю спорудили у стриманому стилі класицизму з виразним портиком, високими колонами та світлими аудиторіями. Поруч викладачі заклали університетський сад та відкрили першу обсерваторію.

Ілюстрація

Вплив на суспільство: Університет перетворив Харків на головне інтелектуальне серце Лівобережної України. Він готував кваліфікованих лікарів і вчителів, сприяв виходу перших українських журналів та пробудив щирий інтерес до вивчення народних пісень і рідної мови.