16 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 9. Розвиток театру, музики, образотворчого мистецтва та архітектури (Галімов)

ПРИГАДАЙТЕ

1. ГР 1. Як розвивався український театр у XVIII ст.?

У XVIII столітті український театр розвивався переважно як шкільний театр при Києво-Могилянській академії та колегіумах. Також був поширений народний мандрівний ляльковий театр — вертеп. Наприкінці століття серед дворян з’явилася мода створювати кріпацькі театри у своїх маєтках, а у великих містах виникли перші аматорські трупи.

2. ГР 1. Визначте основні здобутки української музики цього періоду.

У другій половині XVIII століття українська музика досягла високого європейського рівня. Вершиною музичної культури стала творчість видатних композиторів Максима Березовського, Дмитра Бортнянського та Артемія Веделя, які створили жанр українського хорового духовного концерту. Водночас зберігалися й розвивалися давні народні традиції кобзарів і лірників.

3. ГР 1. Які твори скульптури та образотворчого мистецтва, створені в другій половині XVIII ст. на українських землях, ви знаєте?

У другій половині XVIII століття визначними пам’ятками скульптури стали барокові твори Йогана Георга Пінзеля для собору Святого Юра у Львові та ратуші в Бучачі. В образотворчому мистецтві прославилися майстри портретного живопису Дмитро Левицький та Володимир Боровиковський, які створювали парадні й камерні портрети, а також розписували храми.

4. ГР 1. Наведіть приклади видатних пам’яток тогочасної української архітектури.

До видатних пам’яток архітектури другої половини XVIII століття належать Андріївська церква та Маріїнський палац у Києві (архітектор Бартоломео Растреллі), собор Святого Юра у Львові (архітектор Бернард Меретин), Покровська церква в Києві (архітектор Іван Григорович-Барський), а також палац Кирила Розумовського в Батурині, будівництво якого розпочалося на зламі століть.

ТЕАТР

ГР 2. Працюємо в парах. Метод «Симуляція». Складіть розповідь про особливості розвитку театрального мистецтва на українських землях наприкінці XVIII — на початку XIX ст.

Наприкінці XVIII — на початку XIX століття на українських землях набули популярності кріпацькі театри в панських маєтках. Найвідоміші з них діяли в селі Кибинці в маєтку Дмитра Трощинського та в селі Качанівка в поміщика Григорія Тарновського. Поряд із ними виникали аматорські міські трупи в Полтаві, Харкові, Ніжині та Кременчуці.

Поступово аматорський театр переріс у професійний. У 1789 році в Харкові збудували постійний театр, де актори згодом почали отримувати платню, а в 1812 році його очолив Григорій Квітка-Основ’яненко. У 1818 році професійний театр постав у Полтаві під керівництвом Івана Котляревського. Саме він написав для полтавської сцени перші українські п’єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник», започаткувавши національний репертуар. Провідними акторами того часу стали Михайло Щепкін та Карпо Соленик. На Правобережжі діяли польські театри, де окремі ролі актори також виконували українською мовою.

МУЗИКА

ГР 2. Працюємо в малих групах. Визначте ключові слова та на їхній основі створіть СМС-повідомлення про особливості розвитку музичного мистецтва в цей період.

Ключові слова: музичний фольклор, кобзарі, міські оркестри, гастролі європейців, професійні музичні товариства.

СМС-повідомлення: «В Україні зберігається пошана до кобзарів Вересая і Шута. У містах грають військові духові оркестри, гастролює композитор Ференц Ліст. Створено Одеське філармонічне та Київське симфонічне товариства».

ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО

ГР 3. Працюємо в малих групах. Метод «Групове обговорення». У чому полягали особливості образотворчого мистецтва наприкінці XVIII — на початку XIX ст.?

В українському образотворчому мистецтві цього періоду відбувся поступовий перехід від пишного бароко до стриманого класицизму, а згодом — до реалізму. У монументальній скульптурі провідні позиції посів класицизм, яскравим представником якого став Іван Мартос.

У живописі високого європейського рівня досяг портретний жанр у творчості Дмитра Левицького та Володимира Боровиковського. У першій половині XIX століття почав розвиватися реалізм, спрямований на правдиве зображення народного життя. Першими художниками нового стилю стали Іван Сошенко, Капітон Павлов, Гаврило Васько, а вершиною українського образотворчого мистецтва стала багатогранна творчість Тараса Шевченка та його серія офортів «Живописна Україна».

ВИСЛОВІТЬ ДУМКУ

ГР 2. Висловіть думку, із якою метою імперська влада споруджувала пам’ятники певним особам і в такий спосіб уславлювала їх.

Російська імперська влада споруджувала пам’ятники полководцям і монархам для закріплення власного ідеологічного впливу на підкорених землях. Монументи Катерині II або Потьомкіну демонстрували військову могутність імперії та нагадували місцевому населенню про непорушність самодержавної влади. Це був спосіб візуально маркувати український простір як частину єдиної імперії.

АРХІТЕКТУРА

ГР 3. Працюємо в парах. Метод «Удвох». Висловіть спільну думку щодо особливостей розвитку архітектури наприкінці XVIII — на початку XIX ст.

Головною особливістю архітектури цього часу було панування стилю класицизм та масштабна перебудова українських губернських і повітових міст за регулярними планами. У містах споруджували величні адміністративні й навчальні будівлі з колонами та портиками, наприклад Університет Святого Володимира в Києві та дзвіницю Успенського собору в Харкові. Також цей період вирізняється розквітом палацово-паркової архітектури, яскравими зразками якої стали палац Кирила Розумовського в Батурині, садиба в Сокиринцях, а також пейзажні парки «Олександрія» та «Софіївка».

ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО

1. ГР 2. Навчальна гра «Шість запитань». Пари учнів та учениць мають скласти за вивченою темою шість запитань, що потребують короткої відповіді. Потім вони обмінюються аркушами та за визначений час відповідають на запитання, складені партнером (партнеркою).

У якому місті в 1789 році відкрили перший постійний театр на підвладних Російській імперії українських землях?
Відповідь: У Харкові.
Хто очолив професійний театр у Полтаві в 1818 році і створив перші національні п’єси?
Відповідь: Іван Котляревський.
Який відомий європейський композитор і піаніст гастролював в Україні у 1847 році?
Відповідь: Ференц Ліст.
Хто є автором пам’ятника дюку де Рішельє в Одесі?
Відповідь: Скульптор-монументаліст Іван Мартос.
Який архітектурний стиль переважав у забудові українських міст першої половини XIX століття?
Відповідь: Класицизм.
Як називається серія офортів Тараса Шевченка, видана в 1844 році?
Відповідь: «Живописна Україна».

2. ГР 2. Які події, пов’язані зі становленням українського театру в цей період, ви вважаєте найважливішими? Чому?

Найважливішими подіями є спорудження постійного театру в Харкові у 1789 році та створення професійного театру в Полтаві в 1818 році під керівництвом Івана Котляревського. Театр у Харкові дав поштовх переходу від аматорства до професійної сцени. Полтавський театр започаткував власне український репертуар завдяки прем’єрам п’єс «Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник». Ці п’єси вперше показали на сцені життя народу живою українською мовою.

3. ГР 2. Що ви вважаєте здобутками українського образотворчого мистецтва кінця XVIII — першої половини ХІХ ст.?

Головними здобутками стали:

розвиток монументальної скульптури класицизму в творах Івана Мартоса;
високий рівень портретного малярства Дмитра Левицького та Володимира Боровиковського;
зародження реалістичного стилю в роботах Івана Сошенка, Капітона Павлова та Гаврила Васька;
визначна графічна творчість Тараса Шевченка, зокрема серія офортів «Живописна Україна», яка зобразила історію, народні типи та краєвиди рідної землі.

4. ГР 1. Як імперське панування впливало на розвиток архітектури? Наведіть приклади.

Імперська влада повністю контролювала забудову міст і впроваджувала єдиний загальноімперський стиль класицизм із типовими проектами для казенних установ. Будівлі мали демонструвати авторитет держави й підпорядкування провінцій центру. Прикладами такого впливу є будівництво за затвердженими планами споруди Університету Святого Володимира та Інституту шляхетних дівчат у Києві архітектором Вікентієм Беретті, монументальна забудова Одеси, Севастополя, Херсона, а також зведення дзвіниці Успенського собору в Харкові на честь перемоги імперії над Наполеоном.

ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО

5. ГР 1. Покажіть на карті атласу місця подій, пов’язаних із розвитком української культури кінця XVIII — першої половини ХІХ ст.

На історичній карті слід відшукати такі географічні пункти:

Харків (Слобожанщина) — будівництво постійного театру 1789 року, зведення дзвіниці Успенського собору;
Полтава (Лівобережжя) — діяльність професійного театру з 1818 року, постановка п’єс Івана Котляревського;
Кибинці (Полтавщина, біля Миргорода) та Качанівка (Чернігівщина, біля Ічні) — осередки кріпацьких дворянських театрів і культури;
Київ (Правобережжя на Дніпрі) — зведення пам’ятника на честь відновлення магдебурзького права, Червоного корпусу Університету Святого Володимира, заснування Симфонічного товариства аматорів музики і співу;
Одеса (південь України, узбережжя Чорного моря) — спорудження пам’ятника дюку де Рішельє, діяльність Філармонічного товариства;
Умань (Черкащина) та Біла Церква (Київщина) — розташування шедеврів садово-паркового мистецтва «Софіївка» та «Олександрія»;
Батурин (Чернігівщина, на річці Сейм) — спорудження класицистичного палацу гетьмана Кирила Розумовського.

6. ГР 1. Виконайте завдання із хронології.

1) Скільки років минуло від року появи на українських землях професійного театру до року вивчення курсу історії України в 9 класі?

Дано:

Рік побудови приміщення постійного театру в Харкові, який дав початок професійному театру = 1789 рік (або рік створення першого українського професійного театру в Полтаві = 1818 рік).
Рік вивчення курсу історії України в 9 класі = 2026 рік.

Знайти:

Кількість років, що минули.

Розв’язання:

2026 – 1789 = 237 років.
Якщо рахувати від відкриття професійного театру в Полтаві: 2026 – 1818 = 208 років.

Відповідь: Від року виникнення першого постійного міського професійного театру в Харкові до 2026 року минуло 237 років (від відкриття Полтавського професійного театру — 208 років).

2) Скільки років розділяє появу першого на українських землях професійного театру та вихід друком «Кобзаря» Т. Шевченка?

Дано:

Поява постійного професійного театру в Харкові = 1789 рік.
Вихід друком першого видання «Кобзаря» Тараса Шевченка = 1840 рік.

Знайти:

Проміжок часу між цими подіями.

Розв’язання:
1840 – 1789 = 51 рік.

Відповідь: Ці дві події розділяє 51 рік.

7. ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Таблиця “Лотос”». Закінчіть складати таблицю «Культура України кінця XVIII — першої половини XIX ст.».

Таблиця «Лотос» структурує культуру України на чотири взаємопов’язані пелюстки:

Сфера культури	Основні риси, події та пам’ятки	Провідні діячі
Театр	Поширення кріпацьких труп, перехід до міського професійного театру (Харків 1789 р., Полтава 1818 р.), народження національного репертуару.	Іван Котляревський, Григорій Квітка-Основ’яненко, Михайло Щепкін, Карпо Соленик.
Музика	Розквіт кобзарства і троїстих музик, виступи військових оркестрів, гастролі європейських музикантів, заснування перших філармонійних товариств.	Остап Вересай, Іван Крюковський, Андрій Шут, Ференц Ліст.
Образотворче мистецтво	Перехід від бароко до класицизму, виникнення реалізму в малярстві, розквіт портрета, графіка та офорт.	Іван Мартос, Дмитро Левицький, Володимир Боровиковський, Тарас Шевченко, Іван Сошенко.
Архітектура та парки	Панування стилю класицизм, регулярне планування міст, будівництво університетів і соборів, створення палацово-паркових комплексів.	Вікентій Беретті, Андрій Меленський, Чарльз Камерон, Євген Васильєв, Андрій Тон.

ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО

8. ГР 2. За додатковими джерелами складіть інтерактивну карту палаців-садиб кінця XVIII — першої половини XIX ст. на території сучасної України. Розкажіть про виникнення та поточний стан цих споруд.

Для складання інтерактивної карти обрано три визначні пам’ятки:

Палац Кирила Розумовського в Батурині (Чернігівщина). Зведений у 1799–1803 роках за проектом видатного архітектора Чарльза Камерона для останнього гетьмана Лівобережної України. Будівля є шедевром класицизму з колонами та парком. Тривалий час палац стояв напівзруйнованим, але на початку 2000-х років його повністю відреставрували. Нині це головний об’єкт Національного заповідника «Гетьманська столиця», відкритий для екскурсій.
Садиба Тарновських у Качанівці (Чернігівщина). Маєток розбудовувався з кінця XVIII століття поміщиками Тарновськими як культурно-мистецький осередок, де гостювали Тарас Шевченко, Микола Гоголь і Михайло Глінка. Палацово-парковий ансамбль зберігся неушкодженим до нашого часу. Сьогодні це Національний історико-культурний заповідник «Качанівка».
Палац Галаганів у Сокиринцях (Чернігівщина). Споруджений у 1829 році поміщиком Петром Галаганом у стилі класицизму разом із великим ландшафтним парком. Споруда зберегла первісний фасад і розкішний вигляд. Сьогодні в приміщенні палацу працює професійний аграрний ліцей, а паркова зона є пам’яткою садово-паркового мистецтва.

9. ГР 2. За можливості відвідайте місцевий музей образотворчого мистецтва. Підготуйте повідомлення про твори українських художників кінця XVIII — першої половини XIX ст. в його експозиції.

В експозиції художнього музею особливу увагу привертають оригінальні твори майстрів кінця XVIII — першої половини XIX століття. Тут представлені витончені портрети пензля Володимира Боровиковського та Дмитра Левицького, які вражають гармонією класицизму та тонким переданням характерів зображених сучасників.

Поруч експонуються зразки раннього реалізму, серед яких вирізняються полотна Івана Сошенка з правдивими сценами життя українських міщан і рибалок на Дніпрі. Особливою цінністю залишаються графічні аркуші та офорти Тараса Шевченка із серії «Живописна Україна», що передають пам’ять про історичне минуле козацької доби та традиційний народний побут.

10. ГР 2. З’ясуйте, які архітектурні пам’ятки кінця XVIII — першої половини XIX ст. розташовані у вашій місцевості. Підготуйте повідомлення про деякі з них.

У Києві збереглося чимало пам’яток доби класицизму. Найвідомішою з них є будівля Університету Святого Володимира (Червоний корпус), споруджена в 1839–1843 роках архітектором Вікентієм Беретті. Велична симетрична будівля з монументальним восьмиколонним портиком і досі залишається візитівкою столичної освіти.

Ще однією знаковою пам’яткою є пам’ятник на честь повернення Києву магдебурзького права, зведений у 1802 році за проектом Андрія Меленського біля Набережного шосе. Це струнка колона тосканського ордеру на постаменті, яка стала першим монументом міста Києва XIX століття.

11. ГР 2. (Інша версія підручника) Підготуйте мінідослідження «Вікентій Беретті — архітектор класицизму».

Вікентій Беретті був видатним архітектором італійського походження, який працював в Україні та став яскравим представником стилю класицизм. Головною справою його життя стало проектування і спорудження величної будівлі Університету Святого Володимира в Києві в 1839–1843 роках. Беретті надав університету суворої монументальної форми з величним колонадним портиком. Також за його проектом у Києві звели витончену будівлю Інституту шляхетних дівчат. Творчість Беретті визначила архітектурний стиль і планування центральних кварталів тогочасного Києва.

11. ГР 2. За додатковими джерелами виконайте завдання (на вибір).

1) Складіть екскурсійний (туристичний) маршрут «Одеса» або «Качанівка».

Туристичний маршрут «Класицистична Одеса першої половини XIX століття»:

Приморський бульвар — знайомство з регулярним плануванням міста та пам’ятником засновнику міста дюку де Рішельє роботи скульптора Івана Мартоса (1828 р.).
Потьомкінські сходи — огляд інженерного шедевра, що з’єднує міське плато з Чорним морем.
Міська дума (стара біржа) — архітектурна перлина класицизму з колонадою.
Одеська філармонія та Театральна площа — розповідь про перші музичні товариства міста (1842 р.) та гастролі Ференца Ліста в 1847 році.

2) Підготуйте повідомлення за темою «Михайло Щепкін та Карпо Соленик: становлення професійного театру».

Михайло Щепкін та Карпо Соленик стали засновниками української реалістичної акторської школи на початку XIX століття. Михайло Щепкін починав у кріпацькому театрі, але завдяки зусиллям Івана Котляревського та громадськості був викуплений на волю і блискуче грав у Полтавському театрі, створивши неперевершений образ виборного Макогоненка в «Наталці Полтавці».

Карпо Соленик був видатним комічним актором Харківського професійного театру. Він принципово відмовлявся переходити на імператорську петербурзьку сцену і все життя присвятив українському глядачеві. Обидва актори відмовилися від штучного пишномовного декламування та грали природно, показуючи щиру народну душу і гумор.

3) Підготуйте мінідослідження «Евеліна Ганська, Софія Потоцька, Олександра Браницька — відомі жінки першої половини ХІХ ст.».

У першій половині XIX століття видатні аристократки відіграли важливу роль у культурному просторі України:

Олександра Браницька заснувала під Білою Церквою розкішний дендрологічний парк «Олександрія». Вона опікувалася благоустроєм маєтку, створюючи ставки, алеї та античні колонади.
Софія Потоцька надихнула свого чоловіка Станіслава Потоцького на побудову славетного парку «Софіївка» в Умані, який став шедевром світового пейзажного мистецтва.
Евеліна Ганська вела маєток у Верхівні на Житомирщині. Вона увійшла в світову культуру як муза й дружина великого французького письменника Оноре де Бальзака, який довгий час жив і писав свої твори в її маєтку.

СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:

Зміни, що відбулися в театральному мистецтві наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст.: Відбувся якісний перехід від аматорських та панських кріпацьких театрів до постійних міських професійних труп (Харків, Полтава). Завдяки п’єсам Івана Котляревського українська мова зазвучала зі сцени, започаткувавши національний театральний репертуар.

Стан музичного мистецтва на тогочасних українських землях: Музична культура спиралася на живу традицію кобзарства і троїстих музик, паралельно розвиваючись у містах через концерти військових оркестрів, гастролі зірок європейського масштабу (Ференц Ліст) та появу філармонійних товариств в Одесі й Києві.

Розвиток образотворчого мистецтва й архітектури на українських землях цієї доби: В архітектурі запанував класицизм із регулярним плануванням міських центрів та створенням мальовничих палацово-паркових комплексів («Олександрія», «Софіївка»). У малярстві поруч із класицистичним портретом виник реалізм, найвищим виявом якого стала творчість Тараса Шевченка.