§ 8. Розвиток освіти, науки та літератури (Галімов)
ПРИГАДАЙТЕ
1. ГР 1. Якими були особливості розвитку культури українських земель у другій половині XVIII ст.?
У цей період відбувався перехід від бароко до класицизму. На розвиток культури негативно впливала імперська політика ліквідації української автономії. Російська влада посилювала зросійщення та підпорядкувала собі книгодрукування і церкву. Водночас поширювалися ідеї європейського Просвітництва, тому зростав інтерес до науки, філософії та народної культури.
2. ГР 1. Укажіть основні досягнення освіти і науки на українських землях у цей період.
Головним осередком вищої освіти й науки залишалася Києво-Могилянська академія. У цей час з’явилися перші професійні та спеціалізовані школи. Вчені проводили перші наукові експедиції з вивчення корисних копалин і географії рідного краю. Також активно розвивалися астрономія, математика і медична справа.
3. ГР 1. Назвіть видатних діячів української літератури другої половини XVIII ст. та їхні твори.
Найвидатнішим мислителем і поетом другої половини XVIII століття був Григорій Сковорода. Він створив збірку поезій «Сад божественних пісень», байки «Байки харківські» та філософські трактати. Наприкінці століття, у 1798 році, Іван Котляревський надрукував поему «Енеїда», яку написав живою народною мовою.
1. ОСВІТА
ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Скрайбінг». Створіть структурно-логічну схему, яка демонструє організацію системи освіти на українських землях у складі Російської імперії.
Організація системи освіти ґрунтувалася на реформі 1803 року і мала чіткий становий характер. Початкову ланку утворювали парафіяльні школи для нижчих станів і повітові училища для міщан. Середню освіту давали платні гімназії, куди селян-кріпаків не приймали. Проміжною ланкою були ліцеї, а вищу освіту забезпечували новостворені університети в Харкові та Києві.
2. ЗАРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ
ГР 2. Працюємо в парах. Метод «Тонкі й товсті запитання». Складіть запитання про зародження та розвиток науки в Україні в першій половині ХІХ ст.
Тонкі запитання (фактичні):
- У якому році відкрили Харківський університет?
- Хто став першим ректором Київського університету Святого Володимира?
- Членом яких зарубіжних академій наук обрали математика Михайла Остроградського?
- Яке перше технічне товариство виникло на українських землях у 1811 році?
Товсті запитання (аналітичні):
- Чому відкриття університетів у Харкові та Києві прискорило розвиток природничих наук?
- Як діяльність наукових товариств допомагала вивчати історію та культуру рідного краю?
- Чому Михайла Максимовича називають вченим-енциклопедистом?
- Які перешкоди заважали українським ученим вільно розвивати науку в Російській імперії?
3. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ. СТАНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ
ГР 2. Працюємо разом. Створіть ментальну карту, що характеризує розвиток української літератури наприкінці XVIII — у першій половині ХІХ ст. Додайте до неї інформацію, яку ви вивчали на уроках літератури.

Ментальна карта демонструє поєднання двох ключових напрямів: класицизму та романтизму. Літературний процес очолили автори нового типу, які писали живою народною мовою. Творчість Тараса Шевченка та Пантелеймона Куліша остаточно закріпила статус української мови як повноцінної мови художньої літератури.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
ЗНАЄМО І РОЗУМІЄМО
1. ГР 2. Навчальна гра «Три речення». Правила гри. Учні та учениці мають передати зміст визначеного питання трьома простими реченнями. Переможцями стають ті, чия розповідь у стислому вигляді краще передаватиме зміст матеріалу.
Вихід «Енеїди» Івана Котляревського у 1798 році започаткував нову українську літературу на народній мовній основі.
У тогочасній літературі провідними напрямами були класицизм і романтизм.
Творчість Тараса Шевченка стала вершиною українського слова і сформувала сучасну національну свідомість.
2. ГР 1. Доберіть слова-асоціації до теми «Система освіти на українських землях наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.». Складіть на їхній основі стислий опис.

Слова-асоціації: становий устрій, гімназія, університет, ліцей, зросійщення, неписьменність, реформа 1803 року.
Стислий опис: Система освіти в підросійській Україні мала жорсткий становий характер. Більшість простого населення залишалася неписьменною через брак початкових шкіл. Дітей кріпаків не пускали до гімназій, де вчилися лише нащадки дворян і заможних містян. Університети в Харкові та Києві готували фахівців, але викладання українською мовою скрізь було під суворою забороною.
3. ГР 1. Як імперське панування впливало на розвиток української культури? Наведіть факти, на підставі яких ви зробили висновки.
Російська імперія проводила політику русифікації та культурного пригнічення. Влада офіційно заборонила українську мову в усіх навчальних закладах Наддніпрянщини. У 1817 році царський уряд ліквідував Києво-Могилянську академію і перетворив її на духовну семінарію. Багато талановитих українців мусили виїжджати до імперських столиць, а їхні досягнення імперія привласнювала собі.
4. ГР 1. Поясніть, чому цей період вважають початком зародження української науки.
У цей період поодинокі спостереження поступилися місцем постійним університетським дослідженням. У Харкові та Києві відкрилися університети з потужними факультетами й лабораторіями. Вчені збудували астрономічні обсерваторії, створили метеорологічні станції та ботанічні сади. Дослідники заснували перші наукові товариства і зробили відкриття світового рівня.
5. ГР 1. Які художні напрями в українській літературі набули розвитку наприкінці ХVІІІ — у першій половині ХІХ ст.? Наведіть приклади літературних творів, що були створені в цих стилях.
Наприкінці XVIII — у першій половині XIX ст. розвивалися класицизм і романтизм. До стилю класицизму належали бурлескна поема «Енеїда» Івана Котляревського, байка «Пан та Собака» Петра Гулака-Артемовського та комедія «Сватання на Гончарівці» Григорія Квітки-Основ’яненка. Романтизм яскраво проявився в баладах Левка Боровиковського, збірці «Кобзар» і поемі «Гайдамаки» Тараса Шевченка, а також в історичному романі «Чорна рада» Пантелеймона Куліша.
ЗАСТОСОВУЄМО І АНАЛІЗУЄМО
6. ГР 1. Покажіть на карті атласу події, пов’язані з розвитком освіти, науки та літератури на тогочасних українських землях у складі Російської імперії.
На карті слід звернути увагу на такі головні осередки:
- Харків на Слобожанщині: тут 1805 року відкрили університет, заснували Філотехнічне товариство та збудували обсерваторію;
- Київ на Подніпров’ї: у 1834 році розпочав роботу Університет Святого Володимира, а 1835 року створили Тимчасовий комітет для розшуку старожитностей;
- Одеса на півдні: у 1818 році відкрили Рішельєвський ліцей, а в 1839 році виникло Одеське товариство історії та старожитностей;
- Кременець на Волині (Волинський ліцей 1805 р.) та Ніжин на Чернігівщині (Гімназія вищих наук 1820 р.);
- Полтава: тут жив і творив основоположник нової літератури Іван Котляревський.
7. ГР 1. Виконайте завдання із хронології.
1) Через рік після якої з подій, наведених у рубриці «Працюємо з хронологією», у Франції встановили режим Консульства?
2) Яка з подій, наведених у рубриці «Працюємо з хронологією», відбулася в рік заснування товариства «Молода Німеччина»?
- Режим Консульства у Франції встановили 1799 року. Це сталося через рік після виходу друком «Енеїди» Івана Котляревського (1798 рік).
- Товариство «Молода Німеччина» було засноване 1834 року. У цей самий рік відбулося заснування університету в Києві.
СФОРМУЛЮЙТЕ СУДЖЕННЯ ПРО:
- перешкоди в розвитку освіти;
- особливості розвитку науки;
- зв’язок між здобутками української літератури цього періоду і становленням сучасної української літературної мови.
Головними перешкодами в розвитку освіти були становий характер навчання, відсутність урядової турботи про народні школи та пряма заборона української мови.
Особливості розвитку науки проявилися в заснуванні перших університетів, створенні мережі дослідних станцій і товариств, а також у вивченні природних багатств та українських старожитностей.
Зв’язок між літературою і мовою полягав у тому, що письменники замінили мертву книжну мову живою народною говіркою. «Енеїда» Івана Котляревського і «Кобзар» Тараса Шевченка надали народному слову авторитету та заклали основи сучасної української літературної мови.
8. ГР 2. Працюємо в малих групах. Метод «Таблиця “Лотос”». Розпочніть складати таблицю «Культура на українських землях кінця XVIII — першої половини XIX ст.».
Метод «Квітка лотоса» (Lotus Blossom) — це аналітична графічна діаграма формату 3×3: у центрі записується головна проблема, а у 8 суміжних секторах (за схемою підручника: Д, В, Е згори; Б, Г по боках; Ґ, А, Є знизу) фіксуються її ключові складові («пелюстки»). Далі кожна з цих складових може розгортатися у власну підтему з 8 фактами чи кроками.
Розгортання пелюсток лотоса (деталізація тем А–Є)
Згідно з методом «Квітка лотоса», кожна з 8 пелюсток центральної теми розгортається у власні складові:
| Позначка пелюстки | Напрям культури | Ключові явища, здобутки та пам’ятки | Провідні діячі |
|---|---|---|---|
| А | Освіта і навчальні заклади | Заснування Харківського (1805 р.) та Київського (1834 р.) університетів; ліцеї у Кременці, Одесі, Ніжині; станові початкові й середні школи. | В. Каразін, М. Максимович, О. Безбородько |
| Б | Класицизм у літературі | Вихід друком перших трьох частин «Енеїди» (1798 р.); п’єси «Наталка Полтавка», байка «Пан та Собака», сатиричні й сентиментальні повісті. | І. Котляревський, П. Гулак-Артемовський, Г. Квітка-Основ’яненко |
| В | Романтизм | Звернення до народних джерел, казок, дум, пісень і козацької слави; вихід альманахів «Украинский альманах», «Молодик», «Ластівка». | Л. Боровиковський, А. Метлинський, М. Костомаров, Є. Гребінка |
| Г | Тарас Шевченко | Геніальний внесок у націотворення; викуп із кріпацтва (1838 р.), вихід «Кобзаря» (1840 р.), поема «Гайдамаки», період «Трьох літ» («Сон», «Кавказ»). | Тарас Шевченко, К. Брюллов, В. Жуковський |
| Ґ | Наукові осередки та товариства | Збирання археологічних і архівних пам’яток; створення перших краєзнавчих і наукових товариств в Одесі, Києві, Харкові. | В. Каразін, М. Костомаров, І. Срезневський |
| Д | Природничі й точні науки | Розвиток вищої математики, фізики, біології, астрономії; створення метеорологічної станції в Харкові, ботанічних садів. | М. Остроградський, Т. Осиповський, М. Максимович |
| Е | Фольклористика й історія | Запис та публікація українського фольклору; поширення рукописної «Історії Русів»; видання багатотомних історій України. | М. Цертелєв, М. Максимович, Д. Бантиш-Каменський, М. Маркевич |
| Є | Мова та націотворення | Утвердження народної мови в усіх жанрах; боротьба проти імперських заборон; творення нової української інтелігенції. | І. Котляревський, Т. Шевченко, П. Куліш |
ОЦІНЮЄМО І СТВОРЮЄМО
9. ГР 3. Працюємо разом. Метод «Дискусійна проблема». Як ви вважаєте, чи мала тогочасна українська література можливість впливати на розвиток національної культури та сприяти розвитку українського націотворення? Поясніть свою думку.
Я вважаю, що тогочасна українська література мала вирішальний вплив на творення нації. Вона першою заговорила живою народною мовою і показала духовну силу українського народу. Наприклад, твори Тараса Шевченка нагадали українцям про козацьку волю і гідність. Вони пробудили національну свідомість у всіх верств суспільства. Отже, література стала головним інструментом захисту власної ідентичності та об’єднала українців у єдину модерну націю.
10. ГР 2. Використовуючи матеріал з курсу української літератури, підготуйте повідомлення за темами (на вибір):
1) Тема жіночої долі у творчості Т. Шевченка (за творами «Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на землі…»).
2) Зв’язок з подіями історії України у творах І. Котляревського «Енеїда», «Наталка Полтавка».
3) Значення ініціативності, наполегливості й працьовитості для досягнення мети або прагнення справедливості, щирості, вірності почуттю й обов’язку у творі П. Куліша «Чорна рада».
Зв’язок з подіями історії України у творах І. Котляревського «Енеїда», «Наталка Полтавка»
Творчість Івана Котляревського тісно пов’язана з долею України кінця XVIII — початку XIX століття. У поемі «Енеїда» автор показав історію українського козацтва після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році. Троянці на чолі з Енеєм поводяться як справжні запорожці. Вони не втрачають мужності, тримаються гуртом і зберігають військові звичаї навіть на чужині.
У п’єсі «Наталка Полтавка» письменник правдиво зобразив життя українського села і містечка за часів імперського панування. Возний Тетерваковський уособлює російську судову бюрократію і хабарництво. Його суржик і канцелярські вислови яскраво підкреслюють чужість колоніальної влади для простих селян. Натомість щирість Наталки та Петра показує моральну чистоту народу. Твори Котляревського зберегли історичну пам’ять і надихнули українців любити своє минуле.