§ 8. Європейська революція 1848–1849 років в українських регіонах Австрійської імперії (Хлібовська)

Зміст

ЗГАДАЙТЕ

Згадайте, яка суспільна верства переважала в українському національному русі.

В українському національному русі на західноукраїнських землях переважало греко-католицьке духовенство.

Як ви розумієте значення понять: «нація», «народ», «революція»?

Нація — це історична спільнота людей, яка має спільну мову, культуру, єдину територію, економічні зв’язки та спільну національну самосвідомість.

Народ — це населення певної країни або спільнота людей, яких об’єднують спільне походження, звичаї, мова й культура.

Революція — це швидка й докорінна зміна суспільного ладу, влади та законів, яка відкриває шлях до нового розвитку суспільства.

Чи пам’ятаєте ви, що передбачала аграрна реформа Марії-Терезії та Йосифа ІІ?

Аграрна реформа обмежила панщину трьома днями на тиждень і заборонила поміщикам тілесно карати селян. Також вона скасувала особисту залежність селян, тому вони змогли одружуватися, переїжджати й навчатися без дозволу поміщика.

ЗАВДАННЯ

Упродовж уроку визначте, які позитивні зміни принесла революція 1848–1849 років у життя українців. Складіть карту пам’яті.

Ось інший варіант:

Головні позитивні зміни революції 1848–1849 років:

• Соціально-економічні зміни: остаточне скасування панщини в Галичині та на Буковині, селяни стали власниками земельних наділів і вільними людьми.
• Політичні зміни: створення Головної Руської Ради, обрання українських депутатів до парламенту у Відні, висування вимоги поділу Галичини на українську та польську частини.
• Культурні зміни: вихід першої україномовної газети «Зоря Галицька», утвердження національного прапора й герба, скликання Собору руських учених, створення товариства «Галицько-Руська матиця» та відкриття кафедри української мови у Львівському університеті.

1. Пригадайте, хто й коли видав закон про ліквідацію особистої залежності селян. Скільки років минуло відтоді до скасування панщини?

Дано:
Рік видання закону про ліквідацію особистої залежності селян: 1782 рік (імператор Йосиф II).
Рік скасування панщини в Галичині: 1848 рік.

Знайти:
Скільки років минуло між цими подіями.

Розв’язання:
1848 – 1782 = 66 років.

Відповідь: закон про ліквідацію особистої залежності селян видав імператор Йосиф II у 1782 році. Відтоді до скасування панщини у 1848 році минуло 66 років.

1. Визначте причини революції в Австрійській імперії.

Причинами революції стали прагнення ліквідувати феодальні порядки та перешкоди для розвитку економіки, потреба демократизувати суспільство й розширити права громадян, а також визвольні рухи бездержавних народів за свої національні права.

2. Коли на західноукраїнських землях скасували панщину?

Панщину скасували у квітні 1848 року в Галичині, у серпні 1848 року на Буковині. На Закарпатті панщину формально скасували під час революції, але чинності вона не втрачала до 1853 року.

3. До яких змін у житті селян призвело скасування панщини?

Селяни отримали особисту свободу, стали власниками землі та господарями власної долі. У селян з’явився інтерес до грамоти, культури й участі в громадсько-політичному житті.

PRO ІСТОРІЮ

1. Поміркуйте, чиї інтереси захищала держава.

Держава захищала інтереси поміщиків (дідичів). Вона виплатила їм грошову компенсацію за скасовану панщину коштом державної скарбниці та самих селян, а також зберегла за поміщиками ліси й пасовища (сервітути).

2. Які права отримали селяни?

Селяни отримали права вільних громадян і право приватної власності на свої земельні наділи.

ПРОВЕДІТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ДІЗНАЙТЕСЯ

1. Скільки років видавалася газета?

Газета «Зоря Галицька» видавалася 9 років — із травня 1848 року по квітень 1857 року.

2. Яким накладом вийшла вперше?

Перший номер газети вийшов накладом 4000 примірників.

3. Яку кількість передплатників мала газета?

Газета мала близько 1500 передплатників.

4. Хто був першим редактором газети?

Першим редактором газети був Антін Павецький.

1. Користуючись інтернет-ресурсами, дізнайтеся, хто брав участь у з’їзді, які рішення було прийнято.

У Соборі руських учених у жовтні 1848 року взяли участь 118 представників української інтелігенції та духівництва. Серед них були священники, учителі, науковці, зокрема Яків Головацький, Микола Устиянович та Іван Борисикевич. З’їзд ухвалив рішення затвердити єдину граматику української мови, вимагати навчання рідною мовою в школах та заснувати освітнє товариство «Галицько-Руська матиця».

ЗАВДАННЯ

1. Як називали першу політичну організацію українців Галичини? Коли вона була створена?

Перша політична організація українців Галичини мала назву Головна Руська Рада. Її створили 2 травня 1848 року у Львові.

2. Назвіть основні напрямки діяльності Головної Руської Ради.

Головна Руська Рада вимагала поділу Галичини на Східну (українську) та Західну (польську), упровадження української мови в діловодство і школи, надання українцям рівного права на державні посади, а також видавала газету «Зоря Галицька» й упровадила синьо-жовтий прапор та герб із золотим левом.

3. З якою метою був скликаний Слов’янський конгрес?

Слов’янський конгрес у Празі скликали в червні 1848 року для узгодження спільних дій слов’янських народів у боротьбі за свої національні права та для примирення українців і поляків.

ВІДЛУННЯ МИНУЛОГО

1. Поясніть, що мали на увазі автори Маніфесту, коли закликали українців вставати.

Автори закликали народ пробудитися від пасивності, усвідомити себе окремою нацією, скористатися правами за новою Конституцією та сміливо захищати свою рідну мову й культуру.

ЗАВДАННЯ

1. Які питання обговорювали українські депутати в австрійському парламенті?

Українські депутати відстоювали поділ Галичини на Східну й Західну, розвиток освіти рідною мовою та вимагали скасувати панщину без виплати відшкодування дідичам.

2. Хто очолив революційні заворушення в Буковині?

Революційні заворушення селян у Північній Буковині очолив Лук’ян Кобилиця.

3. Визначте результати революції для західноукраїнських земель.

Головні результати революції:

• Скасували панщину, селяни здобули громадянські права та стали власниками землі.
• Українці заявили про себе як про єдиний окремий народ і створили першу політичну організацію — Головну Руську Раду.
• Почали видавати першу газету українською мовою та обрали національні символи: синьо-жовтий прапор і золотого лева.
• Українці вперше взяли участь у виборах і роботі парламенту.
• Згодом австрійська влада розпустила парламент, скасувала Конституцію і не виконала вимогу про поділ Галичини, проте революція розбудила національну свідомість народу.

НА ЛІНІЇ ЧАСУ

Запам’ятайте дати і події, пов’язані з ними. Поміркуйте, чи вплинули ці події на життя людей у регіоні, де ви мешкаєте. Свою відповідь обґрунтуйте.

Дати та події:

• Березень 1848 – 1849 рр. — революція в Австрійській імперії.
• Квітень 1848 р. — скасування панщини в Галичині.
• 2 травня 1848 – 1851 рр. — діяльність Головної Руської Ради у Львові.
• 15 травня 1848 р. — вихід першого номера газети «Зоря Галицька».
• Серпень 1848 р. — скасування панщини на Буковині.
• 1853 р. — остаточне припинення панщини на Закарпатті.

Ці події докорінно змінили життя жителів заходу України. Селяни отримали свободу, перестали безкоштовно працювати на панів і стали самостійними господарями. На згадку про звільнення від панщини в багатьох галицьких і буковинських селах люди встановили пам’ятні кам’яні хрести, які збереглися до сьогодні.

ТВОРЧА МАЙСТЕРНЯ

Визначте, які події відображає схема. Назвіть і доповніть її. На основі схеми складіть порівняльну таблицю «Опозиційні рухи у західноукраїнських теренах першої половини ХІХ століття: причини, цілі, результати».

Схема відображає події революції 1848–1849 років на західноукраїнських землях. Влучна назва для схеми: «Події “Весни народів” 1848–1849 років в українських регіонах Австрійської імперії».

Доповнення схеми:
ПІДСУМКИ РЕВОЛЮЦІЇ: скасовано панщину, розпущено рейхстаг (парламент), придушено повстання у Львові та Відні, відновлено неоабсолютизм.

Порівняльна таблиця: «Опозиційні рухи у західноукраїнських теренах першої половини ХІХ століття: причини, цілі, результати»

Опозиційний рух	Причини виникнення	Цілі та вимоги	Результати
Український національний рух (Головна Руська Рада)	Прагнення захистити права українців від полонізації та імперського тиску	Поділ Галичини на дві провінції (українську і польську), розвиток рідної мови, школи та рівні права на посади	Скасовано панщину, відкрито кафедру мови, видано газету «Зоря Галицька», але автономії краю уряд не надав
Польський визвольний рух (Центральна Рада Народова)	Прагнення відродити незалежну Польську державу	Автономія Галичини як польського краю, відновлення державності в кордонах 1772 року	Створено осередки влади й гвардію, але збройний виступ у Львові зазнав поразки
Селянський визвольний рух (під проводом Л. Кобилиці)	Тяжкий соціальний гніт, втрата прав на користування лісами й пасовищами (сервітути)	Повернення загарбаних земель і лісів, вільне обрання старост, скасування повинностей без викупу	Повстання охопило буковинські села; згодом виступ придушили війська, а Кобилицю заарештували

НАВЧАННЯ В ДІЇ

Перейдіть за покликанням https://cutt.ly/Vr1RlJNB або за QR-кодом і виконайте інтерактивну вправу.

Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі за посиланням https://cutt.ly/Vr1RlJNB.