§ 8. Польський і російський соціальні та політичні визвольні рухи в першій половині ХІХ ст. (Пометун)
ОБГОВОРІТЬ У КЛАСІ
Покажіть на карті 3 в е-додатку райони проявів національного руху на Наддніпрянщині. Які причини їх виникнення? Які прояви соціальних рухів, позначені на карті, вам не відомі?
Райони національного руху на карті охоплюють Київщину, Полтавщину, Чернігівщину, Слобожанщину (Харків) та південні портові міста, зокрема Одесу. Головними причинами їх появи були імперський тиск Росії, поширення європейських ідей свободи та прагнення зберегти українську мову й традиції. Серед менш відомих проявів соціальних рухів на карті позначені виступи військових поселенців (наприклад, у Чугуєві), антикріпосницькі заворушення поміщицьких селян і так звані «холерні бунти».
1. Яким було сприйняття нації та націоналізму в ХІХ ст.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому народи без державності (українці, поляки, чехи) тяжіли до етнічного розуміння нації, а народи із власними державами (французи, американці) — до політичного?
Народи без власної держави не мали спільних законів чи громадянства. Їх об’єднували рідна мова, спільне походження, народна культура та звичаї. Народи з державами вже мали єдині політичні інститути, тому об’єднувалися як рівні громадяни навколо законів і конституції своєї країни.
ДОСЛІДІТЬ
У чому сутність двох підходів до поняття «нація» і як вони проявлялись у ХІХ ст.?
Сутність етнічного підходу полягає в єдності людей за походженням, мовою та культурою. Його розвивали історики, письменники та етнографи народів без держави (українців, поляків, чехів) для збереження самобутності. Сутність політичного підходу полягає в єдності громадян навколо спільних законів, громадянських прав і лояльності до держави (як у Франції чи США).
| Лінії порівняння | Етнічна нація | Політична нація |
|---|---|---|
| Основа єдності | Спільне походження, мова, культура, традиції, релігія | Спільні цінності, закони, лояльність до держави |
| Приклади народів | Українці, поляки, чехи та інші народи без держави | Франція після революції, США |
| Ключові діячі | Збирачі фольклору, історики, письменники | Політичні лідери, реформатори, революціонери |
| Головна мета | Збереження самобутності та пошук шляхів до свободи | Досягнення рівності й демократії перед законом |
2. Хто такі масони і як вони діяли в Україні
ПОМІРКУЙТЕ
За текстом параграфа визначте, у чому полягає сутність масонського руху. Чи можна вважати його проявом національного відродження?
Сутність масонства полягала у створенні таємних братств для морального самовдосконалення, взаємодопомоги й благодійності. Його не можна вважати повноцінним українським національним відродженням, бо рух був загальноімперським і космополітичним. Водночас деякі українські ложі обговорювали автономію України та слов’янську федерацію, тому вони пробуджували суспільну активність.
ДОСЛІДІТЬ
Знайдіть на карті 3 в е-додатку міста, де були масонські ложі, та визначте, засновуючись на інформації з джерела, регіональні особливості масонського руху з урахуванням польського та російського впливів.
Масонські ложі діяли в Києві, Одесі, Житомирі, Харкові, Кременчуці, Полтаві, Немирові, Дубно, Львові та Самборі. У Галичині й на Правобережжі переважав польський шляхетський вплив із мріями про відродження Речі Посполитої. На Лівобережжі та Слобожанщині рух орієнтувався на Росію, а нащадки козацької старшини поширювали тут ідеї слов’янської федерації під проводом України.
3. Якими були цілі та діяльність декабристських організацій в Україні
ПОМІРКУЙТЕ
Як розгортався декабристський рух на українських землях? Який вплив, на вашу думку, мали декабристи на формування суспільної думки на Наддніпрянщині?
Рух виник серед офіцерів російської армії після закордонних походів проти Наполеона. У 1821 році на Поділлі виникло Південне товариство на чолі з Павлом Пестелем, а в 1823 році у Новограді-Волинському постало Товариство об’єднаних слов’ян. На рубежі 1825–1826 років відбулося невдале повстання Чернігівського полку. Виступ декабристів показав приклад відкритої боротьби проти царату й кріпацтва і дав поштовх наступним поколінням борців.
ДОСЛІДІТЬ
1. Порівняйте програмові положення «Руської Правди» Пестеля, Конституції Муравйова та Товариства об’єднаних слов’ян. Визначте, яким бачили майбутнє Росії члени кожного товариства. Підтвердьте або спростуйте думку авторів та авторок підручника, що значна частина діячів навіть не вирізняла українців як окремий народ.
Павло Пестель бачив майбутню Росію унітарною республікою з повною русифікацією всіх народів і вважав федерацію злом. Микита Муравйов пропонував конституційну монархію та федерацію з 13 штатів (на землях України планували утворити Український і Чорноморський штати без урахування етнічних меж). Товариство об’єднаних слов’ян прагнуло створити демократичну федерацію всіх слов’янських народів. Джерело повністю підтверджує думку авторів: Пестель вимагав злити всі народи в один загальний стан «росіян», а Муравйов ділив землі механічно, тобто вони справді не визнавали українців окремою нацією.
2. Перейдіть в е-додаток і виконайте завдання 8.1 до § 8. Поміркуйте, чому декабристи повідомили владу про Таємне малоросійське товариство. Чому правоохоронні органи імперії цікавилися діяльністю Василя Лукашевича?
Під час допитів лідери декабристів прагнули зменшити власну провину або щиро розповідали слідчим про всі відомі їм таємні осередки, тому згадали чутки про полтавську групу. Правоохоронні органи зацікавилися поміщиком Василем Лукашевичем, бо він очолював розпущену ложу «Любов до істини», мав зв’язки з польськими патріотами та висловлював ідеї автономії чи державної незалежності України.
4. Як розгорталося польське повстання 1830–1831 рр. Які були його наслідки для українських земель
ПОМІРКУЙТЕ
Чому і як виник та розвинувся польський визвольний рух? Чому українське населення не підтримало польського повстання?
Рух виник через порушення царатом автономії та конституції Королівства Польського, утиски патріотів і цензуру з боку намісника. Повстання спалахнуло в листопаді 1830 року у Варшаві й поширилося на Правобережжя. Українські селяни не підтримали повстання, бо польська шляхта відмовилася надати їм землю й скасувати кріпацтво. Селяни бачили в повстанцях своїх давніх гнобителів-кріпосників.
ДОСЛІДІТЬ
Які особливості подій наприкінці 1830 – на початку 1831 рр. окреслюють історики? Що стало приводом до повстання? Які території воно охопило? Знайдіть їх на карті 3 в е-додатку.
Приводом стали чутки про намір царя Миколи I відправити польську армію для придушення революції у Франції. 29 листопада 1830 року повстанці захопили арсенал у Варшаві, а сейм у січні 1831 року позбавив Миколу I престолу під гаслом «За нашу і вашу свободу!». Повстання охопило Королівство Польське, Литву, Білорусь, а також Волинь, Поділля та Київщину на Правобережній Україні.
ДОСЛІДІТЬ
Про що, на вашу думку, свідчить героїчна діяльність під час повстання таких постатей, як Емілія Плятер?
Її приклад свідчить про глибокий патріотизм польського суспільства та готовність людей різного віку й статі боротися за свободу. Графиня Емілія Плятер стала офіцером і командиром загону, тому її образ надихав наступні покоління борців за незалежність.
5. Які особливості мали соціальні рухи на Наддніпрянщині в першій половині ХІХ ст.
ПОМІРКУЙТЕ
Чому і як розгорталися селянські рухи у 20–30-ті роки ХІХ ст.?
Селянські рухи розгорталися через важкий тягар кріпосного права, панщину, грабунки поміщиків і безправ’я селян. Протести проявлялися у відмові виходити на панщину, палінні поміщицьких маєтків, втечах на південь та у збройних партизанських нападах, зокрема на Поділлі під проводом Устима Кармелюка.
ДОСЛІДІТЬ
Чому історики та історикині й досі по-різному оцінюють діяльність Кармелюка? Прочитайте матеріали до завдання 8.2 до § 8 в е-додатку та визначте, думка кого з авторів є більш аргументованою.
Частина істориків та фольклор бачать у ньому благородного народного месника, який забирав майно в панів і роздавав його бідним. Натомість дослідник Василь Дячок на основі судових актів розглядає його дії як звичайний кримінальний розбій і доводить, що образ героя створили царська влада та інтелігенція. Більш аргументованою є позиція сучасних істориків-документознавців, оскільки вони спираються на збережені судові протоколи та архівні справи.
ПЕРЕВІР СЕБЕ
1. Хто такі масони і як вони діяли в Україні?
Масони — це учасники таємного товариства, які прагнули морального вдосконалення людей та об’єднувалися в осередки — ложі. В Україні діяли ложі польського напряму (Правобережжя), російського напряму (Лівобережжя) та українського спрямування («Любов до істини» в Полтаві), де говорили про автономію та федерацію слов’янських народів.
2. Які були основні події руху декабристів?
Головними подіями були створення таємного Південного товариства в Тульчині (1821 рік) і Товариства об’єднаних слов’ян (1823 рік). Після розгрому виступу в Петербурзі відбулося повстання Чернігівського полку на Київщині (31 грудня 1825 — 3 січня 1826 року), яке завершилося поразкою, стратою ватажків і засланням учасників до Сибіру.
3. Які цілі переслідували учасники польського повстання 1830–1831 рр.?
Повстанці прагнули скинути російське панування, відновити незалежну Річ Посполиту в кордонах 1772 року та позбавити влади царя Миколу I.
4. Які соціальні верстви українського населення й чому брали участь у заворушеннях, виступах і повстаннях у першій половині ХІХ ст.?
У виступах брали участь кріпосні селяни, військові поселенці та козаки. Вони протестували проти кріпацтва, збільшення поміщицьких повинностей, рекрутчини та жорстокого режиму військових поселень, захищаючи право на землю й людську гідність.
5. Як і чому в Україні поширився російський декабристський рух?
Рух поширився через офіцерів 2-ї російської армії, розквартированої на Правобережжі та Поділлі. Після закордонних походів офіцери познайомилися з європейськими порядками і прагнули ліквідувати самодержавство й кріпацтво в імперії.
6. Який вплив на Україну мало польське повстання 1830–1831 рр.?
Після придушення виступу царський уряд скасував шляхетські привілеї та посилив русифікацію Правобережжя. Влада закрила Крем’янецький ліцей, перевела викладачів до новоствореного Київського університету св. Володимира й ліквідувала рештки польської автономії в освіті та судочинстві.
7. У чому полягали особливості соціального протесту у 20–30-х роках ХІХ ст.?
Протести мали переважно стихійний, локальний характер і були спрямовані проти конкретних поміщиків чи місцевих урядовців. Селяни уникали організованої політичної боротьби та часто вірили в «доброго царя», що полегшувало придушення бунтів регулярними військами.
8. Визнач основні розбіжності в цілях українського, російського й польського рухів на території України.
Український рух прагнув національного визволення, культурного відродження та рівноправної федерації. Російський (декабристський) рух прагнув знищити кріпацтво й абсолютизм, але хотів зберегти єдину російську імперію без поступок поневоленим народам. Польський рух боровся за відновлення колишньої шляхетської Речі Посполитої з включенням до неї українських земель Правобережжя.
А ЩЕ ТИ МОЖЕШ
1. Проведи дослідження і з’ясуй, чому на сучасних купюрах різних країн є масонські символи, наприклад «всевидяче око».
Зображення ока у трикутнику з променями світла спершу було давнім християнським символом Божого провидіння та нагляду за світом. Наприкінці XVIII ст. цей знак запозичили масони для позначення Великого Архітектора Всесвіту, а також американські діячі під час створення Великої печатки США (знак розміщено на купюрі в 1 долар США). В Україні «всевидяче око» розміщене на купюрі 500 гривень поряд із філософським малюнком Григорія Сковороди «Пізнай себе», що підкреслює ідею мудрості та духовного прозріння людини.
2. Виконай завдання 8.3–8.7 до § 8 в е-додатку.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі електронного додатка до підручника.
3. Візьми участь в історичному проєкті 1, завдання до якого знайдеш в е-додатку.
Завдання виконується в інтерактивному режимі безпосередньо на платформі електронного додатка до підручника за матеріалами першого розділу.
Робочий зошит
ГРУПА ЗАГАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 1 (ГЗР 1)
1. На контурній карті українських земель першої половини XIX ст. познач та підпиши:
1) Міста, де діяли масонські ложі в першій половині ХІХ ст.
Київ на Дніпрі, Полтава й Кременчук на Лівобережжі, Харків на Слобожанщині, Одеса на Півдні, Житомир, Немирів і Дубно на Правобережжі, Львів і Самбір у Галичині.
2) Міста, у яких виникли та діяли Південне товариство декабристів на чолі з Павлом Пестелем і Товариство об’єднаних слов’ян
Тульчин на Поділлі (центр Південного товариства), Кам’янка на Черкащині та Васильків на Київщині (управи товариства); Новоград-Волинський на Волині (Товариство об’єднаних слов’ян).
3) Головні центри повстання декабристів в Україні
Місто Васильків, села Мотовилівка, Триліси й Устимівка на Київщині (район дій Чернігівського полку).
4) Регіони поширення польського повстання 1830 ‒ 1831 рр. і соціальних рухів в Україні першої половини ХІХ ст.
Правобережна Україна (Волинь, Поділля, Київщина) — арена польського виступу 1830–1831 років; Подільська губернія — головний район селянських заворушень під проводом Устима Кармалюка.
2. Поясни причинно-наслідковий зв’язок між політикою Російської імперії щодо Царства Польського та вибухом Польського повстання 1830–1831 рр. за такою схемою:
Політика Російської імперії щодо автономії Царства Польського ➝ Реакція польської шляхти та патріотичних кіл ➝ Вибух Польського повстання 1830–1831 рр. ➝ Результати та наслідки повстання.
- Політика Російської імперії щодо автономії: ігнорування царатом конституційних прав, обмеження сейму, запровадження цензури й придушення польських патріотичних організацій.
- Реакція шляхти та патріотів: посилення антимонархічних настроїв, заснування таємних товариств і прагнення відновити Річ Посполиту.
- Вибух повстання: розпочалося в листопаді 1830 р. у Варшаві через загрозу відправки польських військ до Франції; поширилося на Правобережну Україну під гаслом «За нашу і вашу свободу!».
- Результати та наслідки: поразка повстання, скасування Конституції Королівства Польського й автономії; закриття Крем’янецького ліцею, декласація понад 340 тис. шляхтичів та активна русифікація Правобережжя.
3. Визнач 3–4 ключові історичні постаті, пов’язані з польськими та російськими соціальними й політичними визвольними рухами першої половини ХІХ ст. і заповни таблицю: для кожного діяча зазнач, до якого руху він належав, у чому полягала роль цієї постаті для подій того часу (Ім’я історичного діяча (роки життя); Рух, організація, подія; Роль / Внесок / Значення).
| Ім’я історичного діяча (роки життя) | Рух, організація, подія | Роль / Внесок / Значення |
|---|---|---|
| Павло Пестель (1793–1826) | Російський декабристський рух; очільник Південного товариства | Написав програмовий документ «Руська правда», де вимагав скасування кріпацтва та створення унітарної республіки без автономії для народів імперії. |
| Сергій Муравйов-Апостол (1796–1826) | Російський декабристський рух; Васильківська управа Південного товариства | Склав «Православний катехізис» і очолив повстання Чернігівського полку на Київщині наприкінці грудня 1825 — на початку січня 1826 року. |
| Емілія Плятер (1806–1831) | Польський національно-визвольний рух; Польське повстання 1830–1831 рр. | Очолила повстанський партизанський загін, отримала звання капітана Війська Польського та стала символом жертовності й відваги. |
| Устим Кармалюк (1787–1835) | Селянський соціальний рух на Поділлі | Очолював озброєні виступи селян понад двадцять років; у народній пам’яті закріпився як безстрашний захисник бідних і борець проти панів. |
ГРУПА ЗАГАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 2 (ГЗР 2)
4. Дослідницький квест-розслідування «Образ Устима Кармалюка: народний герой чи розбійник?»
Крок 1. Робота з фольклорними та візуальними джерелами
Робота з фольклорними джерелами (казка «Кармалюк і багач», пісня «За Сибіром сонце сходить…»):
Які риси характеру приписує народ Кармалюку в цих творах?
Народ наділяє його справедливістю, безстрашністю, надзвичайною сміливістю та винахідливістю. Він постає щирим захисником покривджених, який не боїться каторги й завжди повертається на допомогу людям.
Кого він захищає, а кого карає? Чому?
Він захищає вбогих селян, удів і наймитів через співчуття до їхньої щоденної кривди та важкої долі. Карає він багатих панів, орендарів і лихварів за їхню скупість, жорстокість і нещадний визиск простих людей.
Який загальний образ Устима Кармалюка створюють казка та пісня? Чи є перебільшення або ідеалізація?
Фольклор створює образ шляхетного народного месника та безкорисливого лицаря на зразок Робін Гуда. У цих творах є помітна ідеалізація: народ приписав йому надзвичайну невловимість, магічні здібності характерника та абсолютну відсутність корисливих мотивів.
Робота з візуальним джерелом (пам’ятник Устиму Кармалюку в Летичеві):
Як композиція пам’ятника Устиму Кармалюку в Летичеві відображає народне ставлення до нього?
Монументальна п’ятиметрова постать на високому пагорбі зображує Кармалюка могутнім велетнем із гордо піднятою головою та рішучим поглядом. Така велична композиція підкреслює глибоку народну шану, пам’ять про його незламність і сприйняття ватажка як величного богатиря й захисника волі.
Крок 2. Робота з історичним джерелом (уривок зі статті В. Дячка «Устим Кармалюк (Карманюк) та розбійництво на Поділлі: конкретно-історичний та джерелознавчий аспекти»)
З яких соціальних груп складалася ватага У. Кармалюка за даними Валерія Дячка?
За дослідженням історика, до ватаги входили селяни, представники зубожілої польської шляхти, міщани, вихідці з духовного стану, а також солдати-дезертири й декласовані кримінальні елементи.
Згідно зі статистикою історика, представники якої соціальної групи найчастіше ставали жертвами нападів ватаги Кармалюка?
Жертвами нападів найчастіше ставали заможні селяни та господарі середнього достатку, а не лише багаті поміщики чи великі шляхтичі.
Який образ Кармалюка постає згідно з наведеними даними в статті Валерія Дячка?
Постає образ авторитетного ватажка розбійницького угруповання та професійного злочинця. Він тримав оточення в страху, чинив грабунки заради наживи, а награбовані гроші не роздавав бідним, а ділив зі спільниками чи збував через крамарів.
Чи згоден / згодна ти з такою думкою: «Слідчо-судові документи Російської імперії могли бути упередженими, адже Кармалюка вважали злочинцем. Вони, ймовірно, перебільшували його провину й ігнорували соціальний контекст»?
Так, ця думка цілком слушна. Царська влада і суддівські чиновники розцінювали будь-який прояв непокори кріпаків виключно як бунт і кримінал, тому судові протоколи фіксували лише факти грабунків і повністю ігнорували нелюдські умови кріпосницького гніту, що штовхали людей на втечі та насилля.
Крок 3. Порівняння версій
У чому полягає головна суперечність між фольклорним образом Устима Кармалюка та висновками, зробленими на основі архівних документів?
Головна суперечність полягає в мотивах та жертвах його дій: фольклор зображує його безкорисливим борцем за народну волю, який відбирав майно в панів і ділив між бідними. Судові ж архіви свідчать про звичайну карну діяльність малочисельної ватаги, яка нападала на селян і збагачувала лише власних членів.
На твою думку, які джерела (фольклорні чи документальні) є більш переконливими для об’єктивного оцінювання постаті Устима Кармалюка? Обґрунтуй свою відповідь:
Документальні джерела є більш переконливими, оскільки судові справи, слідчі протоколи та списки потерпілих фіксують точні факти, дати і суми збитків. Фольклорні джерела відображають народні настрої й мрії про справедливість, тому вони романтизують реальну людину та перетворюють її на легенду.
Крок 4. Формулювання висновків
Сформулюй власні висновки щодо постаті Устима Кармалюка за схемою: Позиція (Position) («Я вважаю, що Устим Кармалюк…») та Обґрунтування (Reason) («Тому що…»):
Я вважаю, що Устим Кармалюк був ватажком місцевих бунтівників, вчинки якого не можна оцінювати однозначно лише як героїчні або лише як розбійницькі.
Тому що архівні документи фіксують грабунки та напади не лише на поміщиків, а й на звичайних селян, тоді як образ безкорисливого захисника бідних виник завдяки народним переказам та літературі.
5. Вибери з тексту параграфа одне первинне та одне вторинне джерело. Поясни у 2–3 реченнях, чому ти зарахував / зарахувала їх до відповідної категорії (зазнач назву/опис первинного та вторинного джерела та обґрунтуй свій вибір).
Первинне джерело — уривок із програмного документа «Руська правда» керівника Південного товариства Павла Пестеля. Цей текст склав безпосередній організатор декабристського руху в момент розгортання подій.
Вторинне джерело — фрагмент із книжки сучасних істориків Леоніда Зашкільняка та Миколи Крикуна «Історія Польщі. Від найдавніших часів до наших днів». Автори написали її через багато десятиліть після повстання шляхом вивчення, узагальнення та оцінки збережених документів.
6. Використовуючи текст параграфа 8, заповни таблицю «Україна в програмових документах декабристів» (Назва організації; Назва програми / документа; Форма державного устрою (яку пропонували); Роль і статус України в їхньому баченні).
| Назва організації | Назва програми / документа | Форма державного устрою | Роль і статус України в їхньому баченні |
|---|---|---|---|
| Південне товариство | «Руська правда» Павла Пестеля | Унітарна республіка з жорсткою централізацією | Будь-яка автономія категорично заборонялася, а всі народи мали злитися в один загальний стан російських громадян |
| Північне товариство | Конституція Микити Муравйова | Федерація з 13 штатів (конституційна монархія) | Українські землі ділили між Українським штатом (столиця — Харків) та Чорноморським штатом (столиця — Київ), а інші території входили до сусідніх штатів без жодної національної самостійності |
| Товариство об’єднаних слов’ян | Програмні засади (із «Записок» Івана Горбачевського) | Федеративний союз усіх слов’янських народів | Демократична рівноправна республіка у складі загальнослов’янського союзу з чітко визначеними кордонами |
6. 1. У чому відмінність та подібність між поглядами Північного та Південного товариств на державний устрій майбутньої держави?
Обидва товариства вимагали знищення кріпосного права, ліквідації абсолютизму й встановлення рівності громадян перед законом. Відмінність полягала в устрої: Південне товариство прагнуло створити унітарну централізовану республіку, а Північне обстоювало федерацію 13 штатів у формі конституційної монархії.
6. 2. Як у кожній із програм демонструвалося ставлення до ідей автономії або незалежності України?
«Руська правда» Пестеля оголошувала федералізм і прагнення національної автономії найтяжчим злочином проти держави. Конституція Муравйова створювала штати суто за географічним принципом і цілком ігнорувала прагнення українців до єдності власних земель та національного самовизначення.
6. 3. Які уроки ми можемо винести з цього для розуміння національно-визвольних рухів?
Російські опозиційні рухи навіть під час боротьби з монархією зберігали імперське мислення щодо підкорених народів. Поневолені народи можуть здобути справжні права і свободу тільки через власну національну боротьбу, а не через сподівання на реформаторів метрополії.
ГРУПА ЗАГАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 3 (ГЗР 3)
7. Заповни таблицю «Основні угруповання польської шляхти та їхні цілі» (Бідна шляхта. Партія червоних; Магнати. Партія білих — Головна мета / Інтереси).
| Угруповання польської шляхти | Головна мета / Інтереси |
|---|---|
| Бідна шляхта (Партія червоних) | Прагнули повалити царат і відродити Річ Посполиту, поставивши за мету об’єднати у спільній боротьбі білорусів, литовців та українців |
| Магнати (Партія білих) | Їх насамперед цікавило збереження власного панівного становища та самовладдя сеймиків |
Які факти в тексті свідчать про жорстокість або радикалізм учасників повстання?
У наведеному тексті джерела про це прямо свідчать такі факти: вбивство повстанцями у в’язниці 33 росіян, а також розстріл 6 польських генералів і полковника, які відмовилися підтримати збройний виступ.
Як ти оцінюєш той факт, що декабристи й Пушкін не підтримали польського повстання, хоча самі виступали проти царату? Що це говорить про міжнаціональні відносини в тогочасній імперії?
Цей факт підтверджує поширення імперських стереотипів серед російського дворянства та культурної еліти. Критика самодержавства поєднувалася з категоричним небажанням давати свободу народам імперії, а міжнаціональні відносини трималися на примусі й зверхності центру над підкореними територіями.
Яке ставлення до повстання прагнув сформувати автор книжкової графіки у російського читача / глядача?
Автор прагнув сформувати безумовний патріотизм, відданість цареві та обурення діями повстанців. Імператор зображений упевненим захисником держави, а гвардійці — слухняною і монолітною силою, яка готова негайно захистити імперію від розпаду.
Чи співзвучна ця ілюстрація («Імператор Микола І повідомляє гвардії про повстання в Польщі») емоціям і подіям, описаним у тексті? Обґрунтуй.
Ілюстрація повністю співзвучна подіям параграфа, бо вона передає рішучість влади покарати бунтівників. Текст підручника описує подальше жорстоке придушення опору, скасування польської конституції та масштабні каральні заходи царату, початок яких зафіксовано на цьому малюнку.
Виходячи з уроків історії, поясни, чому внутрішні розбрати та відсутність єдності можуть бути руйнівними для будь-якого національного або суспільного руху. Які висновки ми можемо зробити з цього для сучасного громадянського суспільства?
Внутрішні суперечності розколюють сили визвольного руху і дозволяють імперській владі легко придушити опір, як це сталося під час польського повстання через відмову шляхти надати землю селянам. Брак взаєморозуміння та відсутність спільних соціальних цілей позбавляють рух широкої народної підтримки. Для сучасного суспільства це свідчить про необхідність шукати суспільний компроміс, гуртуватися навколо спільних цінностей і ставити захист свободи вище за вузькі станові чи політичні розбіжності.
Академік Дмитро Багалій зазначав, що головною метою масонських лож було «духовне відродження окремої людини і філантропія» (допомога людям). Чи можна вважати таку позицію масонів достатньою для вирішення гострих соціальних проблем того часу (наприклад, кріпацтва)?
Ні, такої позиції було недостатньо, адже благодійність і самовдосконалення не могли змінити феодальні порядки та імперські закони. Кріпацтво трималося на примусі й державній владі поміщиків, тому його не можна було усунути без рішучих реформ та офіційного скасування залежності селян. Масонські ложі діяли таємно у вузькому колі дворянства, тоді як вирішення соціальних криз вимагало відкритих і масштабних державних дій.
Якою, на твою думку, мала би бути роль освіченої еліти у вирішенні найгостріших суспільних проблем того часу? Сформулюй власну позицію, зважаючи на історичний контекст.
Освічена еліта мала стати голосом простого народу, об’єднатися із селянством і відкрито боротися за ліквідацію кріпацтва. Інтелігенція повинна була поширювати грамотність рідною мовою, розвивати національну свідомість і захищати права пригноблених людей. Справжнє оновлення суспільства було можливим лише тоді, коли передові європейські ідеї дворянства поєднувалися з реальними потребами селян.
8. Вибери одну з ключових історичних постатей, згаданих у § 8 (наприклад, декабрист, лідер польського повстання 1830–1831 рр., представник масонських лож, Устим Кармалюк або інший відомий діяч соціальних / політичних рухів першої половини ХІХ ст.). Уяви, що ця особа має змогу звернутися до сучасників через соціальні мережі — Facebook, Instagram, Twitter або Telegram. Напиши короткий допис від імені обраного діяча, у якому:
• поясни його погляди, мету боротьби або дій;
• продемонструй особисту позицію в контексті історичних подій (можна використати хештеги, емодзі, гасла, згадки інших діячів);
• додай ілюстрацію — портрет, символ, історичну гравюру або власний колаж / мем / малюнок.
Допис Сергія Муравйова-Апостола в Telegram:
Брати і співгромадяни! Наш Чернігівський полк піднявся на Київщині, бо більше не можна терпіти ганьбу рабства та свавілля самодержця. Бог створив усіх людей вільними, а царська влада перетворила мільйони селян на безправних кріпаків. Ми вимагаємо повного скасування кріпацтва, рівності кожного перед законом та встановлення справедливого демократичного ладу. Наш обов’язок — скинути ярмо тиранії заради свободи народу!
Гасло: «Свобода, рівність та скинення тиранії!»
#ЧернігівськийПолк #ГетьКріпацтво #ПівденнеТовариство #ПравославнийКатехізис #СвободаНароду #1826рік
