9. Умови та початок формування української модерної нації
ПРИГАДАЙТЕ
• Яку роль відігравали козацькі старшини в управлінні Гетьманщиною?
Козацька старшина була провідною верствою Гетьманщини. Вона зосереджувала у своїх руках військову, адміністративну та судову владу, очолювала полки й сотні, розпоряджалася земельним фондом і визначала внутрішню політику автономної держави.
• У чому полягали заходи російського уряду зі скасування української автономії?
Російський уряд діяв послідовно: заснував Малоросійську колегію для контролю над гетьманом, згодом остаточно ліквідував гетьманство, скасував полково-сотенний устрій, запровадив російські губернії, ліквідував козацьке військо та закріпачив селян.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Чим можна, на вашу думку, пояснити явище «малоросійства»? Чи існує воно в сучасній Україні?
Явище «малоросійства» виникло через інтеграцію козацької еліти до імперського дворянства. Російська імперія відкривала шлях до високих посад і збереження маєтків в обмін на лояльність. Дворяни любили українські пісні, природу й побут, але служили імперії та не думали про власну державу. У сучасній Україні його відлуння проявляється в меншовартості окремих людей, які досі орієнтуються на чужий культурний чи інформаційний простір.
ПОМІРКУЙМО
Розгляньте інфографіку. Чому інтерес до національного відродження виникав саме у національної еліти? Які верстви українського населення були високоосвіченими та могли очолити національне відродження?
Інтерес виникав саме в еліти, бо вона мала добру освіту, знала історію свого роду, володіла іноземними мовами та знайомилася з європейськими ідеями Просвітництва й романтизму. Очолити відродження могли нащадки козацької старшини на Наддніпрянщині, університетська інтелігенція (професори й студенти), а в Західній Україні — греко-католицькі священники, які були найосвіченішою верствою серед русинів.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
Прочитайте уривок зі щоденника німецького мандрівника Йоганна Георга Коля та дайте відповіді на запитання:
• Які причини негативного ставлення українців до росіян називає автор?
Мандрівник зазначає, що українці пам’ятали часи особистої свободи до підкорення імперією. Російська влада запровадила кріпацтво і перетворила вільних людей на рабів, що викликало сильне почуття несправедливості й відчуження.
• Чому автор вважає можливим утворення окремої української держави?
Автор спирається на те, що українці мають власну мову, спільні історичні спогади, рідко змішуються з росіянами та мають велику чисельність — понад десять мільйонів осіб.
• Чи можна вважати цей уривок свідченням формування української національної свідомості? Чому?
Так, цей уривок засвідчує чітке усвідомлення народом своєї відмінності від панівної нації імперії через спільну мову, окрему пам’ять про свободу та неприйняття кріпацтва.
• Уявіть себе сучасником подій: як би ви відповіли на спостереження мандрівника?
Я б погодився з його словами й підтвердив, що пам’ять про козацькі вольності живе в народі, а наша мова та звичаї доводять, що ми є окремим народом із власним правом на майбутнє.
ПОМІРКУЙМО
Чому, на ваш погляд, для вирішення суто українських справ Капніст змушений звертатися до уряду іноземної держави? (інша версія підручника)
Російський уряд категорично відкидав будь-які спроби відновити українську автономію чи козацькі формування всередині країни. Тому Капніст шукав зовнішньої підтримки у Пруссії, яка на той час була суперницею Росії, щоб у разі війни визволити рідний край.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
У чому, на вашу думку, значення «Історії Русів» для формування української національної свідомості? Чи є така свідомість модерною?
«Історія Русів» довела, що українці мають власну безперервну історію, державотворчу традицію та невіддільне право на свободу від польського й російського панування. Проте ця свідомість ще не була модерною у повному розумінні, адже вона охоплювала переважно козацьку старшину та дворянство, а не весь народ як єдину громадянську спільноту.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ
Якою була офіційна оцінка в Російській імперії особи І. Мазепи і яке ставлення до нього автора «Історії Русів»? Про що, на вашу думку, це свідчить?
Офіційна імперська влада та церква оголосили Мазепу зрадником і піддали анафемі. Автор «Історії Русів» ставиться до нього з повагою та співчуттям і показує жорстокі розправи Меншикова над козаками в Лебедині. Це свідчить про те, що українське дворянство таємно не визнавало імперських оцінок, пам’ятало про московський терор і виправдовувало вчинок гетьмана його прагненням вибороти волю для рідної землі.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Прочитайте уривки з «Історії Русів». У чому виражені основні ідеї твору? Як ці ідеї могли впливати на ідеї національного відродження? Самостійно знайдіть уривки твору в мережі «Інтернет» та прочитайте їх у класі. Які ідеї найбільше відгукуються вам особисто? Відповідь аргументуйте.
Основні ідеї твору полягають у тому, що кожен народ від природи має священне право на життя, свободу, власну землю і захист від чужоземного гноблення. Ці думки будили почуття гідності українців, нагадували про їхні права та заклали ідеологічну основу для боротьби проти імперського підкорення. Особисто найбільше відгукуються слова про те, що всяке створіння має право боронити своє буття і свободу, бо право на гідне життя та самозахист є природним і непорушним для кожної людини й нації.
ПОМІРКУЙМО
Подумайте, чому література чинить такий вагомий вплив на формування самосвідомості народу.
Література говорить живою народною мовою і звертається безпосередньо до почуттів людини. Вона зберігає спогади про героїчні часи, формує спільні художні образи, переконує читачів у красі рідного слова та об’єднує різні суспільні верстви навколо спільних ідеалів.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Розгляньте сучасні інтерпретації образу Тараса Шевченка із соціальних мереж. Визначте, які риси особистості митця в них підкреслені. Вкажіть, як художники та дизайнери поєднують образ Кобзаря із сучасними політичними, культурними чи соціальними реаліями та гаслами. Створіть власний постер або колаж із Шевченком, де поєднайте його класичний образ із актуальними сьогодні для України ідеями та проблемами.
Сучасні автори показують Шевченка не старим дідусем у смушевій шапці, а сильним, мужнім воїном, сучасним митцем і лідером нації. Дизайнери зображують його у піксельній військовій формі ЗСУ, бронежилеті, стильному худі чи сонцезахисних окулярах. Його портрети поєднують із рядками «Борітеся — поборете!» на тлі синьо-жовтого прапора, зруйнованих міст або сучасної цифрової графіки.
Для власного постера можна взяти класичний портрет молодого Тараса Шевченка, одягнути його в тактичну куртку з шевроном герба України, а позаду розмістити напис: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь! Разом до перемоги».
ПОМІРКУЙМО
• Які ідеї свободи та гідності людини відображені у творах Т. Шевченка?
У поезіях Шевченка відображено ідеї рівності всіх людей перед Богом, святості людського життя та неприпустимості кріпацтва і рабства. Він рішуче виступав проти самодержавного деспотизму царів і закликав народ піднятися на боротьбу за волю.
• Які думки Шевченка залишаються актуальними для сучасної України?
Актуальними залишаються заклики до внутрішньої єдності українців, братерства, викорінення малоросійської покірності та рішучої оборони Батьківщини від ворогів за принципом: «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля».
ПОМІРКУЙМО
Подумайте, які ідеї об’єднують зображених історичних діячів. Яким був вплив діяльності романтиків на українську культуру і суспільство?
Григорія Квітку-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського та Миколу Костомарова об’єднує інтерес до живої народної мови, звичаїв і фольклору України. Харківські романтики довели естетичну цінність української культури, започаткували нову прозу й поезію, видавали перші журнали та утвердили назву «українець» як позначення окремої європейської нації.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ
Яке поняття ви вважаєте більш науковим — «національне відродження» чи «націєтворення»? Відповідь аргументуйте.
Науковішим є поняття «націєтворення». Слово «відродження» натякає на повернення чогось старого, що вже існувало раніше в готовому вигляді. Проте модерна нація постала саме в XIX ст.: діячі культури не просто відроджували пам’ять козацтва, а витворили єдину літературну мову, сучасну культуру і демократичну свідомість, що об’єднали всі верстви народу.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
За допомогою додаткових джерел інформації виконайте творчий проєкт «Вплив Кирило-Мефодіївського братства на формування української ідеї». (інша версія підручника)
| Сфера | Основні ідеї братчиків |
|---|---|
| Політична | Ліквідація царського самодержавства, встановлення демократичної республіки, створення рівноправної федерації слов’янських народів зі столицею в Києві. |
| Соціальна | Повне скасування кріпацтва, знищення станового поділу суспільства, рівність усіх громадян у правах. |
| Національна | Визнання українців окремою нацією з місією очолити демократичне об’єднання слов’янських народів на засадах рівності. |
| Культурно-духовна | Поширення освіти серед простого народу рідною мовою, утвердження християнських цінностей справедливості, свободи та братерства. |
АРСЕНАЛ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ
Пригадайте, що таке «національна ідея». Сформулюйте ваше розуміння української національної ідеї.
Національна ідея — це спільне бачення народом свого історичного покликання, головних життєвих цінностей і мети розвитку. Українська національна ідея полягає в розбудові незалежної, демократичної, безпечної держави, де поважають свободу й гідність кожного громадянина, зберігають мову та культуру і прагнуть бути гідною частиною європейської спільноти.
ПОМІРКУЙМО
Прокоментуйте наведений уривок із «Книги буття українського народу». Про який «голос» говорить автор? Які політичні ідеї братчиків висвітлено в поданому уривку?
Автор має на увазі пробудження національної свідомості українців, яке нагадує їм про козацьку волю та гідність. У рядках висловлено ідею відновлення державності України та її входження як рівноправної, вільної республіки до майбутньої федерації незалежних слов’янських народів.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/jCSeh)
Порівняйте діяльність Кирило-Мефодіївського братства з діяльністю інших європейських національних рухів, визначте спільне і відмінне.
Спільне: Кирило-Мефодіївське братство діяло в одному руслі з тодішніми європейськими організаціями («Молода Італія», «Молода Німеччина», «Молода Польща»). Як і європейські патріоти, братчики спиралися на ідеї романтизму, прагнули ліквідації абсолютизму, поєднували національне визволення з боротьбою за особисту свободу людини та республіканський лад.
Відмінне: Якщо більшість рухів Західної Європи боролися за утворення унітарних національних держав, то кирило-мефодіївці висунули сміливу ідею демократичної слов’янської федерації рівноправних народів із центром у Києві. До того ж братство діяло в умовах жорсткого самодержавно-кріпосницького гніту Російської імперії, тому було таємним і зазнало значно суворіших репресій, назавжди розмежувавши українську та російську ідентичності.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ (за QR-кодом qr.orioncentr.com.ua/Im9lG — уривок зі статті Івана Франка)
У чому І. Франко бачить значення видання «Русалки Дністрової» для творення української нації?
Іван Франко вважав появу «Русалки Дністрової» революційною подією, оскільки книжка подолала церковні консервативні догми і ввела живу народну мову в літературу. Альманах рішуче заявив про єдність українців Галичини та Наддніпрянщини, які були розділені між двома імперіями, і виступив на захист знедоленого селянства.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Поясніть поняття «будителі», «автономія».
«Будителі» — це діячі національного руху слов’янських народів кінця XVIII — першої половини XIX ст., які збирали фольклор, розвивали рідну мову, відкривали школи та пробуджували національну гідність свого народу.
«Автономія» — це право території самостійно керувати внутрішніми справами в межах єдиної держави на основі власних законів чи окремих прав.
2. Які чинники сприяли формуванню сучасної української національної свідомості?
Формуванню свідомості сприяли поширення ідей романтизму, зацікавлення освічених людей етнографією та козацькою історією, вихід «Енеїди» Івана Котляревського та «Кобзаря» Тараса Шевченка, заснування Харківського та Київського університетів, а також поява перших таємних патріотичних гуртків.
3. Які ідеї сповідували члени Новгород-Сіверського автономістського гуртка?
Члени гуртка прагнули відновити козацьке самоврядування і військові формування на Лівобережжі, відстоювали дворянські права української старшини та шукали шляхів повернення втрачених автономних прав Гетьманщини.
4. Співвіднесіть дату і подію: (інша версія підручника)
| Номер | Дата | Подія |
|---|---|---|
| 1 | 1798 р. | А Вихід перших частин поеми «Енеїда» Івана Котляревського |
| 2 | 1805 р. | Б Відкриття Харківського університету за ініціативи В. Каразіна |
| 3 | 1834 р. | В Відкриття Київського університету |
| 4 | 1845 р. | Г Створення таємного Кирило-Мефодіївського братства |
| 5 | 1837 р. | Д Вихід альманаху «Русалка Дністровая» у місті Буда |
Відповідність: 1 — А, 2 — Б, 3 — В, 4 — Г, 5 — Д.
II. Обговорюємо у групі
Об’єднайтеся в групи. Уявіть себе представником / представницею: а) Новгород-Сіверського гуртка; б) Кирило-Мефодіївського братства; в) «Руської трійці». Складіть чекліст своїх ідей та цілей як учасник / учасниця відповідного гуртка. Результати обговоріть у класі. Які ідеї виявилися спільними / відмінними?
Чекліст ідей та цілей:
Новгород-Сіверський гурток (кінець XVIII ст.):
- Зібрати історичні грамоти для підтвердження дворянських прав української старшини.
- Домогтися відновлення козацьких полків як окремого війська.
- Знайти зовнішню дипломатичну підтримку для повернення автономії Гетьманщини.
Кирило-Мефодіївське братство (1845–1847 рр.):
- Знищити кріпацтво і забезпечити рівність усіх верств суспільства.
- Ліквідувати царське самодержавство й утвердити республіканський лад.
- Об’єднати слов’янські народи у вільну федерацію з центром у Києві на засадах християнської моралі.
«Руська трійця» (1830-ті рр.):
- Ввести народну мову галицьких русинів у книжну літературу та освіту.
- Видати альманах «Русалка Дністровая» з піснями й думами народу.
- Утвердити єдність галичан з українцями Наддніпрянщини.
Спільними для всіх були любов до рідної землі, захист української самобутності та протидія чужоземному культурному тиску. Відмінність полягала в завданнях: автономісти дбали про старі станові привілеї старшини, «Руська трійця» зосередилася на просвіті та мові, а кирило-мефодіївці висунули програму докорінної демократичної перебудови суспільства.
III. Мислимо творчо
Уявіть себе інтелігентною українською людиною першої половини ХІХ ст. Які політичні ідеї ви могли підтримувати? Від чого могло залежати ваше ставлення до тогочасних гуртків та організацій інтелектуалів? Наскільки безпечною була участь у таких гуртках в умовах нагляду з боку російської влади?
У першій половині XIX ст. освічена людина найчастіше підтримувала ідеї скасування кріпацтва, рівності станів перед законом, свободи слова та відновлення прав свого народу.
Ставлення до патріотичних осередків залежало від походження та особистих поглядів. Одні дворяни обирали лояльність до корони заради кар’єри, а інші ризикували добробутом заради відродження вітчизни.
Участь у таких об’єднаннях несла смертельну загрозу: імперська таємна поліція пильно стежила за студентами й викладачами, застосовувала доноси та жорстоко карала винних тюрмами, засланням до Сибіру або солдатчиною, як це сталося з Тарасом Шевченком і братчиками.