§ 9. Об’єднання Німеччини

Зміст

ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ

Ініціатору об’єднання Німеччини прусському канцлеру Отто фон Бісмарку приписують висловлювання: «Політика — це мистецтво пристосовуватися до обставин і отримувати користь з усього, навіть із того, що вам неприйнятне». Чи можна використати це висловлювання, характеризуючи об’єднання Італії? Чому?

Так, цей вислів точно підходить для характеристики політики прем’єр-міністра П’ємонту Камілло Кавура. Він був майстром дипломатії і завжди діяв за обставинами. Кавур уклав союз із французьким імператором Наполеоном III проти Австрії і завдяки цьому отримав військову підтримку. Також він не поділяв радикальних республіканських поглядів Джузеппе Гарібальді, але використав його воєнні успіхи для приєднання південних земель до Сардинського королівства.

1. ЯКИМИ БУЛИ ПЕРЕДУМОВИ ОБ’ЄДНАННЯ НІМЕЧЧИНИ

ПОМІРКУЙТЕ

За текстом параграфа визначте основні передумови об’єднання Німеччини.

Основними передумовами об’єднання Німеччини були:

1. Економічна єдність німецьких земель і створення в 1834 році Митного союзу під проводом Пруссії, який скасував внутрішні мита.
2. Промисловий переворот, швидке зростання металургії, машинобудування та розбудова залізничної мережі. Роздробленість заважала розвитку спільного ринку.
3. Досвід революції 1848–1849 років («Весни народів») та діяльність Франкфуртського парламенту. Вони поширили ідею єдності та показали потребу в сильному політичному центрі.
4. Економічне та військове зростання Пруссії, яка стала головним суперником Австрії за лідерство серед німецьких земель.
5. Зростання національної самосвідомості німців через спільну культуру, літературу та філософію, яку творили Йоганн Фіхте, брати Грімм, Йоганн Вольфганг Гете та Людвіг ван Бетховен.
6. Сприятливі міжнародні обставини, зокрема ослаблення Австрії та Франції після Кримської війни 1853–1856 років.

Які спільні та відмінні риси в процесах об’єднання Німеччини та Італії?

Спільні риси	Відмінні риси
Наявність держави-лідера: Пруссія в Німеччині та Сардинське королівство (П’ємонт) в Італії.	Німеччина об’єдналася переважно «згори» силою прусської монархії та армії, а в Італії величезну роль відіграв народний рух «знизу» на чолі з Гарібальді.
Головним зовнішнім ворогом і перешкодою для єдності в обох випадках була Австрійська імперія.	Німеччина спиралася на потужну економічну інтеграцію та спільний Митний союз, а в Італії головним рушієм була боротьба за національне визволення.
Провідна роль видатних політиків і дипломатів: Отто фон Бісмарка та Камілло Кавура.	Після об’єднання Німеччина стала могутньою індустріальною імперією, а Італія ще довго залишалася переважно аграрною країною з бідним півднем.
Використання воєнних перемог для звільнення та приєднання земель.	В Італії об’єднанню передував сильний республіканський рух Мадзіні, тоді як у Німеччині переміг прусський консервативний мілітаризм.

ДОСЛІДІТЬ

Розгляньте карту на с. 65. Які переваги Пруссії сприяли її ролі в процесах об’єднання Німеччини?

Пруссія мала такі стратегічні переваги:

1. Вона володіла найбільшою територією серед держав Німецького союзу і контролювала землі як на сході, так і на заході в басейні Рейну.
2. Пруссія володіла основними промисловими районами з покладами вугілля й заліза та густою мережею залізниць.
3. Її географічне розташування дозволяло межувати з більшістю дрібних німецьких князівств і легко залучати їх до свого союзу.
4. Держава мала широкий вихід до Балтійського та Північного морів для торгівлі та флоту.
5. На відміну від Австрії, населення Пруссії було переважно німецьким, тому країна стала природним осередком національного руху.

Порівняйте розташування Пруссії та Австрійської імперії.

Пруссія займала північні та північно-східні німецькі землі. Її території простягалися від Рейну на заході до кордонів Російської імперії на сході. Австрійська імперія розташовувалася на південному сході. Більша частина володінь Австрії лежала за межами Німецького союзу в Центральній, Східній та Південній Європі.

Чи є правильним твердження, що завдяки розташуванню щодо інших держав Пруссія була більш «німецькою» країною, ніж багатонаціональна Австрія?

Так, це твердження правильне. Землі Пруссії населяли переважно німці, тому її державні інтереси були зосереджені саме на німецьких справах. Австрійська імперія була багатонаціональною державою. До її складу входили угорці, чехи, поляки, українці, італійці та інші народи. Це розпорошувало увагу Відня і заважало Австрії стати центром суто німецького національного єднання.

2. ЯК БУЛО СТВОРЕНО ЄДИНУ НІМЕЧЧИНУ

ПОМІРКУЙТЕ

Чому Німеччину, за словами Отто фон Бісмарка, було об’єднано «залізом і кров’ю»? Обґрунтуйте свої висновки відповідними матеріалами параграфа.

Бісмарк вважав, що об’єднати німецькі землі можна лише збройною силою та війнами, а не промовами депутатів у парламенті чи мирними голосуваннями. Під «залізом» він розумів зброю, гармати та міцну промисловість, а під «кров’ю» — самопожертву солдатів на полі бою.

Параграф підтверджує ці висновки реальними подіями. Пруссія провела військову реформу, збільшила чисельність армії та переозброїла солдатів новими гвинтівками й гарматами. Після цього Бісмарк послідовно провів три переможні війни: з Данією у 1864 році, з Австрією у 1866 році та з Францією у 1870–1871 роках. Саме завдяки воєнним розгромам суперників Пруссія зібрала німецькі держави в єдину імперію.

ДОСЛІДІТЬ

1. Прочитайте уривок із висловлювання Отто фон Бісмарка. Яку роль він уважав оптимальною для Німеччини в міжнародній сфері? Чому?

Отто фон Бісмарк вважав оптимальною роль сильної та мирної держави, яка підтримує рівновагу сил у Європі. Він зазначав, що Німеччина має бути задоволена своєю міццю і дбати про безпеку, щоб жодна країна не наважилася на неї напасти. Канцлер виступав проти нових загарбницьких війн, оскільки надмірні претензії могли об’єднати європейські держави проти Німеччини та загрожувати її існуванню.

2. Розгляньте карикатуру 1866 р. Які особливості політики Бісмарка іронічно змалював автор?

Французький карикатурист Шам зобразив Отто фон Бісмарка в образі кравця, який зшиває німецькі землі великою голкою. Це іронічний натяк на прусську голчасту гвинтівку Дрейзе, за допомогою якої прусські війська швидко перемогли австрійців у битві біля Садової 1866 року. Автор висміює те, що Бісмарк «зшивав» єдину державу не дипломатичною згодою, а війнами, військовою технікою та силою зброї.

ПЕРЕВІР СЕБЕ

1. У якому році постала об’єднана Німеччина?

Об’єднана Німеччина постала 18 січня 1871 року, коли у Дзеркальній залі Версальського палацу короля Пруссії Вільгельма I офіційно проголосили німецьким імператором.

2. Хто й чому очолив процес об’єднання німецьких держав?

Процес об’єднання очолила Пруссія на чолі з королем Вільгельмом I та канцлером Отто фон Бісмарком. Пруссія стала лідером завдяки найпотужнішій економіці, сучасній армії, ефективному державному апарату та активній зовнішній політиці.

3. З якими країнами воювала Пруссія протягом 1864–1870 рр.?

Протягом 1864–1870 років Пруссія воювала проти Данії (1864 рік), Австрійської імперії та її союзників (1866 рік) і Франції (1870–1871 роки).

4. Покажи на карті на с. 65, де відбувалися найважливіші події об’єднання Німеччини.

Найважливіші події відбувалися в таких регіонах:

1. Герцогства Шлезвіг і Гольштейн на півночі Ютландського півострова (воєнні дії проти Данії у 1864 році).
2. Селище Садова у Богемії, на північ від річки Ельба (нищівний розгром австрійських військ у липні 1866 року).
3. Фортеці Седан і Мец на північному сході Франції (оточення французьких армій і взяття в полон імператора Наполеона III восени 1870 року).
4. Місто Версаль поблизу Парижа (Дзеркальна зала палацу, де 18 січня 1871 року проголосили створення Німецької імперії).
5. Місто Берлін у північно-східній Німеччині (політичний центр Пруссії та столиця нової імперії).

5. Чому саме Пруссія стала лідером серед німецьких держав?

Пруссія стала лідером завдяки швидкому розвитку фабричної промисловості, будівництву залізниць і створенню Митного союзу в 1834 році. Важливими чинниками стали успішна військова реформа, введення обов’язкової служби, якісне озброєння армії та дипломатичний талант Отто фон Бісмарка.

6. Які зовнішньополітичні фактори сприяли об’єднанню Німеччини?

Об’єднанню сприяло ослаблення впливу великих держав після Кримської війни 1853–1856 років. Австрія опинилася в дипломатичній ізоляції та ворогувала з Росією. Російська імперія зберігала нейтралітет і не заважала Пруссії. Франція недооцінила прусську військову міць і залишилася без союзників, що дало змогу Пруссії розгромити своїх супротивників по черзі.

7. Прокоментуй висловлювання Бісмарка: «Ми мали уникнути нищівної поразки Австрії; ми не мусили викликати в неї непотрібного відчуття гіркоти або бажання помсти; ми повинні були залишити можливість знову стати друзями з нашим нинішнім супротивником <…> Якщо Австрія зазнає важких втрат, вона стане союзником Франції чи будь-якого іншого нашого супротивника; вона навіть принесе в жертву свої антиросійські інтереси заради помсти Пруссії». Які особливості міжнародної ситуації використовував прусський канцлер для досягнення бажаного?

Бісмарк діяв за принципами «реальної політики» і думав про майбутні союзи. Він прагнув лише усунути Австрію від німецьких справ, тому після перемоги під Садовою не став захоплювати Відень і відмовився від анексії австрійських земель. Канцлер розумів, що жорстоке приниження змусить Австрію об’єднатися з Францією для реваншу. Бісмарк використав суперечності між Віднем і Парижем, а також суперництво Австрії з Росією, щоб зберегти австрійський нейтралітет у майбутній війні з Францією.

А ЩЕ ТИ МОЖЕШ

Створи інфографіку про роль особистостей у процесах об’єднання Італії та Німеччини.

Стислий зміст інфографіки:

• Італія: Об’єднання поєднало дипломатичний шлях реформ короля Віктора Еммануїла II та графа Камілло Кавура «згори» з революційними народними походами добровольців Джузеппе Гарібальді «знизу».
• Німеччина: Об’єднання відбулося суто «згори» під керівництвом канцлера Отто фон Бісмарка та короля Вільгельма I завдяки глибокій армійській реформі генералів Мольтке і Роона та переможним війнам.