Велика Британія — «майстерня світу». Парламентські реформи у Великій Британії. Чартизм

Зміст

1. Пригадайте з курсу 8 класу, яка форма правління встановилась у Великій Британії в результаті революції XVII ст. 2. Пригадайте, коли в Англії почався промисловий переворот. У яких галузях він розпочинався?

1. У результаті революції XVII століття у Великій Британії встановилася парламентська (конституційна) монархія.
2. Промисловий переворот в Англії розпочався в 60-х роках XVIII століття з легкої промисловості, а саме з бавовняного (текстильного) виробництва.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

На основі аналізу тексту укладіть структурно-логічну схему «Чинники і прояви економічного лідерства Великої Британії». Висловте припущення, як високі темпи економічного розвитку сприяли соціальній стабільності в країні.

Головними чинниками лідерства стали раннє завершення промислового перевороту, ресурси колоній та перехід до фритредерства. Проявився цей статус у масовому випуску фабричних товарів, володінні найбільшим флотом і провідній ролі Лондона у світових фінансах.

Високі темпи економічного розвитку дали змогу підвищувати зарплати кваліфікованим робітникам і поступово покращувати фабричне законодавство (обмеження тривалості робочого дня, охорона праці). Крім того, наявність колоній дозволяла виїжджати туди незадоволеним переселенцям, що знімало соціальну напругу та захищало Британію від революційних потрясінь, які охопили Європу.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Чинники: ранній промисловий переворот, сировина з колоній і вільна торгівля. Прояви: статус «майстерні світу», контроль світової торгівлі та фінансів.
• Економічне піднесення дало ресурси для поступових соціальних поступок робітникам, що усунуло загрозу революційного вибуху.

ПОМІРКУЙМО!

Поміркуйте, у чому полягають переваги й загрози політики вільної торгівлі. За якого рівня розвитку економіки держава може не боятися політики вільної торгівлі?

Переваги вільної торгівлі полягають у вільному виході на закордонні ринки, збільшенні експорту та здешевленні імпортної сировини й продуктів для населення. Загрозою є небезпека банкрутства власних виробників, якщо вони не витримають конкуренції з дешевшими іноземними товарами.

Держава може впроваджувати політику вільної торгівлі без остраху лише за найвищого рівня розвитку промисловості, коли її власні товари дешевші та якісніші за іноземні аналоги, як це було у Великій Британії в середині XIX століття.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Працюючи з пунктами 2 і 3 параграфа, доберіть факти, які свідчать про демократизацію політичної системи Британії в першій половині XIX ст.

Про поступову демократизацію свідчать такі факти:

• Проведення Першої парламентської реформи 1832 року, яка скасувала 56 «гнилих містечок» і передала 42 депутатські місця великим промисловим містам.
• Зростання кількості виборців з 220 до 670 тисяч осіб завдяки зниженню майнового цензу, що відкрило шлях до парламенту промисловій буржуазії.
• Діяльність чартистського руху в 1830–1840-х роках, який вимагав загального виборчого права для чоловіків і сприяв розвитку громадянського суспільства.
• Поступки парламенту суспільним вимогам: скасування ввізних мит на зерно («хлібних законів») у 1846 році та введення 10-годинного робочого дня для жінок і підлітків у 1847 році.

ПОМІРКУЙМО!

Проаналізуйте зміст «Народної хартії» і поясніть, чому британський парламент відмовлявся її прийняти.

«Народна хартія» містила вимоги запровадження загального виборчого права для чоловіків від 21 року, створення рівних виборчих округів, таємного голосування, щорічного обрання парламенту, скасування майнового цензу для депутатів та оплати їхньої праці. Парламент відхиляв ці петиції, оскільки великі землевласники та буржуазія прагнули зберегти монополію на владу й побоювалися, що робітничі депутати почнуть перерозподіляти власність і змінять чинний суспільний лад.

Проведіть історичні паралелі між відомими вам фактами з історії України й описаним сюжетом з історії Ірландії.

Трагедія «Великого голоду» в Ірландії 1845–1849 років схожа на Голодомор 1932–1933 років в Україні. В обох випадках імперська чи тоталітарна влада вивозила продовольство з регіонів, де масово гинули люди, демонструючи цілковиту байдужість до долі підкореного народу. Спільними рисами були також втрата державності, витіснення рідної мови з публічного простору та вимушена масова еміграція населення за кордон.

ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

Опрацюйте текст і виконайте завдання: 1. Укладіть схему «Зовнішня політика Великої Британії», в якій відобразіть цілі, напрями та заходи Англії в цій царині. 2. Визначте, які провідні держави могли бути союзниками або противниками Англії в міжнародних відносинах. Обґрунтуйте свої припущення.

1. Векторна схема зовнішньої політики Великої Британії:

2. Союзники та противники Англії:

• Російська імперія була головним противником через спроби захопити протоки в Чорному морі та просунутися до кордонів британської Індії.
• Франція виступала тимчасовим союзником у Кримській і Другій опіумній війнах, але залишалася головним конкурентом у колоніях та європейській політиці.
• Цінський Китай, Бірма та Іран чинили опір британській експансії, проте зазнали поразок і були змушені відкрити свої ринки.

Порівняйте карту домініону із сучасною картою Канади.

У 1867 році Домініон Канада складався лише з чотирьох східних провінцій навколо річки Святого Лаврентія та Великих озер: Онтаріо, Квебеку, Нової Шотландії та Нью-Брансвіку. Сучасна Канада простягається від Атлантичного до Тихого та Північного Льодовитого океанів і налічує 10 провінцій та 3 території.

I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ

1. Чому Велику Британію в 50–60-ті роки XIX ст. називали «майстернею світу», «світовим перевізником», «світовим банкіром»?

«Майстернею світу» країну називали тому, що вона першою здійснила індустріалізацію, виготовляла близько 45% промислової продукції світу та постачала іншим державам верстати, рейки і якісний текстиль.

«Світовим перевізником» Британія стала завдяки контролю над половиною торговельного флоту планети, який доставляв товари в будь-які куточки світу.

«Світовим банкіром» її вважали через те, що фунт стерлінгів був головною світовою валютою, а Лондонська біржа фінансувала уряди, будівництво залізниць і міжнародну торгівлю.

2. Якими були особливості політичної системи Великої Британії?

Державний устрій являв собою конституційну монархію з вирішальною роллю двопалатного парламенту. У країні склалася стійка двопартійна система, де владу по черзі змінювали консерватори (торі) та ліберали (віги). Партія переможців формувала Кабінет Міністрів, а з 1852 року остаточно затвердився принцип «відповідального уряду», за яким міністри звітували перед парламентом і йшли у відставку в разі втрати довіри більшості.

3. Назвіть основні передумови парламентських реформ і чартистського руху у Великій Британії. У чому полягала їх суть? Якими були їх основні наслідки?

Передумовами стали зростання чисельності промислових робітників і буржуазії, які були позбавлені виборчих прав, а також збереження феодального пережитку — «гнилих містечок». Суть реформ полягала в перерозподілі місць у парламенті на користь нових великих міст і зниженні виборчого цензу, тоді як чартисти вимагали загального виборчого права для чоловіків. Наслідками стали розширення виборчого корпусу до 2,25 млн осіб після реформи 1867 року, запровадження таємного голосування (1872 р.) та легалізація професійних спілок.

4. Поясніть значення основних понять параграфа підручника: «парламентська реформа», «чартистський рух», «тред-юніони», «домініон».

• Парламентська реформа — державні закони 1832 та 1867 років щодо перерозподілу виборчих округів і розширення виборчих прав громадян Великої Британії.
• Чартистський рух — масовий рух британських робітників 1830–1840-х років за прийняття «Народної хартії» та встановлення загального виборчого права.
• Тред-юніони — професійні спілки робітників у Великій Британії, створені для захисту їхніх трудових та економічних прав.
• Домініон — самоврядна територія у складі Британської імперії, яка мала власний уряд і парламент, але визнавала монарха метрополії главою держави.

II. ОБГОВОРІТЬ У ГРУПІ

6. З 1850 до 1870 р., збільшивши вп’ятеро експорт машин, Велика Британія у відносинах з іншими країнами добивалася взаємного скорочення мит на товари, що ввозилися. Що спричинило таку політику?

Причиною стало запровадження політики вільної торгівлі (фритредерства). Британські промислові товари були найбільш якісними та дешевими, тому скасування іноземних мит дозволяло легко витісняти місцевих конкурентів на зарубіжних ринках.

7. Систему двох партій у Великій Британії сучасники називали «системою гойдалок»; характерно, що партія, яка не була на той момент при владі, називала себе «опозицією Її Величності». Як ви розумієте вислови «система гойдалок» та «опозиція Її Величності»?

«Система гойдалок» означає постійну мирну зміну влади між консерваторами та лібералами за підсумками виборів. Вислів «опозиція Її Величності» підкреслює, що партія критикує уряд, проте зберігає повну вірність монарху, конституції та державним інтересам.

8. У середині XIX ст. Велика Британія була економічно найрозвиненішою країною світу, її громадяни мали найширші демократичні свободи. Як ви думаєте, який взаємозв’язок існував між рівнем економічного розвитку й політичними порядками Британії?

Індустріальне зростання створило впливовий середній і робітничий класи, які через протести та вибори добивалися політичних прав. Водночас захист приватної власності, свобода слова й стабільні парламентські закони створювали умови для припливу капіталу та промислового піднесення.

III. МИСЛЮ ТВОРЧО Й САМОСТІЙНО

9. На основі аналізу внутрішньої політики урядів Великої Британії поясніть, чому британцям вдалося уникнути революцій.

Британська влада запобігла революціям завдяки здатності йти на своєчасні поступки та реформувати суспільство зверху. Парламент скасував податки на хліб, скоротив робочий день, дозволив профспілки та поступово розширював виборчі права. Крім того, наявність колоній дозволяла виїжджати найбільш незадоволеним верствам населення.

10. Пригадайте / дізнайтеся визначення поняття «громадянське суспільство». Доберіть з тексту параграфа історичні факти, які підтверджують, що у Британії в першій половині XIX ст. формувалося громадянське суспільство.

Громадянське суспільство — це сукупність самостійних об’єднань людей і організацій, які незалежні від державної влади та захищають суспільні інтереси.

Про формування такого суспільства в Британії свідчать такі факти:

• створення й активна боротьба професійних спілок (тред-юніонів) за права найманих працівників;
• розгортання чартистського руху та відкритий збір мільйонів підписів під петиціями до парламенту;
• створення Ліги боротьби проти «хлібних законів» для захисту економічних інтересів городян;
• проведення масових мирних мітингів і демонстрацій, які змушували уряд і парламент проводити реформи.

👉 Коротко / Лаконічна відповідь (натисніть, щоб розгорнути)

• Громадянське суспільство — незалежні від держави організації людей, які захищають власні права.
• Докази появи у Британії: створення тред-юніонів, чартистський рух, діяльність Ліги проти «хлібних законів» та масові петиційні кампанії.

11. Лорд Г. Пальмерстон говорив: «У Британії немає вічних ворогів, у Британії немає вічних друзів. У Британії є лише вічні інтереси». Як ви думаєте, що криється в цьому твердженні? Чи діє воно в сучасній системі міжнародних відносин?

Цей вислів відображає принцип прагматизму в зовнішній політиці. Велика Британія укладала тимчасові союзи або вела війни виключно для захисту власної торгівлі, територій і збереження рівноваги сил у Європі, не пов’язуючи себе постійними зобов’язаннями.

Цей принцип діє і в сучасному світі: більшість держав керуються передусім власними національними, економічними та безпековими інтересами, формуючи гнучкі міжнародні коаліції відповідно до поточної ситуації.