22 квітня 2026 р. Модерна доба

§ 8. Формування головних ідеологій сучасного світу (Васильків)

ЗГАДАЙТЕ…

— основні ідеї Французької революції ХІХ століття;

Основними ідеями революції були громадянська рівність, верховенство права, недоторканність приватної власності та народний суверенітет. Вони втілилися в гаслі «Свобода, рівність, братерство».

— ідеологічні засади діяльності європейських партій.

Ідеологічними засадами діяльності партій стали лібералізм, консерватизм і соціалізм. Партії відстоювали права і свободи людини, збереження сталих суспільних традицій або боротьбу за соціальну справедливість і права робітників.

ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ…

— поняття «консерватизм», «націоналізм»?

Консерватизм — це суспільно-політична течія, прибічники якої обстоюють збереження історичних традицій, звичних форм суспільного й політичного устрою та обережно ставляться до будь-яких змін чи реформ.

Націоналізм — це суспільно-політичний рух та ідеологія, що надає перевагу національним цінностям над особистісними чи груповими, захищає самобутність народу та прагне створення власної незалежної держави.

8.1. КОНСЕРВАТИЗМ І ЛІБЕРАЛІЗМ

1. Коли та в якій країні сформувався консерватизм?

Основи філософського консерватизму заклав у Великій Британії Едмунд Берк наприкінці XVIII століття як реакцію на потрясіння Великої Французької революції. Загальнопоширеним політичним рухом він став завдяки британській партії торі, а сам термін «консервативний» у політичному вжитку з’явився у Франції після 1820-х років серед поміркованих прихильників реставрації Бурбонів.

2. Сформулюйте ключові засади українського консерватизму В’ячеслава Липинського. Для цього опрацюйте тези з праць В. Липинського, дібрані істориком Юрієм Пуківським для журналу «Локальна історія», за покликанням https://cutt.ly/NrZa5IHw або QR-кодом.

Ключові засади українського консерватизму В’ячеслава Липинського:

устрій «класократії», що підтримує рівновагу між владою та свободою, консерватизмом і суспільним прогресом;
обмежена законом конституційна монархія на чолі зі спадковим монархом-гетьманом;
свобода (господарська, культурна й політична), поєднана із сильною, авторитетною та стабільною державною владою;
територіальний патріотизм, де нація твориться спільною працею всіх мешканців української землі навколо організованої хліборобської верстви.

3. Визначте основні ідеї консерватизму та лібералізму.

Консерватизм спирається на збереження традиційних цінностей, стабільність соціальних норм, повагу до авторитету держави й церкви, відкидаючи радикальні революційні потрясіння.

Лібералізм ставить на перше місце людину та її невіддільні права, вимагає поділу влади, верховенства права, недоторканності приватної власності, свободи віросповідання та невтручання держави в економіку й торгівлю.

4. Завітайте за допомогою рубрики «Машина часу» до будинку Томаса Джефферсона, третього президента США. Скористайтеся покликанням https://cutt.ly/NrZoQZ9V або QR-кодом.

Садиба Томаса Джефферсона Монтічелло у Вірджинії відображає ідеали доби Просвітництва та лібералізму. Джефферсон спроєктував дім сам у неокласичному стилі, зібрав велику бібліотеку, облаштував кабінет для наукових досліджень і численні технічні прилади. Маєток показує повагу мислителя до науки, освіти, особистої свободи й раціонального впорядкування життя.

8.2. СОЦІАЛІЗМ, КОМУНІЗМ, АНАРХІЗМ

1. Як промислова революція вплинула на появу соціалізму та комунізму?

Промислова революція створила фабричне виробництво та спричинила появу великої верстви найманих робітників. Умови їхнього життя та праці були вкрай тяжкими, а прірва між багатими власниками фабрик і бідними трудівниками стрімко зростала. Це викликало протест проти соціальної несправедливості та зумовило виникнення вчень, які вимагали захисту бідних, рівного розподілу благ і заміни приватної власності на спільну.

2. Визначте українських діячів-прихильників соціалістичних ідей.

В Україні ідеї соціалізму обстоювали Михайло Драгоманов, Іван Франко та інші тогочасні діячі культури й політики.

3. Чим відрізняється соціалізм від комунізму? Чи можна вважати їх «антагоністами» лібералізму?

Соціалізм прагнув досягти справедливого ладу переважно мирним шляхом через поступові реформи та державну підтримку робітників. Натомість комунізм (в особі вчення Карла Маркса і Фрідріха Енгельса) вимагав насильницької революції, повної ліквідації приватної власності та переходу влади до рук пролетаріату.

Ці рухи можна вважати антагоністами лібералізму, адже вони вимагають обмеження або знищення приватної власності та ставлять колектив або державу вище за індивіда, тоді як лібералізм проголошує недоторканність приватної власності й верховенство прав окремої людини.

8.3. ІМПЕРІАЛІЗМ ТА НАЦІОНАЛІЗМ

1. Поміркуйте, чому ідеї націоналізму прихильно сприймали поневолені народи Європи.

Поневолені народи бачили в націоналізмі надійний засіб збереження рідної мови, звичаїв і культурної самобутності від імперської асиміляції. Національна ідея єднала людей різного стану в одну спільноту і надихала їх на боротьбу за відновлення або створення власної незалежної держави.

2. Визначте основні чинники імперіалізму.

Економічні: бурхливий розвиток фабрик вимагав дедалі більше сировини (бавовни, нафти, каучуку, металів), нових ринків збуту та вигідного вкладення капіталів.
Політичні та стратегічні: прагнення великих держав до глобального панування, розширення зон впливу, контролю над морськими шляхами й ключовими військовими базами.
Соціальні: спроби урядів послабити соціальне напруження всередині метрополій через переселення надлишку населення в колонії та відволікання робітників колоніальними перемогами.
Ідеологічні: поширення міфів про «цивілізаційну місію» європейців щодо інших народів та виправдання завоювань ідеєю власної національної зверхності.

3. У чому полягала відмінність націоналізму в Західній Європі та на українських землях?

У могутніх державах Західної Європи націоналізм нерідко перетворювався на ідею власної вищості над іншими народами й виправдовував колоніальні завоювання та панування. На українських землях націоналізм мав оборонний та визвольний характер: він розпочався з відродження мови, пісень і традицій, а згодом, завдяки Миколі Міхновському, переріс у відкриту вимогу державної самостійності України.

МОВОЮ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА

1. Сформулюйте короткий перелік рис «істинного законотворця».

Має чуле серце, любить і поважає людей;
остерігається власних слабкостей, амбіцій і суб’єктивності;
ухвалює рішення виважено й обмірковано, уникаючи поспіху;
узгоджує суспільні рішення спільними зусиллями багатьох розумів;
діє терпляче і мирно, віддаючи перевагу суспільній злагоді над застосуванням сили.

ПРАЦЮЄМО РАЗОМ

1. У парах чи групах проаналізуйте особливості ідеологічних напрямків за їхнім місцем у класифікації за принципом «ліві—центр—праві».

Сектор політичного спектра	Напрямок	Основні особливості та прагнення
Крайні ліві / Ліві	Соціалізм, комунізм	Виступають за соціальну рівність, захист робітників, обмеження або скасування приватної власності.
Лівий центр / Центр	Лібералізм	Захищає права та свободи людини, ринкову економіку, приватну власність, обмежує роль держави.
Правий центр / Праві	Консерватизм	Обстоює історичні традиції, релігію, порядок, стабільність і збереження існуючого ладу.
Крайні праві / Праві	Націоналізм (радикальний)	Ставить інтереси власної нації на перше місце, вимагає повної відданості своїй спільноті та державі.

2. Що може поєднувати крайніх лівих і крайніх правих?

Крайніх лівих і крайніх правих зближує радикалізм, відкидання поміркованих компромісів і готовність застосовувати насильницькі методи заради своєї мети. Обидві крайнощі ставлять інтереси цілого колективу (класу чи нації) вище за особисті права окремої людини та прагнуть авторитарної державної влади.

3. На основі тексту параграфа встановіть спільні риси поміркованих ідеологій, відмінні риси лівих та правих ідеологічних поглядів.

Ознака	Помірковані ідеології (лібералізм, поміркований консерватизм)	Ліві погляди (соціалізм, комунізм)	Праві погляди (консерватизм, націоналізм)
Ключові цінності	Свобода особистості, законність, стабільний розвиток.	Соціальна справедливість, рівність, колективізм.	Традиція, порядок, церква, національна єдність.
Ставлення до власності	Непорушність і захист приватної власності.	Обмеження або скасування приватної власності на користь спільної.	Захист традиційної приватної власності.
Шлях змін	Поступові еволюційні реформи в межах закону.	Глибокі реформи або революційне повалення старого устрою.	Обережність до змін, збереження перевірених часом норм.
Роль держави	Гарант прав громадян і правопорядку з обмеженим втручанням.	Головний регулятор економіки для захисту бідних верств.	Опора порядку, стабільності та захисник національних інтересів.

4. Запропонуйте виконати це завдання штучному інтелекту.

Для виконання завдання штучному інтелекту було сформульовано такий запит: «Порівняй ліві, праві та помірковані ідеології XIX століття за ставленням до власності, методів змін та ролі держави». ШІ створив структуровану таблицю, де виділив соціалізм як рух за права робітників і суспільну власність, консерватизм — за збереження традицій та стабільності, а лібералізм — як центр, що захищає ринок і свободу людини.

5. Порівняйте відповідь ШІ з власними дослідженнями. Зробіть висновки.

Штучний інтелект правильно передав загальні ознаки ідеологій, але подав інформацію дуже узагальнено. На відміну від тексту нашого підручника, ШІ не врахував особливості розвитку цих течій в Україні (наприклад, погляди Михайла Драгоманова чи В’ячеслава Липинського) та контекст протистояння імперій і поневолених народів. Отже, ШІ підходить для створення базового плану, проте його відповіді завжди потребують перевірки за підручником.

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

1. Дайте відповіді на запитання щодо формування головних ідеологій:

• Яка ідеологія виникла першою і чому?
Першим виник консерватизм, оскільки він став безпосередньою реакцією на потрясіння Великої Французької революції 1789 року. Консерватори прагнули захистити усталені порядки, традиції та церкву від радикального руйнування.

• Створіть хронологічний ряд виникнення основних ідеологій сучасності.
Хронологічний ряд виникнення та оформлення головних ідеологій:

Консерватизм (кінець XVIII ст., після 1789 р.) — реакція на революційні потрясіння у Франції.
Лібералізм (початок XIX ст., термін з 1810 р.) — рух за конституційні свободи та парламентаризм.
Соціалізм (1830-ті рр.) — спроба подолати бідність і несправедливість доби індустріалізації.
Націоналізм (перша половина XIX ст.) — піднесення культурницьких і визвольних рухів у Європі.
Комунізм (1848 р.) — публікація Марксом і Енгельсом «Маніфесту Комуністичної партії».
Анархізм (середина XIX ст.) — радикальне відкидання держави та чиновницького апарату.

• Поміркуйте, чому ідеології, які актуальні у ХХІ ст., виникли в ХІХ ст.
Саме в XIX столітті сформувався сучасний індустріальний світ, нації та масове суспільство. Питання взаємовідносин людини і влади, соціальної справедливості, захисту традицій і національної самобутності залишаються головними викликами і для нашого часу.

2. Покажіть на карті та назвіть країни, пов’язані з утворенням та поширенням головних ідеологій сучасного світу.

Головні країни зародження та поширення ідеологій:

Велика Британія (Західна Європа) — центр зародження філософського консерватизму (Едмунд Берк), класичного лібералізму (Адам Сміт) та раннього соціалізму (Роберт Оуен);
Франція (Західна Європа) — країна появи терміна «консервативний» (1820-ті рр.) та поширення раннього соціалізму (Шарль Фур’є, Анрі де Сен-Сімон);
Іспанія (Південно-Західна Європа) — батьківщина політичного терміна «ліберальний» (1810 р.);
США (Північна Америка) — приклад практичного втілення ліберальних принципів поділу влади й прав людини (Томас Джефферсон);
Німеччина (Центральна Європа) — виникнення комуністичної теорії (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс);
Італія (Південна Європа) та країни Центрально-Східної Європи, зокрема Україна — центри визвольного націоналізму поневолених народів.

3. Складіть запитання до тексту параграфа, починаючи кожне такими словами: Коли __? Що __? Хто __? Де __? Звідки ми можемо дізнатися про ___? Чому ___? Як ___? Який результат ___? Запропонуйте свої запитання в класі.

Коли термін «консервативний» уперше увійшов у політичний ужиток у Франції?
Що ліберали вважали найвищою цінністю суспільного життя?
Хто є автором праці «Маніфест Комуністичної партії»?
Де вперше з’явився термін «ліберальний» під час антинаполеонівського опору?
Звідки ми можемо дізнатися про погляди В’ячеслава Липинського на класократію?
Чому консерватори відкидали ідею насильницького встановлення соціальної рівності?
Як культурницький націоналізм Центрально-Східної Європи допомагав поневоленим народам?
Який результат мало бурхливе зростання промисловості наприкінці XIX століття для колоніальної політики?

4. Створіть набір карток для запам’ятовування з описами ідей, лідерів та символів, пов’язаних з кожною ідеологією. Скористайтеся зручним онлайн-застосунком на власний вибір.

Ідеологія	Основні ідеї	Ключові діячі	Ознаки та символи
Консерватизм	Збереження традицій, стабільність, повага до релігії та родини.	Едмунд Берк, В’ячеслав Липинський	Монархія, стабільний устрій, приватна власність.
Лібералізм	Права й свободи людини, ринкова економіка, верховенство права.	Томас Джефферсон, Адам Сміт	Конституція, парламент, свобода вибору.
Соціалізм	Соціальна справедливість, рівність, державний захист знедолених.	Роберт Оуен, Іван Франко	Колективна власність, взаємодопомога робітників.
Комунізм	Повне скасування приватної власності, влада пролетаріату.	Карл Маркс, Фрідріх Енгельс	Фабрики робітникам, революційні прапори.
Націоналізм	Самовизначення нації, збереження культури, створення держави.	Микола Міхновський, діячі Рісорджіменто	Національний прапор, герб, рідна мова.

5. Порівняйте, як представники різних ідеологій пояснили б поняття «свобода» або «справедливість».

Ліберали розглядають свободу як право людини діяти без тиску держави, а справедливість — як рівність громадян перед судом і законом. Консерватори вважають справжньою свободою життя за сталими моральними нормами та законом, а справедливість бачать у збереженні природної ієрархії суспільства. Для соціалістів справедливість полягає в подоланні злиднів і рівному доступі до матеріальних благ, адже без цього особиста свобода залишається формальною. Прихильники націоналізму вбачають найвищу свободу й справедливість у незалежності власної нації та захисті її прав.

6. Вправа «Есей». Поміркуйте, чи актуальною в наш час є теза В. Липинського «Без відродження духовного й морального трудно помислити відродження творчої сили політичної». Напишіть есей на цю тему.

Думка В’ячеслава Липинського про духовне й моральне оновлення як основу політичного поступу залишається надзвичайно точною. Держава не може успішно розвиватися, якщо її громадяни й лідери дбають виключно про власну вигоду, нехтуючи мораллю. Будь-які реформи та закони втрачають силу, коли в суспільстві немає поваги до правди, честі та взаємної довіри.

Сьогодні дефіцит моральних орієнтирів веде до популізму та корупції, що руйнує віру людей у власну країну. Політика стає творчою силою лише тоді, коли спирається на відповідальність, патріотизм і щире бажання працювати заради суспільного добра. Справжнє відновлення сили нашої держави починається з внутрішньої гідності та моральної зрілості кожного громадянина.