Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі імперії Габсбургів
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте, коли і за яких обставин частина українських земель увійшла до складу володінь Габсбургів.
Західноукраїнські землі потрапили під владу австрійських Габсбургів різними шляхами й у різний час:
- Закарпаття відійшло до складу володінь монархії ще у XVII ст. разом з іншими землями Угорського королівства після витіснення Османської імперії.
- Галичина увійшла до складу імперії в 1772 р. внаслідок першого поділу Речі Посполитої. Після третього поділу 1795 р. австрійці також тимчасово приєднали Західну Галичину.
- Буковину австрійські війська зайняли в 1774 р. під час російсько-турецької війни, а в травні 1775 р. за Константинопольською конвенцією Османська імперія офіційно передала цю територію Австрії.
Працюючи з матеріалами параграфа, зіставте політику Габсбургів на західноукраїнських землях із політикою Російської імперії в Наддніпрянщині. Визначте спільне і відмінне в становищі українських земель.
| Лінія порівняння | Австрійська імперія (Західна Україна) | Російська імперія (Наддніпрянщина) |
|---|---|---|
| Спільне | – Землі перетворилися на аграрно-сировинний придаток імперії та ринок збуту промислових товарів. – Панування чужоземної еліти (поляків, угорців, німців). – Відсутність власної автономії чи політичного самоврядування. | – Землі мали статус колоніальних провінцій, джерела зерна та сировини. – Домінування імперського чиновництва та російського дворянства. – Заперечення окремих національних прав українців. |
| Адміністративний поділ | Утворення коронного краю «Королівство Галичини і Володимирії» з центром у Львові, поділ на округи (дистрикти/циркули), управління комітатами в Закарпатті. | Ліквідація залишків автономії Гетьманщини та Запорозької Січі, поділ території на загальноімперські губернії та генерал-губернаторства. |
| Соціальний стан селян | Скасування особистої кріпосної залежності селян реформами Йосифа II у 1780-х рр., обмеження панщини до трьох днів на тиждень. | Юридичне закріпачення селян Лівобережжя та Слобожанщини (1783 р.), збільшення панщини до 4–6 днів на тиждень. |
| Церква та освіта | Зрівняння греко-католицької церкви в правах із римо-католицькою; діяльність семінарій («Барбареум») та Руського інституту при Львівському університеті. | Повне підпорядкування церкви Святійшому Синоду в Петербурзі, наступ на мову, відсутність шкіл з навчанням українською мовою. |
ЗАВДАННЯ ДО РОБОТИ З КАРТОЮ
1. Покажіть на карті українські землі у складі імперії Габсбургів, території розселення етнографічних груп українців.
До складу імперії Габсбургів належали три західноукраїнські регіони: Східна Галичина з центром у Львові (простягалася від річки Збруч на сході до річок Сян і Дунаєць на заході), Північна Буковина з центром у Чернівцях (між річками Дністер, Прут і Серет) та Закарпаття (південні схили Карпат уздовж річки Тиса з центрами в Ужгороді та Мукачеві).
Етнографічні групи українців розселялися в гірських та передгірських районах: лемки займали найбільш західні Бескиди вздовж басейнів Сяну й Попраду, бойки жили в середній смузі Карпат між річками Сян, Стрий, Лімниця й Уж, а гуцули заселяли високогірну Верховину й Покуття в басейнах Черемоша, Прута й Тиси.
2. За картою «Етнічний склад населення українських земель на початку ХІХ ст.» на с. 20 схарактеризуйте етнічний склад населення західноукраїнських земель.
- У Східній Галичині більшість сільського населення становили українці (русини). У містах і містечках переважали поляки та євреї, а також мешкали громади німців і вірмен. У Західній Галичині переважали поляки.
- На Буковині мешкали українці (переважно на півночі краю) та румуни/волохи (переважно на півдні), а також євреї та німці.
- На Закарпатті корінне українське селянство становило основу населення, тоді як поміщики й міська верхівка були угорцями; крім того, проживали євреї, словаки, румуни та німецькі колоністи.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ
Скористайтеся е-додатком до підручника та дізнайтеся про особливості життя і побуту етнографічних груп українців на західноукраїнських теренах.
Господарство та побут горян залежали від природних умов Карпат:
- Гуцули займалися переважно відгінним скотарством і вівчарством на полонинах, лісорубством та сплавом лісу річками (бокораші). Вони будували замкнені двори-фортеці — ґражди, славилися різьбленням по дереву, мосяжництвом (литтям з латуні), керамікою та яскраво розшитим одягом (кептарі, сердаки).
- Бойки вели комплексне господарство: поєднували землеробство (сіяли овес, жито) із розведенням робочої худоби (волів і коней). Вони зводили характерні тризрубні дерев’яні церкви зі ступінчастим верхом і довгі дерев’яні хати під високими солом’яними дахами.
- Лемки обробляли невеликі кам’янисті наділи, розводили овець, займалися ткацтвом, виготовленням дерев’яного реманенту, видобутком і торгівлею нафтою та мастилами. Їхні церкви вирізнялися високою вежею-дзвіницею над входом (бабинцем).
ПОМІРКУЙТЕ
Пригадайте з курсу 8 класу, що таке реформи «освіченого абсолютизму». Хто і з якою метою їх проводив?
Реформи «освіченого абсолютизму» — це політика перетворень монархів другої половини XVIII ст., спрямована на модернізацію держави, ліквідацію найгостріших феодальних пережитків і зміцнення центральної влади за допомогою раціональних законів в дусі ідей Просвітництва. В Австрійській імперії їх проводили імператриця Марія-Терезія та її син Йосиф II. Їхньою метою було навести лад у фінансах, зміцнити армію, підпорядкувати церкву державі, покращити становище селян задля регулярної сплати ними податків і запобігти народним повстанням.
ІЗ ПОСІБНИКА «ЧАС НАРОДІВ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ ХІХ СТ.» ПРО ОБМЕЖЕНІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
1. Про які прояви дискримінації щодо українців йдеться в уривку?
В уривку йдеться про усунення місцевих русинів від посад в адміністрації через запровадження німецької мови як єдиної обов’язкової мови діловодства й судів (за патентом 1785 р.). Через це українці, які здебільшого не знали німецької мови, не могли влаштуватися на державну службу, а серед окружних старост у 1783 р. був лише один українець.
2. Чому, на вашу думку, перевага в управлінні надавалася службовцям немісцевого походження?
Віденський двір робив ставку на німецьких чиновників, оскільки вони не мали зв’язків із місцевою польською шляхтою чи українською громадою. Такі службовці були дисциплінованими виконавцями імперських законів і надійною опорою центральної влади.
3. Якими, на вашу думку, могли бути наслідки такої політики?
Така політика загальмувала формування світської української інтелігенції та усунула місцеве населення від вирішення державних справ. Єдиною освіченою верствою, яка могла захищати права українців перед імперською владою, залишилося греко-католицьке духовенство.
ІСТОРИЧНІ ПОДРОБИЦІ
1. Як ви зрозуміли значення поняття «австрофільство»?
Австрофільство — це лояльне, прихильне ставлення частини українського населення Галичини (передусім греко-католицьких священників і селян) до династії Габсбургів, що ґрунтувалося на вдячності за проведені реформи та надії на захист імператора від утисків польських поміщиків.
2. Про що йдеться в уривку: причини, перебіг чи наслідки йосифінських реформ?
В уривку йдеться про наслідки йосифінських реформ, оскільки в ньому описано закріплення в народній свідомості міфу «про доброго цісаря» та виникнення австрорусинської позиції серед інтелігенції.
3. Про які історичні передумови поширення австрофільських настроїв серед українців йдеться в уривку з посібника?
Поширенню цих настроїв сприяли контраст між австрійським правопорядком і колишньою шляхетською анархією часів Речі Посполитої, реальні кроки влади щодо обмеження панщини та скасування особистої залежності селян, а також пропаганда самої австрійської адміністрації, яка представляла цісаря верховним захисником простого люду.
РОЗГЛЯД СХЕМИ
Розгляньте схему та висловіть думку, чому австрійський уряд звертав увагу на розвиток освітньої мережі на західноукраїнських землях. Висловіть припущення, які наслідки для розвитку краю могли мати освітні реформи.
Австрійський уряд розвивав освіту, бо прагнув мати грамотних і продуктивних платників податків, а також підготувати лояльних державних службовців і священників. Відкриття семінарії «Барбареум» у Відні (1774 р.) та Руського інституту при Львівському університеті (1787 р.) мало на меті виховати освічене греко-католицьке духовенство, здатне протистояти впливу польської шляхти.
Головними наслідками освітніх реформ стали поява першого покоління української освіченої еліти, піднесення авторитету духовенства, відкриття початкових шкіл рідною мовою та початок національного відродження в Галичині.
I. ЗНАЮ І СИСТЕМАТИЗУЮ НОВУ ІНФОРМАЦІЮ
1. Самооцінювання. Оцініть свої успіхи в опануванні теми «Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі імперії Габсбургів»:
Можу показати на карті західноукраїнські землі під владою імперії Габсбургів.
До складу монархії входили: Східна Галичина (частина Королівства Галичини і Володимирії з центром у Львові), Північна Буковина (яка до 1849 р. була округом Галичини з центром у Чернівцях) та Закарпаття (поділене на комітати у складі Пожонського намісництва Угорського королівства).
Можу розповісти про етнічний склад населення західноукраїнських земель.
Українці складали абсолютну більшість сільського населення краю. Водночас міське населення та правлячі верстви були представлені іншими етносами: у Галичині домінувала польська шляхта, на Закарпатті — угорські землевласники, на півдні Буковини — румуни, а в містах значну частку становили євреї та німці.
Можу визначити зміст і значення йосифінських реформ для розвитку краю.
Реформи Йосифа II скасували особисту залежність селян, обмежили панщину трьома днями на тиждень, надали греко-католицькій церкві рівні права з католицькою та відкрили доступ до початкової освіти рідною мовою. Це послабило шляхетський тиск на селянство й заклало умови для культурного розвитку українців.
Можу зіставити становище українців під владою Габсбургів та Російської імперії.
В Австрійській імперії реформи освіченого абсолютизму полегшили соціальний стан селян і відкрили шлях до розвитку греко-католицької церкви й початкової освіти. У Російській імперії натомість відбулося повне юридичне закріпачення селян, ліквідація решток козацької автономії та посилення русифікації через державні установи й церкву.
II. ОБГОВОРЮЄМО В ГРУПІ
2. Обговоріть ставлення населення західноукраїнських земель до влади династії Габсбургів. Визначте схожість і відмінність із ставленням наддніпрянських українців до Російської імперії.
Західні українці ставилися до австрійської влади переважно лояльно, сподіваючись на захист монарха від утисків польських чи угорських панів. У Наддніпрянщині частина козацької старшини інтегрувалася в російське дворянство, тоді як закріпачене селянство висловлювало невдоволення новими порядками. Спільним для селянства обох імперій була наївна віра в справедливого правителя («доброго цісаря» або «доброго царя»), проте в Австрії ця віра підкріплювалася реальними соціальними реформами зверху.
3. На основі розуміння становища українців під владою імперії Габсбургів спрогнозуйте тенденції подальшого розвитку західноукраїнських земель у ХІХ ст.
Поступове формування національної інтелігенції з середовища греко-католицького духовенства та випускників університетів мало призвести до початку національного відродження. Це неминуче загострило суспільно-політичну боротьбу українців за свої мовні, культурні та адміністративні права проти польського домінування в Галичині та мадяризації на Закарпатті.
4. Поміркуйте, навіщо австрійські службовці сприяли формуванню міфу «про доброго цісаря». Чи були підстави в місцевого населення його підтримувати?
Австрійські чиновники підтримували цей міф, щоб тримати провінцію в покорі та використовувати лояльність українських селян для стримування амбіцій польської шляхти. Підстави для підтримки міфу в населення дійсно були, адже саме урядові реформи ліквідували кріпосну залежність, обмежили панщину та відкрили школи й семінарії.
III. МИСЛЮ ТВОРЧО
5. Уявіть діалог австрійських імператорів Марії-Терезії та Йосифа ІІ. На основі здобутих знань про приєднання західноукраїнських земель до складу володінь Габсбургів запропонуйте варіант відповіді Йосифа ІІ на запитання його матері.
МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ: «Сину, ці землі дуже відстали в розвитку. Що будемо робити?»
ЙОСИФ II: «Ваша Величносте, ми маємо інтегрувати ці землі до імперії за допомогою закону та розуму. Насамперед потрібно обмежити свавілля місцевої шляхти: скасувати особисту залежність селян і чітко встановити панщину, щоб хлібороби мали змогу сплачувати податки державі. Слід зрівняти греко-католицьку церкву в правах із римсько-католицькою, заснувати семінарії для навчання священників та відкрити народні школи рідною мовою. Керувати краєм мають призначені нами німецькі чиновники. Так ми перетворимо цей край на впорядковану та прибуткову провінцію нашої держави.»