§ 8. Польський національно-визвольний і російський опозиційний рухи на території України. Соціальні протести (Власов)
МІРКУЄМО
Прочитайте уривки та розгляньте схему, подані на с. 50.
1. Яка суспільна група була найчисленнішою на українських землях у першій половині ХІХ ст.?
Найчисленнішою суспільною групою на українських землях у першій половині ХІХ ст. було селянство. Воно становило переважну більшість усього населення краю.
• Що визначало умови життя цієї групи?
Умови життя селян визначала кріпосницька система. Селяни перебували в особистій і земельній залежності від поміщиків. Вони відбували виснажливу панщину, сплачували оброк і несли державні та рекрутські повинності.
• Які соціальні права вона мала?
Кріпаки не мали жодних громадянських та політичних прав. Поміщики вважали їх своєю власністю. Пани могли продавати, дарувати селян, програвати їх у карти та карати за власною волею.
2. Чи були серед представників освіченої верстви сили, які обстоювали права українських селян? Чому?
Так, права селян обстоювали окремі представники освіченої еліти. Це були діячі дворянської опозиції, учасники гуртків, масонських лож і таємних товариств. Вони спиралися на ідеї Просвітництва й розуміли, що кріпосництво гальмує розвиток суспільства. Також про скасування кріпацтва відкрито заявляли діячі Кирило-Мефодіївського товариства.
3. Поділіться припущеннями, чому у фольклорній традиції ватажків соціальних протестів часто героїзують.
У народних піснях і переказах ватажків на зразок Устима Кармалюка героїзують через прагнення селян до справедливості. Для безправних кріпаків вони ставали захисниками від панського гніту. Народ бачив у них лицарів, які відбирали майно у багатіїв і ділили його серед бідних.
4. Визначте причини соціальних виступів українських селян у першій половині ХІХ ст.
Головними причинами виступів селян були:
- посилення кріпосницького гніту та збільшення панщини;
- знеземелення селян поміщиками;
- свавілля землевласників та жорстокі фізичні покарання;
- повне безправ’я кріпаків і пам’ять про давню козацьку волю.
1. Якими були прояви громадянської опозиції російській владі в Україні?
Першим виявом опозиції стала діяльність масонських лож, як-от полтавської «Любов до істини» (1818 рік). Наступним етапом став декабристський рух. В Україні діяли Південне товариство та Товариство об’єднаних слов’ян. Опозиція проявлялася у створенні таємних організацій, написанні конституційних програм і збройному повстанні Чернігівського полку.
• Що довідалися про діяльність масонів та декабристський рух в Україні?
Масонські ложі діяли як закриті клуби, де обговорювали суспільні й політичні проблеми. Декабристський рух об’єднав офіцерів і дворян. Південне товариство створило три управи — Тульчинську, Кам’янську та Васильківську, а його програмою стала «Руська правда» Павла Пестеля. У 1823 році у Звягелі виникло Товариство об’єднаних слов’ян, яке у вересні 1825 року об’єдналося з Південним товариством. Рух завершився повстанням Чернігівського полку на зламі 1825–1826 років.
• Якою була соціальна підтримка цих рухів?
Соціальну підтримку масонів і декабристів становила лише невелика частина дворян, офіцерів, чиновників, науковців та інтелігенції. Широкі верстви населення, передусім селянство, не брали участі в цих товариствах і нічого не знали про їхні плани.
• Які причини та наслідки соціальних протестів селян?
Причинами селянських виступів були посилення кріпосництва, збільшення панщини та жорстокість панів. Наслідками стали масові арешти й заслання до Сибіру понад 12 тисяч селян. Проте опір засвідчив кризу кріпосницького ладу і змусив імперію думати про зміни.
• Хто такий Устим Кармалюк, чим зумовлена його поетизація в усній народній творчості?
Устим Кармалюк — ватажок селянського руху на Поділлі в 1813–1835 роках. Понад двадцять років він очолював боротьбу селян і здійснив понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки. Його поетизували як безстрашного заступника народу, який карав жорстоких поміщиків і роздавав майно знедоленим.
ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ
На підставі замітки та матеріалів параграфа складіть розповідь про виступ Чернігівського полку. Поділіться міркуваннями про те, чому декабристський рух не знайшов масової підтримки в Україні.
Повстання Чернігівського полку почалося на Київщині, його очолив Сергій Муравйов-Апостол. До виступу долучилися близько тисячі солдатів та 18 офіцерів. Муравйов-Апостол склав «Православний катехизис», у якому закликав повалити самодержавство, встановити демократичний лад і знищити кріпацтво. 30 грудня 1825 року повстанці зайняли Васильків і рушили на Білу Церкву. Проте інші підрозділи Південного товариства їх не підтримали. 3 січня 1826 року біля села Устимівка полк розбили урядові війська. Понад 50 повстанців загинуло чи зазнало поранень, а решту заарештували.
Я вважаю, що декабристи не мали підтримки народу, бо їхній рух був замкненим і суто дворянським. Офіцери боялися народної стихії і діяли таємно від селян. До того ж їхні програми не визнавали окремішності українців і не обіцяли відновлення козацьких прав чи української держави.
ДОСЛІДЖУЄМО
Прочитайте фрагменти з програмних документів декабристських організацій.
1. Чи переймалися вони українським питанням?
Російські декабристи не визнавали прав українців на самовизначення. У «Руській правді» Павла Пестеля прямо зазначено, що всі народи мають злитися в один російський народ, а жителів українських губерній слід вважати «істинними росіянами». Микита Муравйов у своїй «Конституції» ділив державу на штати (зокрема Чорноморську й Українську держави), але це був лише територіальний поділ без надання українцям національної самостійності.
2. Яка з програм була чутливішою до регіональних відмінностей Російської імперії?
Чутливішою до регіонального поділу була «Конституція» Микити Муравйова. Вона пропонувала федеративний устрій держави з поділом на 13 держав і 2 області, кожна з яких мала власні законодавчі збори. Натомість Павло Пестель вимагав суворо унітарної та неподільної республіки.
3. Порівняйте програмні положення декабристських організацій щодо бачення державного устрою, ставлення до кріпацтва, земельного питання, виборного та громадянського права. На підставі опрацьованих уривків доведіть, що Україна, за висловом Я. Грицака, «залишилася мертвим звуком у політичних програмах російських декабристів».
| Питання | «Руська правда» Павла Пестеля (Південне товариство) | «Конституція» Микити Муравйова (Північне товариство) |
|---|---|---|
| Державний устрій | Унітарна республіка («держава єдина і нероздільна»). | Федерація з 13 держав і 2 областей під владою імператора. |
| Кріпацтво | Повне і негайне знищення кріпацтва і рабства. | Скасування кріпосного стану та рабства. |
| Земельне питання | Поділ землі на суспільну (безкоштовну для селян) і приватну. | Земля поміщиків залишається непорушною за ними. |
| Виборче та громадянське право | Рівність усіх громадян, злиття всіх станів в один, загальне виборче право для чоловіків. | Ліквідація поділу на стани, але виборче право обмежене високим майновим цензом. |
Слова Якова Грицака цілком точні. Павло Пестель прямо забороняв називати мешканців України окремим народом і прагнув повної їх асиміляції. Микита Муравйов ділив країну механічно, без урахування меж розселення українців, і не бачив Україну суб’єктом політики.
ОБГОВОРЮЄМО
Подискутуйте з приводу міркувань сучасного українського історика О. Бойка: «Динаміка селянського руху віддзеркалювала зростання активності народних мас. Проте ця активність не набула організованих форм, була локальною, не мала чіткого антисамодержавного спрямування. За цих обставин селянський рух був скоріше одним з проявів кризи у суспільстві, ніж реальною силою, здатною вивести суспільство зі скрутного становища».
Я повністю погоджуюся з думкою історика. Селянські повстання спалахували стихійно й охоплювали лише окремі маєтки чи села. Селяни нападали на поміщиків та управителів, але не ставили за мету знищити царську владу. Вони вірили у справедливого царя і не мали спільної програми. Тому селянські бунти розхитували кріпосницьку систему, але не могли самі змінити державний лад.
2. Як розгорталося та який мало вплив на українські землі польське повстання 1830–1831 рр.?
Повстання почалося в листопаді 1830 року у Варшаві. У квітні 1831 року генерал Юзеф Дверницький зайшов зі своїм загоном на Волинь. Бої на Правобережжі тривали близько двох місяців. Але повстання не стало масовим, бо українські селяни відмовилися воювати на боці польської шляхти. Російські війська придушили виступ і захопили Варшаву. Царський уряд скасував польську автономію, закрив польські школи й розпочав наступ на польські позиції в Україні.
• Чому українське селянство не підтримало польське повстання?
Селяни бачили в польських шляхтичах своїх давніх гнобителів. Керівники повстання вимагали відновити Польщу в кордонах 1772 року, що закріплювало б владу польських панів над Правобережжям. Польська шляхта не дала українським кріпакам ні землі, ні волі. Тому селяни відмовилися допомагати повстанцям і нерідко самі затримували бунтівників та передавали їх владі.
• Якими були наслідки польського національно-визвольного повстання для населення Правобережної України?
Після поразки повстання царська влада провела жорсткі заходи:
- заборонила польську мову в діловодстві й закрила польські школи;
- ліквідувала Віленський університет і Кременецький ліцей;
- у 1834 році відкрила Університет Святого Володимира в Києві для поширення російської освіти;
- 83 % шляхтичів позбавила дворянських титулів і замінила їх російськими чиновниками;
- закрила близько 60 католицьких монастирів і розпустила орден василіан;
- у 1839 році скасувала церковну унію і силою змусила греко-католиків перейти у православ’я.
• На думку сучасного історика І. Гирича, з польським повстанням пов’язане перенесення центру українського руху з Харкова до Києва. Підтвердіть міркування дослідника історичними фактами.
Щоб послабити польські позиції на Правобережжі, імперський уряд закрив Кременецький ліцей і відкрив у 1834 році Університет Святого Володимира в Києві. Хоча університет створювали для русифікації, він став осередком тяжіння талановитої української молоді. До Києва переїхав учений Михайло Максимович. У 1840-х роках навколо київських викладачів і студентів виникло Кирило-Мефодіївське братство за участю Миколи Костомарова й Тараса Шевченка. Саме так Київ остаточно став новим центром національного руху.
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/hrGvQ34L або кодом, перегляньте фрагмент документального фільму, присвяченого історії визвольного руху в першій половині XIX ст. (документальний цикл «Пишемо історію», UATV):
• На підставі відомих вам історичних фактів та сюжету обґрунтуйте або спростуйте взаємозв’язок між ідеями, що живили український і польський національні рухи, соціальні протести на українських теренах та російський опозиційний рух.
Взаємозв’язок між цими рухами безперечно існував, оскільки всі вони формувалися в єдиному європейському інтелектуальному просторі й були спрямовані проти спільного ворога — деспотичного феодально-кріпосницького самодержавства Російської імперії.
Як показано у фільмі:
- Український автономістський напрям (від таємної місії Василя Капніста до Берліна 1791 р. та «Малоросійського товариства» Василя Лукашевича 1821 р.) прагнув ліквідації кріпацтва та відновлення гетьманської автономії України.
- Товариство об’єднаних слов’ян (Новоград-Волинський) та ліберальне крило декабристів (брати Сергій, Матвій та Іполит Муравйови-Апостоли, які були правнуками гетьмана Данила Апостола) обстоювали ідею повалення монархії та створення федеративного союзу вільних слов’янських республік із широкими правами для кожного народу. Навіть російський декабрист Кіндрат Рилєєв під впливом українського оточення писав у поемі «Войнаровський»: «Быть независимой державой давно Украйне быть пора».
- Соціальні протести: виступ Чернігівського полку під проводом С. Муравйова-Апостола спричинив ланцюгову реакцію — на Київщині (у Васильківському, Уманському, Білоцерківському повітах) селянські бунти проти кріпацтва тривали ще два роки після придушення повстання.
• Які події всесвітньої історії були джерелом цих ідей?
- Велика французька революція 1789 року: проголосила націю джерелом суверенітету, скасувала станове свавілля монархії, висунула гасло «Свобода, рівність, братерство» та продемонструвала можливість республіканського устрою.
- Європейський романтизм кінця XVIII — початку XIX ст.: пробудив інтерес до самобутності кожного народу, народної мови, пісні та історичного фольклору.
- Наполеонівські війни: офіцери та дворяни, які пройшли походами до Парижа, на власні очі побачили високий рівень свободи, розвиток європейських конституцій і неприйнятність збереження дикого кріпацтва в Російській імперії.
• Чому польський та російський рухи не знайшли масової підтримки в Україні?
- Чому не підтримали російських декабристів:
Декабристи залишалися вузьким конспіративним дворянсько-офіцерським колом, боялися широкої народної стихії і не залучали селян. Крім того, лідер Південного товариства Павло Пестель у проєкті «Руська правда» виступав за жорстку унітарну диктатуру з тотальною русифікацією, категорично заперечуючи право українців на власну мову та національне самовизначення. - Чому не підтримали польське повстання 1830–1831 рр.:
Польські повстанці висували суто станові дворянські вимоги — відновлення шляхетської Речі Посполитої в кордонах 1772 року. Польські поміщики Правобережжя категорично відмовилися надати українським селянам землю та звільнити їх від кріпацтва. Українське селянство не побачило в гаслі «За нашу і вашу свободу» жодного соціального змісту для себе і відмовилося воювати за повернення під ярмо польської шляхти.
Узагальніть матеріал параграфа висновками про вплив на суспільно-політичне життя в Україні польського повстання 1830–1831 рр. та декабристського руху. Значення якого з рухів уважаєте більш вагомим? У чому це виявилося?
Повстання декабристів і польський виступ показали нестійкість російського самодержавства. Виступ Чернігівського полку став першою спробою підняти армію на українських теренах проти царизму. Польське повстання зруйнувало шляхетські ілюзії про легке відновлення старої Речі Посполитої і підштовхнуло імперію до рішучого наступу на польську присутність.
Більш вагомим за наслідками для українства стало польське повстання 1830–1831 років. Намагаючись знищити польські осередки освіти, влада створила університет у Києві. Цей заклад несподівано згуртував українських інтелектуалів і привів до створення Кирило-Мефодіївського братства, яке започаткувало перший політичний етап українського руху.
ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ
1. Укладіть перелік назв організацій та рухів, діяльність яких була спрямована проти російського самодержавства в першій половині ХІХ ст. Назвіть основні події, пов’язані з ними, та їхніх провідників.
| Організація / рух | Основні події | Провідники |
|---|---|---|
| Масонські ложі (зокрема полтавська ложа «Любов до істини») | Обговорення суспільних питань і просвітництво; закриття ложі владою в 1819 році. | Михайло Новіков, Іван Котляревський, Василь Тарновський, Василь Лукашевич |
| Південне товариство декабристів | Створення управ у Тульчині, Кам’янці та Василькові; щорічні з’їзди в Києві; схвалення «Руської правди»; повстання Чернігівського полку (грудень 1825 – січень 1826). | Павло Пестель, Олександр Юшневський, Сергій Муравйов-Апостол, Михайло Бестужев-Рюмін, Василь Давидов, Сергій Волконський |
| Товариство об’єднаних слов’ян | Утворення товариства в Новограді-Волинському (1823); розробка документів «Правила» і «Клятва»; злиття з Південним товариством (1825). | Петро та Андрій Борисови |
| Польське визвольне повстання | Повстання у Варшаві (1830); бої загону генерала Дверницького на Волині (квітень — травень 1831). | Адам Чарторийський, Юзеф Дверницький |
| Селянський повстанський рух на Поділлі | Понад тисяча нападів на поміщицькі маєтки впродовж 1813–1835 років; постійні втечі ватажка з каторги. | Устим Кармалюк |
2. Розташуйте події у хронологічній послідовності: а) ліквідація російською владою греко-католицької церкви на Правобережжі; б) повстання Чернігівського полку; в) польське повстання.
Хронологічна послідовність подій:
- б) повстання Чернігівського полку — 29 грудня 1825 – 3 січня 1826 рр.;
- в) польське повстання — листопад 1830 – листопад 1831 рр.;
- а) ліквідація російською владою греко-католицької церкви на Правобережжі — 1839 р.
3. Якими були причини та наслідки селянських протестів під керівництвом Устима Кармалюка?
- Причини: жорстокий кріпосницький гніт, надмірне збільшення панщини, пограбування поміщиками селянських наділів і повне безправ’я селян.
- Наслідки: повстанський рух охопив Поділля, Бессарабію та Київщину; понад 20 тисяч селян взяли участь у виступах; відбулося понад тисячу нападів на поміщицькі маєтки; уряд задіяв військові частини, заслав тисячі людей до Сибіру, а постать Кармалюка увійшла у фольклор як образ народного месника.