77. Світська і церковна культура
ПРИГАДАЙТЕ (с. 232)
Які основні риси характеризують українську культуру першої половини XIХ ст.?
Культура розвивалася в умовах імперського тиску та колоніального становища українських земель. Провідним художнім стилем став романтизм із його захопленням козацькою минувшиною, народними традиціями, піснями та фольклором. Почалося формування сучасної української літературної мови завдяки «Енеїді» Івана Котляревського та поезії Тараса Шевченка, а в науці зароджувалися українознавчі дослідження.
Які релігійні течії / конфесії існували на українських землях?
Більшість українців у Наддніпрянщині належала до православ’я під контролем Російської православної церкви. На західноукраїнських землях під владою Габсбургів переважала Українська греко-католицька церква, на Поділлі та Волині зберігався відчутний римо-католицький вплив поляків. Також у містах і містечках діяли численні громади юдеїв, у південних районах та Криму — мусульман, а в німецьких колоніях — лютеран і менонітів.
ПОМІРКУЙМО! (с. 232)
Які три фактори автор називає головними у створенні «нового світу» XIX ст.?
Хосе Ортега-і-Гассет виділяє демократію, експериментальну науку та індустріалізацію, причому науку й індустріалізацію він об’єднує в єдине поняття — «техніка».
Що мається на увазі під «радикальною зміною людської долі»?
Йдеться про повне перетворення способу життя людей, коли технічний прогрес і машини звільнили людину від колишньої абсолютної залежності від природних умов, скоротили відстані залізницями та телеграфом, але водночас зламали звичний віковий патріархальний лад.
Як, на вашу думку, нові соціальні та фізичні умови XIX ст. вплинули на культуру і повсякденне життя людей?
Ритм життя різко прискорився, виникли переповнені індустріальні міста зі смогом і фабриками, сформувалися нові верстви населення — промислова буржуазія та наймані робітники. Культура стала доступнішою завдяки тиражуванню преси й книжок, проте водночас розмивала традиційні родинні цінності, породжуючи втомленість від міського шуму, відчуженість і песимістичні настрої декадансу.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 233)
За допомогою матеріалів параграфа і додаткових джерел інформації заповніть таблицю у зошиті або нотатнику.
| Напрям | Основні риси | Художники | Головна ідея |
|---|---|---|---|
| Натуралізм | Максимальна точність деталей, відмова від ідеалізації, фокус на біологічних інстинктах, спадковості та впливі середовища | Жуль Бастьєн-Лепаж, Едуард Мане (ранній період), Фернан Пеле | Показати людину та світ об’єктивно й без прикрас, мов під мікроскопом природодослідника |
| Імпресіонізм | Фіксація миттєвого враження, гра світла й повітря, відмова від чіткого контуру, вільні мазки, пленерний живопис | Клод Моне, Едгар Дега, Огюст Ренуар, Микола Бурачек | Передати мінливість довколишнього світу й неповторну красу кожної миті життя |
| Символізм | Таємничість, приховані сенси, використання алегорій, натяків і містичних образів замість прямого зображення | Гюстав Моро, Оділон Редон, Михайло Жук | Відобразити невидимий духовний світ та підсвідомі переживання за допомогою візуальних символів |
| Кубізм | Розкладання предметів на геометричні форми (куби, конуси, циліндри), відмова від традиційної перспективи | Пабло Пікассо, Жорж Брак, Олександр Архипенко | Зобразити сутність предмета одночасно з різних ракурсів через геометричну конструкцію |
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 234)
Розгляньте скульптури Огюста Родена. Як символізм проявляється у його роботах?
На світлині 1 зображено «Мислителя» (1888 р.) — бронзову фігуру м’язистого чоловіка, який сидить у глибокій задумі, спершись підборіддям на руку. Символізм тут полягає в тому, що напружене тіло передає колосальне внутрішнє зусилля людської думки та інтелектуальний пошук істини. На світлині 2 зображено скульптурну групу «Громадяни Кале» (1884–1888 рр.), де шість постатей у простому лахмітті з мотузками на шиях символізують трагізм самопожертви заради порятунку рідного міста, боротьбу між страхом смерті та громадянським обов’язком.
Складіть коротку історичну довідку / інфографіку / постер про одного з видатних представників натуралізму / імпресіонізму / символізму / кубізму.
Пабло Пікассо здійснив переворот у візуальному мисленні, зруйнувавши класичні канони зображення людського тіла та простору. Кубізм дав митцям свободу будувати нову художню реальність за законами геометрії та внутрішньої конструкції форми.
ПОМІРКУЙМО! (с. 235)
Чому в XIX ст. виникла потреба створення державної системи освіти?
Індустріальне машинне виробництво потребувало грамотних робітників, здатних читати інструкції, креслення та керувати складними верстатами. Крім того, централізованим державам були потрібні дисципліновані громадяни, готові до військової служби й лояльні до законів своєї країни.
Чому навіть після запровадження обов’язкової освіти значна частина населення залишалася неписьменною?
Бідні міські родини та селяни мусили залучати дітей до важкої праці в полі чи на фабриках, аби заробити на прожиття. Також державам не вистачало бюджетних грошей на будівництво достатньої кількості шкіл у віддалених селах та підготовку кваліфікованих учителів.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 235–236)
Розгляньте рекламні плакати кінця ХІХ ст., подані на с. 236. Які висновки щодо розвитку світської культури можна зробити?
На плакатах (опера «Діва» Оффенбаха, цигарки JOB, кабаре «Олімпія», велосипеди Comiot) бачимо динамічні, яскраві кольори та привабливі фігури людей у русі. Це доводить, що світська культура стала комерціалізованою, публічною та орієнтованою на широкий міський загал. З’явилася міська індустрія відпочинку — ресторани, театри, розваги, мода на спортивні товари та активний спосіб життя.
Уявіть себе художником / художницею. Створіть рекламний плакат і слоган до нього для реклами будь-якого винаходу або культурної події середини ХІХ — початку ХХ ст.
Концепт плаката: на тлі київських пагорбів та Дніпра мчить освітлений електричними лампами вагончик першого електричного трамвая, а навколо захоплені містяни знімають капелюхи.
Слоган: «Київський електричний трамвай: з Олександрівського узвозу на Поділ — швидше за вітер, без коней та втоми!».
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 236–237)
Розгляньте світлини (с. 237). Які особливості освіти в гімназії ви помітили?
На світлині фасаду Другої Одеської гімназії видно монументальну класичну споруду палацового типу, що підкреслювала високий статус закладу. На світлині уроку в Кам’янець-Подільській гімназії помітно сувору армійську дисципліну: хлопці сидять у темних мундирах за однаковими масивними партами, на стіні висить обов’язковий портрет імператора, а в класі панує напружена, підкреслено сувора атмосфера.
Користуючись матеріалами параграфа, порівняйте недільні школи та державні гімназії. У чому їхні переваги і недоліки для розвитку освіти та національної свідомості?
Недільні школи були безкоштовними й доступними для простих робітників і селян різного віку. Навчання там часто велося українською мовою завдяки патріотичним викладачам-інтелігентам, проте вони існували короткий час (були заборонені в 1862 р.) і не давали повної середньої освіти. Державні гімназії забезпечували ґрунтовну освіту, вивчення мов і шлях до університетів, проте були платними, становими та слугували інструментом жорсткої русифікації.
Чи є освіта основою формування національної свідомості? Свою думку обґрунтуйте.
Так, освіта є вирішальним чинником. Саме через школу людина опановує рідну мову, дізнається правдиву історію свого народу та формує спільні культурні цінності. Якщо ж школа русифікує дитину, то виховує слухняного гвинтика імперії, позбавленого зв’язку зі своїм корінням.
ПОМІРКУЙМО! (с. 237)
Чому саме наприкінці 1860-х років освітні зміни стали помітними в Україні?
Це стало прямим результатом імперських реформ Олександра II (скасування кріпацтва в 1861 р., шкільна та університетська реформи 1863–1864 рр., земська реформа). Земства отримали право відкривати та фінансувати початкові школи, що значно прискорило поширення грамотності на селі.
Яке значення мало заснування Новоросійського університету та інших навчальних закладів для освіти в Україні?
Університети та політехнічні інститути перетворилися на осередки передової науки світового рівня. Вони готували власних лікарів, інженерів, агрономів і педагогів, а також ставали центрами гуртування проєвропейської та національно налаштованої інтелігенції.
Чому навіть після обмежень і заборон українська культура продовжувала розвиватися?
Культура спиралася на щиру відданість українських діячів і меценатів, які працювали в напівлегальних «Громадах» та підтримували зв’язки з Галичиною, де цензурні обмеження були значно слабшими. Крім того, народна основа мови, фольклору й театру виявилася настільки потужною, що жодні імперські укази не змогли її заглушити.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 238)
Проаналізуйте внесок учених: складіть у зошиті таблицю, де вкажіть ім’я вченого, галузь науки та основне досягнення.
| Ім’я вченого | Навчальний / науковий заклад | Галузь науки | Основне досягнення |
|---|---|---|---|
| Микола Пильчиков | Харківський університет | Фізика, електротехніка | Досліджував магнетизм, відкрив явище фотоелектронної емісії, створив прилади бездротового радіокерування |
| Микола Бекетов | Харківський університет | Фізична хімія | Першим у світі розробив і прочитав курс фізичної хімії, відкрив алюмінотермію |
| Ілля Мечников | Новоросійський університет (Одеса) | Біологія, медицина, імунологія | Створив клітинну теорію імунітету (фагоцитоз), заснував першу в імперії бактеріологічну станцію, лауреат Нобелівської премії |
| Микола Костомаров | Київський / Петербурзький університети | Історія | Дослідив історію козацтва, Руїни та Гетьманщини, обґрунтував самобутність українського народу |
| Володимир Антонович | Київський університет | Історія, археологія, етнографія | Засновник української наукової археології та історичної школи, очолив дослідження гайдамаччини й козацтва за першоджерелами |
Обговоріть у парах, чому університети були центрами наукового життя і чому наукові відкриття так швидко впливали на суспільство.
Університети поєднували дослідницькі лабораторії, наукові товариства та молодих зацікавлених студентів. Бурхливий розвиток капіталізму та будівництво заводів і залізниць вимагали негайного практичного втілення відкриттів — від нових хімічних процесів у металургії до щеплень проти смертельних епідемій.
Уявіть, що ви журналіст / журналістка XIX ст. Напишіть коротку замітку про відкриття І. Мечникова для місцевої газети.
Сенсація в одеській лабораторії: як наш організм бореться з інфекцією!
Професор Ілля Мечников зробив фундаментальне відкриття в Новоросійському університеті. Досліджуючи прозору личинку морської зірки, вчений з’ясував, що в живому тілі існують особливі захисні клітини — фагоцити. Вони буквально пожирають хвороботворні мікроби, захищаючи людину від зараження. Відкриття теорії фагоцитозу обіцяє людству створення надійних сироваток і вакцин проти смертоносних епідемій холери та сибірки.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ ТА ЗАПИТАННЯ ДО НИХ (с. 238–239)
За допомогою додаткових джерел інформації укладіть коротку біографічну довідку про українського композитора М. Лисенка.
Микола Віталійович Лисенко (1842–1912) — основоположник української національної класичної музики, композитор, піаніст, диригент і громадський діяч. Народився на Полтавщині, закінчив Київський університет і Лейпцизьку консерваторію. Усе життя збирав і гармонізував українські народні пісні (видав понад 500 зразків). Автор опер «Тарас Бульба», «Наталка Полтавка», дитячих опер «Коза-дереза», «Пан Коцький». Заснував у Києві першу Музично-драматичну школу (1904 р.).
Прочитайте думки відомих українців про М. Лисенка (О. Сластьон, С. Русова). Яке ставлення до композитора вони демонструють? Яким постає Лисенко у спогадах сучасників?
Сучасники ставляться до нього з надзвичайним захопленням, теплотою та повагою. Опанас Сластьон змальовує його як натхненного носія любові до України, який умів запалювати молодь патріотичним вогнем. Софія Русова показує його надзвичайно людяним, щирим і добрим педагогом, який по-дитячому весело займався з малечею музикою, не шкодуючи дорогоцінного часу.
Прочитайте наведену цитату М. Лисенка. Чому автор вважає, що частково відповідальність за своє становище лежить на самій нації? Яким чином цитата відображає ставлення Лисенка до історичної долі українського народу?
Лисенко гірко докоряє землякам за байдужість, пасивність і зневагу до власної культури та прав. Він переконаний, що колоніальне рабство триває не лише через тиск царату, а й через небажання самого суспільства єднатися й боротися за свої національні святощі. Цитата свідчить про глибокий біль композитора за долю України та прагнення розбудити народ від національної сплячки.
ДІЄМО: ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ (с. 239)
Розгляньте зразки архітектури в еклектичному стилі (залізнична станція в Антверпені, Володимирський собор у Києві, Харківське художнє училище). Поєднання яких відомих вам архітектурних стилів можна в них простежити?
На залізничній станції в Антверпені поєднано барокову розкіш, класичні арки, вежі доби Ренесансу та модерний металево-скляний купол перону. У Володимирському соборі поєднано візантійські куполи та півкруглі закомари з елементами романського стилю. У будівлі Харківського училища (с. 240) суворі ренесансні пропорції поєднано з давньоруськими колонами-діжечками та романською кладкою.
Наскільки різняться приклади еклектики західноєвропейської та східноєвропейської архітектури?
Західноєвропейська еклектика більше змішувала готику, класицизм, ренесанс і сучасні металеві інженерні конструкції (як на вокзалах). Східноєвропейська еклектика частіше спиралася на неовізантійський та псевдоруський стилі, додаючи елементи традиційного православно-храмового зодчества та цегляного візерунчастого стилю.
ПОМІРКУЙМО! (с. 240)
За допомогою додаткових джерел інформації складіть «альбом зразків еклектичних споруд». Які переваги та недоліки має еклектичний підхід у мистецтві та архітектурі?
Зразки споруд для альбому: Одеський театр опери та балету (бароко та рококо), Будинок органної музики (Миколаївський костел) у Києві (неоготика), Палац Потоцьких у Львові (французький класицизм і бароко), Залізничний вокзал у Казані.
Переваги еклектики: архітектори отримали повну свободу комбінувати найкращі форми минулого, створюючи дуже пишні, репрезентативні й водночас зручні для нових потреб будівлі.
Недоліки еклектики: відсутність власного цілісного стилю, інколи надмірне нагромадження декору («архітектурний вінегрет») та вторинність ідей, що викликало критику прихильників модерну.
Пригадайте, якою була роль релігії у період Середньовіччя. Чому ставлення людей до церкви істотно змінилося у ХІХ ст.?
У Середньовіччі релігія визначала всі сфери життя людини — від повсякденної поведінки та законів до науки й мистецтва, а церква була головним ідеологом суспільства. У XIX ст. під впливом раціоналізму, наукових відкриттів у біології та фізиці, поширення освіти й секуляризації держава перебрала на себе реєстрацію актів, школи й суди, а віра для багатьох городян стала формальною або змінилася на атеїзм.
СВІДЧАТЬ ДОКУМЕНТИ ТА ЗАПИТАННЯ ДО НИХ (с. 241)
Яку загрозу для православної церкви, на думку Никанора Бровковича, становили штунди?
Штундисти відвертали тисячі парафіян від офіційної церкви, називаючи православні обряди темрявою. Вони були згуртованими, активно вивчали Біблію, закликали до тверезого, морального життя та відкидали церковну ієрархію й поклоніння іконам.
Чому архієпископ вважав важливим навчання грамоті та знайомство з Євангелієм серед парафіян?
Він із соромом визнавав, що православні селяни залишалися абсолютно неграмотними й не знали основ своєї віри («народна темнота»). Через це вони не могли відповісти на аргументи штундистів, які чудово знали тексти Святого Письма.
Які методи пропонує архієпископ для зміцнення православної віри серед народу?
Никанор пропонує терміново відкривати церковнопарафіяльні школи, навчати дітей грамоті та Новому Завіту, а також запроваджувати загальнонародний церковний спів на богослужіннях, щоб залучати простих людей до активного церковного життя.
ДУМКИ ІСТОРИКІВ (с. 242)
Яку роль відіграла УГКЦ у збереженні української народності в Галичині?
УГКЦ стала головним оборонцем українців від асиміляції та полонізації з боку польської шляхти. Оскільки церква зберігала східний обряд рідною мовою, вона зберегла народ від духовної загибелі та виховала перше покоління національних будителів.
Чому Петро Дорошенко називає УГКЦ «батьківською вірою» для народу?
Греко-католицький обряд передавався в галицьких родинах з покоління в покоління як священний символ належності до українського роду. Духовенство жило поруч із селянами, захищало їхні інтереси та організовувало школи, читальні й кооперативи.
ПОМІРКУЙМО! (с. 243)
Пригадайте, коли і з якою метою виникли православні братства. Які основні цілі православних церковних братств у Російській імперії в кінці XIX ст.? Яким чином братства боролися з «відхиленнями» від православ’я?
Перші братства виникли у XVI–XVII ст. (наприклад, Львівське Успенське братство) як громадські об’єднання міщан для захисту православної віри, відкриття шкіл і друкарень в умовах тиску католицизму. Наприкінці XIX ст. в Російській імперії братства діяли під повним наглядом влади: їхньою метою було утвердження офіційного православ’я, русифікація окраїн, боротьба зі штундизмом, католицизмом і соціалістичними ідеями. Вони поширювали імперську релігійну літературу, відкривали школи, організовували паломництва (як Свято-Андріївське подвір’я в Одесі) та співпрацювали з поліцією для виявлення сектантів.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ (с. 243)
I. Знаю й систематизую нову інформацію
1. Які основні технічні винаходи та наукові відкриття XIX ст. ви знаєте?
Парова машина Ватта, пароплав Фултона, паровоз Стефенсона, електричне освітлення, телеграф і телефон, дизельний та бензиновий двигуни внутрішнього згоряння, метрополітен, фотографія та кінематограф братів Люм’єр, теорія фагоцитозу Мечникова та періодичний закон Менделєєва.
2. Назвіть основні художні напрями XIX ст. та їхні ключові ідеї.
Реалізм: правдиве відображення реальності та соціальних проблем; натуралізм: безпристрасне фіксування фактів і впливу спадковості; імпресіонізм: передача миттєвого враження, світла й настрою; символізм: пізнання духовного світу через таємничі знаки та алегорії; модернізм (кубізм): пошук принципово нових геометричних форм і розрив із класичною традицією.
3. Наведіть приклади архітектурних споруд, виконаних в еклектичному стилі.
Володимирський собор у Києві, Центральний залізничний вокзал в Антверпені, будівля Харківського художнього училища, Одеський національний академічний театр опери та балету.
4. Які зміни відбулися у становищі православної церкви в Україні у XIX ст.?
Вона була остаточно підпорядкована Святійшому Синоду Російської імперії, митрополитами призначали переважно росіян, було заборонено богослужіння та проповіді українською мовою, а традиційний український стиль будівництва церков замінено стандартними імперськими проєктами.
5. Хто такі штунди і чому православна церква вбачала в них загрозу?
Штундисти (баптисти) — це представники євангельських протестантських течій, які самостійно читали Біблію («штунде» — час для читання Письма), відмовлялися від ікон, шанування мощей та церковної десятини. Церква вважала їх загрозою через масовий відтік парафіян, їхню згуртованість і критику неграмотності православного кліру.
6. Назвіть видатних українських учених XIX ст. та їхні досягнення.
Микола Пильчиков зробив внесок в електротехніку та бездротове керування, Микола Бекетов заснував фізичну хімію, Ілля Мечников відкрив фагоцитоз і створив теорію імунітету, Микола Костомаров та Володимир Антонович науково обґрунтували історію українського народу за документальними джерелами.
II. Обговорюємо у групі
Порівняйте роль православної церкви і УГКЦ у збереженні національної ідентичності. Результати роботи оформіть у вигляді таблиці.
| Критерій порівняння | Російська православна церква (Наддніпрянщина) | Українська греко-католицька церква (Галичина) |
|---|---|---|
| Підпорядкування та статус | Державна церква Російської імперії, керована урядовим Синодом | Автономна церква в Австро-Угорщині, підпорядкована Папі Римському |
| Мова богослужінь і проповідей | Церковнослов’янська з російською вимовою, українська суворо заборонена | Церковнослов’янська та жива українська мова в проповідях |
| Роль у національному русі | Гальмувала рух, слугувала інструментом імперської русифікації | Очолила рух, духовенство було ядром інтелігенції («будителі») |
| Культурно-освітня діяльність | Насаджувала імперську ідеологію через церковнопарафіяльні школи | Створювала читальні «Просвіти», школи, кооперативи, видавала пресу |
| Висновки | Була інструментом імперського панування над українцями | Стала головною фортецею збереження української нації від полонізації |
III. Мислимо творчо
1. Намалюйте рекламний плакат або афішу винаходу чи культурної події XIX — початку XX ст.
Концепт афіші: зображення чарівного вечірнього Києва, де на фоні театру Бергоньє сяє великими червоними літерами напис.
Текст афіші: «Вперше у Києві! Театр корифеїв під керівництвом Марка Кропивницького та Михайла Старицького! За участі незрівнянної Марії Заньковецької у драмі “Наталка Полтавка”. Жива українська мова, народні пісні, щирі сльози та сміх! Поспішайте за квитками!».
2. За допомогою додаткових джерел підготуйте віртуальну екскурсію «Модерний код київської архітектури».
Зупинка 1: Будинок з химерами (вул. Банкова, 10). Створений архітектором Владиславом Городецьким із надсучасного на той час матеріалу — бетону. Скульптури казкових істот, слонів, крокодилів та дівчат на морських чудовиськах втілюють естетику раннього модерну.
Зупинка 2: Будинок «Плачуча вдова» (вул. Лютеранська, 23). Витончений особняк у стилі північного модерну архітектора Едуарда Брадтмана з асиметричним фасадом і жіночим маскароном, по щоках якого під час дощу стікають сльози.
Зупинка 3: Бессарабський критий ринок (Бессарабська площа). Зразок раціонального модерну (інженер Г. Гай). Залізобетонні арки, світловий скляний ліхтар на даху та стилізовані рельєфи з рибами й селянськими мотивами показують гармонію інженерної техніки та декору.
3. Створіть мініпроєкт «Як братства зміцнювали православ’я в Україні», використовуючи ілюстрації з мережі «Інтернет».
Опис проєкту: Мініпроєкт складається з підбірки світлин Свято-Андріївського подвір’я в Одесі, фотографій братських шкіл Чернігівщини та благодійних їдалень для робітників Катеринослава.
У пояснювальному тексті зазначаємо, що братства кінця XIX ст. боролися за збереження позицій церкви насамперед соціальною підтримкою: вони будували дешеві нічліжки та паломницькі готелі (як в Одесі для мандрівників на Афон), безкоштовно годували бідних робітників на заводах Донбасу та відкривали тисячі однокласних парафіяльних шкіл. Таким чином братства намагалися витіснити баптистських проповідників і переконати міський пролетаріат залишатися у православ’ї.
САМООЦІНЮВАННЯ
Після опрацювання параграфа я можу:
- Пояснити зміст понять «декаданс», «натуралізм», «символізм», «імпресіонізм», «кубізм», «еклектика».
- Охарактеризувати наукові відкриття М. Пильчикова, М. Бекетова та І. Мечникова.
- Порівняти становище та національну роль Російської православної церкви в Наддніпрянщині та Української греко-католицької церкви в Галичині.
- Проаналізувати архітектурні пам’ятки еклектики та модерну на теренах України й світу.