§ 9. Національне відродження слов’янських народів. «Весна народів» (Васильків)
ЗГАДАЙТЕ…
— як рішення Віденського конгресу позначилися на карті Європи;
Рішення Віденського конгресу 1815 року перекроїли кордони європейських держав після розгрому Наполеона. Російська імперія закріпила за собою більшу частину польських земель разом із Варшавою у вигляді Царства Польського. Пруссія отримала частину Саксонії, Познанщину та багаті Рейнські землі. Австрія встановила контроль над Північною Італією (Ломбардією і Венецією), Далмацією та повернула втрачені володіння. На німецьких землях створили штучний Німецький союз під головуванням Австрії.
— як і коли під владою Російської імперії опинилися українці Лівобережжя, Слобожанщини, Правобережжя, Волині, терени Північного Причорномор’я та Приазов’я.
Лівобережжя підпало під московську владу після українсько-московського договору 1654 року та поступової ліквідації автономії Гетьманщини у XVIII столітті. Слобожанщину українці заселили у XVII столітті, і царський уряд поступово ліквідував там полковий устрій. Правобережжя та Волинь опинилися у складі Російської імперії після другого (1793 рік) та третього (1795 рік) поділів Речі Посполитої. Північне Причорномор’я і Приазов’я росіяни захопили наприкінці XVIII століття внаслідок воєн із Османською імперією та анексії Кримського ханства у 1783 році.
ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…
— поняття «імперія», «національна ідея»?
Імперія — це велика держава, яка об’єднує силою різні народи й території під владою єдиного монархічного центру.
Національна ідея — це усвідомлення народом своєї окремішності, прагнення зберегти власну мову й культуру та побудувати своє політичне майбутнє.
ЕТНОГРАФІЧНА КАРТА СЛАВЯНЩИНИ
1. Знайдіть на карті терени проживання народів, про які йдеться в підпараграфі.
На етнографічній мапі Любора Нідерле болгари, серби, чорногорці та боснійці розселені на Балканському півострові на землях Османської імперії. Чехи, словаки, словенці, хорвати, а також західні українці та частина поляків проживають у межах Центральної Європи у володіннях Австрійської імперії. Українці та поляки також займають простори Східної Європи у складі Російської імперії, а поляки Великого князівства Познанського — східні землі Пруссії.
СЛОВ’ЯНСЬКІ НАРОДИ НАПЕРЕДОДНІ «ВЕСНИ НАРОДІВ»
1. У складі яких імперій опинилися слов’янські народи на початку ХІХ ст.?
На початку XIX століття слов’янські народи були поділені між чотирма імперіями: Пруссією (Прусським королівством), Австрійською, Російською та Османською імперіями.
2. Дайте відповіді на запитання щодо національного відродження:
• Чому, на вашу думку, розпочалося «національне відродження» слов’янських народів?
Національне відродження почалося тому, що слов’яни прагнули врятувати свої мови й традиції від розчинення серед панівних націй. Діяльність будителів підняла гідність поневолених спільнот і показала багатство їхньої історії. До того ж ідеї Французької революції переконали людей у праві кожного народу бути господарем на власній землі.
• Назвіть прояви цього процесу.
Проявами цього процесу стали: поширення руху просвітителів-будителів, створення культурно-просвітницьких товариств — Матиць (Сербська, Чеська, Галицько-Руська, Матиця Іллірійська), заснування перших шкіл рідною мовою, видання граматик, словників і підручників, збирання фольклору та виникнення перших гуртків інтелігенції («Руська трійця» в Галичині).
3. Яка відмінність у панславістських прагненнях слов’ян Австрійської імперії та представників російського панславізму?
Слов’яни Австрійської імперії сприймали панславізм як рівноправну культурну взаємодопомогу та мріяли про федерацію вільних народів для захисту від німецького та османського тиску. Натомість представники російського панславізму дивилися на нього як на засіб підкорити інші слов’янські краї владі Російської імперії, нав’язуючи їм панування царя, московські звичаї та православ’я під виглядом опіки «старшого брата».
4. Перегляньте за покликанням https://cutt.ly/arZoW6fR або QR-кодом матеріал про Олександра Духновича, який започаткував національне відродження українців Закарпаття.
Олександр Духнович — греко-католицький священник, педагог і визначний будитель Закарпаття. Він написав перший буквар народною мовою «Книжиця читальная для начинающих», видавав підручники й молитовники для селянських дітей, засновував народні школи та захищав русинів від мадяризації. Його вірш «Подкарпатськії русини, оставте глубокий сон» став справжнім маніфестом національного пробудження краю.
РЕВОЛЮЦІЙНІ РУХИ В СЕРЕДИНІ ХІХ СТ.
1. Ознайомтеся з історичною картою та визначте:
• а) Періоди, охоплені революціями та суспільними рухами в середині ХІХ ст.;
На карті позначено революційні та визвольні рухи 1820–1840-х років, масштабні революції «Весни народів» 1848–1849 років, а також наступні робітничі й національно-визвольні виступи 1850–1860-х років (зокрема Польське повстання 1863 року).
• б) Які слов’янські народи проживали в Австрійській імперії (згадайте із попереднього підпараграфа, яким було їхнє становище).
В Австрійській імперії проживали чехи, словаки, поляки, українці, словенці, хорвати та серби. Вони становили більшість населення імперії, але не мали рівних політичних прав із німцями чи угорцями. Слов’яни потерпали від германізації та мадяризації, а селяни несли важкі феодальні повинності й панщину.
2. Послуговуйтеся запропонованою картою при опрацюванні тем із наступних розділів.
Карта допомагає наочно простежити поширення революційної хвилі з Парижа до Відня, Берліна, Праги, Будапешта й Львова, а також показує осередки національно-визвольних рухів і райони селянських повстань середини XIX століття.
«ВЕСНА НАРОДІВ» У МИСТЕЦТВІ
1. Розгляньте картини. Як вони відображають характер заворушень у Франції та одну з головних причин революції в німецьких землях?
Картина Ораса Верне «Барикада на вулиці Суфло» передає жорстокий і драматичний характер подій у Парижі під час Червневого повстання 1848 року: розібрана бруківка, похмурий дим від залпів, тіла загиблих на вулиці та запеклий штурм біля Пантеону свідчать про глибокий соціальний розкол і відчайдушну збройну боротьбу робітників за свої права.
Картина Філіпа Фейта «Німеччина» розкриває прагнення німців подолати роздробленість і деспотію. Алегорична постать Германії тримає піднятий меч з оливковою гілкою (готовність захищати свободу й мир) та чорно-червоно-золотий прапор національного єднання, на її грудях сяє двоголовий орел, а біля ніг лежать розірвані залізні кайдани, що символізують визволення народу від абсолютизму й створення єдиної вільної держави.
ПОРІВНЯННЯ РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЙ
1. Порівняйте перебіг революцій у різних країнах Європи.
| Країна / Регіон | Основна мета революції | Перебіг подій | Підсумки та наслідки |
|---|---|---|---|
| Франція | Повалення влади фінансової верхівки, подолання кризи, розширення прав робітників | Повстання в Парижі в лютому 1848 р., повалення короля Луї-Філіпа, Червневе повстання | Проголошено Другу республіку; прийнято демократичну Конституцію; невдовзі владу захопив Луї-Наполеон Бонапарт |
| Німецькі держави (Пруссія та ін.) | Ліквідація феодальних залишків, об’єднання всіх німецьких земель у єдину державу | Березневі бої в Берліні, скликання загальнонімецького Франкфуртського парламенту влітку 1848 р. | Створено проєкт імперської Конституції; король Пруссії відхилив корону, революцію придушили урядові війська |
| Італійські держави | Вигнання австрійських окупантів, знищення абсолютизму, об’єднання Італії | Повстання в Палермо, Мілані, Венеції, створення республік у Римі та Флоренції | Війська Австрії, Франції та Іспанії придушили осередки опору; Венеція капітулювала в серпні 1849 р. |
| Австрійська імперія | Обмеження абсолютизму, ухвалення конституції, ліквідація феодальних повинностей | Березневе повстання у Відні, скликання рейхстагу, збройний виступ у Празі | Остаточно скасовано селянську панщину; новий імператор Франц-Йосиф I розпустив рейхстаг і відновив абсолютизм |
| Угорщина | Національне визволення, повна незалежність від Австрійської монархії | Березневий виступ під проводом Ш. Петефі, проголошення незалежності у квітні 1849 р. на чолі з Л. Кошутом | Австрійські війська за допомогою російської армії Миколи І жорстоко розгромили революцію |
2. Чи можна вважати «Весну народів» успішною? Чому?
«Весну народів» можна назвати успішною лише частково. З одного боку, в 1848–1849 роках монархи оговталися від перших ударів, придушили повстання арміями, скасували більшість щойно дарованих конституцій і тимчасово повернули абсолютизм. Об’єднати Німеччину чи Італію та звільнити Угорщину тоді не вдалося.
З іншого боку, ці події назавжди змінили суспільство: в Австрійській імперії остаточно ліквідували панщину, піддані відчули себе повноправними громадянами, а ідеї парламентаризму й національного визволення пустили настільки глибоке коріння, що повернутися до старих порядків було вже неможливо.
3. Дайте відповіді на запитання щодо суті та назви подій:
• Поміркуйте, чому хвиля революцій у європейських країнах одержала назву «Весни народів».
Революції назвали «Весною народів», бо навесні 1848 року народи Європи немов прокинулися після довгого зимового сну абсолютизму й реакції. Пригноблені нації відкрито заявили про власну гідність, право на свободу та бажання жити в незалежних країнах.
• Запропонуйте власну метафору до революційних подій 1848—1849 років.
Події 1848–1849 років нагадують раптову весняну грозу, яка змила давні феодальні підвалини, освіжила повітря новими ідеями свободи і, хоч швидко минула, залишила оновлену землю для нового життя.
СЛОВ’ЯНСЬКІ НАРОДИ В РЕВОЛЮЦІЙНИХ ПОДІЯХ 1848—1849 РР.
1. Які слов’янські землі були охоплені революційним рухом?
Революційним рухом були охоплені чеські землі (Богемія і Моравія), Словаччина, Воєводина (сербські землі), Хорватія, Словенія, а також українські та польські землі Галичини, Буковини, Закарпаття і Познанщини.
2. Визначте історичне значення скликання Слов’янського конгресу у Празі.
Історичне значення Празького Слов’янського конгресу в червні 1848 року полягає в тому, що слов’янські народи вперше зібралися разом для відкритого захисту спільних інтересів. Делегати висунули вимогу перебудувати Австрійську монархію у федерацію вільних і рівноправних народів, голосно заявивши Європі про свої політичні права.
3. Як, на вашу думку, події 1848—1849 років вплинули на ідентичність слов’янських народів?
Революційні події перетворили слов’янські спільноти з мовчазних підданих імперій на свідомих громадян, які відчули національну гідність. Люди зрозуміли, що їхня мова та культура заслуговують на державний захист і рівноправність поруч із іншими європейськими націями.
МАШИНА ЧАСУ
1. З якими ідеями виступала на Слов’янському з’їзді делегація українців Галичини?
Делегація українців Галичини від Головної руської ради виступала за визнання галицьких русинів-українців окремим народом із власною мовою та культурою, рівноправним із поляками. Українці наполягали на національно-територіальному поділі Галичини на дві окремі провінції: східну — українську зі столицею у Львові, та західну — польську з центром у Кракові.
2. Чому ідеї Слов’янського конгресу не втілилися в життя?
Рішення конгресу не вдалося втілити в життя, тому що 12 червня 1848 року в Празі вибухнуло збройне повстання городян і студентів. Австрійські війська під командуванням генерала Віндішгреца взяли місто в облогу, обстріляли його з артилерії та силою придушили опір. Роботу конгресу було зірвано, а австрійська влада перейшла до наступу й відмовилася виконувати вимоги слов’янських делегатів.
ПРАЦЮЄМО РАЗОМ
Вправа «Географічно-політичний печворк». У парах чи групах відобразіть графічно багатонаціональність та багаторелігійність Австрійської імперії, яку часто називали «клаптиковою». За потреби скористайтесь онлайн-застосунками.
Австрійська імперія Габсбургів не мала єдиного національного стрижня й складалася з багатьох народів із різними мовами, релігіями та культурами, через що її влучно називали «клаптиковою ковдрою».
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
I
1. Створіть хронологічну шкалу з ключовими подіями революцій 1848—1849 років. Підберіть пари історичних подій «Весни народів» для гри-вправи «Що було раніше?».
Хронологічна шкала подій:
| Час події | Історична подія «Весни народів» |
|---|---|
| Січень 1848 р. | Початок революційних виступів на Сицилії (Палермо, Італія). |
| 22–24 лютого 1848 р. | Збройне повстання в Парижі, повалення Липневої монархії та проголошення Другої республіки у Франції. |
| 13–15 березня 1848 р. | Початок революції у Відні, відставка канцлера Меттерніха; повстання в Будапешті під проводом Шандора Петефі. |
| 18–19 березня 1848 р. | Барикадні бої в Берліні; прусський король погоджується скликати збори та дарувати конституцію. |
| 2 травня 1848 р. | Заснування у Львові першої української політичної організації — Головної руської ради. |
| Травень 1848 р. | Початок роботи Франкфуртського загальнонімецького парламенту. |
| 2–12 червня 1848 р. | Робота Слов’янського конгресу в Празі та Празьке червневе повстання. |
| 10 липня 1848 р. | Початок роботи австрійського рейхстагу, ліквідація панщини в Австрійській імперії. |
| Осінь 1848 р. | Заснування Галицько-Руської матиці у Львові; придушення жовтневого повстання у Відні військами монархії. |
| Березень 1849 р. | Ухвалення Франкфуртським парламентом загальнонімецької Конституції; розпуск австрійського рейхстагу Францом-Йосифом I. |
| 14 квітня 1849 р. | Проголошення незалежності Угорщини від влади Габсбургів Державними зборами в Дебрецені. |
| Серпень 1849 р. | Капітуляція угорської армії біля Вілагоша перед російськими військами; падіння республіки у Венеції. |
Пари історичних подій для гри «Що було раніше?»:
- Повстання в Парижі (лютий 1848 р.) чи повстання у Відні (березень 1848 р.)? Раніше відбулося повстання в Парижі.
- Слов’янський конгрес у Празі (червень 1848 р.) чи проголошення незалежності Угорщини (квітень 1849 р.)? Раніше зібрався Слов’янський конгрес у Празі.
- Скасування панщини австрійським рейхстагом (липень 1848 р.) чи капітуляція повстанців Венеції (серпень 1849 р.)? Раніше скасували панщину.
2. Покажіть на карті: у яких регіонах Європи відбувалися найбільші революційні виступи? Де було скликано Слов’янський конгрес? Чому саме там?
Найбільші революційні виступи охопили Західну, Центральну та Південну Європу: столицю Франції Париж, німецькі князівства вздовж Рейну та столицю Пруссії Берлін, італійські міста Рим, Мілан, Палермо й Венецію, а також землі Австрійської імперії — Відень, Будапешт, Прагу, Львів.
Слов’янський конгрес відбувся у чеському місті Прага в Центральній Європі. Прагу обрали тому, що Чехія була осередком найрозвиненішого слов’янського відродження в Австрійській імперії, а чеські діячі Ян Коллар, Павел Шафарик і Францішек Палацький користувалися великим авторитетом серед усіх слов’ян.
II
3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.
Коли у Парижі спалахнуло повстання, яке започаткувало європейську «Весну народів»?
Що означає термін «будителі» в історії слов’янських народів?
Хто став першим правителем-президентом незалежної Угорщини навесні 1849 року?
Де у 1826 році патріоти створили першу слов’янську культурно-освітню організацію — Сербську Матицю?
Звідки ми можемо дізнатися про розселення та чисельність слов’янських народів у першій половині XIX століття?
Чому українці Правобережжя не підтримали польське Листопадове повстання 1830–1831 років?
Як австрійський імператорський уряд придушив виступ чехів у Празі в червні 1848 року?
Який результат мала «Весна народів» для селян Австрійської імперії?
4. Поясніть, чому саме в період «Весни народів» національна ідентичність стала важливим політичним фактором.
У період «Весни народів» капіталізм і освіта пробудили мільйони підданих, які захотіли стати вільними громадянами з однаковими правами. Праця просвітителів-будителів відновила пам’ять про мову, рідну історію та коріння народів. У великих багатонаціональних імперіях селяни та городяни побачили, що демократичні права неможливо здобути без рідної мови в школах, судах і без власного самоврядування, тому питання народної самобутності перетворилося на вимогу створення автономій і незалежних держав.
5. Створіть історичну інфографіку за схемою: країни – ключові події революції – результати.
| Країни | Ключові події революції | Результати |
|---|---|---|
| Франція | • Повстання в Парижі 22–24 лютого 1848 р. • Зречення короля Луї-Філіпа Бурбона • Проголошення Другої республіки 25 лютого 1848 р. • Червневе повстання робітників | • Ліквідовано монархію Бурбонів • Запроваджено загальне виборче право для чоловіків • Ухвалено республіканську Конституцію • Президентом обрано Луї-Наполеона Бонапарта |
| Німецькі держави (Пруссія) | • Березневе збройне повстання в Берліні • Початок роботи Франкфуртського парламенту влітку 1848 р. • Складання імперської Конституції в березні 1849 р. | • Франкфуртський парламент не зміг створити єдину державу • Прусський король відмовився взяти корону від депутатів • Німеччина залишилася роздробленою • Монархи зберегли владу, але запровадили помірковані реформи |
| Італійські держави | • Повстання в Палермо, Мілані та Венеції навесні 1848 р. • Війна Сардинського королівства проти Австрії • Проголошення республіки в Римі • Оборона Венеції | • Австрія збройно повернула собі Ломбардію і Венецію • Французькі війська ліквідували Римську республіку • Об’єднати Італію в 1848–1849 рр. не вдалося • Збереглися роздробленість та австрійське панування |
| Австрія | • Повстання у Відні в березні 1848 р. • Відставка канцлера Меттерніха • Скликання австрійського рейхстагу 10 липня 1848 р. • Прихід до влади Франца-Йосифа I | • Остаточно скасовано панщину та повинності селян • Повстання у Відні та Празі придушили урядові війська • Молодий монарх розпустив рейхстаг і зупинив конституцію • В імперії відновилися монархічні порядки |
| Угорщина | • Березневе повстання в Пешті під проводом Шандора Петефі • Створення уряду Лайоша Кошута • Проголошення незалежності Угорщини 14 квітня 1849 р. • Війна з Австрією | • Австрійський імператор закликав на допомогу російську армію • Російські війська під проводом Паскевича та австрійські частини оточили сили повстанців • Угорську революцію придушили, конституцію скасували |
III
6. Вправа «Маніфест». Створіть короткий текст маніфесту вимог слов’янських народів у 1848 р.
МАНІФЕСТ СЛОВ’ЯНСЬКИХ НАРОДІВ (Прага, червень 1848 року)
Ми, повноважні представники вільних слов’янських народів, об’єднані на з’їзді у Празі, оголошуємо священні вимоги нашого народу:
- Негайне визнання повної рівності слов’янських мов із німецькою та угорською в усіх навчальних закладах, судах, церквах та урядових установах.
- Перетворення Австрійської монархії на вільний союз народів — федерацію рівноправних самоврядних країв.
- Повне й безповоротне скасування панщини, кріпосницької залежності селян та всіх феодальних повинностей.
- Гарантування свободи слова, друку, віросповідання та права на безперешкодне створення товариств і зборів.
- Припинення національного гноблення й установлення братерського миру між усіма націями європейського простору.